ЗМІСТ
Стор.
Перелік скорочень 6
Вступ 7
1 Опис планованої діяльності 9
1.1 Правове обґрунтування планованої діяльності 9
1.2 Опис місця провадження планованої діяльності 12
1.3 Цілі планованої діяльності 14
1.4 Опис основних характеристик діяльності та оцінка її
екологічних наслідків 14
1.4.1 Проектно – технічні рішення. Компоновка гідровузла 14
1.4.1.1 Водозабірна частина 17
1.4.1.2 Деривація. Водонапірний залізобетонний лоток 19
1.4.1.3 Деривація. Закритий трубопровід 20
1.4.1.4 Будівля МГЕС -1 21
1.4.1.5 Водовідвідна частина 24
1.4.1.6 Гідросилове обладнання 24
1.4.2 Оцінка екологічних наслідків планової діяльності 30
2 Опис виправданих альтернатив 32
3 Опис поточного стану довкілля та його ймовірної зміни 33
3.1 Природне середовище 33
3.1.1 Загальна фізико-географічна характеристика 33
3.1.2 Інструментальні топогеодезичні дослідження 35
3.1.3 Геологічні умови 36
3.1.3.1 Геологічна будова 36
3.1.3.2 Тектоніка 40
3.1.3.3 Геоморфологія 43
3
3.1.3.4 Гідрогеологія 44
3.1.3.5 Сейсмічність 45
3.1.3.6 Коротка геологічна характеристика ділянки
проектування 45
3.1.4 Характеристика ландшафтів та ґрунтів 47
3.1.5. Кліматичні умови 48
3.1.5.1 Термічний режим 48
3.1.5.2 Режим зволоження 49
3.1.5.3 Атмосферні циркуляції 49
3.1.5.4 Сніговий покрив 50
3.1.6 Гідрологічні умови 51
3.1.6.1 Рівневий режим 51
3.1.6.2 Льодовий і термічний режим 52
3.1.6.3 Гідрологічна вивченість 52
3.1.6.4 Максимальні витрати води 53
3.1.6.5 Середньорічний стік (норма стоку) 56
3.1.6.6 Мінливість річного стоку 57
3.1.6.7 Внутрішньорічний розподіл стоку 60
3.1.6.8 Мінімальний стік 61
3.1.6.9 Екологічна витрата (санітарний мінімум) 62
3.1.6.10 Крива тривалості стояння добових витрат 63
3.1.6.11 Твердий стік і прогноз стікання наносів 64
3.1.7 Оцінка гідрохімічного та екологічного стану стану р.
Шопурка 65
3.1.8 Рослинний і тваринний світ. Об’єкти ПЗФ 70
3.1.8.1 Рослинний світ 70
3.1.8.2 Тваринний світ 73
4
3.1.9. Аналіз результатів з біорізноманіття басейну річки
Шопурка 79
3.1.9.1. Біорізноманіття рослин 79
3.1.9.2. Біорізноманіття безхребетних 80
3.1.9.3. Біорізноманіття іхтіофауни 82
3.1.9.4. Амфібії 91
3.1.10. Соціальне середовище, населені пункти та техногенні
об’єкти 92
4 Компоненти довкілля, які зазнають впливу планованої
діяльності 93
5 Оцінка ймовірних масштабів впливу на довкілля 99
5.1 Визначення можливої робочої витрати води у
гідрологічному створі 1 100
5.2 Гідроенергетичні розрахунки для МГЕС-1 в смт
Кобилецька Поляна у гідростворі-1 101
5.2.1 Варіант1: обладнання ТОВ «Міні-Гідро» Харків 101
5.2.2 Варіант 2: обладнання компанії WTW Poland 102
5.2.3 Варіант 3: обладнання компанії Koessler Австрія 103
5.3
Розробка і реалізація заходів з мінімізації негативного
впливу будівництва і експлуатації МГЕС на іхтіофауну р.
Шопурка.
103
5.3.1 Місце розташування рибоходу 103
5.3.2 Конструкція та розміри рибоходу 104
5.4 Використання природних ресурсів 106
5.5 Технологічна схема роботи МГЕС 107
5.6 Оцінка кумулятивного впливу планованої діяльності 108
6 Опис методів, що використовувались 112
7 Надзвичайні ситуації 112
8 Опис очікуваного значного негативного впливу
діяльності на довкілля 114
8.1 Оцінка наслідків за видами впливів на довкілля та
пом’якшувальні заходи 114
8.2 Оцінка потенційних ризиків 116
5
9 Визначення труднощів, виявлених у процесі підготовки
звіту з оцінки впливу на довкілля 117
10 Інформування громадськості 117
11 Моніторинг проекту 144
12 Резюме нетехнічного характеру 144
Перелік посилань 153
Додатки
А. Загальний план території будівництва МГЕС-1
Б. Розрахунок параметрів кривої забезпеченості середньо-
річних витрат води р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
В.
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості макси-
мальних витрат води дощових паводків за теплий період
р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
Г.
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості макси-
мальних витрат води дощових паводків за холодний період
р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
Д.
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості мінімальних
середньорічних витрат води за рік (найменших за 30 діб)
р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
Е Крива забезпеченості максимальних витрат води паводків за
теплий період р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
Є Крива забезпеченості максимальних витрат води паводків за
холодний період р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
Ж Крива забезпеченості мінімальних середньомісячних витрат
води р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
З Крива забезпеченості середньомісячних витрат води
р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна
І Публікація Повідомлення про плановану діяльність в
газетах
К Підтвердження розміщення Повідомлення про плановану
діяльність
Л Лист Міністерства екології та природних ресурсів України
6
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
БО – бікарбонатна окислюваність
БСВ – Балтійська система висот
БСК – біологічне споживання кисню
ВБ – верхній б’єф
ГДК – гранично допустима концентрація
ГЕС – гідроелектростанція
ГТС – гідротехнічні споруди
КМУ – Кабінет міністрів України
МС – метеорологічна станція
МГЕС – міні гідроелектростанція
НБ – нижній б’єф
НБРУТТО – натиск брутто
ННЕТТО – натиск нетто
НПР – нормальний підпірний рівень
ОВД – оцінка впливу на довкілля
ПЗФ – природно-заповідний фонд
ПО – перманганатна окислюваність
СПАР – синтетичні поверхнево-активні речовини
УЩ – Український (кристалічний) щит
ХСК – хімічне споживання кисню
pH – водневий показник
Одиниці вимірювання:
дм – дециметр
м – метр
м3 – метр кубічний
м3/с – метр кубічний за секунду
мг – міліграм
мм – міліметр
ммоль – мілімоль
МВт – мегават
МВт/год – мегават-годин
км – кілометр
т – тонна
млн – мільйон
га – гектар
ГВт/г – гігіват годин на рік
г – грам
кг – кілограм
кВ – кіловольта
кВт – кіловат
кВт, год/рік – кіловат, годин-рік
См – Сіменс
NМГЕС – встановлена потужність
МГЕС
QМГЕС – встановлена витрата
води МГЕС
грн – грошова одиниця, гривня
EURO – грошова одиниця, євро
USD – грошова одиниця, долар
США
7
ВСТУП
Спорудження ГЕС із водосховищами комплексного призначення у
багатьох країнах світу відіграло важливе значення в їх економічному розвитку
за рахунок зростання виробництва та споживання електроенергії, забезпечення
додатковими прісними водними ресурсами для питного, побутового, технічного
водопостачання, зрошення, а також – захисту від катастрофічних наслідків
повеней, розвитку рибальства, рекреації тощо.
Основні дані про водойми.
У гідроенергетиці та водному господарстві штучні водойми прийнято
характеризувати за наступними основними розмірними параметрами:

• нормальний підпірний рівень (НПР) – найвищий проектний підпірний
  рівень водойми, який може підтримуватися у нормальних умовах її
  експлуатації;
• рівень мертвого об’єму (РМО) – мінімальний проектний рівень
  водойми при спрацюванні її корисного об’єму, що допускається в
  умовах нормальної експлуатації;
• форсований підпірний рівень (ФПР) – найвищий проектний підпірний
  рівень водойми, який допускається при пропуску високих паводків
  (вище 1% забезпеченості);
• площа водної поверхні при НПР та РМО;
• обсяг водойми: повний, корисний і мертвий (нижче РМО);
• середня і максимальна глибина водойми;
• довжина водойми;
• середня й максимальна ширина акваторії;
• довжина берегової лінії, визначається по врізу води при НПР.
  За умовами утворення виділяють: водойми на річках з греблями;
  зарегульовані озера; наливні водосховища (до них належать більшість верхових
  водойм ГАЕС).
  За умовами рельєфу місцевості та висотним положенням водойми на
  річках можна розділити на наступні:
• рівнинні, які мають велику площу затоплення на одиницю об’єму,
  незначні середні глибини і глибину спрацювання, характеризуються
  інтенсивною переробкою берегів (абразія) і значним підтопленням
  прибережної зони;
• передгірні, для яких характерні значні максимальні і середні глибини,
  глибини спрацювання, обмежені переробка берегів і підтоплення,
  нерідко – активізація гравітаційних процесів (зсувів і обвалів);
• гірські й високогірні, які характеризуються мінімальними питомими
  затопленнями, великими максимальними і середніми глибинами та
  глибиною спрацювання, мінімальними переробкою берегів і
  підтопленням, у більшості випадків активізацією зсувів і обвалів.
  Головні екологічні переваги гідроенергетики пов’язані з наступними
  аспектами:
• використання відновлювальних водних ресурсів;
  8
• відсутність викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;
• комплексне вирішення проблем водопостачання, зрошування,
  поліпшення умов для річкового транспорту, регулювання стоку та
  захисту від повеней;
• створення сприятливих рекреаційних умов та рибогосподарського
  використання штучних водойм.
  До опосередкованих позитивних екологічних чинників можна також
  віднести значно нижчі питомі експлуатаційні витрати на виробництво
  електроенергії і більш тривалі терміни експлуатації ГЕС, порівняно з іншими
  об’єктами електроенергетики.
  Розглядаючи ГЕС, перш за все слід відмітити особливості їх роботи,
  сприятливі для поліпшення якості води у водоймах шляхом насичення її киснем
  і посилення процесів самоочищення, що відбувається завдяки створенню
  швидкісного режиму водних потоків та перемішування водних шарів. У
  зимовий період додаткове нагрівання води у водоймах циркуляційною водою та
  попусками при роботі у складі енергокомплексів, виключає льодоутворення та
  поліпшує кисневий режим водойм, створюючи сприятливі екологічні умови для
  іхтіофауни та бентосу.
  Однак, як і будь який інший вид діяльності, гідроенергетика спричиняє
  зміни навколишнього середовища, які, при неправильному плануванні та
  організації виробництва можуть призводити до деградації екосистем, зниження
  рівнів екологічної безпеки та мати інші негативні наслідки для довкілля.
  Метою будівництва запланованої МГЕС є вироблення електроенергії для
  надійного енергозабезпечення заходу України та зменшення залежності
  України від зовнішніх джерел енергії.
  Планова діяльність здійснюватиметься згідно до положень
  «Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року»,
  затверджений розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014р. №902-р та «Програми
  розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», схвалено розпорядженням
  Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р, що сприятиме
  збільшенню частки виробленої електроенергії із відновлювальних джерел
  енергії у загальному енергетичному балансі України.
  Реалізація проектних рішень з виробництва електроенергії за рахунок води
  дозволить покращити стан навколишнього природного середовища за рахунок
  скорочення викидів парникових газів у атмосферу, забезпечити екологічно
  чистою електроенергією, створити нові робочі місця і інвестувати в місцеву
  економіку. Покращить санітарний стан ріки Шопурка та забезпечить
  підвищення можливості її до самоочищення (значний об’єм сміття і твердого
  стоку зупинятиметься перед підпірною спорудою), що позитивно вплине на
  екологічну ситуацію на прилеглій до створу території.
  Даний звіт про ОВД підготовлений для встановлення факторів, видів та
  масштабів потенційних екологічних впливів діяльності з будівництво і
  експлуатація міні ГЕС в смт. Кобилецька Поляна Рахівського району в
  урочищі Підподерей на р. Шопурка загальною встановленою потужністю до
  9
  999 кВт. Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок місцевого
  відновлюваного джерела енергії – води, орієнтовний термін експлуатації
  МГЕС – 50 років.
  Дані дослідження проведені шляхом вивчення, аналізу та узагальнення
  літературних (у т.ч. – архівних) даних та виконаних польових і лабораторних
  робіт. Висновки та рекомендації базуються на результатах, отриманих у
  рамках даних робіт.
  Склад та зміст Звіту про ОВД відповідає вимогам статті 6 Закону
  України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII [1].

1. Опис планованої діяльності
   1.1 Правове обґрунтування планованої діяльності
   Згідно з Рішенням Ради Міністрів Енергетичного співтовариства
   Україна взяла на себе зобов’язання до 2020 року досягти рівня 11 відсотків
   енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, в загальній структурі
   енергоспоживання країни, що знайшло відображення в Національному плані
   дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, затвердженому
   розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 902.
   Виробіток електроенергії на об’єктах гідроенергетики у 2015 році
   становив близько 11 млрд. кВт/г, що дорівнює 8,6 відсотка загального обсягу
   виробленої електроенергії в об’єднаній енергетичній системі України.
   Для забезпечення надійності, стійкості та ефективності роботи
   об’єднаної енергетичної системи України необхідно створити збалансовану
   структуру потужностей шляхом введення додаткових маневрових
   потужностей, завершення будівництва гідроакумулюючих електростанцій, а
   також будівництва нових гідроелектростанцій та гідроакумулюючих
   електростанцій. Зазначені заходи дадуть змогу ввести в експлуатацію 3300,5
   МВт потужностей до 2026 року, а частка гідроенергетики сягне більше 15,5
   відсотка генеруючих потужностей в зазначеній системі.
   Це створить сприятливі умови для інтеграції об’єднаної енергетичної
   системи України в Європейську енергетичну систему та сприятиме
   збільшенню експорту електроенергії.
   Проблема будівництва МГЕС стала найбільш дискусійною в останні
   роки. Серед об’єктів “зеленої енергетики”, яка використовує відновлювальні
   джерела енергії (ВДЕ), саме гідроелектростанції викликають найбільше
   протиріч у суспільстві. Природа суперечок є об’єктивною і суб’єктивною
   водночас. Наприклад, критики будівництва об’єктів малої енергетики часто
   називають мГЕСи “екологічною проблемою №1 в Карпатах”, хоча більш
   актуальною і критичною є проблема систематичного і малоконтрольваного
   вирубування лісів, що вже призвело до майже незворотних процесів:
   зменшення рівня води у річках, ерозії та руйнування гірських схилів,
   зникнення різних видів рослин, тварин та риб тощо. Однак дане питання
   мало турбує як екологічну спільноту, так і громадськість.
   10
   Позитивним кроком для вирішення проблеми, у світлі енергетичної
   кризи 2014-2015, став перехід від беззмістовних суперечок до систематизації
   вимог та пропозицій зі сторони природозахисників до потенційних
   інвесторів-забудовників у вигляді появи Документу “Критерії та Принципи
   вибору місць для будівництва МГЕС на гірських річках Карпат”, що
   базується і гармонізований з документом «Керівні принципи розвитку
   гідроенергетики»,розробленим та затвердженим 18-19 червня 2013 року у м.
   Сараєво (Боснія і Герцоговина) фахівцями 14 країн басейну Дунаю на
   зустрічі високого рівня Міжнародної комісії із захисту річки Дунай.
   Даний Документ дає змогу потенційному інвестору зважити усі
   природоохоронні обмеження та пропозиції і обрати найбільш оптимальний
   варіант із найменшими екологічними ризиками. Автори виділили ряд
   категорій територій, де будівництво малих чи міні ГЕС можливе при
   виконанні комплексу передумов, серед них:
   І Категорії «no go areas», де будівництво малих чи міні ГЕС заборонено
2. Категорія «виняткової зони» – це території, де будівництво малої чи
   міні ГЕС повинно бути категорично заборонено.
3. Категорія «небажаної зони» – це території, де будівництво малої чи
   міні ГЕС повинно бути також заборонено.
   ІІ Категорії територій, де будівництво малих чи міні ГЕС можливе при
   виконанні комплексу передумов:
4. Категорія «можливої зони» – це території, де можливий діалог між
   зацікавленими сторонами (бізнесом, владою, місцевими громадами та
   природоохоронцями) щодо будівництва малої чи міні ГЕС. Сюди
   належать:
   • долини та водозбори річок, які входять до територій об’єктів
   природно-заповідного фонду нижчого статусу, якщо існує
   обґрунтований економічний, природоохоронний, владний та соціальний
   і громадський інтерес – ст. 40 ЗУ «Про природно- заповідний фонд
   України».
   Для виділення земельних ділянок у цій категорії зон повинно
   здійснюватись випереджаюче обґрунтування економічної та соціальної
   доцільності. При цьому, проектна документація малої чи міні ГЕС повинна
   містити сучасні технології та природоохоронні заходи щодо відновлення
   водної флори і фауни, втраченої під час будівництва та експлуатації міні
   ГЕС.
   4.Категорія «зони будівництва» – це території, прийнятні для
   будівництва малих і міні ГЕС.
   Сюди належать:

• долини та водозбори річок, які не є частиною територій та об’єктів
  природно-заповідного фонду України;
• вже раніше змінені, передусім морфологічно, річкові системи або
  фрагменти річкових систем, які не представляють високої
  екологічної цінності;річки у межах урбанізованих та
  11
  антропогенних ландшафтів, якщо вони не є частиною екомережі
  (екокоридорами).
  Згідно приведеного документу об’єкт будівництва мГЕС на р. Шопурка
  смт Кобилецька Поляна можна: віднести до 4 Категорії територій, де
  будівництво мГЕС можливе. Оскільки вказана ділянка річки:
• не є долиною та водозбором річок, які є частиною територій та
  об’єктів природно-заповідного фонду України;
• нижня частина ріки Шопурка раніше піддавалася змінам у вигляді
  будівництва гідротехнічних і водогосподарських споруд;
• річка знаходиться в межах урбанізованих та антропогенних
  ландшафтів.
  Далі Документ рекомендує користуватися принципами вибору місць для
  будівництва та заборони будівництва МГЕС на гірських річках Карпат,
  виходячи з обраної Категорії.

1. Принцип відкритості та публічності
   Полягає у залученні громадськості та місцевих громад до прийняття
   рішення про будівництво та заборону будівництва МГЕС у Карпатах.
2. Принцип доцільності та сталого розвитку
   Полягає у виборі балансу між економічним розвиток територій та
   екологічними та соціальними наслідками гідроенергетичних проектів.

• будувати міні ГЕСи у нижній та середній течії річок, де є
  достатньо води, а не у верхів’ї;
• будувати дериваційні міні ГЕСи відкритого типу, відводячи воду
  не у трубу, ізолюючи її від природного середовища, а в канали, де
  вода й далі буде контактувати з довкіллям;
• будувати одиничні міні ГЕСи потужністю більше 1 МВт, ніж
  десятки міні ГЕС потужністю до 1 МВт. В сумі вони
  продукуватимуть однакову кількість електроенергії, але
  завдаватимуть меншу шкоду довкіллю;
• у верхів’ї річок, у разі потреби, будувати міні ГЕСи винятково у
  режимі природного стоку, що дозволить максимально витримати
  природоохоронні та екологічні норми;
• пріоритетними вважати проекти з нарощування потужностей вже
  існуючих міні ГЕС, а не будівництво нових;
• пріоритетними вважати проекти з енергозбереження та
  енергоефективності, що дозволить значно ощаджувати енергоносії
  та скорочувати викиди вуглецю в атмосферу, запобігаючи
  підсиленню тенденцій до глобальних змін клімату.

1. Принцип законності
   Полягає у чіткому дотриманні чинного законодавства України
   Перераховані Принципи будуть використані для визначення
   потенційного місця для будівництва мГЕС на р. Шопурка.
2. Принцип публічності і відкритості є безумовним, оскільки він є серед
   вимог чинного законодавства України в енергетичній сфері;
   12
3. Серед Принципів доцільності і сталого розвитку для даного об’єкту
   підходять:

• мГЕС буде будуватися в нижній частині річки Шопурка;
• деривація передбачається у вигляді відкритого каналу, а не труби;
• мГЕС потужністю більше 1 МВт є об’єктом не нарощення
  енергетичного потенціалу області, а джерелом підживлення і
  стабілізації чинної електричної мережі;
• Поряд із основним проектом передбачається виконнання
  соціальних зобов’язань перед громадою села.
  Видом планованої діяльності, який розглядається, є нове будівництво і
  експлуатація міні ГЕС (МГЕС-1) в смт Кобилецька Поляна Рахівського
  району Закарпатської області в урочищі Підподерей на р. Шопурка
  загальною встановленою потужністю до 999 кВт. Генерація електроенергії
  здійснюватиметься за рахунок місцевого відновлюваного джерела енергії –
  води, орієнтовний термін експлуатації МГЕС – 50 років.
  Планована діяльність з будівництва МГЕС в смт Кобилецька Поляна
  належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які
  можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на
  довкілля згідно із пунктом 4, частини 3, ст.3 Закону України “Про оцінку
  впливу на довкілля” № 2059-VIII від 23 травня 2017 року. [1]
  Планова діяльність здійснюватиметься згідно до положень
  «Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020
  року», затверджений розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014р. №902-р та
  «Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», схвалено
  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р,
  що сприятиме збільшенню частки виробленої електроенергії із
  відновлювальних джерел енергії у загальному енергетичному балансі
  України.
  Діючі Державні будівельні норми і правила, що створюють підстави для
  будівництва міні ГЕС
• Земельного кодексу України;
• Водного кодексу України;
• ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на
  навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві
  підприємств, будинків і споруд».
• ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на
  будівництво».
• ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення».
• ДБН В.1.1-14-2012 «Склад та зміст детального плану території».
• СНіП ІІІ-4-80* – «Техника безпеки в будівництві»
• СНіП 3.02.01-87 – « Земельні споруди, влаштування основ та
  фундаментів»
• СНіП 11-7-81* -«Будівництво в сейсмічних районах»
  13
  1.2 Опис місця провадження планованої діяльності
  В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС-1 знаходиться в
  адміністративних межах с. Кобилецька Поляна Рахівського району, в
  середній течії р. Шопурка на півдні Закарпатської області (рис. 1.1-1.2).
  Рис. 1.1 – Місце розташування МГЕС-1 в смт Кобилецька Поляна
  Рис. 1.2 – Місце розташування МГЕС-1 в смт Кобилецька Поляна
  на космознімках
  Доступ до ділянки здійснюватиметься по існуючим асфальтовим
  дорогам в межах села і по існуючим ґрунтовим дорогам по за межами.
  В межах території об’єкту існує можливість організувати будівельний
  майданчик і будівельне містечко.
  Координати об’єкта на Google Earth:
  48° 2’51.07″Пн
  24° 3’33.65″С
  Мотивація до вибору місця розташування і початку проектування:
  Створ МГЕС‐1
  Створ МГЕС‐1
  14

1. Дослідження економічного обґрунтування гідропотенціалу
   Закарпатської області, який становить±1367млн.кВт.год/рік.
2. У Закарпатській області існує сталий дефіцит виробництва
   електроенергії;
3. Закон України «Про електроенергетику» від 1998р., (З доповненнями
   та змінами від 04.06.2015), який стимулює розвиток альтернативних джерел
   електроенергії за допомогою застосування спеціально тарифу («зелений
   тариф»).
4. Соціальний аспект: місцеві органи самоврядування самі зацікавились
   в залученні інвестицій для розвитку регіону в умовах державної політики
   децентралізації.
5. Річці Шопурка потрібне проведення регулювальних робіт в руслі,
   зокрема розчистка твердих наносів і відновлення пошкоджених берегів і
   берегоукріплювальних споруд. Нагромадження твердого стоку в руслі річки
   ущільнені із щільною дрібною рослинністю, які не розмиваються навіть в
   період проходження максимальних паводків. Має місце звалювання
   основного потоку як в ліву, так і в праву сторону. Деформація берегової лінії
   має місце навіть при невеликих підняттях рівня води.
6. Вигідне розташування об’єкта:

• поруч проходить Автомобільна дорога національного значення Н-09
  Мукачево- Рогатин-Львів і Автомобільна дорога Р21.
• поруч знаходиться з\д станція с. Солотвино
• близьке розташування ліній електропередачі 10кВ та 35кВ.
  1.3 Цілі планованої діяльності
  Планована діяльність полягає у будівництві і експлуатації міні МГЕС-1
  в смт. Кобилецька Поляна Рахівського району в урочищі Підподерей на р.
  Шопурка загальною встановленою потужністю до 999 кВт. Генерація
  електроенергії здійснюватиметься за рахунок місцевого відновлюваного
  джерела енергії – води, орієнтовний термін експлуатації МГЕС-1 – 50 років.
  Кінцевою метою будівництва запланованої МГЕС-1 є вироблення
  електроенергії для надійного енергозабезпечення заходу України та
  зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергії.
  Реалізація проектних рішень з виробництва електроенергії за рахунок
  води дозволить покращити стан навколишнього природного середовища за
  рахунок скорочення викидів парникових газів у атмосферу, забезпечити
  екологічно чистою електроенергією, створити нові робочі місця і інвестувати
  в місцеву економіку. Покращить санітарний стан ріки Шопурка та
  забезпечить підвищення можливості її до самоочищення (значний об’єм
  сміття і твердого стоку зупинятиметься перед підпірною спорудою), що
  позитивно вплине на екологічну ситуацію на прилеглій до створу території.
  1.4 Опис основних характеристик діяльності та оцінка її екологічних
  наслідків
  15
  1.4.1. Проектно – технічні рішення. Компоновка гідровузла
  В рамках реалізації Проекту передбачається встановлення одного
  гідроагрегата типу Каплан з сифонною відсмоктуючою трубою. Встановлена
  потужність міні гідроелектростанції – 999 кВт. Робочий натиск ГЕС
  становитиме 8,5м брутто, робоча витрата – до 15,0 м3/с. Щорічна генерація
  екологічно чистої електроенергії очікується на рівні приблизно 4 000 000
  кВт.
  МГЕС-1 складається із:
• Підпірної споруди у вигляді діагональної залізобетонної стінки висотою
  до 2,5 м, довжиною в руслі річки до 45м (довжина водозливного фронту
  – 127 м.);
• Відкритого водонапірного лотка довжиною – 410 м;
• Закритого трубопроводу довжиною – 360 м;
• Будівлі МГЕС-1 розміром 10х12 м (одноповерхова);
• Водовідвідного каналу довжиною 75м.
  Проектом передбачається будівництво МГЕС-1, площею до 3,5Га.
  Основні технічні показники МГЕС-1 К.Поляна
  Основні
  Назва проекту
  Міні гідроелектро станція
  на р. Шопурка в с.
  К.Поляна
  Розташування проектної ділянки
  (адміністративне)
  с. К.Поляна, Рахівського
  району, Закарпатської обл.
  Найближче місто Рахів
  Назва річки Шопурка
  Кординати на Google Earth 48° 2’51.07″Пн
  24° 3’33.65″С
  Гідрологічні данні
  Діючий водпост
  розташ.
  р. Шопурка, с. Кобилецька
  Поляна
  Роки спостережень 1954-1987
  Площа водозбору водпосту км2 240
  Проектна витрата води м3/с до 15
  Розрахунковий максимальний паводок
  (ймовірність: раз на 100 років) м3/с 435
  Площа водозбору км2 240
  Високий рівень води (серед., по року) м3/с 18,4
  Середній рівень води (серед., по року) м3/с 8,54
  Низький рівень води (серед., по року) м3/с 5,13
  Щорічний паводок (10%) м3/с 170
  Водозабір
  Тип пригреблевий
  Відмітка забору води м 388,5
  Кількість шт. 1
  16
  Гребля
  Тип
  Залізобетонний підпір, типу
  тонка стінка з клапанним
  затвором
  Висота м 2,5
  Довжина водоздиву в руслі річки м 127
  НПР м 388,5
  Екологічна витрата води м3/с 1,29
  Деривація
  Тип Відкритий лоток
  Довжина деривації м 410
  Трубопровід – залізобетонна труба
  Довжина м 360
  Зовнішній діаметр труби мм
  Будівля МГЕС
  Тип на землі
  Встановлена потужність кВт До 999
  Тип генератора асинхронний
  Водовідвід
  Довжина м 75
  Тип Відкритий канал
  Нижній б’єф м 380,0
  Турбіна/генератор
  Тип турбіни
  Пропелерна, S-тип Каплан
  або горизонтальна Каплан
  або вертикальна Каплан
  Встановлена витрата води м3/с до 15
  Вихідна потужність кВт до 999
  Максимальна вихідна здатність генератора кВт до 999
  Сейсмічність проектної ділянки
  Балів за рихтером 7
  Лінії електропередач
  Параметр кВ 10
  Відстань до точки підключення м до 100
  Потужність і генерація МГЕС
  Натиск брутто м 8,50
  Втрати натиску (макс.) м 0,5
  Натиск нетто м 8,00
  Планова генерація електроенергії в рік ГВт близько 4,0
  Встановлена потужнсть МГЕС кВт До 999
  Період реалізації проекту
  Передпроектні, вишукувальні і проектні роботи рік ½ -1
  Будівництво і введення в експлуатацію рік 1
  Економічні і фінансові параметри проекту
  Вартість проекту Визнач. проектом
  Зелений тариф, ставка (мікро ГЕС) EURO Визнач. проектом
  17
  Впливи проекту
  Соціальні впливи
  Трудозайнятість на
  будівництві об’єкту, робочі
  місця на МГЕС, внесок на
  покращення
  інфраструктури
  Екологічні ризики Низькі
  Інфраструктура
  Наявність доріг присутні
  Відстань від площадки будівництва до дороги км 0,02
  1.4.1.1. Водозабірна частина
  Нормально підпертий рівень (НПР) води на водозабірній споруді
  відповідає відмітці – 388,5м БС. Відбір води на водозаборі до каналу
  відповідає відмітці – 388,5м БС.
  Водозабірна частина МГЕС-1 полікомпонентна. Перша частина
  водозабору – це залізобетонна підпірна споруда (гребля) автоматичної дії
  довжиною 127м, яка у свою чергу складається із двох частин: основна
  частина в основному існуючому руслі р. Шопурка, інша в додатковому руслі
  біля правого берега. Натиск створює 1 клапанний сталевий затвор висотою
  до 2,5 метрів, шириною 20 м. Система робочого приводу затвору –
  гідравлічна, керування автоматичне за допомогою комплексної системи
  управління станцією.
  В поперечному перерізі підпірна споруда має трапецевидну форму із
  монолітного залізобетону, заглиблена в основу. У нижньому б’єфі підпору
  улаштовується водобійний залізобетонний колодязь і рисберма із кам’яного
  накиду для гасіння кінетичної енергії гідравлічного стрибка, котрий
  утворюватиметься після трансформації надлишкової витрати води через
  гребінь підпору.
  Підпір забезпечує безперебійну подачу води в дериваційний канал на
  протязі року, а також в період замерзання частини річки в особливо холодний
  період року.
  Паводкові витрати трансформуються через водозлив підпірної споруди
  для його безпечного пропуску. По мірі наростання паводкових мас
  відбувається відкривання сегментів клапанів. За максимального паводку
  клапани приймають горизонтальне положення.
  Підпірна споруда проектується і розраховується на безперешкодний
  пропуск паводку максимальної витрати 1% (Ор1%) забезпеченості, яка
  складає 375 м3/с.
  Висота трансформації паводку на гребні водозливу розраховується таки
  чином, щоб навіть при закритих щитах клапанів вода не буде виходити на
  заплаву. Гідравлічні розрахунки проходження паводків і їх вплив будуть
  проведені при розробці Робочого проекту (РП).
  18
  Рис. 1.3 – Приклад з/б підпору із клапанним затвором
  Рис. 1.4 – Схематичне зображення з/б підпору із клапанним затвором
  Друга частина – водозабір (водоприймаюча споруда) являє собою
  самостійну конструкцію, що приєднується до водозливу на правому березі р.
  Шопурка. Це залізобетонна масивна стінка довжиною до 20 м, яка обладнана
  водозабірними вікнами із плоскими щитами та гідравлічним приводом і
  сміттєутримуючими решітками. Решітки розміщуються у передній частині,
  відстань між стержнями 40-50см, для затримання великогабаритних
  плаваючих предметів.
  Третя частина підпірної споруди – рибохід. Так як підпірна споруда
  водозабору висотою до 10 м, то, за рекомендаціями Інституту гідробіології
  НАНУ, м. Київ, застосовується ступінчатий рибохід.
  19
  Рис. 1.5 – Схематичне зображення рибохідної споруди
  Параметри і конструктивні характеристики рибоходу визначатимуться
  на стадії Робочого проекту після вишукувань і заключень Інституту
  гідробіології НАНУ, м. Київ.
  1.4.1.2 Деривація. Водонапірний залізобетонний лоток
  Мета дериваційного з/б лотка – створення постійного гідравлічного
  натиску перед будівлею ГЕС, а також безперебійне транспортування води від
  водоприймача-водозабору до станційного вузла. Топографічні умови і
  незначна довжина дозволяють улаштувати канал саморегулюючого типу.
  Даний тип в енергетичному відношенні являється найбільше
  досконалим, так як натиск перед ГЕС залишається сталим при різних
  режимах роботи гідроагрегатів. Форма поперечного перерізу каналу
  трапецевидна і улаштовується по типу канал в насипу.
  Довжина лотка І = 410м. Лоток улаштовується по правому березі ріки
  Шопурка.
  Споруда з/б лотка стане частиною берегоукріпних споруд правого
  берегу р. Шопурка, котрі робитимуть безпечним проходження сезонних
  паводків.
  Пропускна здатність каналу при максимальній завантаженості
  гідроагрегатів до 15 м3/с. Розрахункова швидкість течії 1.25м/с з врахуванням
  транспортуванням шуги. Ширина лотка по дну приблизно 8м.
  Лоток улаштовується із армованого залізобетону В15 (М200).
  Із-за температурних деформацій і усадки бетону в монолітному
  лицюванні укосів улаштовуються шви через 3м по довжині каналу. Товщина
  лицювання від 6см у верхній частині до 10см в нижній частині. Армування
  сітчасте, арматура (дріт) діаметром 6мм з чарункою 200х200мм. Дно каналу
  від водозабору до вхідної частини будівлі ГЕС закріпляється
  асфальтобетонною сумішшю. При відповідному підборі складу
  асфальтобетону, він може бути пластичним, що дозволить улаштування без
  швів. Товщина шару облицювання 6см. Асфальтобетон укладається на
  піщано-щебеневу підготовку. Для зведення насипу дамб дериваційного
  20
  каналу використовується місцевий ґрунт з розчисток ріки Шопурка в межах
  її регулювання.
  Рис. 1.6 – Схематичне зображення поперечного перерізу лотка
  1.4.1.3 Деривація. Закритий трубопровід
  Варіант 1: Залізобетонний трубопровід.
  Друга частина деривації напірний трубопровід із двох ниток
  залізобетонної труби прямокутного внутрішнього перерізу по 2,6х1,7 м.
  Монтаж двох ниток труби для пропуску номінальної витрати до 15
  м3/с.
  Довжина трубопроводу 360 м.
  Гідравлічні втрати натиску до 0,5м.
  Рис. 1.7 – Схематичне зображення поперечного перерізу з/б трубопроводу
  Варіант 2: Склопластиковий трубопровід.
  Використання труби GRP (склопластикова труба) великого діаметру
  2400 мм.
  Монтаж двох ниток труби для пропуску номінальної витрати 15 м3/с.
  Довжина трубопроводу 360 м.
  Гідравлічні втрати натиску до 0,5м.
  21
  Рис. 1.8 – Схематичне зображення поперечного перерізу трубопроводу GRP
  2400мм
  Трубопровід улаштовується у насипі із незв’язних грунтів, група грунтів
  не більше ІІІ. Насип стане водозахисною дамбою правого берегу, що
  зупинить руйнування берегової лінії р. Шопурка в межах с. Кобилецька
  Поляна.
  1.4.1.4 Будівля МГЕС -1
  Варіант1: будівля під обладнання ТОВ «Міні-гідро» Харків
  Технічна характеристика
  Будівля малої ГЕС відноситься до ІУ класу капітальності, ІІ ступеню
  довговічність та ІІ- ступеню вогнестійкості.
  Проект розроблено для будівництва у гірській місцевості Карпат:
• розрахункової зимової температури зовнішнього повітря – -21 оС;
• нормативного снігового навантаження – 100 кг/м;
• нормативного швидкісного вітрового навантаження – 45 кг/м;
• сейсмічність 7 балів;
• ґрунти у межах ділянки валунно-гравійно-гальковий з заповненням у
  вигляді суглинків.
  Архітектурно-будівельна частина
  А) Генеральний план ділянки
  На ділянці буде запроектовано зведення будівлі малої ГЕС з
  водовідвідною камерою, під’їздом та елементами благоустрою.
  Будинок малої ГЕС (варіант Харків) буде розташовано в центрі ділянки
  розмірами 14х10м на першій правосторонній терасі ріки Шопурка.
  Рельєф ділянки гірський.
  Основні техніко-економічні показники будівлі ГЕС
  Будівля малої ГЕС одноповерхова, шахтного типу.
  Конструктивні рішення
  При проектуванні будівлі застосовано конструктивну схему з
  поперечними та повздовжніми несучими стінами, що забезпечує як стійкість
  так і жорсткість конструкції будинку побудованого у різних рівнях. У зв’язку
  з сейсмічністю району у проекті розроблені наступні антисейсмічні заходи: у
  22
  рівні перекриття по всьому периметру зовнішніх стін передбачено
  влаштування монолітного залізобетонного антисейсмічного армопоясу
  висотою не менше 150 мм з бетону кл.В15 на повну ширину стіни.
  По кутах влаштовано антисейсмічні осердя у вигляді монолітних
  залізобетонних колон у тілі зовнішніх та внутрішніх стін фундаменту. Така
  конструкція створює надійну антисейсмічну та конструктивну поперечно-
  повздовжню раму, що посилює несучу здатність стін з керамічної цегли.
  Ґрунти у межах ділянки валунно-гравійно-гальковий з заповненням у вигляді
  твердих суглинків.
  Характеристика запроектованих конструктивних елементів будівлі:
  Фундаменти – стрічкові монолітні залізобетонні, у виді колодязя.
  Фундаменти, подушки, стіни та дно машинного залу, водовідвідні канали
  виконати залізобетонними (бетон кл. В 20 арматура кл. АІІІ). Армування стін
  машинного залу виконати суцільним ковром у 2 ряди арматурними сітками
  12012АІІІ-200 2400х2400. Отвори у сітках у стінах машинного залу під
  трубопроводи вирізати по місцю з влаштуванням сальників відповідно до
  серії 3.400-01. Стикування арматури сіток каркасів балок та колон виконати з
  допомогою електрозварювання з довжиною напуску не менше 200 мм. Стіни
• Зовнішні стіни, будівлі виконати з монолітного з/бетону В-200. Кути,
  простінки та перетин стін армувати горизонтальними арматурними сітками
  СГ-1 та вертикальними просторовими каркасами КВ- 1по серії 2.130-66
  вип.1. По периметру на всю ширину стін виконати залізобетонний
  антисейсмічний пояс з бетону кл.В-10 робоча арматура 4О8АІІІ-10
  Покрівля та конструкції даху – Покрівлю машинного залу седвіч-панелі
  на металевих фермах.
  Вікна, двері вхідні, ворота – металеві.
  Підлоги у машинному залі – цементні мозаїчні.
  Сходи – зовнішні з металопрокату індивідуального виготовлення,
  Гідроізоляція – стін та дна машзалу виконати обклеювальною по
  бітумній мастиці по стяжці складу 1:2 з додаванням гідроізолу типу “Драй”
  Утеплювач – мінераловатні плити типу ISOVER КТ товщ. 100 мм. г=125
  кг/м3 Відмостка та ганки – бетонні шириною 100см та 140см., висота 20-30
  см.
  Електрична частина
  Подача електроенергії в місцеву мережу, а саме в ЛЕП 10- 35 кВ.
  Електрична частина розроблена на виконання технічних умов у
  відповідності до ВСН 89-88 і ПУЕ. Електропроводка будівлі виконується
  кабелями відкрито.
  Електроосвітлення виконується світильниками з лампами розжарювання
  у вологозахищеному виконанні. У якості аварійного освітлення
  передбачається використання світильників з вбудованими акумуляторами.
  Обігрів приміщення – електричний.
  На ГЕС постійно перебуває черговий персонал, в обов’язки якого
  входить нагляд за роботою обладнання та устаткування та виконання
  23
  необхідних технологічних операцій (оперативних переключень та
  відключень) та ведення робочого журналу виконаних операцій з
  відповідними обов’язковими записами.
  Рис. 1.9 – Схематичне зображення поперечного перерізу будівлі МГЕС із
  гідроагрегатами «МініГідро», Харків
  Варіант2: будівля під обладнання фірми WTW Poland
  Будинок малої ГЕС (варіант WTW) буде розташовано в центрі ділянки
  розмірами 12х12 м на першій правосторонній терасі ріки Шопурка.
  Рельєф ділянки гірський.
  Рис. 1.10 – Схематичне зображення поперечного перерізу будівлі МГЕС із
  гідроагрегатами WTW
  Варіант З: будівля під обладнання фірми Koessler, Austria.
  24
  Будинок малої ГЕС (варіант Koessler) буде розташовано в центрі ділянки
  розмірами 12х10 м на першій правосторонній терасі ріки Шопурка.
  Рельєф ділянки гірський.
  Рис. 1.11 – Схематичне зображення поперечного перерізу будівлі МГЕС із
  гідроагрегатами Коessler
  1.4.1.5. Водовідвідна частина
  Водовідвідна частина улаштовується на лівому березі, шляхом розробки
  ґрунту шириною до 20 м і довжиною до 75 м. Відкоси закріплюється
  кам’яним накидом
  1.4.1.6 Гідросилове обладнання
  Обладнання фірми «Міні Гідро», м. Харків
  Турбіна Т-90Р (із додатковим поворотним апаратом, що дає змогу
  компенсувати зменшення робочої витрати води до 30%)
  Гідротурбіна Т-90Р (виробництва ТОВ «МініГідро» м. Харків, Україна)
  Тип: Каплан, пропелерна горизонтальна, Б – тип Потужність – до 300 кВт
  Кількість – 3 шт.
  Частота обертання турбіни Т-90: пТУРБ = пГЕН = 500об / хв.
  Діаметр передтурбінних поворотного дискового затвора турбіни Т-90 –
  Dn = 1200мм.
  Генератор.
  З’єднання з турбіною пряме.
  Тип – Асинхронний генератор.
  Номінальна потужність 393,75 кВА – 3 шт.
  Коефіцієнт потужності – 0,85
  Номінальна напруга-400 V.
  Обороти 315кВт – 600 об / хв – 2 шт.
  Частота – 50 Hz.
  Ступінь захисту – ІР 23.
  25
  Клас ізоляції – F.
  Рис. 1.12 – Схематичне зображення S-type гідроагрегату
  Автоматизована система управління ГЕС з дистанційним моніторингом та
  комп’ютерною станцією оператора.
  Система АСУ матиме одну шафу управління турбоагрегатом розміром
  2000х800х600мм

1. Автоматична системи керування ГЕС на базі промислового
   комп’ютера PLC з графічним кольоровим touch screen дисплеєм , с-ми
   SCADA на базі операційної системи Linux .
   Промисловий комп’ютера PLC, який отримує інформацію від
   мікроконтролерів (частота обертання, рівень, температура) і відповідно
   результат обробки інформації передає на виконавчі органи (гідропривід
   направляючого аппарату гідротурбіни, контактор генератора).
   Шафа також матиме модулі віддалених входів-виходів АСУ з’єднаних
   шиною даних.
   Допоміжні реле і контактори для управління ланцюгів регуляції
   направляючого апарату 380В, 24В, допоміжні реле і контактори для
   управління маслонапірною станцією, запобіжники і вимикачі, джерело
   безперебійного живлення 24В і акумулятори.
2. Комп’ютерна станція оператора забезпечить візуалізацію та контроль
   усіх енергетичних та технологічних параметрів ГЕС на моніторі. При роботі
   в налагоджувальному режимі є можливість відчути режим роботи ГЕС,
   змінюючи ступінь відкриття направляючого апарату візуально на моніторі
   комп’ютера відслідковувати зміну частоти обертів турбіни, зростання струму
   навантаження і відповідно зростання вихідної потужності генератора, а
   також при цьому оцінювати величину падіння рівня води в верхньому б’єфі.
   Ця система дозволяє візуально оцінити відношення персоналу до своїх
   26
   обов’язків тобто очищення сміттєзатримуючих решіток (падіння рівня води і
   відповідно виробітки електроенергії), час простою ГЕС і по якій причині це
   сталося(аварія системи, відключення мережі) та вести тотальний контроль
   технологічних параметрів з відображенням на графіках.
3. Дистанційний моніторинг ГЕС дозволяє контролювати роботу станції
   з офіса Замовника чи з іншої точки при наявності іпіегпеї на стації або
   мобільного іпіегпеї (Забезпечує Замовник).
   Система управління забезпечить наступні режими роботи:
   Алгоритм нормальний старт турбоагрегату.
   Алгоритм нормальний стоп турбоагрегату.
   Алгоритм аварійний стоп турбоагрегату.
   Алгоритм автоматичний старт турбоагрегату після закінчення
   (виправлення) аварії.

• Регуляція рівня водозабору при підтримці максимального К.П.Д.
• Роботу в ручному режимі для випадків сервісного обслуговування
  Система управління матиме три рівні управління:
• Автоматичний режим роботи гідроагрегату з регулюванням рівня води
• Ручний наладочний режим без регуляції,
• SCADA, дистанційне керування за допомогою програми через
  Інтернет.

1. Гідравлічний агрегат регулювання направляючого апарату турбіни та
   дискового затвора(Ду1200, Ду1000) фірми HYDROVEN (Італія) з
   акумулятором тиску, баком , насосом , електромагнітними соленоїдами 24 В,
   шлангами. Гідравлічна система призначена для регуляції турбіни паралельно
   з мережею. Оснащена покажчиками температури, рівня масла, датчиком
   забруднення фільтра. Система буде оснащена циліндрами для регуляції
   направляючого апарату турбіни та дискового затвора. Гідравлічна система
   буде розрахована на швидкість закривання направляючого апарату турбіни
   від 10 сек до 100 сек з можливістю налаштування на місці.
   Аварійний вентиль (золотник) буде оснащений важелем ручної активації
   аварійного закриття.
   27
2. Дискові затвори 10хДу1200, в комплекті.
3. Системи вимірювання рівня води в басейні яка базується на базі
   гідростатичного зонда з захистами, який подає сигнал на вхід комп’ютера
   РLС.
   Обладнання фірми WTW, Poland
   Для даної ГЕС підходить турбіна містить S-type Kaplan турбіна,
   пропелерна, діаметр ротора d = 1340 мм. У ротор турбіни і направляючі
   лопатки регулюються під час роботи за допомогою гідравлічного обладнання

• це відбувається автоматично в залежності від розходу води в річці.
  Турбіна повністю монтується на заводі-виробнику і тестується перед
  відправкою. Для запуску турбіни напрямна лопать повинна бути відкрита
  разом з дросельним клапаном – це буде зроблено автоматично.
  Гідравлічне обладнання використовується для відкриття / закриття
  направляючих лопаток – гідравлічний блок включає в себе гідравлічний
  акумулятор, так що навіть при включеному живлені мережі втратити турбіна
  буде зупинена.
  Для об’єкту МГЕС-1 необхідно одна турбіна із встановленою
  потужністю турбіни 642 кВт під робочий натиск 8,00м і робочою витратою
  води 9,87 м3/с.
  Специфікація турбіни:
• Турбінний ротор з чотирма лезами – леза з нержавіючої сталі (тип
  1.4308)
• Основа ротора з нержавіючої сталі (тип 1.4308)
• Рульова механіка з нержавіючої сталі (тип 1.4301)
• Виготовлення турбіни і корпусу генератора, труби відсмоктуючої
  зі зварної сталі (типу S265JR)
• Типові підшипники кочення (виробництва FAG або SKF)
• Механічне ущільнення (виробництва ANGA)
• Автоматична система змащення (виробництва SKF)
• Датчики температури встановлені для підшипників турбіни
  (виробництва Lumel)
• Гідравлічний блок для ротору і спрямовуючої лопатки системи
  (фірми WTW)
  Електричне обладнання турбіни:
  28
  Система PLC працює автоматично. Система дозволяє працювати в
  ручному режимі і в автоматичному режимі. В ручному режимі можна
  регулювати потужність турбіни за допомогою кнопок відкривання /
  закривання встановлених в шафі управління. У разі збою служби PLC
  «майстер управління» інформує користувача, відображаючи відповідні
  повідомлення на операторській панелі.
  Турбіна буде автоматично відключиться, коли:
• Після натискання кнопки аварійної зупинки
• Зупинка сигналу від електричної системи
• У випадку втрати потужності мережі
• У разі перевищення швидкості турбіни
• У разі вимкнення генератору від мережі системою захисту
• У разі занадто низького рівня води
• У разі занадто низького тиск в гідроакумуляторах
  Після виключення причини можна включити турбіну в ручному режимі.
  Процес регулювання буде здійснюватися автоматично від 2,00 м / с до
  39,48 м3/с. Основні елементи електрообладнання і автоматизації:
   PLC програмований контролер (виробництва Siemens)
   Вимірювання 3-х фазний мережевих параметрів (виробництва
  Siemens)
   «Оператор-панель» (виробництва Siemens)
   Гідростатичний зонд (виробництва BD Sensors)
   Лінійний потенціометр для вимірювання кута лопатей ротора
  (зроблений Balluff)
   Батарея конденсаторів з автоматичної реактивної потужності
  (виробництва Electronicon)
   Індуктивний датчик вимірювання швидкості обертання турбіни
  (виробництва IMPOL)
  Електросилове обладнання включає наступне обладнання:
   Асинхронний генератор 850 кВт х 1 шт.
   трансмісійний ремінь
   шків турбіни
   шків генератора
   Додаткові рамки для турбін і генераторів шківів.
  29
  Рис. 1.13 – Схематичне зображення S-type гідроагрегату фірми WTW
  Обладнання фірми Kössler, Австрія
  Kössler GmbH & Co KG Wasserkraftanlagen St. Georgener Hauptstrasse 122
  3151 St. Georgen am Steinfeld Tel.: +43/2742/885272 Fax: +43/2742/885272/293
  Email: office@koessler.com www.koessler.com
  Турбіна
  Гідротурбіна вертикальний каплан VK15.9/VK5E (виробництва Kossler,
  Австрія) Тип: вертикальний Каплан, подвійного регулювання Потужність
  турбіни – 999 кВт Кількість – 1 шт.
  Частота обертання турбіни VK15.9/VK5E : пТУРБ = пГЕН = 273об / хв.
  Діаметр робочого колеса – 1590мм Кількість робочих лопостей – 5 шт.
  Робоча витрата – 14 м3/с Робочий натиск – 8 м.
  Генератор
  Виробництво Siemens
  Тип – синхронний
  Частота обертання – 273об / хв.
  Частота – 50 Гц Напруга – 400 В
  Робоча температура – 40 оС
  Коефіцієнт роботи генератора – 0,94
  30
  1.4.2 Оцінка екологічних наслідків планової діяльності
  Малі гідростанції компенсують втрати напруги в мережі, яка місцями
  становить 150-180В, через її велику протяжність і старіння (мережі
  вводилися в експлуатацію в 60-70рр. і проектувалися під невелике
  споживання домогосподарствами сіл). Для модернізації мереж необхідні
  великі капіталовкладення, яких у місцевих громад немає.
  Стан річки Шопурка та її догляд на ділянці будівництва фактично візьме
  на себе експлуатуюча МГЕС організація.
  В соціально-економічному плані проект важливий тому, що на момент
  будівництва та експлуатації МГЕС будуть залучається місцеві трудові
  ресурси. Після введення в експлуатацію МГЕС-1 будуть проводиться
  відрахування в статті місцевих бюджетів від діяльності.
  Оперативне залучення підготовлених працівників МГЕС при пропуску
  паводків, корчеходів, льодоходів і великих плаваючих предметів.
  Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються
  згідно Законодавства України, включаючи Водний кодекс України, а також
  згідно Експертного висновку та звіту «Оцінка впливу на довкілля» щодо
  впливу будівництва міні гідроелектростанції в смт. Кобилецька Поляна на
  природні комплекси довкілля, сезонні орнітологічні комплекси та мігруючих
  птахів, кажанів, рослинність в межах Рахівського району Закарпатської
  області; технічним умовам на приєднання до енергомережі; містобудівним
  умовам і обмеженням.
  Санітарно-захисні зони для лінії електропередачі встановлюються згідно
  Державним санітарним нормам і правилам захисту населення від впливу
  електромагнітних випромінювань.
  31
  Крім вищезазначених обмежень, будівництво міні ГЕС на землях
  енергетики потребує додаткових заходів щодо обмеження викидів шкідливих
  речовин в атмосферне повітря: оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки,
  пилу тощо.
  Ратифікація Україною Паризької Угоди вимагає скорочення
  використання вугільних технологій для виробництва теплової та електричної
  енергії.
  Інженерна підготовка території включає планування пристанційного
  майданчика, влаштування опор лінії електропередачі, влаштування
  майданчика для КТП, монтаж КТП, влаштування під’їзних доріг і шляхів до
  об’єкту будівництва згідно із вимогами чинних державно-будівельних норм
  України і природоохоронного законодавства України.
  Еколого-інженерна підготовка і захист території передбачає
  влаштування дренажної системи для відводу ґрунтових вод з прилеглої
  території та пристанційного майданчика, для запобігання його підтоплення.
  Для запобігання підтоплення території гідротехнічні споруди
  передбачається будувати з умовою проходження паводків 3% забезпеченості
  (Р=3%), з перевіркою на 1%.
  Остаточні рішення щодо еколого-інженерної підготовки і захисту
  території будуть прийняті на стадії «Проект».
  Проектні рішення в період будівництва та експлуатації будуть
  забезпечувати раціональне використання ґрунту, будуть передбачені заходи
  проти дії підтопленню, просіданню, активізації інших екзогенних процесів, а
  також охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи.
  Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, гідрологічні, екологічні,
  археологічні та інші вишукування виконуватимуться у необхідному обсязі
  згідно чинного законодавства.
  Під час будівництва відбуться незначне забруднення повітряного
  середовища від працюючих будівельних машин та механізмів. Концентрації
  шкідливих речовин в повітрі не перевищують нормативів ГДК. Під час
  експлуатації негативний вплив на повітряне середовище відсутній.
  Будівництво та експлуатація МГЕС-1 не передбачає зміни
  гідрологічного режиму та негативного впливу на р. Шопурка.
  Будівництво МГЕС-1 не чинитиме негативного впливу на існуюче водне
  середовище.
  При будівництві МГЕС-1 можна виділити ряд позитивних факторів
  впливу об’єкта планової діяльності на водне середовище:
• збільшення надійності протипаводкого захисту населених пунктів
  тощо;
• відновлення пошкоджених берегів і берегоукріпних споруд;
• збільшення рибних запасів р. Шопурка через щорічне зарибнення.
  Прямі загрози, які могли сприяти порушенню ґрунтового та рослинного
  покриву в процесі будівництва та експлуатації МГЕС-1, мінімальні або
  відсутні. Будуть передбачені дії, направленні на зменшення можливих
  32
  ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при реконструкції
  МГЕС-1.
  Таким чином, хоча на даному етапі проекту не всі екологічні наслідки
  планованої діяльності можуть бути оцінені, характер і масштаби цієї
  діяльності дозволяють констатувати, що:
• негативні впливи на довкілля мають характер дуже обмежений у
  просторі і часі та не спричиняють наслідків на населення і природне
  середовище, які вимагають додаткового втручання чи реагування з метою їх
  пом’якшення чи усунення;
• позитивні наслідки планованої діяльності очевидні, оскільки вона
  сприятиме поступовому покращенню санітарного стану ріки Шопурка та
  забезпечить підвищення можливості її до самоочищення (значний об’єм
  сміття і твердого стоку зупинятиметься перед підпірною спорудою), що
  позитивно вплине на екологічну ситуацію на прилеглій до створу території.

1. Опис виправданих альтернатив
   Технологічними альтернативами будівництва і експлуатації міні МГЕС-
   1 в смт. Кобилецька Поляна є наступні:
2. Будівництво та експлуатація міні ГЕС дериваційного типу із
   використанням вертикальної гідравлічної турбіни Каплана із
   подвійним регулюванням і синхронного генератора. Тип деривації
   комбінований – відкритий залізобетонний лоток з переходом у
   трубопровід закритого типу.
3. Будівництво та експлуатація міні ГЕС руслового типу із
   використанням вертикальної гідравлічної турбіни Каплана із
   подвійним регулюванням і синхронного генератора. У зв’язку із
   особливими умовам рельєфу створення стійкого робочого натиску
   греблею висотою 8,5м є технічно обмеженим.
   Територіальної альтернативи планової діяльності не передбачено,
   оскільки обрані ділянки під будівництво МГЕС узгодженні із громадою
   селища Кобилецька Поляна на громадських слуханнях при розгляді
   Детального плану території :

• протокол №1 від 14 червня 2017 року громадського слухання, розгляду
  та врахування пропозицій громадськості у проекті;
• рішення Кобилецько –Полянської селищної ради Рахівського району
  від 23 червня 2017 року № 273 «Про затвердження детального плану
  території».
  Пропонуються варіант реалізації проекту будівництва МГЕС-1 із
  використанням гідросилового обладнання ТОВ «МініГідро» м. Харків* або
  фірми WTW Poland, Koessler AG Австрія*
  Параметри Варіант 1* Варіант 2** Варіант 3***
  Натиск брутто(м) 8,5 8,5 8,5
  33
  Вода (м3/с) 12,51 9,78 14
  Встановлена потужність (кВт) 802 642 999
  Середньорічний виробіток (кВт.год/рік) 3,671 3,605 3,995
  Тариф (ЕURO/кВт) з ПДВ 0,181 0,1682 0,1682
• Обладнання фірми «Міні Гідро» м. Харків, Україна
  ** Обладнання фірми WTW Poland
  *** Обладнання фірми Koessler AG Австрія

1. 0,18 EURO з ПДВ – спеціальний тариф для міні гідроелектростанцій
   («зелений тариф») встановлений законом України «Про
   електроенергетику…» (остання редакція від 04.06.2015р.) при врахуванні
   використання українського обладнання (при долі більше 50%).
2. 0,168 EURO з ПДВ – спеціальний тариф для міні гідроелектростанцій
   («зелений тариф») встановлений законом України «Про електроенергетику.»
   (остання редакція від 04.06.2015р.) за умов використання іноземного
   обладнання.
   Ставка спец.тарифу закріплена в EURO.
   Строк отримання тарифу по ставці 0,126; 0,135 і 0,18 EURO – 2015 –
   2019 рр.
   Строк дії спец.тарифу – до 2030 р.
   З 2019 р. ставка тарифу зменшується на ~ 15%.
3. Опис поточного стану довкілля та його ймовірної зміни
   3.1 Природне середовище
   Натурні обстеження об’єктів МГЕС 1 на р. Шопурка проводилися в 2015

• 2016р. Було оглянуто ділянку річки в межах с. К. Поляна на протяжності 3
  км., із інструментальним вимірюванням фактичних висотних відміток
  (система висот Балтійська) для подальшого встановлення робочого натиску
  води майбутньої МГЕС 1, а також обстежено русло Шопурка на предмет:
  типу русла, характеру течії, стану шару основи дна русла, якісний і
  кількісний склад наносів, наявність виходу ґрунтових вод; існуючий стан
  берегів з метою визначення їх стійкості, наявності водної ерозії; стан укосів
  на предмет зсувних процесів; якісний і кількісний склад рослинного покриву
  в межах ділянки обстеження.
  3.1.1 Загальна фізико-географічна характеристика
  Ріка Шопурка є однією із численних правобережних допливів р.Тиса, із
  загальною довжиною 41 км, площею водозбору – 283 км2, густотою річкової
  сітки більше 1,0 км/км2, середнім нахилом 30 о/оо . Свою назву набуває після
  злиття Малої та Середньої Шопурки. Бере початок (р.Мала Шопурка) із
  малодебітних джерел, на південному схилі г. Унгаряска на висоті близько
  1550 м. абс., впадає в р.Тиса на 927 км від гирла на висоті 320 м. абс. в смт
  Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області. Крупних притоків
  немає. В ріку впадає 18 притоків довжиною менше 10 км. Найвищий за
  34
  розташуванням населений пункт в долині річки в її гірській частині – село
  Кобилецька Поляна.
  Басейн розташований на південних відрогах хребта Свидовець і
  представляє собою ланцюг гірських хребтів із опуклими вершинами,
  відмітки яких змінюються від 400 до 1761 м абс. (гора Догяска).
  Грунти буроземні, середньоопідзолені; у підгрунті лежать пилувато-
  важкосуглинисті породи. Біля 83% площі басейну зайнято лісами, які
  розташовуються по висотам наступним чином: до 600 м абс. ліси
  широколистяні (літній дуб, граб, бук, клен, з домішками ялини і смереки),
  вище 600 м переважає бук, вище 1250 – 1600 м домінують хвойні, ялинові
  ліси. Вершини гір покриті субальпійськими лугами і чагарниковими
  заростями.
  Річні суми опадів у горах досягають 1000-1350 мм, в пониззі – 950-1000.
  Долина слабозвивиста, V-подібна, місцями має вигляд ущелини.
  Ширина її по дну змінюється від 20 м до 2,5 км. Схили випуклі, дуже круті,
  нерідко біля підніжжя прямовисні, сильно посічені, майже повсюдно заросли
  буковими і ялиновими лісами, рідше чагарником, місцями задерновані.
  Грунти, які складають схили і тераси суглинисті і хрящуваті; біля
  підніжжя схилів багато джерел.
  Заплава простежується лише на окремих ділянках довжиною 0,3 – 1,9 км
  і чергується по берегам. Ширина її від 10 до 250 м (переважаюча 60 – 80 м),
  поверхня рівна, слабопосічена, складена мулистими грунтами, суха, заросла
  чагарником, подекуди лугова, заболочена.
  Затоплюється заплава лише при виключно високих підйомах рівня води
  влітку і весною на глибину 0,5 – 0,8 м на 1 – 2 дні.
  Русло слабозвивисте, помірно розгалужене. Острови зустрічаються
  через кожні 5 – 8 км; довжина їх 3 – 60 м, ширина 15 – 20 м, висота 0,4 – 0,8 м,
  в паводки затоплюються. Складені вони суглинками або гальковиком,
  задерновані, деякі із них заросли рідким чагарником і окремими деревами.
  Протоки, які відділяють острови, довжиною 20 – 230 м, шириною 0,3 – 3,0 м,
  глибиною 0,1 – 0,3 м, швидкість течії в них 0,5 – 0,9 м/сек.
  В місцях виходів у руслі скельних порід знаходяться порожисті ділянки
  довжиною до 0,5 км, глибиною 0,4 – 0,7 м, із швидкістю течії до 3,2 м/сек. В
  багатьох місцях зустрічаються осередки довжиною 30 – 70 м, шириною 7 – 25
  м, висотою 0,3 – 0,8 м. Чергуючись по берегам, тягнуться кам’янисті
  приплески і піщано-галькові коси шириною 2 – 10 м.
  Біля витоку ріка має вигляд струмка шириною до 1 м, глибиною до 15
  см; поступово вона розширюється до 7 – 25 м, глибини збільшуються від 0,5
  до 1,8 м. Швидкість течії складає 1 – 3 м/сек. Під час проходження паводків
  значно вища. В багатьох місцях русло загромаджено валунами, впавшими з
  берегів деревами і корчами.
  Дно нерівне, у верхів’ї крупно кам’янисте, валунне, нижче в середній
  течії та пригирлевій частині – гальково кам’янисте.
  35
  Береги круті, рідше обривисті, висотою 1,0 – 2,5 м, в окремих місцях
  підвищуються до 5 – 6 м, часто зливаються із схилами долини. Складені вони
  суглинистими і хрящуватими грунтами, поросли рідким чагарником з
  одиничними деревами, рідше задерновані; на крутих поворотах ріки
  закріплені деревяними частоколами і фашинами.
  Вода прозора, без присмаку та запаху, придатна для пиття. В 60-і роки
  минулого століття проводився сплав лісу.
  До розрахункового створу № 1 р.Шопурка характеризується наступними
  фізико – географічними і морфометричними даними, визначеними по крупно
  масштабним топографічним картам, таблиця 1.
  Таблиця 3.1. Фізико – географічнІ і морфометричними дані до
  розрахункового створу № 1 р.Шопурка
  Назва ріки Створ Населений пункт F, км2 L, км2 Похили, о/оо F ліс, %
  І сер. Ісер.зв.
  Шопурка 1 смт Кобилецька
  Поляна 240 30,3 33,0 19,9 81
  3.1.2 Інструментальні топогеодезичні дослідження
  Радянські топографічні карти доступні для всієї досліджуваної території
  в масштабах 1:250 000; 1:100 000; і 1:50000. Це дало змогу визначити
  початкове місце розташування створу під МГЕС-1 і приблизно порахувати
  площу водозбору об’єкту.
  Частина площі покрита образами Google Earth, які надають корисні
  деталі з місця розташування створу, але служба Google має фотографії тільки
  з низькою роздільною здатністю зображення для більшої частини площі.
  Результатом попередніх робіт із топоосновою стало визначення місця
  розташування МГЕС-1, вибір потенційних місць розташування
  гідротехнічних об’єктів в натурі з прив’язкою до відповідних берегів, що
  стало предметом для видання технічного завдання на топо- геодезичні
  вишукувальні роботи.
  Топо-геодезична зйомка:
• Інструментальне вимірювання перепаду висот по фарватеру річки
  Шопурка геодезичним двухчастотним GPS приладом OEMV-1G NovAtel Inc
  Канада.
  Як наслідок, в межах проектної ділянки визначено потенційно
  можливий натиск Нбрутто МГЕС-1 – 8,50 м. між відмітками 388,50 і 380,00м
  БС.
• Топогеодезична зйомка:
  а. інструментарій зйомки: двочастотний модульний GPS приймач
  Trimble, електронний тахеометр Leica
  б. оформлення результатів: план М1:1000, поперечні перерізи через 200-
  400 метрів в характерних месцях; поперечні перерізи гідростворів – 5 місць.
  36
  3.1.3 Геологічні умови
  3.1.3.1 Геологічна будова
  У межах Закарпатської області безпосередньо на поверхні або на
  глибині виявлені осадові та метаморфічні утворення, від
  верхньопротерозойських до четвертинних. Площа поширення і потужність
  відкладів різко відмінні у різних вікових товщах. Закарпатський прогин –
  область розвитку молодих (міоценових і пліоценових) відкладів, а більш
  древні утворення виявлені тут тільки за допомогою буріння. У Карпатах,
  навпаки, неогенові відклади не відкладались взагалі, а більша частина їх
  складена крейдовими та палеогеновими відкладами.
  Найбільш древніверхньопротерозойські і палеозойські породи
  складають Мармароський кристалічний масив і представлені білопотоцькою,
  діловецькою і мегурською світами.До верхньої частини протерозою –
  нижнього палеозою відносять білопотоцьку світу, яка складена гнейсами і
  кристалічними сланцями. Виходи цих порід є на правому березі Тиси у
  районі с. Костилівка, вздовж р. Білий Потік і в деяких інших районах.
  Потужність білопотоцької світи більша 600 м.
  Метаморфізм діловецької світи проходив у дещо інших умовах. Нижні її
  горизонти умовно відносять до докембрійських утворень (рифею), а середні
  та верхні, очевидно, є уже нижньопалеозойськими. У складі цієї світи
  трапляються потужні горизонти темно-сірих мармуризованих вапняків, які
  розробляють відкритими кар’єрами. Потужність відкладів діловецької світи
  близько 1 км.
  Таку ж ступінь метаморфізму як і породи діловецької світи мають зелені
  кварцево- хлоритові сланці та кварцити мегурської світи, що розміщені вище.
  їх потужність близько 500 м. Мармурові горизонти тут відсутні. Ці
  утворення, разом з породами діловецької світи, поширені у межиріччі Тиси і
  Шопурки та вздовж лівих приток Тиси.
  Вік метаморфічних комплексів Мармароського масиву визначений дещо
  умовно, оскільки в них не виявлено надійних палеонтологічних залишків. Ці
  дані базуються на стратиграфічному положенні товщ і часові метаморфізму,
  що встановлений методами абсолютної геохронології. При цьому отримано
  дві вікові групи цифр. Одна (понад 550 млн. років) відповідає часу
  початкового метаморфізму осадових і вулканічних порід, інша (320-340 млн.
  років), очевидно, відбиває другий етап розвитку кристалічних порід,
  пов’язаний з герцинським діастрофізмом Карпат.
  До пермі умовно відносять і найбільш древні відклади у фундаменті
  Закарпатського прогину. Виявлені вони свердловинами на заході прогину і
  37
  представлені кварцево-слюдисто- карбонатними, польовошпатово-
  кварцевими й іншими різновидностями сланців. їх потужність декілька сот
  метрів.
  У мезозойських відкладів є всі три системи. Тріасова система пред-
  ставлена кузинською світою, яка складена доломітами, кварцитами та
  філітами. її наближають до палеозойських відкладів чіткі сліди мета-
  морфізму, однак знахідки органічних решток мезозойського типу й умови
  залягання свідчать на користь нижньотріасового віку.
  Поряд з кузинською світою до тріасу відносять сірі та строкато-колірні,
  переважно карбонатні породи, які подекуди виходять у Мармароському
  масиві та виразно піднімаються у рельєфі. У зоні Пенінських стрімчаків до
  тріасу належать так звані пудингові конгломерати та гравеліти з характерним
  каолінітовим цементом. Вони утворюють тектонічно ізольовані стрімчаки у
  зоні поширення крейдових строкатоколірних відкладів.
  Юрська система розвинута в усіх тектонічних зонах Закарпатської
  області. Відклади переважно нижнього та верхнього відділів юри виявлені в
  Мармароському масиві, в яких часто спостерігаються перериви в
  осадконагромадженні, невеликі потужності окремих горизонтів. Крім
  карбонатних порід, у складі юрських відкладів є аргіліти алевроліти,
  пісковики, конгломерати та потужні горизонти туфів, радіоляритів, яшм і лав
  основного складу. Розріз верхньої юри закінчує карбонатно-вулканогенна
  чивчинська світа потужністю 800 м. Вона залягає переважно по зовнішній
  периферії Мармароського масиву.
  Найбільш повний розріз юрських відкладів відомий у зоні Пенінських
  стрімчаків. Разом з вапняками неокому вони утворюють різної величини
  тектонічні брили-стрімчаки у зоні поширення глинисто-мергелевих порід
  крейди та палеогену. Нижній і середній відділи юри представлені теригенно-
  карбонатною сірого кольору товщею приборжавської світи, а верхній відділ
  складають кремові та рожеві масивні кристалічні криноїдні вапняки.
  На Закарпатті найбільш поширені крейдові відклади з трьома різко
  відмінними формаціями. У Закарпатському прогині до крейди відно-сять
  потужну теригенно-карбонатну флішоїдного типу товщу, складену чорними
  аргілітами, алевролітами, дрібнозернистими пісковиками, мергелями і
  вапняками – кричевська світа. Потужність її сягає кілька сот метрів,
  захоплюючи переважно південно-східну частину фундаменту прогину (площі
  Тереблі, Сокирниці і ін.).
  У зоні Пенінських стрімчаків крейдові відклади малопотужні, пере-
  важно вапняково- мергельного типу, розділяються на три світи. Нижня –
  свалявська – складена білими тонкошаруватими вапняками з кременем,
  середня – тисальська – представлена зеленими та сірими мертелями (рідше з
  пачками строкатого забарвлення) і вапнистими аргілітами, верхня – пухівська
• утворена стометровою товщею червоних мергелів, які в покрівлі
  змінюються невеликою за потужністю пачкою флішоїдного типу.
  38
  Розріз Мармароського кристалічного масиву починається з транс-
  гресивного комплексу, представленого базальним горизонтом соймуль-ської
  світи, який залягає різко неузгоджено на всіх більш древніх утвореннях.
  Світу складають конгломерати, пісковики та темно-сірі алевроліти.
  Потужність їх приблизно 100 м.
  Соймульська світа перекривається строкатоколірними мергелями, що
  цілком нормально залягають на ній і утворюють пухівську світу, аналогічну
  за складом і потужністю таким же породам у зоні Мармароських стрімчаків.
  Третім типом крейдових відкладів Закарпаття є флішовий пояс. На
  відміну від усіх інших районів області тут пощирені типові флішові
  утворення, які відрізняються від інших вищою літологічною однорідністю,
  більшою потужністю і характерними для флішу текстурними та
  структурними ознаками. Найдревніші серед них – трьохкомпонентні відклади
  рахівської світи, що виходять переривчастою смугою вздовж краю
  Мармароського масиву. Це кілометрова товща темно-сірого флішу,
  складеного тонкими прошарками пісковиків (алевролітів), мергелів
  (вапняків) і аргілітів. Таку ж потужність мають і сірі, практично без вапняків,
  теригенні тонкоритмічні відклади білотисенської світи, які займають більш
  зовнішнє (східніше) положення порівняно з поширенням рахівської світи.
  Цього ж віку чорні аргіліти та піщані ритмічні кварцитовидні відклади
  шипотської світи, що залягають над ними. До альбу відносять і кілометрову
  товщу масивно-верствуватих сірих пісковиків буркутської світи, що вінчають
  г. Петрос і переривчастою смугою простягаються до басейну Ужа.
  Починаючи з верхніх горизонтів альбу і до турону включно, повсюдно
  поширений малопотужний строкатий горизонт аргілітів, мергелів,
  підпорядкованих їм алевролітів і пісковиків поркулецької світи. Вона
  змінюється тонкоритмічним сірим або темно-сірим піщано-глинистим
  флішем яловичорської світи потужністю до кілька сот метрів. Завершують
  розріз крейди потужні сірі масивноверствуваті пісковики чорноголовської
  світи, покрівля якої місцями досягає нижнього і навіть середнього еоцену. Ця
  товща дуже подібна до нижньокрейдових бур-кутських пісковиків.
  Палеогенові відклади порівняно з крейдою менш різноманітні. У
  Закарпатському прогині – це флішоїдна теригенна товща вульшавської світи
  (еоцен-олігоцен), яка поширена в крайній північно-західній частині. Еоцен
  зони Пенінських стрімчаків представлений типово флішовою
  вульхівчицькою світою, що залягає на крейдових породах. Палеоген у зоні
  Мармароських стрімчаків (Вежанській підзоні) складений двома світами.
  Нижня тричленна – метовська – і верхня – лузька. Метовська світа
  представлена конгломератами, пісковиками і строкатими мергельно-
  глинистими породами, за віком це еоцен. Лузька – чорними аргілітами та
  мергелями.
  У більш внутрішній (Монастирецькій) підзоні зони Мармароських
  стрімчаків палеогенові відклади досить відмінні. Нижня – шопурська – світа
  строката, тонкоритмічна з нечастими пачками пісковиків. Потужність її 1 км.
  39
  На ній нормально залягає верхня – драгівська – світа потужних пісковиків з
  нечастими пачками зелено-сірого тонкоритмічного флішу. Потужність її
  також близько 1 км.
  На Мармароському масиві великобанська світа (еоцен) неузгоджено
  перекриває всі більші древні відклади і складена конгломератами (внизу) та
  попелясто-сірими і строкатими алевролітами. Алевроліти поступово змінює
  глиниста товща олігоцену, яка завершується сірими товстоверствуватими
  пісковиками. Цю двочленну світу називають лузькою.
  У флішовому поясі палеогенові відклади мають типово флішовий
  вигляд, значну площу поширення і досить різноманітне поєднання окремих
  пачок. Межа між крейдою і палеогеном у Поркулецькому та Дуклянському
  покривах проходить внутрі потужної товщі чорноголовських пісковиків.
  Більш молоді відклади еоцену включають строкаті та зеленуваті
  тонкоритмічні товщі й горизонти пісковиків. Перехід у темноколірну товщу
  аргілітів і мергелів дусинської світи (олігоцен), яка залягає вище,
  поступовий. Завершується розріз двохсотметровою товщею маловиженських
  пісковиків. Сумарна потужність палеогену в цих покривах перевищує 1,5 км .
  Тонкоритмічний фліш шопурської світи
  Цілком відмінний вигляд мають олігоценові відклади у зовнішній
  частині Дуклянського покриву і Кросненській зоні (в області головного
  Карпатського вододілу). Тут розвинутий потужний (майже 3 км) сірий
  теригенний фліш кросненської світи, у верхніх горизонтах якої трапляються
  олістоліти більш древніх порід, а також нечасті строкатоколірні пачки
  (ущелина Підполоззя).
  Неогенові відклади представлені моласовим комплексом, який відбиває
  орогенний етап розвитку Карпат і поширений у вигляді потужної (до 3 км)
  товщі у Закарпатському внутрішньому прогині. Цей теригенний комплекс
  порід одноманітний у літологічному відношенні, починається він
  пісковиками буркалівської світи, яка поширена безпосередньо у зоні
  Пенінських стрімчаків. їх змінюють різногалечні поліміктові терешульські
  конгломерати потужністю до декількох десятків метрів, що перекриваються
  характерними голубуватими туфами, виділеними в новоселицьку світу
  (нижній тортон). Відклади нижнього тортону представлені також
  соленосною глинистою тереблянською світою та солотвинською, в будові
  якої вже трапляються пісковики та прошарки туфів. Верхній тортон
  складають конгломерати, пісковики та глини тересвянської світи, аналогічні
  за складом, але з іншим характером чергування породи басхевської світи.
  Відклади сармату розчленовуються на доробратівську та луківську
  світи, складені глинами, алевролітами та пісковиками з підпорядкованим
  поширенням туфів і конгломератів, та алмаську – товщу по-тужних світлих
  пісковиків і вапняків.
  Завершують розріз неогенових молас товщі пліоцену, які поділяються на
  панон і левантин, загальною потужністю понад 800 м. Ільницька світа, що
  починає левантин, є туфогенно-осадочно-вугленосним комплексом, який
  40
  містить характерні вулканічні скла (обсідіани). До левантину також відносять
  різноманітний за будовою вулканічний комплекс Вигорлат-Гутинської гряди,
  що облямовує неогеновий басейн по його зовнішній периферії на північному
  заході, і по внутрішній – на південному сході. Вулканічний комплекс
  поділяють на гутинську і бужорську світи, представлені андезитами,
  андезитобазальтами, ліпаритами і їх туфами. До плейстоцену зачисляють
  строкаті глини, піски, галечники та слабозцементовані пісковики чопської
  світи.
  3.1.3.2 Тектоніка
  Широко представлена у флішових Карпатах Кросненська зона не має
  чітко вираженого покривного характеру. Вона характеризується загальною
  депресивною будовою, успадкованою ще від олігоценової епохи. Розвинуті
  тут тонкоритмічні флішові товщі утворюють дрібні складки, розірвані на
  окремі луски з північно-східною орієнтацією, що генеральна для всіх
  Флішових Карпат. Чорногірський покрив заходить на територію
  Закарпатської області своєю крайньою північно-західною частиною. Для
  внутрішньої (Яловичорської) підзони Чорногірського покриву характерний
  розвиток дуже дрібних вузьких лусок, а зовнішня (Скупівська) – це
  пологозалягаюча монокліналь. Поркулецький покрив – найкрупніша
  структурна одиниця Флішових Карпат Закарпаття, її покривна будова чітко
  простежується по Петроському тектонічному напівостанцеві, що свідчить
  про насування покриву на північ щонайменше на 12 км. Фронтальна частина
  покриву трасується тектонічними відторженцями карбонатних порід,
  поєднаних з ефузивами. Східна частина покриву (Білотисенська дільниця)
  характеризується загальним підняттям, і в її межах відслонюються тільки
  крейдові товщі, а в будові більш західної частини покриву (Тур’єполянська і
  Чорноголовська дільниці) широко представлені палеогенові товщі,
  включаючи й олігоцен. Для Поркулецького покриву, як і для інших покривів,
  характерне поширення лусок і дрібних складок.
  У Флішових Карпатах найбільш внутрішнє положення займають
  Магурський і Рахівський покриви. Магурський заходить на територію
  Закарпатської області із Словаччини лише своєю південно-східною частиною
  і виклинюється в долині Латориці. На денну поверхню тут виходять зібрані у
  складки тільки палеогенові відклади, які утворюють декілька лусок.
  Рахівський покрив простягається від Боржави, переходить на територію СРР,
  де його називають Чахлеу. У межах Закарпаття він складений виключно
  нижньокрейдовими відкладами рахівської світи.
  Час формування складок і покривів у Флішових Карпатах міоценовий
  (савська фаза). Не виключено, що час перших дислокацій порід Рахівського
  покриву – крейда.
  Мармароський масив і зона Мармароських стрімчаків. Звичайно
  вважають, що Мармароський масив і його клиноподібне продовження на
  північний захід – зона Мармароських стрімчаків – є виходом на поверхню
  дофлішових порід Зовнішніх Карпат. Проте це самостійні крупні структурні
  41
  одиниці зі своїми власними історико-геологічними особливостями. Загальна
  внутрішня структура Мармароського масиву покривна. На відміну від
  Флішових Карпат тут поширені покриви основи, тобто у покривоутворенні
  беруть участь і породи кристалічного фундаменту. У межах масиву
  виділяють два крупних покриви: Білопотоцький і Діловецький. В основі
  пологої покривної Білопотоцької структурної зони залягають породи
  білопотоцької світи, які перекриваються верхньопалеозойськими та
  мезозойськими (доаптськими) відкладами і відрізняються від одновікових
  товщ, що складають чохол іншого покриву (Діловецького), літолого-
  фаціальними особливостями. Діловецький покрив – це майже горизонтально
  залягаючий пласт зелено-сланцевих метаморфічних товщ, що перекриті
  верхньопалеозойськими і тріас-юрськими відкладами і насунуті на
  Білопотоцький покрив, як мінімум, на 11 км. Вже після покривоутворення,
  яке відбулось у доальбський час, ці крупні товщі були розбиті на окремі
  блоки за системою різноорієнтованих крупних розломів.
  Мармароський масив насунутий на північ, на Флішові Карпати. В
  області його зчленування з флішовими комплексами розташована неширока
  контактна зона тектонічних лусок і блоків, для яких характерна автономність
  розвинутих метаморфічних і осадових порід.
  Дуже складну будову має невелика за площею зона Мармароських
  стрімчаків. У ній виділяють дві основні частини, або підзони. Зовнішнє
  положення займає Вежанська підзона, яка має загальну структуру
  горстоподібної монокліналі з переміщенням порід, що її складають, на
  північ, на Рахівський, а місцями Поркулецький покриви. Характерна її
  особливість – розвиток грандіозних седиментаційних відторженців-
  олістолітів у товщі соймульських піщано-глинистих порід. Це результат
  руйнування, катастрофічних обвалів і зсувів крупних блоків доаптських
  відкладів, які займали до денудації положення між сучасною областю їх
  поширення і Флішовими Карпатами. У периферійній частині підзони при
  фронті її насуву на Рахівський покрив трапляються рідкі дрібні тіла
  серпентинітів, що утворюють холодні включення (протрузії). Внутрішня, або
  Монастирецька, підзона – складна крупна монокліналь, яка занурена під зону
  стрімчаків. Широко розвинуті дрібні складки у відкладах шопурської світи,
  що не порушують при цьому загального моноклінального типу структури.
  Зона Пенінських стрімчаків. На територію Закарпаття заходить лише
  незначний фрагмент надзвичайно цікавої структурної одиниці, що
  простягається вузькою (від сотні метрів до кілометрів) смугою, зберігаючи
  при цьому всі особливості літологічного складу її осадових порід і деталі
  тектоніки. У басейні р. Терешова по крупному поперечному здвигу ця зона
  зміщується на багато кілометрів до півдня, і її продовження (літолого-
  фаціальне) відоме на території Словаччини. Найголовніша особливість
  Пенінських стрімчаків – велика роздробленість всіх без винятку осадових
  комплексів. Це зона гігантської брекчії, яка знаходиться також у
  тектонічному співвідношенні з сусідніми структурними одиницями. Різний
  42
  ступінь монолітності гірських порід цієї зони зумовлений пенінським типом
  структури. Для нього характерне те, що тверді масивні вапняки юри та
  неокому утворюють окремі ізольовані блоки – тектонічні стрімчаки, ум’яті в
  товщу м’яких і пластичних аргілітів і мергелів альбмаастрихта. При
  вивітрюванні блоки вапняків надають екзотичності рельєфу, утворюючи
  обривисті скельні стрімчаки. Тут виразно виявляються три основні моменти
  тектонічного розвитку.
  У кінці пізньої крейди -на початку палеогену (ларамійська фаза)
  відбулися глибокі рухи і роздроблені тверді вапняки перемішалися з більш
  мергелевою оболонкою. Потім наступила еоценова трансгресія, що
  сформувала горизонт конгломератів з характерними екзотичними
  гранітоїдами і товщу теригенного флішу. У передміоценовий час (савська
  фаза) відбулись загальне зім’яття і покривоутворення, які чітко виражені в
  багатоярусній системі малоамплітудних покривів за участю палеогенових
  товщ. Такі нагромадження покривів виявлені свердловинами під міоценовою
  моласою і спостерігаються в долинах потоків Вульховчик, Тисало і деяких
  інших. Значна частина зони Пенінських стрімчаків у бурдигалі втягується в
  загальнокарпатське підняття, і відбувається її денудація. Більш внутрішні
  райони залишаються областю нагромадження осадів, а десь у сарматі вони
  зазнають нових рухів зі запрокидуванням на цей раз вже не в бік Карпат, а
  Закарпатського прогину. У цих рухах брали участь і нижньоміоценові
  відклади.
  Закарпатський внутрішній прогин. Закарпатський прогин за
  особливостями тектоніки моласового комплексу розчленовують на окремі
  структурні зони. Однак у зв’язку з великою одноманітністю складу
  неогенового комплексу та погано вираженою індивідуальністю розвинутих у
  ньому складчастих і розривних дислокацій загальноприйнятого районування
  до цього часу немає. На думку багатьох геологів, загальний тектонічний
  вигляд прогину визначають дві крупні депресії: Чопську, або Чоп-
  Мукачівську, і Солотвинську, які розділені поперечним розломом,
  вираженим гірським хребтом вулканічних порід – Великим Шолесом.
  Вважають, що ці депресії мають структурний характер, а комплекс
  вулканічних утворень, що їх розділяє, приурочений до крупного розлому
  більш древнього, ніж міоцен. Вважають також, що для північно-західної
  депресії (Чопської) характерна відсутність соляних структур, які досить
  поширені у Солотвинській улоговині.
  Деякі геологи (М. І. Петрашкевйч, В. Г. Свириденко й ін.) виділяють з
  північного сходу на південний захід Крайову, або Моноклінальну, зону,
  Центральну зону діапірових структур і брахіантиклінальних піднять, зону
  Припанонськоґо глибинного розлому і Панонську міжгіреьку западину.
  Крайова зона – це зовнішня периферія області поширення найбільш
  древніх відкладів Міоцену, що характеризується загальною моноклінальною
  будовою з нахилом шарів звичайно на декілька градусів (до центру прогину).
  У цілому крайова зона є дуже вузькою смугою, яка розвинута в межах
  43
  фундаменту, складеного утвореннями зони Пекінських стрімчаків. Не
  виключено, що і загальний моноклінальний нахил шарів порід міоцену тут
  зумовлений неогеновою активізацією зануреної під міоцен частини зони
  Пенінських стрімчаків.
  Найбільшу площу в середній частині Закарпатського прогину займає
  його Центральна зона. Поширені тут відклади неогену мають горизонтальне
  залягання зі слабо вираженою синклінальною будовою у периферійних
  частинах зони. У середній смузі зони простягається ланцюг соляних куполів і
  брахіантиклінальних складок, що різко порушують загальний стиль
  структури прогину. Найкрупніша серед них – складка Тереблянська. Деякі
  соляні структури чітко виступають у рельєфі з виходом соленосних відкладів
  на денну поверхню.
  На південному заході центральна зона зчленовується з зоною
  Припанонськоґо глибинного розлому (Б. В. Мерлич, С. М. Спитковська,
  1965). Морфологічно ця зона виражена Берегівським горбогір’ям, до неї
  приурочені різноманітні ефузивні й інтрузивні неогенові вулканічні
  утворення, частина з яких рудоносні. За матеріалами геологорозвідувальних
  робіт ця зона має горстоподібний характер доміоценового фундаменту, а
  розломи, що його обмежують, тривалий розвиток і древнє походження.
  Лише на крайньому заході Закарпатської області розвинуті панонські
  відклади, які відносять до Панонської міжгірської улоговини, що
  простягається в північну-західну частину України. На думку багатьох
  геологів, ця улоговина є крупним серединним масивом, який розділяє
  Карпати, Динариди й Альпи.
  У результаті глибокого буріння і різноманітних геофізичних (в першу
  чергу сейсмічних) досліджень виявлено, що структура донеогенового
  фундаменту різко відмінна від будови його чохла. Встановлено, що
  Закарпатський прогин залягає не на південному крилі Карпатського
  мегантиклінорію, а на зовсім іншій структурній одиниці Карпатської дуги,
  яка визначається більшою автономією свого доміоценового розвитку.
  Виявилось, що південного крила Карпатський мегантиклінорій не має
  взагалі. Структура фундаменту покривна, але розбита на окремі блоки
  післяпокривними розломами. Блоки складені палеозойськими, тріасовими,
  крейдовими і палеогеновими відкладами і різко відмінні від блоків Карпат
  (особливо Флішових). За характером поширених тут утворів і типом
  дислокацій у фундаменті виділяють занурену частину зони Пенінських
  стрімчаків, Кричевську зону і зону Припанонськоґо глибинного розлому
  3.1.3.3 Геоморфологія
  У геоморфологічному відношенні ділянка проектних робіт розташована
  в межах района середньогірського плосковершинного (нагірного) рельефа
  Полонинського хребта. Верхня частина потоків Малої Шопурки досить
  вузька, а ширина Середнього потоку від 25 до 40м, їх впадання в основну
  річку ширина русла доходить до 85м. Обидва потоки можна віднести до
  типових гірських потоків з бурхливою течією, і русла потоків від водозабора
  44
  до їх з’єднання має стійкий характер, обумовлений надходженням у корінні
  породи з утворенням каньону. На окремих ділянках русло меандрує в межах
  товщі руслових відкладень.
  Вздовж русла струмків проходить лісовозна дорога, що знаходиться у
  відносно задовільному стані.
  3.1.3.4 Гідрогеологія
  Основні комплекси порід району характеризуються різною
  водоносністю і різним хімічним складом. Згідно матеріалів Закарпатської
  геологічної експедиції в даному районі виділяють грунтові води, зв’язані з
  буркутськими і шипотськими відкладами.
  Коротка характеристика водоносних комплексів наводиться нижче:

1. Водоносний комплекс четвертинних відкладів.
   Цей водоносний комплекс широко розповсюджений і приурочений до
   елювіальних, делювіальних, пролювіальних і алювіальних відкладів, а також
   в зоні вивітрювання ефузивних порід. В межах даної ділянки води
   четвертинних відкладів утворюють единий грунтовий потік, загальний
   напрям якого співпадає з нахилом місцевості долини р. Шопурка.
   Води елювіальних, пролювіальних відкладів залягають в щебенисто-
   суглинистих відкладах схилів потоків і його підніжжя. Дренування грунтових
   вод із елювіально- делювіальних та пролювіальних відкладів відбувається по
   дну р.Шопурка. Дебіти цих джерел незначні і не перевищують десятих долей
   л/сек. Хімічний склад вод гідрокарбонатно- кальцієвий, загальна
   мінералізація 0,12-0,2 г/л.
   Води алювіальних відкладів зв’язані з валунно-гальковими відкладами
   долини р.Шопурка. Ширина грунтового потоку тут коливається в межах 25-
   90м. Глибина залягання знаходиться приблизно 0,7-4,5м. На контактах терас,
   внаслідок різкої зміни висотних відміток, на поверхні спостерігається
   виклинування грунтових вод із алювіальних відкладів.
   Дебіт джерел коливається від 0,01 до 0,2 л/сек, живлення їх відбувається
   за рахунок притока зі сторони схилів і скритої розгрузки напірних вод, а
   також атмосферних опадів.
2. Водоносний горизонт неогенових відкладів.
   Води цих відкладів характеризуються незначними запасами. Дебіти
   джерел не перевищують десятих долей л/сек, а мінералізація 0,16 г/л. По
   хімічному складу води гідрокарбонатні кальцієво-натрієво-магнієві.
   Основним водоносним горизонтом являється комплекс вулканічних
   ефузійних туфо-діабазових порід. Води цього горизонта характеризуються
   незначними запасами. Присутність в комплексі туфів робить ці породи в
   багатьох місцях водоупорними.
   Дебіти джерел води незначні і складають від десятих до сотих долей
   л/сек. По хімічному складу води у верхній частині розрізу ефузивних
   вулканічних відкладів гідрокарбонатні кальцієво-натрієво-магнієві.
   Запропонований водовідбір не зробить істотного впливу на екологічний
   санітарно- гігієнічний стан потоку і тісно зв”язаного з ним алювіального
   45
   водоносного обрію. Загрози порушення гідрологічного, гідрогеологічного і
   гідробіологічного режимів поверхневих і
   3.1.3.5 Сейсмічність
   Сейсмічність району згідно карт ДБН В.1.-12:2006 становить:
   Карта ЗСР-2004 -А,Б -7 балів;
   Карта ЗСР-2004-В – 8 балів;
   Категорії грунтів за сейсмічними властивостями становлять:
3. жорствяно-щебенево-бриловий грунт – II
4. скельний грунт – ІІІ
5. глина напівтверда – II
6. туфи – ІІ
   Мікросейсмічні дослідження конкретної ділянки не проводилися.
   3.1.3.6 Коротка геологічна характеристика ділянки проектування
   Структурно-тектонічний план ділянки проектування:

• Монастирецький покрив зони Мармароських скель, частина
  Закарпатського глибинного розлому.
  Геологічна будова покриву:
• відклади сушманецької світи еоцену, (Р2sš):
  а) строкаті (зелені, зелено-сірі) аргіліти та алевроліти (0,01-0,1 м);
  б) прошарки різнозернистих (до гравелистих) поліміктових пісковиків та
  лінзами гравелітів (від декількох сантиметрів до 7 – 8 метрів).
• четвертинні утворення різного генезису:
  а) на гірських схилах на породах корінної основи залягають
  нерозчленовані еоплейстоцен – голоценові делювіально-колювіальні (dcE-H)
  суглинки і глини з домішками жорстви, щебеню та брил пісковику.
  б) долині р. Шопурка розповсюджені алювіальні відклади русел і заплав
  (a1PIIIds) та другої (a2PIIIvl) надзаплавних терас (a1PIIIds), в складі яких
  переважають гравійно-галечники з піском і суглинками та домішкою валунів
  і брил.
  В геоморфологічному відношенні:
• територія належить до району Скелястих пасом (Стрімчаків) області
  середньовисотних Полонинсько – Чорногірських та Рахівсько – Чивчинських
  гірських хребтів.
  46
  Рис.3.1 – Геологічні карта червертинних відкладень в межах проектної
  ділянки
  Рис.3.2 – Геологічні карта дочервертинних відкладень в межах проектної
  ділянки
  47
  Детальне геологічне дослідження проектної ділянки буде проведене на
  етапі виготовлення проектно-технічної документації згідно із номативами
  викладеними у ДБН А.2.2- 3-2014 «Склад та зміст проектної документації на
  будівництво», ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні
  положення».
  3.1.4 Характеристика ландшафтів та ґрунтів
  Панівним типом ландшафтів району досліджень є ліси, значну частку
  яких становлять праліси. У формуванні лiсового покриву беруть участь
  понад 25 деревних порід, з яких 8 відносяться до лісоутворюючих. Тут
  поширені дубові, грабово-дубові, дубово-букові та буково-дубові ліси.
  Дубові ліси сформовані дубом скельним (Qercus petraea). Тут збереглися
  унікальні низькорослі дубові фітоценози (Quercetum humile), які за
  структурою нагадують південно-європейські шибляки (асоціації Quercetum
  petraeae).
  У Кузійському масиві на нижчих гіпсометричних рівнях (360-630 м)
  зростають дубово-букові та буково-дубові ліси. Найбільш поширені асоціації
• Fageto-Quercetum petraeae asperulosum та Quercetum petraeae-Fagetum
  luzulosum luzuloidae. Представлена тут і унікальна асоціація: Fageto-Abieto-
  Quercetum petraeae dentariosum. В Кузійському масиві на висоті 1090 м н.р.м.
  відмічено найвище для України місцезростання дуба скельного (Qercus
  petraea) в асоціації Querceto petraeae-Fagetum myrtillosum. В південній частині
  Угольсько-Широколужанського масиву серед бучин збереглися невеликі
  осередки Qercus petraea, який утворює наступні асоціації: Querceto-Fagetum
  asperulosum, Quercetum luzulosum luzuloidis та Fageto-Quercetum dentariosum.
  З підвищенням висоти над рівнем моря життєвість бука (Fagus sylvatica)
  збільшується. В оптимальних екологiчних умовах він формує
  монодомінантні ландшафти. Чисті бучини широко представлені у всіх
  гірських масивах. Практично повністю формують вони рослинний покрив в
  Кузійському масиві, складають значну частку в Марамороському та
  Свидовецькому масивах. Тільки в найхолоднішому та найвисокогірнішому
  Чорногірському масиві вони зустрічаються фрагментарно. Їх ценотичне ядро
  складають Fagetum dentariosum, F. symphitosum, F. caricosum pilosae, F.
  galiosum, F. asperulosum і F. athyriosum, рідше F. alliosum ursinea. На
  скелястих ґрунтах, де життєвість бука понижена, представлені осередки
  Acereto pseudoplatani-Fagetum, Fraxineto excelsioris-Fagetum, Fageto-Fraxineto-
  Aceretum pseudoplatanae mercurialidosum та інші.
  За менш сприятливих кліматичних умов бук формує мішані
  деревостани, в тій чи іншій мірі представлені у всіх гірських масивах.
  Найбiльшi площi в заповіднику займають ялицево-ялинові ліси, ялинові ліси,
  фрагментарно залишилися реліктові ліси з участю тиса ягідного та кедра
  європейського. Зрiдка зустрiчаються ялицево-буковi лiси.
  Формація природних смерекових лісів (Piceetea abietae) займає найвищу
  висотну ступінь лісового покриву. В межах заповідника чисті клімаксові
  48
  смеречники формують верхню межу лісу в Чорногорі, Свидовці та
  Мараморошах.
  Більша частина полонин антропогенно змінена, перетворена на гірські
  пасовища, які, частково, переживають вторинну природну ренатуралізацію.
  Долини річок повністю заселені, представляють собою урбаріальні
  ландшафти, які через пасовища та сінокоси переходять до лісових
  ландшафтів. Рілля та багаторічні насадження займають дуже незначну
  частину території району.
  Грунтотворення відбувається за буроземним типом, що призводить до
  формування бурих гірсько-лісових ґрунтів. Це найбільш поширений фоновий
  тип ґрунтів гірської частини Закарпаття. Г.О. Андрущенко (1970) виділяє три
  грунтово-геохімічні пояси: нижній – до 500 м, середній – в межах висот 500 –
  800 м, верхній – в межах висот 800 – 1200 м над рівнем моря.
  У межах кожного з поясів бурі лісові ґрунти мають різну глибину і
  різний ступінь щебенюватості, у зв’язку з чим виділяються види: глибокі
  (116 – 120 см), середньоглибокі (60 – 75 см) і неглибокі (40-50 см), мало- й
  сильнощебенюваті. Бурі лісові ґрунти кислі, не насичені основами, значно
  збагачені рухомим алюмінієм, бідні на рухомий фосфор, а часто і на калій.
  3.1.5 Кліматичні умови
  Формування сучасного рослинного покриву басейну Верхньої Тиси
  проходило в умовах помірно континентального клімату з надлишковим і
  достатнім зволоженням, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню
  та м’якою зимою.
  Основними кліматоутворюючими факторами на території регіону є
  сонячна радіація та атмосферні циркуляції, що зумовлюють розподіл по
  території тепла та вологи, а також гірський характер місцевості (висота над
  рівнем моря, експозиція схилів), ґрунтовий та рослинний покрив.
  В умовах території басейну Шопурки, рельєфу, як кліматоутворюючому
  фактору, належить перше місце серед інших географічних факторів. Гори
  впливають на повітряні течії і фронти, обумовлюють розчленування
  (сегментацію) циклонів. Під впливом рельєфу тут виникають різні типи
  місцевої циркуляції: фени, гірсько-долинна циркуляція, схилові вітри.
  Наявність річкових долин та інших форм рельєфу в горах змінює напрями
  вітру і сильно впливає на його швидкість. Із впливом рельєфу пов’язаний
  також нерівномірний розподіл сонячної радіації, температури, хмарності,
  опадів та інших метеорологічних елементів.
  3.1.5.1 Термічний режим
  Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та
  просторі, які виражені багаторічними середніми місячними і середніми
  річними температурами повітря, амплітудами річних коливань температури,
  її абсолютними мінімумами і максимумами тощо. Уявлення про багаторічний
  режим середніх місячних і середніх річних температур дає нижче подана
  таблиця 3.2.
  49
  Таблиця 3.2. Середньомісячна температура повітря за даними спостережень
  МС смт Кобилецька Поляна [21]
  Місяці, рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
  Температура
  повітря, оС -4.0 -2,5 3,1 8,9 13,9 16,3 18,3 17,7 13,7 9,2 2,8 -1,6 8,0
  З таблиці видно, що річний хід температури в регіоні континентальний.
  У липні, найтеплішому місяці, середня температура становить в гірських
  районах 18,30С тепла, у найхолоднішому (січні) вона знижується до -4,00
  морозу. У горах липневі температури спадають на 0,70 на кожні 100 м
  підняття. Тому середні температури липня на висотах 1400 – 1700 м
  знижуються до 9-100 тепла. У січні вертикальний градієнт температури у два
  рази менший, ніж липневий. Тому в цей час зниження температури зі
  збільшенням висоти відбувається повільніше.
  3.1.5.2 Режим зволоження
  Основні характеристики режиму зволоження – це середні місячні та річні
  суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий () і холодний (XI- III)
  періоди.
  На території досліджуваного регіону річні суми опадів залежно від
  висоти місцевості коливаються в межах 979-1335 мм і навіть більше.
  Сумарна кількість опадів за рік, сезони та місяці наведено в таблиці 3.3.
  Таблиця 3.3. Середні місячна кількість опадів і суми за сезони та рік за
  даними спостережень МС смт Кобилецька Поляна і Великий Бичків [21]
  Станція I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII ХІ-ІІІ ІV-X За рік
  Кобилецька
  Поляна 85 93 96 99 107 159 144 125 106 107 109 105 488 847 1335
  Великий
  Бичків 57 57 59 70 96 126 118 99 78 77 70 72 315 664 979
  Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за
  теплий період порівняно з холодним, дивись таблицю вище. За теплий період
  (ІУ-Х) в басейні Шопурки випадає близько 63% – 67% опадів від річної
  норми. Найбільш дощові літні місяці (VI-VIII), протягом яких випадає
  близько 32% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.
  3.1.5.3 Атмосферні циркуляції
  Загальні умови атмосферної циркуляції над басейном Шопурки (як і
  над Карпатами в цілому) визначаються пануючим західним переносом у
  середній тропосфері й положенням території відносно азорського,
  ісландського і сибірського центрів дії атмосфери, які сприяють також
  західним повітряним течіям у нижній тропосфері. В середньому для року
  переважає перенос повітряних мас з боку Атлантичного океану.
  З атмосферною циркуляцією тісно пов’язаний вітровий режим. На
  території басейну Шопурки панують вітри західних румбів: у зимовий період
• західні та південно-західні, влітку – західні та північно-західні. Середні
  50
  місячні та річні швидкості вітру (за даними метеостанцій) наводяться в
  таблиці 3.4.
  Таблиця 3.4. Середні місячні та річні швидкості вітру, м/сек за даними
  спостережень МС Великий Бичків і Рахів [21]
  Метеостанція I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
  Великий Бичків 2,3 2,1 2,0 1,8 1,6 1,6 1,4 1,4 1,5 1,7 1,8 2,2 1,8
  Рахів 1,3 1,4 1,7 1,4 1,3 1,1 0,9 1,0 0,9 1,0 1,0 1,0 1,2
  Середня річна швидкість вітру в регіоні коливається в межах 1,2-1,8
  м/сек. У приземних шарах повітря вітри сильно відхиляються від головного
  напрямку завдяки затримуючій, захисній дії гір. Під впливом гірського
  рельєфу в басейні Шопурки формуються місцеві вітри: влітку гірсько-
  долинні, що характеризуються добовим ходом (вдень вони дмуть уверх по
  долині, а вночі – униз по долині). Взимку й навесні – фени (неперіодичні сухі
  вітри, пов’язані з циклонічною діяльністю). Вони викликають підвищення
  температури і одночасно зниження відносної вологості. Тривають фени від
  декількох годин до декількох діб. Внаслідок особливостей рельєфу території
  деколи утворюються також завихрення з горизонтальною вертикальною
  осями, які посилюють шкідливу дію вітру, зокрема – спричиняють вітровали,
  буреломи, тощо.
  3.1.5.4 Сніговий покрив
  На території досліджуваного басейну стійкий сніговий покрив
  утворюється щорічно. Перший сніг випадає, зазвичай, через два-три дні після
  переходу середньодобової температури повітря через 0оС. У роки із раннім
  похолоданням сніговий покрив появляється на 0,5 – 1,0 місяці раніше
  середніх дат, а в роки із теплою зимою на 1,0 – 1,5 місяці пізніше.
  В грудні сніговий покрив набуває стійкого характеру. Початок його
  руйнування відбувається в березні. Інтенсивне танення снігу починається з
  квітня, що призводить до повного сходження снігового покриву в межах
  висотної зони 700-1000 м в третій декаді цього місяця, а в першій декаді
  травня – в районах, розташованих вище 1000 м. Тривалість снігового періоду
  в гірських долинах -100-110 днів, на вершинах гір – не менше 130 днів.
  Висота снігового покриву по площі водозбору розподіляється
  нерівномірно, так як рельєф території дуже неоднорідний. Найбільших
  значень висота снігового покриву досягає у лютому і складає 19 – 38 см.
  Максимальні спостереження величини висоти снігового покриву змінюється
  в межах від 40 до 96 см.
  На початку зими щільність снігового покриву складає 0,15 – 0,17 г/см3.
  До початку весняного сніготанення збільшується до 0,22 – 0,28 г/см3. У
  холодні зими щільність снігового покриву до початку весняного
  сніготанення складає 0,10 – 0,15 г/см3, у теплі зими щільність досягає 0,30 –
  0,40 г/см3 і більше.
  На території, що розглядається, період сніготанення дещо розтягнутий
  внаслідок частого повернення холодів і тимчасового припинення
  сніготанення. У теплі і дружні весни середня інтенсивність сніготанення
  51
  складає 18 – 20 мм за добу, а тривалість сніготанення 7 – 19 днів. В затяжні і
  холодні весни середня інтенсивність сніготанення складає 2 – 5 мм за добу, а
  період сніготанення триває більше місяця.
  В таблиці 3.5 приведені дані метеостанції Нижній Студений, які
  характеризують дату появи, утворення, руйнування, сходу снігового покриву,
  число днів із сніговим покривом, та процент зим із відсутністю стійкого
  снігового покриву. Дана таблиця частково репрезентативна і для всього
  басейну Шопурки, оскільки висотні відмітки, фізико-географічні
  характеристики обидвох басейнів досить подібні.
  Таблиця 3.5. Загальна характеристика снігового покриву
  Число днів із сніговим
  покривом
  Дати появи
  снігового
  покриву
  Дати утворення
  стійкого
  снігового
  покриву
  Дати
  руйнування
  стійкого
  снігового
  покриву
  Дати сходу
  снігового
  покриву
  Процент зим з
  відсутністю стійкого
  снігового покриву
  середня
  сама
  рання
  сама
  пізня
  середня
  сама
  рання
  сама
  пізня
  середня
  сама
  рання
  сама
  пізня
  середня
  сама
  рання
  сама
  пізня
  110 12/ХІ 29/ІХ 20/ХІ 20/ХІІ – – 17/ІІІ – – 10/ІV 11/ІV 17/V 6
  3.1.6 Гідрологічні умови
  3.1.6.1 Рівневий режим
  Для річки Шопурка, як і для інших річок басейну Верхньої Тиси
  характерною є значна кількість паводків протягом всього року внаслідок
  випадіння короткочасних інтенсивних опадів в теплий період,
  короткочасного танення снігу в горах в період зимових відлиг та загального
  танення снігового покриву, що часто супроводжується випадінням дощів у
  весняний період.
  Живлення ріки Шопурка змішане, переважає дощове. Річний хід рівня
  води характеризується паводковим режимом. В окремі роки переважає
  весняна повінь, яка являється результатом танення снігу, інколи із
  накладенням супроводжуючих дощів. Бувають випадки, коли весняна повінь
  зовсім незначна, або практично відсутня.
  Підйом рівня води починається весною в середині березня, проходить
  інтенсивно (від 0,2 до 1,7 м/добу) і в кінці місяця досягає 0,5 – 1,0 м над
  передповеневими при звичайній повені і 1,2 – 2,0 м при виключно високій
  повені.
  Максимальні річні рівні спостерігаються влітку і досягають 1,1 – 2,0 м
  над передпаводковими в звичайні роки і 1,8 – 3,2м – в багатоводні.
  Максимальна інтенсивність підйому 1,2 – 2,4 м/добу. Найвищий рівень
  утримується від декількох годин до 2 днів. Спад проходить також швидко.
  Протягом літа по ріці в середньому проходить 2 – 5 паводків, в деякі роки до
  52
  10 паводків. Коливання рівнів взимку досягає 0,5 – 0,7 м, інколи 1,5 м, це
  обумовлено відлигами, коли температура повітря підвищується до +7 – +9оС
  Середньорічна витрата води в розрахунковому створі (смт Кобилецька
  Поляна) становить 8,54 м3/сек. Найбільші середньомісячні витрати води
  припадають на весняні і літні місяці (березень – серпень), найменші – на
  зимові (грудень – січень). Протягом весняного періоду (березень – травень)
  стікає в середньому 35 – 45%, літнього (червень – серпень) – 20-25%,
  осіннього – 15-20% і зимового – 15-20% річного стоку. Таке співвідношення
  стоку окремих сезонів в окремі роки може значно порушуватися.
  Максимальна витрата катастрофічного дощового паводку на р.Шопурка
• смт Кобилецька Поляна пройшла в 1979 році і становила 343 м3/сек.
  Мінімальні витрати бувають у різні місяці міжпаводкових періодів.
  Взимку вони дещо менші за літні. Зимові рівні малостійкі, коливання їх
  обумовлені частими відлигами, що часто супроводжуються дощами. В таких
  випадках спостерігаються значні паводки, що досягають від 1,0 – 1,5 до 2,0 –
  3,5 м над передпаводковим рівнем.
  3.1.6.2 Льодовий і термічний режим
  Льодовий режим відрізняється нестійкістю, в окремі роки протягом всієї
  зими спостерігається сало, шуга і забереги, які появляються в листопаді
  місяці. Тривалість періоду із первинними льодовими утвореннями від 1 до
  105 днів. Ріка покривається льодом неодночасно. Швидкоплини протягом
  деякого часу залишаються незамерзлими і являються місцями утворення
  внутрішньоводного льоду і шуги. Льодостав встановлюється в перших
  числах січня, інколи в грудні і навіть в листопаді. Поверхня льоду нерівна,
  середня її товщина 10 – 15 см, у суворі зими 35 см. Під час відлиг
  спостерігається скресання ріки і утворення нетривалого льодоходу (3-5 днів).
  Кількість днів із льодовими явищами коливається від 30 до 110.
  Ріка Шопурка скресає, зазвичай, в кінці лютого – початку березня, у
  верхів’ї лід як правило тане на місці, в середній і нижній течії майже щорічно
  буває весняний льодохід тривалістю 7 – 15 днів.
  Температура води змінюється від нульових значень взимку до 15 – 18оС
  влітку, в окремі дні досягає +24оС. По довжині ріки вона змінюється
  несуттєво (на 1 – 2оС).
  3.1.6.3 Гідрологічна вивченість
  Ріка Шопурка відноситься до категорії водотоків, відносно вивчених у
  гідрологічному відношенні. Стаціонарні спостереження за режимом
  проводився протягом 35 років на водпосту в селищі Кобилецька Поляна,
  починаючи із 1954 по 1988 рік. Далі гідропост був закритий. Проте до
  сьогоднішнього дня діє інший гідропост на поруч розташованій річці
  Косівська, яка знаходиться в подібних кліматичних, фізико-географічних,
  геологічних та гідрологічних умовах. Період спостережень, який був
  використаний в даному нарисі, на гідропосту “р.Косівська – с.Косівська
  Поляна”(бралась річка-аналог) становить 48 років (1963 – 2011р.р.). Даних
  матеріалів на обидвох гідропостах цілком достатньо для встановлення
  53
  узагальнюючих висновків стосовно основних режимних характеристик
  досліджуваної ріки Шопурка та інших малих рік даного регіону.
  Вище зазначені гідропости підпорядковані гідрометеослужбі України.
  Матеріали стаціонарних спостережень опубліковані у різних виданнях,
  зокрема у “Гідрологічних щорічниках”, основних гідрологічних
  характеристиках (“ОГХ”), тощо.
  В таблиці 3.6 приводяться короткі відомості – характеристики про
  гідропости – аналоги
  Таблиця 3.6. Короткі відомості про гідропости – аналоги
  Ріка – пост F, км2 L, км Середня
  висота
  водозбору, Н
  м
  Похили, %о Заліс-сть
  басейну,
  F,%
  І
  сер.зв.
  І
  схил.
  “р.Шопурка –
  смт Кобилецька
  Поляна”
  240 30 1000 33,0 19,9 81
  “р.Косівська –
  с.Косівська
  Поляна”
  122 33 1060 34,8 26,0 83
  Примітка: Довжина р.Шопурки приведена із врахуванням р.Мала Шопурка. У 1988 році
  гідропост “р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна” був закритий.
  3.1.6.4 Максимальні витрати води
  Максимальні витрати води рік являються дуже важливим елементом
  гідрологічного режиму. Визначення максимальних витрат необхідно для
  розрахунку водоскидних отворів гребель та запруд, отворів залізнодорожних
  і шосейних мостів та труб і т.д. Проходження максимальних витрат води
  нерідко зв’язано із руйнуванням гідротехнічних споруд, якщо розрахункова
  величина максимуму і його повторюваність не були визначені із достатньою
  достовірністю при складанні проектів цих споруд. З другої сторони,
  перебільшена розрахункова величина максимальної витрати значно
  удорожчує вартість споруди.
  Розрахунковими максимальними називаються такі витрати, які можливі
  для даних умов і на пропуск яких повинні бути розраховані конструкції
  гідротехнічних споруд з тим, щоб вірогідність пошкодження споруд від
  пропуску максимальних витрат була або виключена зовсім, або не
  перевищувала практично допустимих і доцільних меж. Величина
  розрахункового максимуму визначає основні розміри споруд, а значить, тим
  самим і їх вартість. Помилки при визначенні розрахункового максимуму
  можуть потягнути за собою або руйнування споруд – при помилці в сторону
  переменшення, або економічно недоцільне змертвлення капіталу – при
  надлишніх запасах у водопропускній можливості, тобто при помилках в
  сторону перебільшення розрахункового максимуму.
  Розрахункові максимальні витрати бувають різного походження:
  54
  а) повеневі, що утворюються в основному внаслідок танення снігу та
  льодовиків; коли останніх не має, витрати називаються весняними;
  б) дощові, що утворюються від дощів або злив (їх часто називають
  витратами дощових паводків);
  в) змішані, що утворюються від дощів і танення снігу.
  На ріках Закарпаття ще розрізняють дощові паводки теплого та
  холодного періодів.
  При розрахунках приймають максимальні витрати такого походження,
  при якому складаються найбільш несприятливі умови для роботи споруд. З
  максимальних витрат за розрахункову приймають витрату, сформовану
  більшим об’ємом стоку повені або паводку. Розрахунковими є максимальні
  миттєві витрати води.
  При розрахунках максимальних витрат може бути два випадки: 1)
  наявність даних стаціонарних спостережень за більш-менш довгий час і 2)
  відсутність даних спостережень.
  Розрахунковий створ № 1 належать до першого випадку. Він практично
  співпадає із колишнім гідропостом “р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна”.
  Створ № 2 належить до другого випадку. Тому на ньому для визначення
  максимальних витрат води, крім обробки матеріалів стаціонарних
  гідропостів-аналогів, були застосовані побічні, опосередковані методи –
  теоретичні формули, як такі що вміщують в собі забезпечені значення
  основних паводко-утворюючих факторів (параметрів) і рекомендовані
  нормативними документами для даних водотоків і регіону:
  Формула Вишневського П.Ф.
  Qр% = 1,67 х F х hm х ȹ х n х r х rі х kі х ƛ (м3/сек)
  де, F – площа водозбору до розрахункового створу, км2;
  hm – максимальна водовіддача зливового стоку, мм/10хв;
  ȹ – коефіцієнт редукції модуля максимального стоку;
  n – коефіцієнт для врахування впливу на максимальну витрату залісеності і
  заболоченості басейну;
  r – коефіцієнт штучної зарегульованості стоку ставками та водосховищами;
  rі- коефіцієнт природної зарегульованості стоку заплавою;
  kі- коефіцієнт для врахування неповноти зрошення зливою площі водозбору;
  ƛ – коефіцієнт повторюваності (забезпеченості).
  Регіональна формула Вакалюка В.В. (інститут “Львівдіпроводгосп”)
  0,28 х Ψm х ȹ х KP х Кг х F
  Qр% = ——————————————- ϭ1 х ϭ2 х ƛ х Кп (м3/сек)
  tP
  Ψm – максимальний шар схилового притоку різної вірогідності перевищення,
  55
  мм;
  ȹ – коефіцієнт діючого шару стоку;
  Кр- коефіцієнт редукції шару опадів по площі;
  Кг- гідрографічний коефіцієнт;
  F – площа водозбору, км2;
  tP – час руслового добігання в годинах;
  ϭ1- коефіцієнт, що враховує залісеність розрахункового водозбору;
  ϭ2- коефіцієнт, що враховує вплив зарегульованості стоку ставками і
  водосховищами;
  ƛ – коефіцієнт ймовірності перевищення, який залежить від мінливості
  зливових
  максимумів;
  Кп – перехідний коефіцієнт від максимальних миттєвих максимумів до
  середньодобових витрат.
  Редукційна формула СНиП 2.01.14-83
  Qр = qр%а х (Fа : F)n х F (м3/сек)
  де, qр%а – модуль максимальної миттєвої витрати води ріки – аналогу
  розрахункової вірогідності перевищення Р %;
  Fа, F – відповідно для ріки – аналогу і досліджуваної ріки площі водозборів;
  n – коефіцієнт редукції модуля максимальної миттєвої витрати води із
  збільшенням площі водозбору.
  Використання різних альтернативних методів і підходів пов’язане із
  намаганням досягнути найбільшої точності розрахунків. Крім того,
  надійність і точність розрахункових витрат страхуються і підтверджуються
  гідрологічними даними, раніше випущених, інших архівних об’єктів,
  виконаних спеціалізованими проектними інститутами і які знаходяться в
  даному гідрологічному районі.
  Проаналізувавши результати розрахунків максимальних витрат води по
  вище приведених методиках (детальні інженерні розрахунки знаходяться в
  архівному екземплярі виконавця), врахувавши дані гідропостів-аналогів,
  найближче розташованих до розрахункового створу, ув’язавши максимальні
  витрати з даними раніше випущених архівних об’єктів в даному регіоні,
  рекомендуємо прийняти за розрахункові наступні максимальні витрати води,
  таблиця 3.7.
  Таблиця 3.7. Розpахункові максимальні витрати води
  Назва
  ріки
  Створ F, км2
  Розрахункові максимальні витрати води, м3/с
  Q 0,1% Q 0,5% Q 1% Q 2% Q 5% Q 10%
  Шопурка 1 240 660 445 375 280 225 170
  Примітка: Основною формулою визначення максимальних витрат була редукційна
  формула СНиП 2.01.14-83, тобто формула перерахунку по даних ріки -аналогу, або
  гідропосту “р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна”.
  56
  Перехідні коефіцієнти від 1% забезпеченості до інших забезпеченостей,
  прийняті згідно оброблених даних реальних спостережень на цьому ж
  гідропосту – аналогу.
  3.1.6.5 Середньорічний стік (норма стоку)
  Норма річного стоку або середній багаторічний стік є основною
  характеристикою, яка визначає загальну водність ріки і потенційні водні
  ресурси даного басейну чи району. Вона служить гідрологічним “еталоном”
  або “репером”, від якого відштовхуються при визначенні інших
  характеристик стоку, наприклад, річних витрат різної забезпеченості,
  сезонних і місячних їх величин, і має дуже велике значення для проектування
  водосховищ, гідроенергетичного використання річок, зрошення,
  водопостачання та інших видів водогосподарського будівництва.
  Для вивчених рік норма річного стоку, як будь-яка середня арифметична
  величина статистичного ряду, може бути визначена за формулою
  n
  Qn = Q1 + Q2 +…+ Qn-1 + Qn /n -1 = Σ Q1/n
  1
  де Qn – норма річного стоку, м3/сек;
  Q1,Q2,…Qn-1, Qn – річні значення стоку за тривалий період (n років), при
  якому збільшення ряду спостережень не змінює або мало змінює середню
  арифметичну величину Qn.
  За опорні пункти прийняті гідропости-аналоги “р.Шопурка – смт
  Кобилецька Поляна” і “р.Косівська – с.Косівська Поляна” із продовженими
  рядами гідрологічних спостережень. Щоб гарантувати потрібну точність
  визначення норми стоку гідрологічні ряди були досліджені на предмет
  циклічності коливання річного стоку шляхом побудови різницевої
  інтегральної кривої. ЇЇ аналіз показав, що за репрезентативний розрахунковий
  період можна прийняти саме таку довжину ряду (парна кількість маловодних
  та багатоводних циклів).
  Спостережені дані про середньорічні витрати води разом із кривими
  забезпеченості на опорному водпості “р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна”
  приведені в додатках даної гідрологічної записки. Обробка наявних рядів,
  розрахунок їх статистичних параметрів, визначення норми та мінливості
  стоку були виконані у відповідності до вимог СНиП 2.01.14 – 83.
  Для переносу норми стоку у розрахункові створи брались до уваги
  матеріали спостережень і на інших найближче розташованих гідропостах. В
  результаті застосування методу гідрологічної аналогії та інтерполяції між
  модулями стоку у створі № 1 (місце водозабору) прийнято за розрахункові
  величини наступні результати, таблиця 3.8.
  Таблиця 3.8. Норма стоку
  Назва ріки Місце розташування F, км2 Модуль
  стоку, М0
  л/сек з
  1 км2
  Середньорічна
  витрата, Q0
  м3/сек
  Шопурка смт Кобилецька Поляна 240 35,6 8,54
  57
  3.1.6.6 Мінливість річного стоку
  На карпатських річках дощові та сніго-дощові паводки різної висоти
  повторюються 3-8 разів на рік. Але особливо загрозливими бувають вони у
  періоди високої водності, зумовлені глобальною атмосферною циркуляцією
  [20]. Дослідження виявили наявність чергування періодів високої водності на
  річках Західного регіону України і циклічних складових у структурі
  багаторічних коливань річкового стоку Карпатського регіону та
  Правобережжя Прип’яті. У ці періоди формуються небезпечні дощові
  паводки з виявом циклів у 3-4 і 6-8 років [20]. Знання закономірностей
  повторюваності значних паводків дозволяють оцінити ймовірність
  виникнення небезпечних явищ на водних об’єктах.
  На рис. 3.3 – 3.4. для порівняння представлено графіки хронологічного
  ходу річного стоку р. Шопурка по водпосту смт Кобилецька Поляна та
  р.Косівська у створі водпоста с.Косівська Поляна, яка тече паралельно в
  схожих геогідроморфологічних умовах
  Рис. 3.3 – Графік хронологічного ходу річного стоку
  р. Шопурка – смт Кобилецька Поляна
  58
  Рис. 3.4 – Графік хронологічного ходу річного стоку
  р. Косівська – с. Косівська Поляна
  Для оцінки циклічності водності в зоні дослідження було побудовано
  різницеві інтегральні криві р. Шопурка – смт Кобилецька Поляна та р.
  с.Косівська Поляна, які графічно представлені на рис.3.5 і 3.6.
  Модульний коефіцієнт характеризує водність даного року. Так, роки з
  модульним коефіцієнтом понад 1,0 – багатоводні, а менше 1,0 -маловодні.
  Величини К-1 дають відхилення модульного коефіцієнту даного року від
  середнього модульного коефіцієнту К=1. Контроль за вірністю обчислення
  К-1 полягає в тому, що величина Σ(К-1) має бути рівною або близькою до
  нуля.
  Рис. 3.5 – Різницева інтегральна крива модульних коефіцієнтів річного стоку
  р. Шопурка – смт Кобилецька Поляна
  59
  Рис. 3.6 – Різницева інтегральна крива модульних коефіцієнтів річного стоку
  р. Косівська – смт Косівська Поляна
  Як видно з рис. 3.3 – 3.6. в Карпатах на досліджуваній території чітко
  простежуються, як періоди високої водності, так і низької, що імовірно
  триватиме і в подальшому.
  При водогосподарському плануванні і будівельному проектуванні, які
  передбачають врахування параметрів природного або видозміненого режиму
  річного стоку, необхідно знати не тільки середню величину (норму) стоку,
  але і стік маловодних та багатоводних років, а також межі можливих
  коливань річного стоку в майбутньому багаторічному періоді.
  У практиці гідрологічних розрахунків, а саме розрахунків
  характеристик стоку для водогосподарського, гідротехнічного та інших видів
  інженерного проектування вірогідність перевищення обчислюється, як
  правило, у процентах відносно числа років (Р%). Забезпеченість або
  вірогідність перевищення тієї чи іншої гідрологічної характеристики (стоку,
  рівнів) залежно від типу завдання регламентується відповідними
  нормативами з урахуванням капітальності споруд, водоспоживачів і
  водокористувачів і загальної безпеки у випадку можливого руйнування
  споруд і, як правило, знаходиться в межах Р = 25 – 95%.
  Вірогідні коливання річного стоку і його значення заданих
  забезпеченостей (Р = 25%, Р = 50%, Р = 75%, Р = 90%, Р = 95%) були
  встановлені за допомогою згладженої емпіричної кривої забезпеченості, яка
  будувалась за матеріалами спостережень на гідропосту – аналогу “р.Шопурка
• смт Кобилецька Поляна”.
  Розрахункові характеристики річного стоку різної вірогідності
  перевищення для р.Шопурка у створі № 1 відображені у таблиці 3.9.
  60
  Таблиця 3.9. Норма і річний стік різної забезпеченості
  Назва
  ріки
  Створ F, км2
  Річний стік забезпеченістю Р%, Q, м3/сек
  25% 50% 75% 90% 95%
  Шопурка 1 240 10,1 8,54 7,00 5,55 4,70
  В таблиці 3.10 приведені середні та характерні витрати води обчислені
  за багаторіччя на гідропостах – аналогах та перенесені у розрахункові створи
  за допомогою методу гідрологічної аналогії.
  Таблиця 3.10. Середні та характерні витрати води
  Місяці, рік I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
  р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна, створ 1, F = 240 км2
  Середні 5,46 7,11 9,36 18,2 13,8 10,0 8,22 6,29 5,72 5,13 6,60 6,63 8,54
  Найбільші 15,3 19,4 20,4 38,7 35,9 21,9 17,2 15,8 17,9 14,4 16,1 14,9 12,1
  Найменші 1,85 0,91 3,02 5,64 5,32 3,83 2,78 2,38 1,84 1,54 1,91 1,85 4,41
  Рис. 3.7 – Середні та характерні витрати води р.Шопурка – створ 1 (смт
  Кобилецька Поляна)
  3.1.6.7 Внутрішньорічний розподіл стоку
  Відомості про внутрішньорічний розподіл стоку необхідні при
  проектуванні водосховищ сезонного, місячного або декадного регулювання,
  для визначення гарантованих мінімальних або максимальних витрат води,
  для оцінки балансу притоку і споживання води. За внутрішньорічним
  розподілом стоку встановлюється гарантована віддача води із водосховища,
  вироблення електроенергії, характер регулювання стоку із водосховищ. Ці
  параметри визначають обсяги будівництва, суму капіталовкладень.
  Врахування внутрішньорічного розподілу стоку підвищує економічну
  ефективність наприклад ГЕС при об’єднанні їх в єдину енергосистему. Дані
  про внутрішньорічний розподіл стоку використовується при розробці заходів
  для боротьби з затопленнями, при осушенні боліт і заболоченні земель,
  зрошенні, розробці проектів промислового і господарського водопостачання.
  0
  5
  10
  15
  20
  25
  30
  35
  40
  45
  I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
  Витрати води, м3/с
  Місяці
  Середні витрати Найбільші витрати Найменші витрати
  61
  Характер внутрішньорічного розподілу стоку залежить від кліматичних
  елементів, геоморфологічних особливостей басейну, гідрогеологічних умов
  та інших природних факторів. Найвиразніше впливають на розподіл стоку
  кліматичні елементи (розподіл опадів і температура повітря) та
  гідрогеологічні умови. Крім того, можуть істотно впливати заходи, пов’язані
  з господарським використанням водних ресурсів.
  Розрахунки внутрішньорічного розподілу стоку при наявності даних
  спостережень (більше 20 – 25 років) найчастіше виконують методами
  реального року і компонуванням. Ці методи достатньо висвітлені у
  нормативних виданнях.
  За нормативами встановлено розрахунковий розподіл річного стоку для
  характерних за водністю років: багатоводного (Р = 25%), середнього (Р =
  50%), маловодного (Р = 75%) і дуже маловодного (Р = 95%).
  Створ 1: W25%= Q25% х Трік = 10,1 х 31,54 х 106 = 318 млн.м3
  W50%= Q50% х Трік = 8,54 х 31,54 х 106 = 2 69 млн.м3
  W75%= Q75% х Трік = 7,00 х 31,54 х 106 = 21 млн.м3
  W95%= Q95% х Трік = 4,70 х 31,54 х 106 = 148 млн.м3
  Розрахунковий розподіл стоку р.Шопурка у створі № 1 в характерні за
  водністю роки (1 – багатоводний, 2 – середній, 3 – маловодний і 4 – дуже
  маловодний) відображено у таблиці 3.11.
  Таблиця 3.11. Внутрішньорічний розподіл стоку р.Шопурка – створ 1
  Одиниці
  виміру
  Місяці, рік
  I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
  р.Шопурка – створ 1, багатоводний рік, Р = 25%
  25% 6,3 2,8 6,7 19,5 12,2 11,7 8,1 5,9 3,9 5,4 8,7 8,8 100
  млн.м3 20,0 8,90 21,3 62,0 38,8 37,2 25,7 18,8 12,4 17,2 27,7 28,0 318
  м3/сек 7,48 3,68 7,95 23,9 14,5 14,4 9,61 7,00 4,79 6,41 10,7 10,4 10,1
  р.Шопурка – створ 1, середній рік, Р = 50%
  50% 5,44 6,40 9,33 17,5 13,7 9,59 8,19 6,27 5,51 5,11 6,35 6,61 100
  млн.м3 14,6 17,2 25,1 47,1 36,9 25,8 22,0 16,9 14,8 13,7 17,1 17,8 269
  м3/сек 5,46 7,11 9,36 18,2 13,8 10,0 8,22 6,29 5,72 5,13 6,60 6,63 8,54
  р.Шопурка – створ 1, маловодний рік, Р = 75%
  75% 3,9 3,0 8,6 23,4 14,3 10,6 7,3 5,8 4,0 5,3 7,9 5,8 100
  млн.м3 8,62 6,63 19 51,7 31,6 23,4 16,2 12,9 8,85 11,8 17,5 12,8 221
  м3/сек 3,22 2,74 7,09 20,0 11,8 9,04 6,02 4,78 3,41 4,37 6,74 4,78 7,00
  р.Шопурка – створ 1, маловодний рік, Р = 95%
  95% 5,63 2,77 9,19 17,2 16,2 11,6 8,46 7,24 5,60 4,67 5,81 5,63 100
  млн.м3 8,32 4,09 13,6 25,5 24,0 17,2 12,5 10,7 8,28 6,90 8,59 8,32 148
  м3/сек 3,11 1,69 5,08 9,83 8,95 6,63 4,67 4,00 3,20 2,58 3,32 3,11 4,70
  3.1.6.8 Мінімальний стік
  Мінімальні витрати води відносяться до розряду основних
  гідрологічних характеристик, які використовуються при будівництві. Вони
  лімітують водоспоживання і зумовлюють будівництво додаткових
  водорегулюючих споруд. Без врахування даних про мінімальні витрати води
  не можуть бути розроблені дієві заходи з покращення якості вод.
  Збільшення кількості промислово-побутових стічних вод, хімізація
  сільського господарства, збільшення кількості колекторно-дренажних вод, в
  62
  результаті розвитку зрошення, ведуть до інтенсивного забруднення річок, в
  першу чергу у період, коли в них спостерігаються найменші витрати води,
  тому дієві заходи з покращення якості вод не можуть бути розроблені без
  врахування даних про мінімальні витрати води.
  Будівництво гідровузлів, створення водосховищ, збільшення
  потужності водозаборів, меліорація земель, штучна зміна умов стоку води на
  водозборах річок, перерозподіл стоку, інтенсивне використання підземних
  вод (водопостачання, водопонижуючі роботи, тощо) ведуть до зміни режиму
  річок і кількості стікаючої в них води, у першу чергу в меженний період. У
  зв’язку з цим наслідки господарської діяльності в басейні ріки перш за все
  впливають на мінімальний стік річок.
  Дані про мінімальні витрати води необхідні як для оцінки природного
  стоку річок, так і для визначення ступеня господарського впливу на річний
  стік.
  Основними розрахунковими характеристиками мінімального стоку, що
  застосовуються у практиці проектними організаціями, є середньомісячні або
  30-денні і середньодобові витрати води, які спостерігаються, як правило, у
  меженний період. У практиці проектування в світі, крім вказаних
  характеристик, нерідко використовуються дані про середні мінімальні
  витрати води за 5, 7 або 10 діб.
  При будівельному проектуванні застосовуються дані про мінімальні
  витрати води головним чином в діапазоні забезпеченостей 75 – 97%.
  В результаті обробки методами математичної статистики гідрологічних
  рядів спостереження на гідропостах-аналогах “р.Шопурка – смт Кобилецька
  Поляна” і “р.Косівська – с.Косівська Поляна”, застосування відповідних
  модульних коефіцієнтів, в розрахункових створах отримані наступні
  результати мінімального стоку, таблиця 3.12.
  Таблиця 3.12. Основні характеристики мінімального стоку
  Назва
  ріки
  Створ F, км2
  Мінімальні середньомісячні (за 30 діб) витрати води,
  Q, м3/сек
  75% 80% 90% 95% 97%
  Шопурка 1 240 1,81 1,70 1,42 1,29 1,20
  3.1.6.9 Екологічна витрата (санітарний мінімум)
  Для підтримання нормальних біологічних і санітарних умов життя
  водотоку, повинна залишатися екологічна витрата – санітарний мінімум,
  який приймається в розмірі мінімальної середньомісячної витрати води 95%
  забезпеченості. Тобто екологічна витрата води в розрахункових створах ріки
  Шопурка відповідно становить, таблиця 3.13.
  Таблиця 3.13. Екологічна витрата
  Назва ріки Створ F, км2 Екологічна витрата води, Q,
  м3/сек
  Шопурка 1 240 1,29
  3.1.6.10 Крива тривалості стояння добових витрат
  Внутрішньорічний розподіл стоку можна подати не лише
  хронологічним графіком, або у вигляді таблиці стоку, а також у вигляді
  63
  кривих тривалості добових витрат, які дорівнюють або перевищують
  середньомісячні витрати.
  Криві тривалості добових витрат характеризують інтегральний
  розподіл витрат на протязі року. Такі криві застосовуються при
  водогосподарських розрахунках для використання стоку для
  гідроенергетики, тому що сумарне виробництво електроенергії залежить не
  від хронологічного чергування витрат води, а від тривалості їхнього стояння.
  Розрізняють два види кривих тривалості добових витрат води:
  узагальнену (абсолютну) та осереднену. Абсолютну криву будують,
  розташувавши у порядку зменшення всі добові витрати води за весь період
  спостереження і визначивши забезпеченість тривалості стояння кожної
  витрати.
  Осереднену криву тривалості добових витрат будують, використавши
  річні таблиці або графіки тривалості добових витрат за кожен рік
  осередненням ординат однакової тривалості за всі роки. Для побудови
  осередненої кривої використовують дані “Гидрологических ежегодников”,
  “Материалов по режиму рек” і “Ресурсов поверхностних вод СССР”, в яких
  наведено характерні витрати (найбільша, 30-денна або 8,3%-ної
  забезпеченості, 90-денна або 25-ної забезпеченості, 180-денна або 50-ної
  забезпеченості, 270-денна або 75-ної забезпеченості, 355-денна або 97%-ної
  забезпеченості, і найменша) за кожний рік окремо.
  Абсолютна (узагальнена) крива забезпеченості, характеризуючи
  розподіл середніх добових витрат в багаторічному періоді, не відображає
  особливостей коливань середньодобових витрат кожного року окремо. В
  свою чергу, ні один із років, через багатоманітність умов стоку, не може
  включати в себе абсолютного максимуму та абсолютного мінімуму
  багаторічного періоду і в цілому відображати багаторічну мінливість (зміни)
  добових витрат.
  Осереднена крива забезпеченості, займаючи проміжне положення між
  узагальненою кривою і річними кривими забезпеченості, також не виражає
  реального розподілу витрат в середині окремих років, але показує деякий
  типовий розподіл середньодобових витрат даної ріки на протязі середнього
  за водністю року.
  Співставлення узагальненої і осередненої кривої забезпеченості
  показує, що обидві криві в межах забезпеченостей приблизно від 10 до 90%
  досить близько співпадають між собою і розходження між величинами
  середньодобових витрат не перевищує 15 – 18%. Крайні ж ділянки дещо
  відрізняються. Таким чином, в межах забезпеченостей, які використовуються
  при водноенергетичних розрахунках ГЕС, в однаковій мірі можна
  користуватися як узагальненою, так і осередненою кривою забезпеченості.
  Врахувавши цю інформацію, вирішено в даній роботі використати і
  побудувати, як менш трудозатратну, осереднену криву. В подальшому, при
  зацікавленні майбутнього інвестора до цього проекту, можна буде
  побудувати й абсолютну (узагальнену) криву і тим самим остаточно
  64
  переконатись у правильності теоретичних розробок цього питання. При
  побудові середньої кривої для розрахункового створу вихідними служили
  дані на найближче розташованих гідропостах-аналогах: “р. Кісва –
  с.Кос.Поляна”.
  Середньодобові витрати води по роках разом з обчисленими
  забезпеченостями та побудована за цими даними осереднена крива
  тривалості стояння середньодобових витрат води представлена в архівному
  екземплярі виконавця.
  Таблиця 3.14. Тривалість стояння середньодобових витрат води р.Шопурка
  р.Шопурка – створ 1 Тривалість, дні
  30 90 180 270 355
  Витрати води, м3/сек 19,1 10,2 5,39 3,53 2,04
  Рис. 3.8 – Крива тривалості стояння середньодобових витрат води р.Шопурка
  3.1.6.11. Твердий стік і прогноз стікання наносів
  В процесі замулення водосховищ основна роль належить річковим
  наносам, які по механізму транспортування поділяються на завислі і
  волочені.
  В басейні р.Шопурка спостереження над твердим стоком обмежувалися
  лише вимірюванням мутності води і підрахунком стоку завислих наносів. Так
  як середня за період спостережень мутність води на ділянці ріки
  с.Кобилецька поляна – гирло змінюється незначно, для визначення величини
  твердого стоку у створі № 1 був використаний ряд спостережень на водпості
  “р.Шопурка – с.Кобилецька Поляна”, як самий тривалий і репрезентативний.
  Середньобагаторічна мутність ρсер.на гідропосту дорівнює 190 г/м3.
  Середньобагаторічна величина стоку завислих наносів у створі МГЕС-1
  була розрахована по наступній формулі:
  Rзав.= 31,54 х 106 х Qсер.х ρсер.
  65
  де 31,54 х 106 – число секунд у році;
  Qсер.- середня за період спостережень витрата води у створі МГЕС-1;
  ρсер.- середня за період спостережень мутність води у створі МГЕС-1;
  і склала Rзав = 31,54 х 106 х 8,54 м3/с х 190 г/м3 =51,2 тис.т за рік.
  Вимірювання волочених наносів, особливо на гірських річках, зв’язано з
  великими трудностями, що пояснюється: недосконалістю методик і приладів
  для вловлювання волоченого матеріалу, складністю операцій по відбору проб
  і особливостями формування стоку волочених наносів.
  Основна частина стоку волочених наносів гірських рік формується у
  високі і особливо, катастрофічні паводки. Але в такі паводки проводити
  вимірювання приладами наявних конструкцій практично не можливо. Тому
  спостереження за цією частиною твердого стоку носять епізодичний,
  безсистемний характер, а дані спостережень характеризуються великими,
  часто перевищуючими 100% похибками.
  Розрахунок витрат волочених наносів по емпіричним формулам також
  приводить до значних похибок [“Методические рекомендации по измерению
  и расчету стока влекомых наносов” ГГИ Госкомгидромета СССР, 1982].
  У зв’язку із перерахованими вище причинами, стік волочених наносів
  визначений по його процентному відношенню до стоку завислих наносів,
  який отримано по результатам дослідження донних відкладів наносів у
  водосховищах, розташованих на ріках Карпат [“Исследование формирования
  твердого стока рек Украинских Карпат”, СОПС АН УССР].
  В якості розрахункового прийнято осереднене по всіх досліджених
  водосховищах відношення стоку волочених і завислих наносів і воно
  становить 91%.
  Таким чином у створі № 1 (МГЕС-1, с.Кобилецька Поляна), величина
  стоку волочених наносів складе 46,6 тис.т за рік.
  В результаті, сумарний твердий стік у створі МГЕС-1 буде дорівнювати
  97,8 тис.т за рік. Приймаючи об’ємну вагу донних відкладів γ = 1,2 т/м3,
  отримаємо величину об’єму замулення водосховища наносами: W = R/ γ =
  81,5 тис.м3 за рік; що за 50 років експлуатації складе 4,1 млн.м3.
  3.1.7. Оцінка гідрохімічного та екологічного стану р. Шопурка
  Моніторинг гідроекологічного стану річки в досліджуваному районі
  проводиться на двох контрольних пунктах:
   1 км вище гирла р. Шопурка;
   автоматична гідрометеостанція на р. Тиса (після впадіння
  Шопурки),
   які вибрані не випадково, адже в межах смт. Великий Бичків
  виявлені потенційні джерела забруднення, які залишились після
  занепаду лісохімкомбінату.
  Хімічний склад природних вод є інтегральною характеристикою, він
  формується у результаті взаємодії ряду природних (фізико-географічних,
  геологічних, фізико-хімічних, біологічних) та антропогенних чинників.
  Значною мірою на формування якості води впливає господарська діяльність
  66
  людини (скиди стічних вод промислових підприємств, комунального
  господарства, скиди з сільськогосподарських угідь, енергетика тощо).
  Таблиця 3.15. Хiмічний склад води р. Шопурка – смт Великий Бичків,
  гирло (за даними Басейновим управлінням водних ресурсів р. Тиса)
  Інгредієнт Одиниці
  виміру
  ГДК Місце відбору проб води
  2016 2017
  Запах балів 1 1 1
  Кольоровість град. н/р 5 5
  Прозорість см 30 27 27
  Температура 0С 28; 8 10 11
  Кисень розч. мг/дм3 4-6 11,6 11,3
  рН од. 6,5-8,5 8,1 7,9
  Лужність загальна мг – екв/дм3 н/р 2,2 1,9
  Жорсткість
  загальна
  мг – екв/дм3 н/р 2,2 2,4
  АНІОНИ
  HCO3-
  мг/дм3 н/р 133 118
  SO42-
  мг/дм3  100 20,0 19,4
  Cl-
  мг/дм3  300 4,9 4,7
  КАТІОНИ
  Ca2+
  мг/дм3  180 35,1 37,6
  Mg2+
  мг/дм3  50 5,8 6,1
  Na++ K
  мг/дм3  170 – –
  Сухий залишок мг/дм3  1000 147 164
  БІОГЕННІ
  РЕЧОВИНИ
  NH4+
  мг/дм3  0,5 0,07 0,09
  NO2-
  мг/дм3  0,08 0,03 0,04
  NO3-
  мг/дм3  40 2,7 2,1
  PO43- мг/дм3  0,17 0,05 0,04
  БСК5 мг/дм3  3,0 2,5 2,4
  П. О. мг/дм3  15 2,3 2,2
  Нафтопродукти мг/дм3  0,05 0,01 0,01
  Завислі р-ни мг/дм3  25,00 6,3 5,4
  Fe заг. мг/дм3  0,1 0,25 0,17
  Р заг. мг/дм3  3,5 0,07 0,07
  Mn мг/дм3  0,01 0,13 0,07
  Cu2+ мг/дм3  0,001 0,005 0,005
  Cr мг/дм3 + 0,05 0,001 0,001
  Zn мг/дм3  0,01 0,006 0,007
  ХСК мг/дм3  50 5,3 5,1
  СПАР мг/дм3  0,028 – –
  АПАР мг/дм3  0,05 0,003 0,005
  67
  Біохімічне споживання кисню за 5 діб (далі БСК5) може становити до
  90% від БСКповного, значення якого не повинно перевищувати 3 мг/дм3 для
  водойм господарсько-питного користування [17]. Показник характеризує
  стан забруднення водних об’єктів, основними індикаторами якого є вміст
  органічних речовин та амонійних сполук, від яких у значній мірі залежать
  умови для збереження необхідного рівня вмісту кисню у річках. В даному
  випадку можна простежити стабільне перевищення норм
  рибогосподарського ГДК та поодиноке (2006 р., 2007 р. та 2010 р.) –
  господарсько-питного ГДК (див. рисунок 3.9). Коливання показників
  зумовлене сезонним характером гідрологічного режиму річки та різною
  кількістю органічної речовини у поверхневих водах під час відбору проб.
  Рис. 3.8 – Середнє значення БСК5 (р. Шопурка 1 км вище гирла; р. Тиса 927
  км від гирла)
  Якість води річки Шопурка на ділянці спостереження (вище ЛХК) за
  загальносанітарними і специфічними показниками переважно відповідає
  показникам Методики встановлення і використання екологічних нормативів
  якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, вміст важких металів не
  перевищує ГДК, феноли не виявлені. Вміст специфічних показників на
  першому пункті спостереження не перевищує фонові значення. Якісні
  показники води в контрольному створі (р.Тиса 927 км від гирла)
  відповідають вимогам до складу та властивостей води водних об’єктів
  рибогосподарського водокористування [21]:
   ХСК – 15.0 мг О2/л;
   нафтопродукти – 0.05 мг/дм3;
   азот амонійний – 0.39 мг/дм3;
   азот нітратний – 9.1 мг/дм3;
   азот нітритний – 0.02 мг/дм3;
   вміст завислих речовин – до 15 мг/дм3;
  0
  0,5
  1
  1,5
  2
  2,5
  3
  3,5
  2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
  БСК5, мг О2дм3
  Роки
  р. Шопурка р.Тиса
  Господарсько‐питне ГДК Рибогосподарське ГДК
  68
   плаваючі домішки – відсутні [1,5,10].
  Окремі фізико-хімічні показники екологічного стану р. Шопурка
  відповідають переважно ІІ-ому класу якості вод (згідно Методики
  встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод
  суші та естуаріїв України), що зумовлено господарською діяльністю та
  залишковим впливом лісохімкомбінату, проте є відносно хорошими для
  даної ділянки річки з урахуванням сезонних та середньорічних коливань (див
  табл.3.15 та табл. 3.17).
  Таблиця 3.15. Класи якості вод річок Шопурки та Тиси за загальними
  хімічними й фізичними показниками
  Рік 2006 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
  1 км вище
  гирла
  р.Шопурка
  ІІ ІІ ІІ І І ІІ ІІ ІІ ІІ
  ІІ
  І
  р. Тиса 927
  км від
  гирла
  ІІІ ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ І ІІ ІІ ІІ
  Водневий показник (pH) господарсько-питного та культурно-
  побутового водокористування на обох ділянках спостереження
  регламентований у межах 6,5-8,5 та відповідає нормам ІІ-го класу якості
  поверхневих вод (чиста вода) [17,18].
  У поверхневі води марганець потрапляє в результаті вилуговування
  залізомарганцевих руд та інших мінералів, що містять марганець. Значні
  кількості марганцю надходять в процесі розкладання водних тваринних і
  рослинних організмів, особливо синьо-зелених, діатомових водоростей і
  вищих водних рослин, а також із грунтовими водами з території
  лісохімкомбінату та ВЖКП селища Кобилецька Поляна. Для водойм
  санітарно-побутового використання встановлена гранично допустима
  концентрація (ГДК) за іоном марганцю, що дорівнює 0,1 мг/дм3
  (до ІІІ-го класу якості включно) (див. табл. 3.16). Вміст марганцю на пунктах
  спостереження в р. Шопурка та після її впадіння в р Тиса дещо відрізняється,
  це можна пояснити наявністю значної кількості приток та інших джерел
  забруднення.
  Таблиця 3.16. Вміст марганцю та класи якості вод річок Шопурки та Тиси
  Пункт
  спостереження
  1 км вище гирла
  р.Шопурка
  р. Тиса 927 км від гирл
  Рік Клас
  якості
  Середнє
  значення
  мг/дм3
  Клас
  якості
  Середнє
  значення
  мг/дм3
  2006 II 0.055 III 0.078
  2007 II 0.056
  2008 II 0.035 III 0.085
  2009 I 0.030 III 0.076
  69
  2010 II 0.070 II 0.053
  2011 II 0.062 II 0.072
  2012 II 0.040 II 0.055
  2013 II 0.073 II 0.081
  2014 II 0.080 III 0.081
  2015 III 0.080 III 0.098
  2016 III 0,127 III 0,107
  2017 II 0,067 III 0,122
  Таблиця 3.17. Оцінка якості поверхневих вод р. Шопурка (згідно Методики
  встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод
  суші та естуаріїв України)
  Місце
  спостереження
  за якістю води
  Період
  спостереження
  рік
  Класифікація якості води (класи якості)
  Показники
  окислюваності
  і кисневого
  режиму
  Показники
  азоту та
  фосфору
  Показники
  сольового
  складу
  Показники
  неорганічних
  мікрозабруд
  нювачів
  р. Шопурка, 1
  км, смт
  Бичків,
  гирло
  2008 II I I II
  2009 I I I II
  2010 I II I II
  2011 I II I II
  2012 II II I II
  2013 II II I II
  2014 II II I II
  2015 I II I III
  2016 I I I III
  2017 I I II
  Наявність великої кількості органічних речовин може привести до
  зниження якості річкової води та зменшення біорізноманіття водних видів.
  Джерелами органічних речовин та азоту амонійного у воді річок є
  комунальні скиди зворотних вод з очисних споруд та без очистки,
  промислові стічні води та стоки з сільськогосподарських угідь.
  На ці дані варто звернути окрему увагу при формуванні нових програм
  регулювання екологічного стану та комплексного використання водних
  ресурсів басейну Верхньої Тиси.
  Узагальнюючи результати дослідження можна констатувати, що
  Шопурка – це типова гірська річка з складною гідрологією, нестійким
  режимом стоку, які разом з активною антропогенною діяльністю
  (протипаводковий захист, забудова території, промисловість, комунальне та
  сільське господарство) призводить до руйнування берегової лінії та змін
  якісного стану поверхневих вод. Динаміка гідрохімічних показників
  зумовлена режимом стоку, турбулентним перемішуванням води та
  наслідками господарського виробництва. Окремі показники, такі як БСК5,
  70
  ХСК, феноли та марганець на першому пункті спостереження відповідають
  встановленим нормам, проте підвищені в десятки або навіть сотні разів
  нижче за течією (після лісохімкомбінату).
  3.1.8 Рослинний і тваринний світ. Об’єкти ПЗФ
  3.1.8.1 Рослинний світ
  В Закарпатській області загальна кількість видів флори становить –
  2027 од., що відповідає 50% до загальної чисельності видів України. З них
  237 видів флори занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і
  фауни та природних середовищ існування в Європі, 22 види флори занесені
  до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори,
  що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Усього видів рослин
  занесених до Червоної книги України – 144 екз., а рослинних угруповань
  занесених до Зеленої книги України – 27 [1].
  За ботаніко-географічною характеристикою рослинного покриву
  гірська і передгірна території Закарпаття належать до Східно-Карпатської
  біогеографічної під провінції
  Букові ліси
  Чагарники: вовче лико, ожина коротковолоса, бузина червона,
  шипшина собача і щитконосна), жимолость пухнаста і жимолость чорна,
  таволга в’язолиста, ожина коротковолоса і малина. У трав’яному покриві
  найпоширеніші квасениця звичайна, маренка запашна, зубниця цибулиста,
  зубниця залозиста, зніт гірський, молочай мигдалевидний, цирцея звичайна,
  цирцея альпійська, цирцея проміжна, булатка довголиста, жовтяниця
  черголиста, лунарія оживаюча, ожика гайова, ожика лісова, міцеліс стінний,
  жовтозілля, дібровне, бальзамін не-чіпай-мене, чемерник червонуватий,
  підбілик альпійський, білоцвіт весняний, купина кільчаста медунка темна,
  шавлія клейка вероніка гірська, осока лісова, осока звисла , осока пальчаста
  герань Робертова, аденостилес сіролистий, кремена біла, пренант
  пурпуровий, костриця лісова, костриця борова, зозулині сльози яйцелисті,
  гніздівказвичайна, любка зеленоцвіта, зірочник гайовий, мерингія
  трижилкова, живокіст серцевидний, актея колосиста анемона дібровна,
  жеруха недоторкана, переліска багаторічна, жабрій пишний розхідник,
  волохатий зеленчук жовтий, дріоптерис остистий дріоптерис чоловіча
  папороть, дріоптерис буковий, дріоптерис гірський, багаторядник лопатевий,
  безщитник жіночий апозерис вонючий.
  Вологі буково-смерекові ліси
  Типовими угрупованнями вологого типу цих лісів є буково-смерековий ліс з
  пануванням маренки запашної і безщитника жіночого в трав’яному покриві
  (Fageto-Abietetum asperuloso-athyrietum).
  Деревний ярус тут теж досить різновіковий, трапляються ділянки, де
  розкидано височаться дуже старі смереки віком до 250 років, 40 м заввишки і
  130 см в діаметрі, а під їх кроною розміщується ще два яруси крон більш
  молодих смерек та буків. В деревному ярусі, крім смереки (І бонітету) і бука
  (1 бонітету), зрідка трапляються поодинокі екземпляри явора. Зімкненість
  71
  крон деревного ярусу становить 0,8. Домінуюча роль бука і смереки на
  різних ділянках досить мінлива; в одному місці кількісна перевага належить
  смереці, а в іншому букові. Підлісок хоч і не рясний, але завжди1
  виражений. З чагарників тут звичайно є ожина коротковолоса, зрідка
  трапляються вовчі ягоди звичайні, малина, а ще рідше ліщина, шипшина
  альпійська (Rosa pendulina) та бузина червона. В підрості дерев тут чимало
  бука, кількість якого повністю забезпечує, природне лісовідновлення; в
  меншій кількості виражений підріст смереки.
  В трав’яному покриві вологих буково-смерекових лісів переважають:
  маренка запашна (Asperula odorala), безщитник жіночий, анемона дібровна
  (Апетопе nemorosa), актея колосиста (Actaeu spicata), зубниці цибулиста та
  залозиста (Dentaria bulbifera і Dentaria glandulosa), дріоптерис чоловіча
  папороть, молочай мигдалевидний (Euphorbia amygdaloides), міцеліс стінний
  (Мусеtis muralis), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), переліска
  багаторічна (Mercurialis perennis), квасениця звичайна, вороняче око (Paris
  quadrifolia), шавлія клейка (Salvia glutinosa), підлісник європейський (Sanicuta
  еигораеа), жовтозілля Фукса (Senecio Fuchsii), зірочник гайовий (Stellaria
  петогшп), живокіст серцевидний (Symphytum tordatum), фіалка лісова (Viola
  silvestris) тощо.
  Cіровільхові ліси (Alneta incanae)
  Як і скрізь в Українських Карпатах, сіровільшняки трапляються на
  нижніх річкових терасах, де проходять основні дороги і де ліси завжди
  зазнавали істотних змін. Лише завдяки надзвичайній здатності вільхи сірої
  (Alnus incana (L.) Wild.) швидко заселяти відповідні її еколого-біологічним
  властивостям умови місцезростання вільхові ценози добре поновлюються. Ці
  різновікові, частіше молоді, але розладнані у минулому випасом і рубками
  угруповання займають незначні площі в межах 800 — 1000 м.
  Ялицеві ліси (Abieteta albae)
  Ялицеві ліси в Чорногорі займали раніше за площею друге місце після
  монодомінантних смерекових, але тепер вони збереглися па дуже обмеженій
  площі. Основні їх масиви були вирубані. Ялицеві ліси відрізняються від
  інших типів корінних деревостанів найбільшою продуктивністю. Запаси
  деревини становлять в них від 750—800 до 1100—1200 м3/га. Крім того, вони
  порівняно з іншими хвойними угрупованнями Карпат менше уражуються
  вітровалами. Саме тому прогресуюче скорочення площі природних
  яличників, яке спостерігається на всій території Карпат, висуває охорону
  відповідних еталонів у число найактуальніших завдань заповідної справи у
  лісовій зоні цього регіону.
  Корінні ялицеві лісостани поширені до 1050-1100 (1150) м. Вони
  пов’язані з темно-бурими ґрунтами. Ялицеві ліси на північно-східному
  макросхилі Чорногори збереглися тепер малими ділянками які вирізняються
  більшим вмістом калію і значною насиченістю пісковиків і алевролітів
  глауконітом.
  72
  Завдяки високій світловій повноті ялицевих лісів ярус підліску в них
  морфологічно не виявлений. Тут зустрічаються поодинокі екземпляри верби
  козячої, шипшини повислої (Rosa pendulina L.), горобини звичайної, ожини
  шорсткої (Rubus hirtus Waldst. et Kit), жимолості чорної, аґрусу відхиленого
  (Grossularia reclinala (L.) Mill.)
  Серед яличників найпоширеніші ценози з пануванням у покриві Oxalis
  acetosella, Dryopteris filix-mas, рідше — з папуванням Mericurialis perennis,
  Athyrium filiх-femina. Це вологі та сируваті мішані яличини та суяличини, які
  різняться між собою переважно бонітетом і продуктивністю. Незначні
  відміни у їх флористичному складі не мають практичного значення.
  Смерекові ліси (Piceeta abietis)
  Смерекові ліси в Українських Карпатах поширені на площі близьке 1
  мли. га і є панівною формацією в лісовому фонді.
  Ліси даної формації були поширені тут ще в дольодовиковий період. У
  плейстоцені під впливом гірського зледеніння смерека відступила, але в
  сприятливих умовах Східних Карпат зберігався один з її нечисленних
  європейських рефугіумів. Звідси проходила згодом міграція смереки в Татри
  та суміжні регіони.
  Під час Дніпровсько-Валдайського міжльодовикового періоду саме
  Чорногора була одним із важливих східнокарпатських рефугіумів смереки, з
  якого вона поширювалась у післяльодовиковий період, досягаючи в ціп
  гірській системі при кліматичному оптимумі в середньому голоцені значно
  більших гіпсометричних рівнів, ніж тепер.
  Смерекові ліси Чорногірського заповідного комплексу мають також
  важливе лісівниче та фітосозологічне значення. В лісовому господарстві
  Карпат смерека була здавна однією з економічно найцінніших деревних
  порід і вже на початку XVIII ст. інтенсивно експлуатувалась. її природний
  ареал і структура фітоценозів зазнали істотних змін. Тому смерекові праліси
  як еталонні становлять інтерес для ведення лісового господарства за зразком
  природних угруповань, що виявилися стабільними проти несприятливих
  стихійних явищ, які періодично повторюються в Карпатах і завдають значних
  матеріальних збитків.
  Ялицево-смерекові ліси (Abieto-Piceetum). Угруповання представлені
  кліматогенним і літогенним варіантами. У першому випадку вони приурочені
  до темно-бурих гірсько-лісових ґрунтів на пісковиково-аргілітовому фліші і
  утворюють вузьку перехідну смугу від мішаних смерекових лісів з буком і
  ялицею до монодомінантних смеречників верхньої частини лісової зони.
  У літогенному варіанті ялицеві сурамені є одними з найпоширеніших
  серед корінних смерекових угруповань нижніх гіпсометричних рівнів. Вони
  пов’язані з сильнокислими супіщаними та легкосуглинистими торф’янисто-
  гірсько-підзолистими та темно-бурими суглинистими сильно скелетними
  ґрунтами, де конкурентна здатність бука дуже знижена, внаслідок чого він
  зустрічається поодиноко у стадії підросту, швидко відмирає і не
  поновлюється насінним шляхом. Ялиця становить 5 — 30% складу
  73
  деревостану, росте за II бонітетом і добре відновлюється. Смерека росте за І
  — II бонітетом, утворює вітростійкі деревостани. Флористичний склад
  угруповань порівняно з іншими мішаними смерековими лісами збіднений.
  3.1.8.2 Тваринний світ
  На території району поширені як безхребетні, так і хребетні тварини.
  Серед безхребетних області є представники понад 20 типів організмів, з
  яких більшість – найпростіші. Найвища різноманітність спостерігається серед
  комах. На них суттєво впливають кліматичні умови, тобто в різні пори року
  вони поширені неоднаково.
  З найбільш давніх груп комах виділяють бабки, які в личинковій стадії –
  водні хижаки, що живляться різними водними організмами. Дорослі бабки
  також хижаки, ловлять комах вздовж водойм. У лісах поширені дуже корисні
  комахи-мурашки, які поїдають гусениці листокруток, п’ядунів та інших. Тому
  мурашки мають статус локалітетів під охороною. Своєрідними
  представниками є прямокрилі, до яких відносяться саранові та коники. У
  високогір’ї типовим представником коників є ендемічна безкрила – ізофія
  бревипеніс. У букових лісах Закарпаття дуже рідко зустрічається жук
  альпійський вусач, а в дубових – великий дубовий вусач західний, яких
  занесено до Міжнародної Червоної книги.
  У верхніх шарах ґрунту найбільш поширеними з безхребетних є
  представники кільчатих червів олігохет. Велике значення для трансформації
  органічних залишків у ґрунтах мають дощові черви, чисельності яких можуть
  досягати 1000 екземплярів на 1м2 ґрунту.
  У процесах мінералізації органічних речовин, зокрема опалого листя в
  гірських потоках, значну роль відіграють струмковими (ряд тріхоптера).
  Навесні у водоймах першими підвищують чисельність черви-коловертки, а
  далі – дрібні ракоподібні та представники даної макрофауни (олігохети,
  молюски).
  У заплавах і забруднених водоймах інтенсивно розвиваються
  найпростіші – раковинні амеби, гетеротрофні джгутиконосці, вільноживучі
  інфузорії. Останніх в області відомо близько 350 видів (реально їх значно
  більше). Серед них виявлено такі, що можуть бути індикаторами ступеня
  забрудненості водойми органічними речовинами, а також сигналізувати про
  наявність розчинених у воді металів та газів (зокрема сірководню). У чистих
  ділянках річок з плавною течією широко поширені інфузорії, а також інші
  найпростіші – корененіжки та джгутиконосці. У чистих гірських джерелах і
  струмках зустрічаються рачки-гирпактикоїди та бокоплави, серед яких багато
  ендемічних для Карпат видів. У чистих текучих гірських та передгірних
  водоймах водяться аборигенні десятиногі раки (широкополі або благородні),
  вони надзвичайно чутливі до забруднення водойм. Широкополий рак
  занесений до Червоної книги України.
  Дані по складу та особливостях фауни району наведено у табл. 3.17 –
  3.19.
  74
  Табл. 3.17. Фауна ссавців Рахівського району Закарпатської області та
  їх природоохоронний статус
  Вид ЧКЗ ЧКУ

1. Їжак білочеревий Erinaceus concolor
2. Кріт європейський Talpa europaea
3. Білозубка мала Сrocidura suaveolens
4. Білозубка білочерева Crocidura leucodon
5. Бурозубка альпійська Sorex alpinus +
6. Бурозубка мала Sorex minutus
7. Бурозубка звичайна Sorex araneus
8. Кутора мала Neomys anomalus +
9. Кутора велика Neomys fodiens
   10.Підковик малий Rhinolophus hipposideros +
   11.Підковик великий Rhinolophus ferrumequinum +
   12.Нічниця гостровуха Myotis blythii +
   13.Нічниця велика Myotis myotis +
   14.Нічниця довговуха Myotis bechsteinii +
   15.Нічниця водяна Myotis daubentonii
   16.Широковух європейський Barbastella barbastellus
   17.Вухань звичайний Plecotus auritus +
   18.Вухань австрійський Plecotus austriacus +
   19.Вечірниця дозірна Nyctalus noctula
   20.Нетопир малий Pipistrellus pipistrellus +
   21.Нетопир лісовий Pipistrellus nathusii
   22.Кажан пізній Eptesicus serotinus +
   23.Лилик двоколірний Vespertilio murinus +
   24.Довгокрил Miniopterus schreibersii
   25.Заєць сірий Lepus europaeus
   26.Вовк Canis lupus
   27.Лисиця звичайна Vulpes vulpes
   28.Ведмідь бурий Ursus arctos +
   29.Куниця кам’яна Martes foina
   30.Куниця лісова Martes martes
   31.Ласка Mustela nivalis
   32.Горностай Mustela erminea +
   33.Норка європейська Mustela lutreola +
   34.Тхір чорний Mustela putorius
   35.Норка американська Mustela vison
   36.Борсук Meles meles
   37.Видра річкова Lutra lutra +
   38.Кіт лісовий Felis silvestris +
   39.Рись Lynx lynx +
   40.Вивірка звичайна Sciurus vulgaris
   75
   41.Вовчок сірий Myoxus glis
   42.Вовчок лісовий Dryomys nitedula
10. Вовчок садовий Eliomys quercinus
    44.Мишівка лісова Sicista betulina +
    45.Полівка руда лісова Clethrionomys glareolus
    46.Полівка снігова Chionomys nivalis +
    47.Полівка підземна Microtus subterraneus
    48.Полівка татранська Microtus tatricus +
    49.Полівка темна Microtus agrestis
    50.Миша польова Apodemus agrarius
    51.Миша лісова Sylvaemus sylvaticus
11. Миша уральська Sylvaemus uralensis
    53.Миша жовтогорла Sylvaemus flavicollis
    54.Миша звичайна Mus musculus
    55.Пацюк сірий Rattus norvegicus
    56.Кабан дикий Sus scrofa
    57.Олень благородний Cervus elaphus
    58.Козуля європейська Capreolus capreolus
    Умовні позначення:
    ЧКЗ − Червона Книга Закарпаття
    ЧКУ − Червона Книга України
    Табл. 3.18. Фауна птахів Рахівського району Закарпатської області та їх
    природоохоронний статус
    Вид
    ЧК Закарпаття
    ЧК України
    European red
    list,+99+
    IUCN,2–+
12. Лелека білий Ciconia ciconia
13. Лелека чорний C. nigra +
14. Крижень Anas platyrhynchos
15. Осоїд Pernis apivorus +
16. Яструб великий Accipiter gentilis
17. Яструб малий A. nisus
18. Зимняк Buteo lagopus
19. Канюк B. buteo
20. Змієяд Circaetus gallicus +
    10.Орел-карлик Hieraaetus pennatus +
    11.Підорлик малий A. pomarina +
    12.Беркут A. chrysaetos +
    13.Боривітер звичайний Falco tinnunculus
    14.Тетерук Lyrurus tetrix +
    76
    15.Глухар Tetrao urogallus +
    16.Рябчик Tetrastes bonasia +
    17.Чайка Vanellus vanellus
    18.Перевізник Actitis hypoleucos
    19.Вальдшнеп Scolopax rusticola
    20.Припутень Columba palumbus
    21.Синяк Columba oenas +
    22.Cкельний голуб Columba livia .domestica
    23.Горлиця кільчаста Streptopelia decaocto
    24.Зозуля Cuculus canorus
    25.Пугач Bubo bubo +
    26.Сова вухата Asio otus
    27.Сич мохноногий Aegolius funereus +
    28.Сич хатній Athene noctua
    29.Сичик горобець Glaucidium passerinum +
    30.Сова сіра Strix aluco
    31.Сова довгохвоста Strix uralensis +
    32.Дрімлюга Caprimulgus europaeus –
    33.Стриж Apus apus
    34.Блакитний рибалочка Alcedo atthis
    35.Крутиголовка Jynx torquilla
    36.Жовна зелена Picus viridis +
    37.Жовна сива Picus canus
    38.Жовна чорна Dryocopus martius +
    39.Великий строкатий дятел Dendrocopos
    major
    40.Дятел сирійський Dendrocopos syriacus
    41.Великий строкатий дятел Dendrocopos
    medius
    42.Дятел біло спинний Dendrocopos leucotos +
    43.Великий строкатий дятел Dendrocopos
    minor +
    44.Дятел трипалий Picoides tridactylus +
    45.Ластівка сільська Hirundo rustica
    46.Ластівка міська Delichon urbica
    47.Щеврик лісовий Anthus trivialis
    48.Щеврик лучний Anthus pratensis
    49.Щеврик гірський Anthus spinoletta
    50.Плиска гірська Motacilla cinerea
    51.Плиска біла Motacilla alba
    52.Сорокопуд жулан Lanius collurio
    53.Сорокопуд сірий Lanius excubitor +
    54.Вивілга Oriolus oriolus
    77
    55.Шпак Sturnus vulgaris
    56.Сойка Garrulus glandarius
    57.Сорока Pica pica
    58.Горіхівка Nucifraga caryocatactes
    59.Галка Corvus monedula
    60.Грак Corvus frugilegus
    61.Крук Corvus cornix
    62.Ворона сіра Corvus corax
    63.Оляпка Cinclus cinclus
    64.Волове око Troglodytes troglodytes
    65.Тинівка лісова Prunella collaris
    66.Тинівка альпіська Prunella modularis +
    67.Славка чорноголовка Sylvia atricapilla
    68.Вівчарик весняний Phylloscopus trochilus
    69.Вівчарик ковалик Phylloscopus collybita
    70.Вівчарик жовтобровий Phylloscopus
    sibilatrix
    71.Золотомушка жовточуба Regulus regulus
    72.Золотомушка червоночуба Regulus
    ignicapillus +
    73.Мухоловка строката Ficedula hypoleuca +
    74.Мухоловка білошия Ficedula albicollis +
    75.Мухоловка мала Ficedula parva +
    76.Мухоловка сіра Muscicapa striata +
    77.Горихвістка чорна Phoenicurus ochruros
    78.Малинівка Erithacus rubecula
    79.Дрізд чикотень Turdus pilaris
    80.Дрізд гірський Turdus torquatus
    81.Кіс Turdus merula
    82.Дрізд омелюх Turdus visciorus
    83.Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus
    84.Синиця гірська Parus montanus
    85.Синиця чубата Parus cristatus
    86.Синиця чорна Parus ater
    87.Синиця блакитна Parus caeruleus
    88.Синиця велика Parus major
    89.Повзик Sitta europaea
    90.Пищуха Certhia familiaris
    91.Горобець хатній Passer domesticus
    92.Горобець польовий Passer montanus
    93.Зяблик Fringilla coelebs
    94.Вюрок канарейчний Serinus serinus
    95.Зеленяк Chloris chloris
    78
    96.Чиж Spinus spinus
    97.Щиглик Carduelis carduelis
    98.Шишкар ялиновий Loxia curvirostra
    99.Снігур Pyrrhula pyrrhula
21. Костогриз Coccothr.coccothraustes
22. Просянка Emberiza calandra
23. Вівсянка звичайна Emberiza citrinella
    Умовні позначення:
    ЧКУ – Червона Книга України (2009).
    EU – Директива щодо збереження біотопів, флори та фауни Європи
    (Habitat Directive…, 1992)
    ЧСЗ – Червоний список Закарпатської області
    Табл.3.19. Фауна амфібій та рептилій Рахівського району Закарпатської
    області та їх природоохоронний статус
    Вид Ч
    КЗ
    Ч
    КУ
24. Саламандра плямиста Salamandra salamandra +
25. Тритон звичайний Triturus. vulgaris
26. Тритон карпатський Lisotriton montandoni
27. Тритон гребінчастий T. cristatus
28. Тритон альпійський Mesotriton alpestris +
29. Кумка жовточерева Bombina bombina
30. Кумка червоночерева B. variegate +
31. Жаба прудка R. dalmatina +
32. Ящірка прудка Lacerta agilis
33. Ящірка зелена L. vivipara
34. Мідянка Coronella austriaca +
35. Полоз лісовий Zamenis longissima +
36. Гадюка звичайна Vipera berus
    Умовні позначення:
    ЧКУ – Червона Книга України (2009)
    3.1.9. Аналіз результатів з біорізноманіття басейну річки Шопурка
    Біорізноманіття р. Шопурка та її приток до цього часу є порівняно мало
    вивченим. Біотопічне різноманіття річки на рівні макробіотопів представлено
    двома великими зонами – плеса і перекати, гідрологічний режим яких
    розрізняється докорінно. Найбільш характерною формою рельєфу русла
    Шопурка є перекати зі складною диференціацією дна. Перекати – це
    79
    хвилеподібні підвищення, що йдуть по дну русла в поперечному чи косому
    напрямку. Тобто, це мілководні ділянки з досить швидкою течією. Їхні донні
    відклади рухливі і представлені переважно мілким камінням та гравієм.
    Розташовані між гребенями перекатів западини дна утворюють більш глибокі
    місця з повільною течією – плеса. За таких умов рухливі наноси і мулисті
    частки опускаються на дно, утворюючи відкладення. Таким чином, при
    природному гідрологічному режимі річки в її руслі формуються різноманітні
    біотопи від реофільних до лімнофільних, що обумовлюють як розвиток
    рослинності так і розподіл безхребетних та риб. Заростання цих форм
    рельєфу річкового дна залежить від багатьох чинників: швидкість течії,
    глибина, каламутність води, характер дна та ін.
    3.1.9.1 Біорізноманіття рослин
    В р. Шопурка розвиток водної рослинності лімітовано непридатними
    ґрунтами (виходи гірських порід), а також стрімкими швидкостями течії. На
    ділянках із сильною течією рослинність відсутня зовсім. Найчастіше в таких
    водах із значною швидкістю течії розвиваються прикріплені до каменів довгі
    пасма моху та колонії нитчастих водоростей.
    Для русла річки Шопурка в зоні будівництва характерні значна
    швидкість течії, що перешкоджає розвитку вищої водної рослинності. На
    найбільш глибоких його частинах (корито і плесові лощини) розвиток
    водяної рослинності лімітовано глибиною та значними швидкостями течії.
    Найбільш розповсюдженою формою русла Шопурки нижче зони будівництва
    є меандри, поява яких пов’язана з вираженою бічною ерозією. Для них
    характерна диференціація гідрологічних процесів, в результаті чого біля
    опуклого берега утворюються прируслові мілини. У рослинному покриві
    переважає прибережно-лучна рослинність, де-не-де на ділянках збереглись
    ліси, в прирусловій частині – чагарники.
    Вища водяна рослинність верхній частині річки та її притоках
    практично не розвивається. В окремих відшнурованих від основного русла
    застійних впадинах, затоках відмічені окремі екземпляри Typha angustifolia
    L., 1753, Ceratophyllum demersum Linnaeus, 1753. Також на мілководдях
    застійних зон в незначних кількостях зустрічається прибережно-водна
    рослинність – окремі екземпляри, Carex, Juncus.
    3.1.9.2 Біорізноманіття безхребетних
    Комплексних робіт по всьому складу донної фауни басейну р. Шопурка
    вкрай мало. За нашими даними отриманими в ході експедиційних досліджень
    (з травня по листопад 2016 року) в донних угрупованнях безхребетних
    нараховується 127 видів тварин, які належать до 22 таксономічних груп
    вищого рангу.
    В угрупованні донних тварин як за показниками чисельності так і
    біомаси безумовно домінують амфібіотичні комахи. Найбільш
    різноманітними були наступні групи: група хірономід – 47 видів, серед німф
    одноденок, в якій нараховувалось – 20, група личинок волохокрильців – 13
    80
    видів тварин та інших двокрилих комах – 11, серед німфи веснянок – 7, серед
    груп які залишились розподіл був майже однаковий в межах 1–5 видів.
    Були присутні такі види организмів: плоскі черви –Dendrocoelum
    lacteum, олігохети – Nais elinguis, Stylaria lacustris, Stylodrilus parvus та
    Tubificidae sp..
    Так в ході досліджень в р. Шопурка у складі донної фауни
    безхребетних зустрічались гаммариди виду – Gammarus balcanicus.
    З німф бабок ювенільні особини: Calopteryx sp. та Cordulegaster sp.
    Найчастіше зустрічались серед німф одноденок види: Acentrella sinaica,
    Baetis alpinus, B. gracilis, B. fuscatus/scambus, B muticus, B. rhodani, Baetis
    vernus, Сaenis macrura, Cloeon dipterum, Ecdionurus venosus, E. dispar,
    Heptagenia sulphurea, Ephemerella ignita, Oligoneuriella rhenana, Rhithrogena
    semicolorata.
    Серед німф веснянок: Perla marginata, Perlodes microcephalus,
    Protonemura montana, Leuctra albida та Leuctra carpathica Kis, 1966.
    Клопи: Mesovelia sp, Micronecta sp.
    Жуки: Hydraena sp., Limnius sp., Elmis latreillei, Elmis aenea, Noterus sp.
    З представників волохокрильців зустрічались: Hydropsyche angustipennis,
    H. іncognita, H. Instabilis, Rhyacophila nubila та Glossosoma conformis, Goera
    pilosa та інші.
    Личинки хірономід: Cryptochironomus fescimanus, Tanipus varius,
    Hydrobaenus lugubris, Thienemanniella flavicornis, Polypedilum sordens,
    Polypedilum scalaenum-Gr., Polypedilum convictum, Tvetenia bavarica,
    Rheocricotopus fuscipes, Rheocricotopus brunensis, Orthocladius saxicola,
    Micropsectra viridiscutellata, Leptochironomus tenera, Brillia modesta,
    Corynoneura celeripes, Eukiefferiella brehmi, Eukiefferiella fuldensis,
    Eukiefferiella devonica та інші.
    Інші двокрилі комахи: Atherix ibis, Blepharicera sp., Culex sp., Dixa sp.,
    Empididae sp., Pericoma sp., Pilaria sp., Psychoda sp., Simulium sp., Stratiomyia
    sp., Tabanus sp.
    Функціональний зв’язок між фауністичними комплексами русла вище і
    нижче за течією забезпечується цілим рядом механізмів, головним з яких є
    зоосток та висхідні міграції, що значно збільшує загальне різноманіття
    річкових біотопів, поєднаних в єдину екосистему. Міграція донних
    безхребетних між біотопами забезпечується, головним чином, за допомогою
    механізму дрифту.
    Загалом, у літній період для Шопурки відмічена відносно невелика
    інтенсивність дрифту, що складає 2 мг/м3. Домінуючими групами у дрифті
    були Chironomidae, Ephemeroptera і Plecoptera, Trichoptera, Oligochaeta та
    Diptera.
    Таким чином, у процесах переносу речовини та енергії між різними
    компонентами гідроекосистеми дрифт відіграє суттєву роль, він має
    надзвичайно велике значення в якості механізму формування та підтримання
    біорізноманіття, забезпечення стабільності та сталості водних біоценозів,
    81
    заселення нових субстратів, що формуються у ході русло утворюючих
    процесів.
    Дрифт також є незамінним механізмом забезпечення біотичного
    взаємозв’язку між гідробіоценозами, обумовлюючи часову та просторову
    стабільність річкового континууму.
    Особливого значення явище дрифту гідробіонтів набуває в умовах
    трансформації руслових біотопів (що може бути природними або
    антропогенними), наприклад, розмивання берегів та утворення нових русел,
    або гідротехнічне будівництво чи розчистка русла. За таких умов,
    відновлення річкових біотопів відбувається значною мірою завдяки дрифту
    гідробіонтів з незруйнованих вище розташованих біотопів. Деталі та
    кількісні оцінки цього механізму лежали поза межами нашого дослідження,
    але вони є суттєвими для біологічного обґрунтування цілого ряду технічних
    характеристик гідротехнічних робіт, зокрема, сезонного та добового графіку
    робіт, протяжності трансформованої ділянки русла, тощо.
    3.1.9.3 Біорізноманіття іхтіофауни
    Окремого опису іхтіофауни власне річки Шопурка за минулі 90 років
    нами не було знайдено. В літературі існує лише фрагментарна інформація
    про наявність в Шопурці того, чи іншого виду [28, 29, 33, 39, 51].
    Літературні відомості, а також наші дані за попередній період
    досліджень басейну р. Тиса свідчили про наявність в річці Шопурка 17 видів
    риб та 1 виду міног (табл. 3.20.). За даними отриманими під час польових
    досліджень 2016 р. в річці Шопурка виявлено 18 видів риб та 1 вид міног, що
    відносяться до шести родин (табл. 3.20.).
    Таблиця 3.20. Видовий склад риб у р. Шопурка
    82
    83
    В цьому списку присутні види, що за методом оцінки екологічного
    статусу європейських річок, кваліфікуються потамодромними мігрантами:
    Марена звичайна, Марена дунайсько-дністровська, Лосось дунайський та
    Харіус європейський [54]. В переліку – 7 видів, що занесені до Червоної
    книги України (ЧКУ) [48], це: Мінога карпатська, Лосось дунайський, Харіус
    європейський, Марена звичайна та Марена дунайсько-дністровська,
    Ялецьандруга та Ялець звичайний. Далі по тексту надаємо короткий опис
    видів, занесених у Червону книгу України.
    Харіус європейський. В Україні поширений у гірських ділянках р.
    Дністер та його притоках, а також у басейні р. Тиса. Прісноводна риба
    чистих, холодних, багатих на кисень вод. Молоді особини тримаються
    зграями, старші поодинці. Взимку живиться і тримається ділянок річок, що
    не промерзають.
    Під час досліджень в травні 2016 року виловлено 5 екз. мальків
    харіусу в пробах зоостоку нижче с. Кобилецька Поляна та 2 екз. в сачкових
    ловах в районі будівництва ГЕС-1. В липні 2016 року – 3 екз. мальків в
    сачкових ловах біля с. Кобилецька Поляна.
    В листопаді 2016 року виловлено 9 екземплярів в річках: Крайня Ріка –
    1 екз., Середня Ріка – 2 екз., злиття приток Крайньої Ріки та Середньої Ріки –
    4 екз.; район будівництва ГЕС-1 – 2 екз. Середня довжина виловлених в
    листопаді особин складала 10,5 см (розмір коливався від 7,5 до 11,5 см).
    Тіло риб видовжене, струнке, трохи сплюснуте з боків. Характерною
    рисою є видовжений і високий спинний плавець. Голова невелика, у профіль
    трикутна (рис. 3.9.). Між спинним та рівнолопатевим хвостовим плавцем
    розміщений жировий плавець. Рот маленький, нижній, поперечний. На
    щелепах є малі, слабкі і ледве помітні зуби. Статевої зрілості досягає на 2–3
    році життя.
    Рис. 3.9 – Харіус європейський.
    84
    В басейні р. Шопурка нереститься з квітня до кінця червня при
    температурі води 6–10°С, на кам’янистих місцях з швидкою течією. Ікра
    велика, клейка. Молодь живиться комахами, що падають у воду, а також
    зоопланктоном;дорослі особини споживають молюсків, ракоподібних, комах
    та їхні личинки, дрібну рибу, іноді ікру риб. Занесений до ЧКУ [22], списків
    Бернської конвенції [36] і МСОП [50] та Європейського червоного
    списку[53].
    Лосось дунайський. Дунайський лосось – унікальний представник
    фауни риб України. Він є реліктовим ендеміком Дунаю, тобто видом, який
    мешкає тільки в басейні річки Дунай і ніде більше в світі не зустрічається.
    Прісноводна жила риба гірських річок де температура води не перевищує 15–
    20°С. Статевозрілим стає у віці 3–4 років, при довжині тіла близько 60 см і
    масі 1– кг. Тіло низьке, видовжене, вкрите дрібною лускою. Між спинним та
    хвостовим плавцями розміщений жировий плавець. Майже половину
    сплюснутої з боків голови займає широка паща, щелепи якої вкриті сильними
    зубами. Довжина тіла здебільшого не перевищує 50–70 см, маса 6 кг.
    Під час досліджень в липні 2016 року виловлено 2 екз. мальків
    сачковими ловами нижче с. Кобилецька Поляна. Крім того, за свідоцтвом
    місцевих мешканців, досить часто попадається в травні місяці при ловах на
    живця та блешню. Середній розмір особин при цьому коливається від 2 до 4
    кг. Нерест в басейні р. Шопурка з середини квітня до середини травня при
    температурі води 6–10°С. За даними єгерів лісгоспів зустрічається у
    нерестовий період в притоках Середня та Крайня Ріка на глибині 0,3–1,2 м.
    Ікру відкладає порціями у гнізда-ямки з гальки, піску, щебеню тощо на
    чистому дні, де швидкість течії досягає 0,6-1 м/с. Нерест парний, плідники
    активно охороняють свою територію. Хижак, який не тільки підстерігає
    здобич, а й активно на неї полює. Молодь живиться комахами, їхніми
    личинками, а також рибами. Занесений до ЧКУ [48], списків Бернської
    конвенції [36], МСОП [50] та Європейського червоного списку[53].
    Мінога карпатська. Ареал прісноводної непаразитичної донної міноги
    охоплює карпатські притоки басейну р. Дунай. Мешкає в річках і струмках
    гірської і передгірської зони, а також на рівнинних ділянках річок. Дорослі
    живуть в чистих, добре насичених киснем, із швидкою течією і дещо
    замуленимкам’янистим і кам’янисто-піщаним ґрунтом біотопах, личинки – у
    місцях з повільною течією та добре замуленим дном. Найбільша довжина
    тіла дорослих особин до 22,2 см з масою до 20 г, личинок до 23 см і 20–25 г,
    тривалість життя загалом 4,8–7,2 років, з яких 4–5 років, можливо, припадає
    на личинковий період, 4–5 тижнів життя–на метаморфоз і 11–13 місяців на
    життя в дорослому стані.
    Під час досліджень в травні 2016 року виловлено 4 личинки
    міноги в пробах зообентосу біля с. Кобилецька Поляна. В липні 2016 року
    виловлено сачковими ловами 3 личинки в районі злиття річок Крайньої Ріки
    та Середньої Ріки. Два екземпляри дорослих особин довжиною 14 і 15 см
    було відмічено у місцевих рибаків які використовували міногу в якості живця
    85
    при ловах головня та лосося нижче с. Кобилецька Поляна (рис. 3.10.). В
    листопаді 2016 року знайдено 4 личинки в пробах зообентосу у р. Крайня
    Ріка.
    Рис. 3.10 – Мінога карпатська в якості наживки
    Личинки-піскорийки трималися на глибинах до 0,5–1 м, де
    закопувалися в ґрунт. Личинки живляться детритом, найдрібнішими
    бентичними організмами,діатомовими і іншими водоростями. Під час
    метаморфозу кишечник личинок атрофується і в дорослому стані ці тварини
    не живляться, а після розмноженнягинуть. Статевої зрілості мінога досягає
    через 6–7 міс. після метаморфозу, якийпроходить з середини липня до кінця
    вересня. Розмножується в р. Шопурці з квітня по травень при температурі
    води від 8–16°С. На нерест мігрує на невеликі відстані в чисті струмки і
    річки зокрема в притоки Крайньої та Середньої Ріки. Занесена до ЧКУ[48],
    МСОП [50]т а до Європейського червоного списку [53].
    Марена звичайна. В Україні зустрічається в басейні річок Дунай,
    Тиса, Прут і Сірет, Дністер та Вісла. Прісноводна зграйна річкова донна риба
    чистих, руслових частин річок. Тримається на ділянках з кам’янистим або
    іншим щільним ґрунтом. Личинки і молодь живляться дрібними формами
    фіто– і зоопланктону та бентосу, дорослі риби споживають виключно
    мешканців дна, зокрема личинок комах, молюсків, червів і т. п., а також ікру,
    молодь і дрібних риб, водорості і вищу рослинність.
    Під час досліджень в липні 2016року виловлено 10 екз. біля злиття
    Крайньої та Середньої Ріки, також нижче с. Кобилецька Поляна – 2 екз. та в
    районі будівництва ГЕС – 1екз. В листопаді 2016 року виловлено 11
    екземплярів, а саме: злиття Крайньої та Середньої Ріки – 4 екз., нижче с.
    Кобилецька Поляна – 3 екз, район будівництва ГЕС-1 – 1 екз, вище с.
    Великий Бичків – 1 екз., та у гирловій ділянці – 2 екз. Середня довжина
    склала – 11,0 см. (розмір риб коливався від 5,5 до 18 см) (рис. 3.11.)
    86
    Рис. 3.11 – Марена звичайна
    Тіло всіх виловлених марен видовжене, веретеноподібне, ледь стиснуте
    з боків. Найменша висота тіла вкладається 2 (1,8–2,2) рази у довжині
    хвостового стебла. Задні вусики зазвичай доходять до заднього краю ока або
    виходять за нього. Самці досягають статевої зрілості у віці 3–4 років, зрідка в
    2 роки, при довжині і масі тіла 14–16 см і вазі – 45 г і більше, самки
    відповідно в 4–5 років при 20– 22 см і вагою понад 115 г. Розмноження в
    басейні р. Шопурка триває з кінця квітня до липня (відмічено «текучого»
    самця). Плодючість до 95–155 тис. ікринок. Нерест порційний, відбувається в
    притоках або на мілководних ділянках головного русла, на кам’янистих або
    піщаних перекатах. Ікра слабко клейка. Початок нересту відбувається при
    температурі води 10–12°С, розпал при 15–16°С і закінчення при 21–22°С.
    Вид занесено до списку МСОП [50] і Європейського червоного списку [53] .
    Марена дунайсько-дністровська. Річкова донна зграйна риба чистих
    проточних вод передгірської і частково гірської зони. Зустрічається на
    ділянках з кам’янистим або піщано-гальковим ґрунтом, де молодь тримається
    в прибережному мілководді, а дорослі живуть на глибинах понад 0,7–1 м.
    Молодь живиться дрібними формами планктону і бентосу, дорослі
    особини споживають в основному тварин бентосу (личинок комах, червів,
    п’явок, дрібних молюсків), а також ікру і мальків риб та водорості. Статевої
    зрілості самці досягають удворічному віці при довжині і масі тіла понад 7,5
    см і близько 8 г, самки в 3 роки при довжині понад 10,5 см і масі близько 15
    г. Розмноження триває з початку травня до кінця червня. Плодючість до 10
    тис. ікринок. Нерест порційний, на мілководдях з кам’янисто-гальковим
    ґрунтом, на значній течії. Початок нересту при температурі води близько
    11°С, його розпал при 16–17,5°С і закінчення при 18,2°С. Ікра слабкоклейка.
    Під час досліджень у травні 2016 року виловлено біля злиття річок
    Крайньої та Середньої Ріки за допомогою сачка 2 екз. з довжиною 8 та 5 см.
    В липні 2016 року виловлено 39 екз., а саме: у річці р. Середня Ріка – 4 екз.,
    злиття Крайньої та Середньої Ріки – 14 екз., нижче с. Кобилецька Поляна – 9
    екз., район будівництва ГЕС-1 – 8 екз. та у гирловій ділянці – 4 екз. В
    87
    листопаді 2016 року виловлено 18 екземплярів: в місці злиття Крайньої та
    Середньої Ріки – 5 екз., нижче с. Кобилецька Поляна – 7, в районі
    будівництва ГЕС-1 – 2, вище с. Великий Бичків – 2 та у гирловій ділянці –
    2екз. Середня довжина особини склала 9 см (розмір коливався в діапазоні від
    4 до 15 см). (Рис. 3.12.). Вид занесений до списку МСОП [50] і
    Європейського червоного списку[53].
    Рис.3.12 – Марена дунайсько-дністровська.
    Ялець звичайний. В Україні раніше був поширений фактично в усіх
    великих річках і в їх додатковій системі, а також у проточних озерах і в
    дніпровських водосховищах, відмічався також в Дніпровсько-Бузькому
    лимані. Дуже нечисленний в бас. Дністра та Дунаю. Прісноводна річкова
    зграйна придонна риба чистих текучих вод, яка віддає перевагу прибережним
    ділянкам з піщаним або піщано-мулистим ґрунтом. Живиться переважно
    організмами бентосу: червами, ракоподібними, личинками і лялечками
    комах, дорослими комахами, які падають у воду, а також ікрою риб та,
    частково рослинністю.
    Під час досліджень в листопаді 2016 року виловлено всього 5
    екземплярів риб, з яких чотири в місці злиття Крайньої та Середньої Ріки, а
    також 1 екз. – нижче с. Кобилецька Поляна. Тіло всіх екземплярів видовжене,
    низьке, ледь стиснуте з боків. Анальний плавець з виїмкою. Рот нижній,
    маленький. Середня довжина особин в наших ловах складала 10 см за
    мінімальної – 7 см. та максимальної – 11 см. Статевої зрілості досягає у віці
    2–3 років при довжині тіла близько 9–10 см. Розмноження в басейні р.
    Шопурка відбувається з кінця березня, при прогріванні води до 5–6°С, до
    початку, а інколи й до кінця травня. Плодючість до 22,6 тис. ікринок. Ікра
    донна, клейка, відкладається за один раз в місцях із швидкою течією на різні
    донні предмети, зокрема на рослинність. Вид занесений до списків МСОП
    [50] і Європейського червоного списку [53].
    Ялець-андруга. В Україні зустрічається тільки у Закарпатті.
    Прісноводна зграйна придонна риба гірських річок, яка вибирає місця з
    88
    помірною або слабою течією. Живиться тваринною (червами,
    ракоподібними, личинками і лялечками комах та падаючими у воду
    комахами, ікрою риб тощо) і рослинною їжею (діатомовими, нитчастими та
    ін. водоростями, насінням вищих рослин і т. д.).
    Під час досліджень в липні 2016 року виловлено – 6 екз. Із яких 2 екз.
    Яльця в притоках Крайньої та Середньої Ріки, а такої 2 екз. на ділянці в
    районі майбутнього будівництва ГЕС-1 та по одному екземпляру – нижче с.
    Кобилецька Поляна і у гирловій ділянці р. Шопурка. В листопаді 2016 року
    було виловлено – 5 екземплярів : в місці злиття Крайньої та Середньої Ріки –
    1 екз., нижче с. Кобилецька Поляна – 1 екз., район будівництва ГЕС-1 – 1
    екз., вище с. Великий Бичків – 1 екз. З мінімальною довжини особини – 5 см.,
    максимальною – 11 см., середня довжина складала 7–9 см.
    Тіло всіх виловлених екземплярів видовжене, низьке, слабко стиснуте з
    боків. Рот маленький, нижній, напівмісячний. Найбільша довжина сягає –11
    см, мінімальна – 5 см, зазвичай 7–9 см. Статевої зрілості досягає в 2–3 роки
    при довжині тіла самців понад 5–7 см, самок понад 9 см. Нерест
    прочиняється з кінця березня – початку квітня і триває до кінця травня –
    початку червня. Вид занесений до ЧКУ [48], списків Бернської конвенції [36]
    і МСОП [50].
    З таблиці № 3.21. видно, що всі риби окрім верховодки відмічені в р.
    Шопурка зустрічаються вище будівництва МГЕС-1.
    Таблиця 3.21. Представленість видів риб в р. Шопурка та її притоках
    (Крайня та Середня Ріки) по станціям відлову
    Вид Станції
    1 2 3 4 5 6 7
    Мінога угорська* + + + +
    Ялець-андруга * + + + + + +
    Ялець звичайний + + + +
    Головень + + + + + + +
    Підуст звичайний + + +
    Бистрянка звичайна + + + + + + +
    Верховодка
    звичайна

• + +
  Гольян звичайний + + + + + + +
  Пічкур карпатський + + + +
  Марена звичайна * + + + + +
  Марена дунайсько-
  дністровська*
• + + + +
  Бабець
  європейський
• + + + +
  Бабець
  строкатоплавцевий
• +
  Форель струмкова + + + +
  Лосось дунайський*
  89
  Харіус
  європейський*
• + + + +
  Щипавка звичайна + + +
  Щипавка дунайська + + +
  Слиж європейський + + + + + + +
  Всього 10 11 13 16 14 12 9
  Примітки: 1 – р. Крайня ріка, 2 – р. Середня ріка, 3 – злиття приток Крайньої та
  Середньої Ріки, 4 – р. Шопурка нижче с. Кобилецька Поляна, 5 – район майбутнього
  будівництва ГЕС-1, 6 – ділянка майбутнього будівництва будинку станції, 7 – гирлова
  ділянка р. Шопурка.
  Зважаючи на досить велике загальне різноманіття риб та значний
  перелік червонокнижних видів, а також враховуючи те, що більшість видів
  риб річки Шопурка та її приток характеризується наявністю потамодромних
  міграцій різної протяжності, стає абсолютно очевидною необхідність
  розробки компенсаційних заходів для мінімізації негативного впливу
  будівництва і експлуатації ГЕС на р. Шопурка. Компенсаційні заходи
  загалом поділяються на дві великі групи: 1 група – Штучне відтворення видів
  що страждають внаслідок впливу та 2 група – Створення умов для
  збереження життя, важливих біотопів та шляхів міграцій видів що
  страждають від впливу.
  Для більшості червонокнижних видів риб що мешкають в р. Шопурка
  технології штучного розведення не існує. Тому компенсаторні заходи
  повинні розроблятися в межах 2 групи. Найпершим (але не єдиним) заходом
  повинно бути будівництво рибоходу. З огляду на те, що в річці існують
  мігруючі види як коропових так і лососевих риб, які мають різні вимоги до
  параметрів рибоходу, його конструкція повинна розроблятися по принципу:
  кожна характеристика співвідноситься з можливостями для найбільш
  вимогливого до неї виду. А саме, висота порогів повинна бути достатньою
  для коропових риб, а швидкість течії бути привабливою для лососевих і не
  лімітувати коропових.
  Місця нересту. Виходячи з видового складу нами було відмічені
  вірогідні місця нересту риб, що мешкають в річці. Найбільш придатними для
  нересту є притоки річки Шопурка Крайня та Середня Ріки (рис 3.13). На
  третьому четвертому кілометрі вище злиття річки мають помірну течію,
  невелику глибину 0,3-0,7 метра та підходящу структуру дна (дрібна фракція
  гальки). Ці умови якнайкраще підходять для нересту, як лососевих так і
  коропових риб. Також слід відмітити, що на цих притоках лісники
  встановили протипаводкові загати з інтервалом чотири кілометри, які
  сповільнюють течію та сприяють осіданню перед ними мулу, який є
  нерестовим субстратом для міноги угорської. В районі будівництва МГЕС-1
  підходящих для нересту риб місць не виявлено.
  Що стосується дунайського лосося, то ця велика риба поширена в
  Карпатах в межах висот від 200 до 1400 м над рівнем моря. Самки
  дунайського лосося відкладають ікру протягом квітня – травня звичайно біля
  90
  місць впадіння малих приток. Залежно від висоти над рівнем моря і строків
  настання весни нерест може проходити на 20–50 день, коли вода
  прогрівається до 10–11°. До місць нересту лосось долає відстань від 1 до 25
  км [46]. У грудні-січні, коли замерзають гірські річки, дунайський лосось
  переміщується у пониззя Шопурка та в Тису у пошуках глибоких місць, де і
  проходить його зимівля 28.
  Рис.3.13 – Місця відтворення видів, що занесені у Червону книгу України.
  3.1.9.4 Амфібії
  В прибережно-водних об’єктах басейну річки Шопурка мешкають види
  тварин що потребують охорони на різних рівнях [31, 32]. Далі в таблиці 3.22.
  представлено видовий склад рідкісних видів амфібій відмічені нами під час
  натурних досліджень, що налічує 5 видів.
  91
  Таблиця 3.22. Раритетна складова амфібій басейну р. Шопурка
  № Вид Охоронний статус
  1 Salamandra salamandra
  (Linnaeus. 1758)
  ЧКУ; ЧКЗ; Р; КЛРВ, БК, МСОП,
  ЄЧ
  2 Triturus (Mesotriton) alpestris
  (Laurenti, 1768)
  ЧКУ; ЧКЗ; Р; КЛРВ, БК, МСОП,
  ЄЧС
  3 Triturus (Lophinus)montandoni
  (Boulenger. 1880)
  ЧКУ; ЧКЗ; Р; КЛРВ, БК, МСОП,
  ЄЧС
  4 Bombina variegata
  (Linnaeus. 1758)
  ЧКУ; ЧКЗ; Р; КЛРВ, БК, ДМ,
  МСОП, ЄЧС
  5 Rana dalmatina, Fitzinger in
  Bonaparte.1839
  ЧКУ; ЧКЗ; Р, МСОП, ЄЧС
  Примітка:МСОП – Міжнародний червоний список [24] («Червона книга» МСОП),
  ЄЧС – Європейський червоний список [27], БК – вид, що охороняється Бернською
  конвенцією [10]; Carpathian List of Endangered Species [25] – КЛРВ; Habitat Directive [4] –
  ДМ.
  3.1.10. Соціальне середовище, населені пункти та техногенні об’єкти
  В адміністративному відношенні ділянка під МГЕС-1 знаходиться в
  адміністративних межах смт Кобилецька Поляна Рахівського району, на
  півдні Закарпатської області. (рис. 3.14.).
  Кобилецька Поляна – селище міського типу, центр Кобилецько-
  Полянської селищної Ради. Розташована на місці злиття річок Крайньої і
  Шопурки, за 36 км від райцентру, за 12 км від автомагістралі Ужгород-
  Ясиня. З селищем Великий Бичків сполучена шосейним шляхом і
  вузькоколійкою. 3 усіх боків село оточене горами. Одна з них них має назву
  Кобила (1680 м). В селі 745 господарств, населення – 3490 чоловік.
  У селищі збудовано гірськолижний курорт.
  Земельні ділянки для розміщення МГЕС знаходяться на землях
  комунальної власності. Категорія земель – землі промисловості, транспорту,
  зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення
  земель – 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування
  будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і
  організацій.
  92
  Рис. 3.14 – смт Кобилецька Поляна і найближчі населені пункти

1. Компоненти довкілля, які зазнають впливу планованої діяльності
   Вплив на повітряне середовище:
   Гідроелектростанції за своєю специфікою у порівнянні з
   альтернативними тепловими електростанціями володіють основною
   перевагою, пов’язаною з відсутністю викидів шкідливих речовин у атмосферу
   та забруднення атмосферного повітря.
   Вплив фізичних факторів:
   Джерелами фізичних факторів впливу на довкілля можуть бути роботи,
   пов’язані з будівництвом об’єкту: шум та вібрація від машин та обладнання. В
   період експлуатації шумовий вплив для міні-ГЕС не є визначальним
   екологічним фактором. Для джерела, що знаходиться в повітрі, шум
   зменшується до допустимої величини на відстані 10 м. Для джерела, що
   знаходиться в воді, шум зменшується до фонової величини на відстані 30 м.
   Джерелом вібрації може бути турбіна в процесі її експлуатації або іншого
   обладнання МГЕС. Інших значимих джерел фізичного впливу на території
   планової діяльності в період будівництва та експлуатації об’єкта не
   прогнозується.
   Впливи, очікувані на стадії виконання підготовчих та основних робіт
   мають тимчасовий та обмежений у просторі характер і не спричиняють
   жодних незворотних негативних впливів на довкілля.
   Вплив на водне середовище:
   93
   Реалізація запланованої діяльності не передбачає зміни пропускної
   здатності ріки, підвищення рівня води. Змін мормофетричних характеристик
   русла і заплави річки, як у нижньому б’єфі, так і у верхньому, не
   відбудеться.
   Живлення р. Шопурка в районі смт Кобилецька Поляна здійснюється
   переважно за рахунок атмосферних опадів та за певної долі підземних
   грунтових вод. Прямий гідравлічний зв’язок між річкою і грунтовими водами
   формується виключно природними чинниками та пов’язаний із
   ландшафтоутворюючими і гідрологічними особливостями басейну р.
   Шопурка. Реалізація запланованої діяльності не змінить депресійну криву
   залягання підземних вод.
   При штатному режимі об’єкту, підвищення рівня грунтових вод не
   передбачається, загрози підтоплення прилеглих територій, споруд та
   будівель не прогнозуються.
   При реалізації запланованої діяльнрсті діяльності підземні водоносні
   горизонти не використовуються для питних чи виробничих потреб. На
   запланованій території розміщення МГЕС свердловини відсутні.
   Поняття екологічний стан водного об’єкту дуже широко
   використовується в літературі. Більшість дослідників добрий екологічний
   стан в основному пов’язують з «непорушністю», або «природним станом»
   екосистеми. Згідно до «Методики встановлення і використання екологічних
   нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України», екологічний
   стан поверхневих вод «– характеристика абіотичних і біотичних компонентів
   води та донних відкладів, котрі властиві екосистемам певних водних
   об’єктів» при цьому «природний екологічний стан поверхневих вод – такий,
   якій існував, чи може існувати за умов відсутності чи незначного впливу
   людської діяльності». Деякі автори ще більш наголошують на відповідності
   доброго екологічного стану «природним», «натуральним» або «еталонним»
   умовам.
   Згідно Водної Рамкової Директиви [52], екологічний стан водного
   об’єкту – означає вираження якості структури і функціонування водних
   екосистем, що пов’язані із поверхневими водами і класифіковані у
   відповідності із біологічною складовою якості, а також гідроморфологічною,
   хімічною та фізико–хімічною складовими якості, що підтримують
   біологічну. Головними критеріями при віднесенні водного об’єкту до того
   або іншого класу є значення показників біологічної складової якості
   співвіднесені до референційних умов, тобто таких, «які б могли існувати за
   відсутності антропогенного втручання» .
   Як пріоритетні індикаторні біотичні угруповання для річок ВРД вказує
   фітопланктон, фітобентос, вищу водну рослинність, донних
   макробезхребетни та риб; рекомендованими показниками є склад та
   розповсюдження організмів. В гірських річках, де фітопланктон та вища
   водна рослинність практично не розвиваються а оцінка по іхтіофауні, в разі
   неможливості використання електролову, ускладнена, переважна більшість
   94
   країн використовує донних безхребетних, як основу для біоіндикації якості
   вод і оцінки стану водних екосистем.
   Первинна оцінка екологічної ситуації на окремих станціях басейну р.
   Шопурка та загальна фізіономія біотичних угруповань виконувалися на
   основі аналізу «Польових протоколів…» за даними польових досліджень, що
   була наведена в протоколах за результати весняного-осіннього виїздів
   показала наступне: річки Середня Ріка та Крайня Ріка, а також верхня
   ділянка річки Шопурка що протікає вище висоти 323 м над рівнем моря
   мають перший клас якості води та відмінний екологічний статус. На ділянках
   від зони будівництва дамби ГЕС 1 до впадіння Шопурки в Тису якість води
   поступово знижується до 2 класу за рахунок надходження органічної
   речовини з населених пунктів.
   В ході отримання результатів лабораторної обробки проб були
   встановлені референційні значення гідробіологічних дескрипторів, що
   дозволило провести оцінку екологічного стану досліджених водних об’єктів,
   які представлено в таблиці 4.1. Остаточна оцінка була виконана з
   використанням наступних показників: загальний клас за гідроморфологією,
   клас якості води за біологічними дескрипторами (біоіндикація),
   узагальнюючий клас за біологічною складовою (рослини, макробезхребетні
   та риби), узагальнений екологічний стан згідно вимог ВРД.
   Таблиця 4.1. Оцінка якості води русла р. Шопурка за гідробіологічними
   показниками
   95
   Отже, як видно з табл. 4.1. «відмінний» стан притаманний лише
   чотирьом ділянкам, це річки Крайня та Середня Ріка, а також ділянка річці
   Шопурка від злиття приток до зони будівництва малої ГЕС.
   Добрий екологічний стан був характерний ділянці річки Шопурка від
   зони будівництва до ділянки майбутнього будівництва енергобудинку. Також
   знижується і загальний екологічний статус річки до «доброго» як за
   біологічними дескрипторами, так і за рахунок гідроморфологічних
   трансформацій русла/заплави, викликаних приватною забудовою.
   Зазначимо, що загальна оцінка екологічного стану не відзначена нижче
   «добрий».
   Особливості роботи МГЕС є сприятливими для поліпшення якості води у
   водоймах шляхом насичення її киснем і посилення процесів самоочищення, що
   відбувається завдяки створенню швидкісного режиму водних потоків та
   перемішування водних шарів. У зимовий період додаткове нагрівання води у
   водоймах циркуляційною водою та попусками при роботі у складі
   енергокомплексів, виключає льодоутворення та поліпшує кисневий режим
   водойм, створюючи сприятливі екологічні умови для іхтіофауни та бентосу.
   Окрім того, при будівництві і експлуатації МГЕС слід відмітити ще ряд
   позитивних факторів впливу об’єкта планової діяльності на водне
   середовище:

• збільшення надійності протипаводкого захисту населених пунктів
  тощо;
• відновлення пошкоджених берегів і берегоукріпних споруд;
• збільшення рибних запасів р. Шопурка через щорічне зарибнення.
  Вплив на водну екосистему при спорудженні ГЕС
  Осушення. Звичайна практика проведення гідротехнічних робіт на руслі
  річки передбачає тимчасове осушення певної ділянки русла і переведення
  потоку води на штучне русло. Така схема може спричинити загибель певної
  кількості риб, що лишилися в локальних заглибинах русла.
  Заходи мінімізації впливу: Проведення робіт по можливості без осушення
  русла. Створення умов для відходу риби з осушаємих ділянок шляхом
  поступового а не різкого перекриття потоку, планування рельєфу тимчасового
  русла без локальних заглибин.
  96
  Скаламучення. Великий обсяг земляних робіт, застосування вибухових
  технологій приведе до потрапляння у воду ґрунту, що приведе до утворення
  шлейфу скаламученої води, довжина якого буде залежати від швидкості течії та
  гранулометричного складу ґрунту. Цей ґрунт буде осідати на дно, вкриваючи
  собою каміння – нерестовий субстрат для літофільних видів риб. Підвищена
  мутність може також пошкодити зябра риб.
  Заходи мінімізації впливу: Організація робіт таким чином, щоби у воду
  потрапляло якнайменше ґрунту. Проведення земельних робіт поза межами
  нерестового періоду.
  Шум. Застосування потужних механізмів (бульдозери, екскаватори,
  бурильні машини) та вибухових технологій приведе до значного підвищення
  шуму, що негативно вплине на нерестуючих риб.
  Заходи мінімізації впливу: Проведення земельних робіт поза межами
  нерестового періоду.
  Хімічне забруднення. Робота великої кількості механізмів в безпосередній
  близькості до води сполучена з ризиком потрапляння у воду
  паливномастильних матеріалів, які вкрай негативно позначаться на чутливій до
  забруднень гірській іхтіофауні.
  Заходи мінімізації впливу: Проведення роз’яснювальної роботи серед
  працівників. Контроль за станом техніки.
  Вплив на водну екосистему при експлуатації ГЕС
  Після закінчення будівництва починається довгострокова експлуатація
  гідроелектростанції. ЇЇ робота у штатному режимі супроводжується
  кардинальними змінами екологічного стану річки в цілому та негативними
  явищами, головними з яких є: перешкода висхідним міграціям водних тварин і,
  насамперед, рибам під час нерестового періоду; потрапляння їх в турбіни і
  загибель при низхідних міграціях [41, 57]. Дериваційні ГЕС справляють
  додатково ще один досить потужний вплив — осушування (часто значне)
  ділянки річки між греблею та водовипуском після ГЕС, довжина цієї ділянки
  може сягати кількох кілометрів. Всі ці негативні впливи експлуатації ГЕС
  також необхідно мінімізувати.
  Перешкода міграціям
  Створення у річці Шопурка відносно невеликої греблі МГЕС-1 з напором 2
  м перериває міграційні шляхи дунайському лососю, марені та іншим
  мігруючим видам до місць нересту, що знаходяться вище греблі. Результатом є
  розмежування річки на ділянки, внаслідок чого ці види втрачають можливість
  проникнення на верхні ділянки для нересту і зменшуються площі їх
  переднерестового нагулу [42]. Звичайним із заходів мінімізації такого впливу
  стало влаштування рибопропускних споруд для пропуску у верхній б’єф
  мігруючих видів.
  Зважаючи на досить велику загальну кількість видів риб та значний
  перелік червонокнижних видів а також враховуючи те, що більшість видів риб
  річки Шопурка характеризується наявністю потамодромних міграцій різної
  протяжності, стає абсолютно очевидною необхідність будівництва рибоходу
  97
  при створенні МГЕС-1.
  Визначення якого типу будувати рибохід: природоімітуючого (обвідний
  канал) чи технічного, слід вирішити на користь останнього за таких міркувань:
  Обвідний природоімітуючий канал, будучи дуже схожим на природний
  потік, є штучним водним шляхом, призначеним для проходу риб навколо
  певної перешкоди. Енергія потоку розсіюється в ньому через серію порогів,
  розташованих більш-менш регулярно, аналогічних тим, які існують у
  природних водотоках. Але такі канали характеризуються дуже низьким
  висотним градієнтом, що вимагає значного подовження його русла. Основний
  недолік такого рішення полягає в тому, що воно вимагає значного простору в
  безпосередній близькості від перешкоди й не може бути пристосованим до
  істотної зміни рівня води без спорудження вище за течією спеціальних
  пристроїв (ворота, шлюзи) [56].
  При значній довжині обвідного каналу, коли певні його ділянки можуть
  бути поза межами прямої видимості з МГЕС, не можна нехтувати й значною
  небезпекою з боку браконьєрів, відомою в цьому регіоні. Вартість будівництва
  обвідного каналу може дорівнювати вартості будівництва технічного рибоходу,
  в тому числі й сходового типу [56]. Таким чином, попередні результати
  вказують на необхідність і своєчасність розробки заходів для мінімізації
  негативного впливу будівництва і експлуатації МГЕС на іхтіофауну р.
  Шопурка.
  Потрапляння в турбіни
  Експлуатація ГЕС пов’язана з пропуском крізь гідроагрегати великої
  кількості води, в якій може бути певна кількість молоді та дорослих риб.
  Потрапляючи в турбіни, частина риб може травмуватися та гинути [41, 57].
  Відомо, що масштаби травмування та загибелі залежать від розміру риби,
  напору на станції, типу турбіни та деяких її характеристик. Відомо, що
  поворотно-лопатеві турбіни Каплана менше травмують риб, ніж турбіни
  інших типів. Прийняті в проекті МГЕС-1, пропелерні гідротурбіни Т-90 та Т-
  65 виробництва ТОВ «МініГідро» м. Харків, належать саме до типу Каплана.
  Однак, швидкість їх обертання, з точки зору безпечного проходу риб, є
  занадто високою: для Т-90 при обертах (500 об/хв) лінійна швидкість на
  кінцях лопаток дорівнює 1413 м/хв, або 85км/год, а для меншої турбіни Т-65
  при її обертах (750 об/хв) лінійна швидкість досягає 1530 м/хв, або 92 км/год.
  Це вкрай «недружні» для риб швидкості, які ведуть до їх травмування та
  загибелі [41, 57].
  Заходи мінімізації впливу: Необхідне встановлення рибозахисного
  обладнання, яке має не допускати молодь та дорослих риб у зону впливу
  водозабору ГЕС. Ця вимога узаконена правовими актами – Водним кодексом
  України та Законом України про рибальство. Яке саме обладнання, якого
  типу – це окреме питання, яке потребує окремих досліджень.
  На стадії проектування планової діяльності буде оцінений вплив
  машино-механізмів на водне середовище з урахуванням можливих аварійних
  98
  ситуацій та заходів із мінімізації їх наслідків у період будівництва і
  експлуатації МГЕС.
  Природно-заповідний фонд
  Території ПЗФ (вищого та нижчих рангів) у межах площадки МГЕС та
  буферних зон відсутні. Проект не зачіпає землі природних заповідників,
  національних парків або інших об’єктів Заповідного Фонду.
  При будівельних роботах будуть використовуватися існуючі дороги та
  проїзди, які після будівельних робіт при виявленні пошкоджень від
  будівельних машин та механізмів будуть відремонтовані.
  Рослинний і тваринний світ:
  Прямі загрози, які могли сприяти порушенню ґрунтового та рослинного
  покриву в процесі будівництва та експлуатації МГЕС, мінімальні або
  відсутні. Будуть передбачені дії, направленні на зменшення можливих
  ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при реконструкції
  МГЕС.
  Розміщення МГЕС може впливати на рибогосподарську характеристику
  і умови нересту прохідних риб за рахунок втрати їх нерестовищ. Досить
  велика кількість риби та значний перелік червонокнижних видів а також
  враховуючи те, що більшість видів риб річки Шопурка характеризується
  наявністю потамодромних міграцій різної протяжності, постає абсолютно
  очевидною необхідність будівництва рибоходу.
  Детальний вплив об’єкту на представників іхтіофауни і рослинний світ
  річки буде досліджено на проектній стадії реалізації будівництва
  запланованої МГЕС.
  Навколишнє соціальне середовище (населення):
  Будівництво та експлуатація запропонованої МГЕС буде надавати
  позитивний вплив на місцеву економіку через зайнятість місцевого
  населення під час будівництва, а також в більш довгостроковій перспективі –
  у вигляді орендної плати за земельні ділянки і податкових надходжень до
  місцевого бюджету, плати за послуги місцевих комунальних служб, і
  зайнятості технічного обслуговуючого персоналу. Проект будівництва МГЕС
  передбачає залучення значних інвестицій в економіку селища Кобилецька
  Поляна.
  Ніякого примусового переселення не очікується. Ні на одному з етапів
  Проекту не передбачено використання дитячої чи примусової праці.
  Реалізація Проекту є вагомим внеском у розвиток як регіональної
  економіки, так і економіки України в цілому.
  Впливи на здоров’я населення, матеріальні об’єкти, включаючи
  архітектурну, археологічну та культурну спадщину, соціально-економічні
  умови та взаємозв’язки між цими факторами виключаються як під час
  реалізації проекту так і після його завершення.

1. Оцінка ймовірних масштабів впливу на довкілля
   Населення не зазнає впливу планованої діяльності за виключенням
   персоналу Виконавця, задіяного під час будівництва основних (водозабору,
   99
   дериваційного трубопроводу, будівлі електростанції) і пов’язаних (під’їзна
   дорога, лінія електропередачі) проектних об’єктів, таких як земельні роботи,
   пил, шум, викиди в атмосферу від транспортних засобів, збільшення
   інтенсивності дорожнього руху і т.д.
   Територія впливу обмежена ділянкою під будівництво МГЕС, яка
   розташована в межах існуючого русла ріки Шопурка на землях комунальної
   власності Кобилецько-Полянської селищної ради загальною площею 2,155
   га, при цьому слід відмітити, що змін гідрологічного режиму не очікується.
   На всій проектованій території передбачено влаштування гідротехнічних
   споруд та провести заходи по берегоукріпленню і благоустрою навколо
   запроектованої МГЕС.
   Так як метою будівництва запланованої МГЕС є вироблення
   електроенергії за допомого використання води р.Шопурка, розміщення ГТС в
   руслі річки може впливати на представників іхтіофауни в ній і на
   рибогосподарську характеристику.
   При штатному режимі об’єкту технологія виробництва електроенергії
   МГЕС не передбачає будь-яких забруднень довкілля. Вода, що скидається у
   нижній б’єф, проходячи через гідроагрегати, насичується киснем, тим самим
   полпшуючи свої якісні властивості і спроможність до самоочищення.
   Транскордонний вплив планованої діяльності виключається.
   5.1. Визначення можливої робочої витрати води у гідрологічному створі 1
   Розрахункові розміри робочої витрати води в залежності від
   середньомісячної витрати води і рівня екологічної витрати води представлені
   у таблиці 5.1.
   Таблиця 5.1. Розрахункові розміри робочої витрати води
   Площа
   водозбору
   240км2
   Витрата
   води,
   Qp50%
   Екологіч
   на
   Витрата,
   Qсан
   Теоретична
   витрата
   доступна
   для МГЕС
   Додаткова
   Екологічн
   а
   витрата
   для
   рибоходу
   Витрата
   води
   для
   турбіни
   МГЕС,
   Qмгес
   Надлишкові
   об’єми води
   Місяць Дні м3/с м3/с м3/с м3/с м3/с м3/с
   1 31 5,46 1,29 4,17 0,15 4,02 1,44
   2 28 7,11 1,29 5,82 0,15 5,67 1,44
   3 31 9,36 1,29 8,07 0,15 7,92 1,44
   4 30 18,2 1,29 16,91 0,15 16,76 1,44
   5 31 13,8 1,29 12,51 0,15 12,36 1,44
   6 30 10 1,29 8,71 0,15 8,56 1,44
   7 31 8,22 1,29 6,93 0,15 6,78 1,44
   8 31 6,29 1,29 5 0,15 4,85 1,44
   9 30 5,72 1,29 4,43 0,15 4,28 1,44
   10 31 5,13 1,29 3,84 0,15 3,69 1,44
   11 30 6,6 1,29 5,31 0,15 5,16 1,44
   12 31 6,63 1,29 5,34 0,15 5,19 1,44
   100
   Рис. 5.1 – Діаграма порівняння розрахункових робочих витрат води
   5.2. Гідроенергетичні розрахунки для МГЕС-1 в смт Кобилецька Поляна
   у гідростворі-1
   Водноенергетичні розрахунки виконані по характерним рокам, в якості
   яких прийняті наступні роки:

• середній по водності рік, близький до середньобагаторічного; по даним
  такого року вибираються розрахункові витрати по місяцям, які дозволяють
  при заданому натиску підрахувати можливу виробітку електроенергії.
  І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ Сер.рік
  р.Шопурка – с. К.Поляна, створ 1, F = 240 км2
  Сер. 5,46 7,11 9,36 18,2 13,8 10,0 8,22 6,29 5,72 5,13 6,60 6,63 8,54
  В таблиці наведено річну витрату води у розрізі її розподілу по місяцях,
  за мінусом екологічної витрати води(Qсерд – Qсан). Розрахунки ГЕС№-1 по
  варіантах обладнання зведено в таблиці 6.1-6.3.
  5.2.1. Варіант1: обладнання ТОВ «Міні-Гідро» Харків
  Таблиця 5.2. Гідроенергетичні розрахунки для обладнання ТОВ «Міні-Гідро»
  Харків
  101
  5.2.2. Варіант 2: обладнання компанії WTW Poland
  Таблиця 5.3. Гідроенергетичні розрахунки для обладнання компанії WTW
  Poland
  802
  Місяці
  Середньомісячна витрата води річки
  Qрічк., м3/с
  Санітарна витрата води Q, м3/с
  Додаткова витрата води Q, м3/с
  Додатковий санітарний скид води на
  греблі для рибохідної споруди Q, м3/с
  Робоча витрата Qмгес, м3/с
  Відмітка верхнього б’єфу
  ▼вгору за течією, м
  Відмітка нижнього б’єфу,
  ▼вниз по течії, м
  Натиск брутто Hбрутто, м
  Втрати натиску Sh, м
  Натиск нетто, Hнетто, м
  Коефіцієнт ефективності турбіни МГЕС
  ht, %
  Потужність генерована турбіною, кВт
  Коефіцієнт ефективності генератора
  hg, %
  Фактична потужність МГЕС Pt, кВт.
  по місяцям
  Кількість робочих днів МГЕС у місяць T,
  дні.
  Виробітка електроенергії, ГВт.годин.
  1 5,46 1,29 . 0,15 4,02 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,85 268,2 0,94 252,08 31 0,19
  2 7,11 1,29 . 0,15 5,67 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 396,0 0,94 372,27 28 0,25
  3 9,36 1,29 . 0,15 7,92 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,91 565,6 0,94 531,68 31 0,40
  4 18,2 1,29 4,25 0,15 12,51 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,87 854,2 0,94 802,90 30 0,58
  5 13,8 1,29 . 0,15 12,51 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,87 854,2 0,94 802,90 31 0,60
  6 10 1,29 . 0,15 8,56 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,87 584,5 0,94 549,39 30 0,40
  7 8,22 1,29 . 0,15 6,78 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,87 462,9 0,94 435,15 31 0,32
  8 6,29 1,29 . 0,15 4,85 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 335,0 0,94 314,86 31 0,23
  9 5,72 1,29 . 0,15 4,28 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 295,6 0,94 277,85 30 0,20
  10 5,13 1,29 . 0,15 3,69 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,84 243,3 0,94 228,66 31 0,17
  11 6,6 1,29 . 0,15 5,16 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 356,4 0,94 334,98 30 0,24
  12 6,63 1,29 . 0,15 5,19 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 358,4 0,94 336,93 31 0,25
  ГВт.год/рік
  ГВт.год/рік
  Ефектривність мережі і підстанції % 0,96
  Середньорічна виробітка електроенергії МГЕС, включно із втратами мережі 3,671
  Обладнання ТОВ”Мінігідро”, Харків
  Виробітка МГЕС за середньомісячними витратами води Qмгес= 12,51 м3/с Встановлена потужність МГЕС кВт
  Середньорічна виробітка електроенергії, МГЕСгідроагрегат 3,824
  Кофіцієнт ефективності роботи гідроагрегату 0,54
  МГЕС‐1 р. Шопурка, с. К.Поляна
  663
  Місяці
  Середньомісячна витрата води річки
  Qрічк., м3/с
  Санітарна витрата води Q, м3/с
  Додаткова витрата води Q, м3/с
  Додатковий санітарний скид води на
  греблі для рибохідної споруди Q, м3/с
  Робоча витрата Qмгес, м3/с
  Відмітка верхнього б’єфу
  ▼вгору за течією, м
  Відмітка нижнього б’єфу,
  ▼вниз по течії, м
  Натиск брутто Hбрутто, м
  Втрати натиску Sh, м
  Натиск нетто, Hнетто, м
  Коефіцієнт ефективності турбіни МГЕС
  ht, %
  Потужність генерована турбіною, кВт
  Коефіцієнт ефективності генератора
  hg, %
  Фактична потужність МГЕС Pt, кВт.
  по місяцям
  Кількість робочих днів МГЕС у місяць T,
  дні.
  Виробітка електроенергії, ГВт.годин.
  1 5,46 1,29 . 0,15 4,02 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,85 268,2 0,94 252,08 31 0,19
  2 7,11 1,29 . 0,15 5,67 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 396,0 0,94 372,27 28 0,25
  3 9,36 1,29 . 0,15 7,92 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,91 565,6 0,94 531,68 31 0,40
  4 18,2 1,29 6,98 0,15 9,78 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 683,1 0,94 642,12 30 0,46
  5 13,8 1,29 2,58 0,15 9,78 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 683,1 0,94 642,12 31 0,48
  6 10 1,29 . 0,15 8,56 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 597,9 0,94 562,02 30 0,40
  7 8,22 1,29 . 0,15 6,78 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 473,6 0,94 445,15 31 0,33
  8 6,29 1,29 . 0,15 4,85 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 335,0 0,94 314,86 31 0,23
  9 5,72 1,29 . 0,15 4,28 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 295,6 0,94 277,85 30 0,20
  10 5,13 1,29 . 0,15 3,69 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,84 243,3 0,94 228,66 31 0,17
  11 6,6 1,29 . 0,15 5,16 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 356,4 0,94 334,98 30 0,24
  12 6,63 1,29 . 0,15 5,19 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 358,4 0,94 336,93 31 0,25
  ГВт.год/рік
  ГВт.год/рік
  Ефектривність мережі і підстанції % 0,96
  Середньорічна виробітка електроенергії МГЕС, включно із втратами мережі 3,461
  Обладнання WTW Poland
  Виробітка МГЕС за середньомісячними витратами води Qмгес= 9,78 м3/с Встановлена потужність МГЕС кВт
  Середньорічна виробітка електроенергії, МГЕСгідроагрегат 3,605
  Кофіцієнт ефективності роботи гідроагрегату 0,62
  МГЕС‐1 р. Шопурка, с. К.Поляна
  102
  5.2.3. Варіант 3: обладнання компанії Koessler Австрія
  Таблиця 5.4. Гідроенергетичні розрахунки для обладнання компанії Koessler
  Австрія
  5.3. Розробка і реалізація заходів з мінімізації негативного впливу
  будівництва і експлуатації МГЕС на іхтіофауну р. Шопурка.
  5.3.1. Місце розташування рибоходу
  Запроектована МГЕС-1 на Шопурці в селі Кобилецька Поляна є
  дериваційною станцією, що, поряд із суто гідротехнічними особливостями
  компоновки власне гідроенергетичного об’єкту, накладає певні відмінності і
  на розташування рибоходу.
  На відміну від руслових МГЕС, де потік з турбін може утворювати
  конкуренцію значно слабшому потоку води з рибоходу, на дериваційних
  станціях така перешкода відсутня внаслідок рознесення цих потоків на
  відстань довжини деривації. На МГЕС-1 така відстань складає приблизно 770
  метрів.
  Проте, на цій станції існує інша небезпека, яку слід враховувати при
  виборі місця розташування рибоходу. Справа в тому, що місце виходу риб з
  рибоходу у верхньому б’єфі повинно бути віддаленим від водоспусків греблі
  та водозабору гідроелектростанції, щоб риби після виходу з рибоходу не
  могли потрапити до забору води в дериваційні канали та труби, у зв’язку з
  більш сильною силою течії в місці забору води. Водовипуски призначені для
  «опорожнення та відводу наносів твердого стоку» . Саме через них має також
  950
  Місяці
  Середньомісячна витрата води річки
  Qрічк., м3/с
  Санітарна витрата води Q, м3/с
  Додаткова витрата води Q, м3/с
  Додатковий санітарний скид води на
  греблі для рибохідної споруди Q, м3/с
  Робоча витрата Qмгес, м3/с
  Відмітка верхнього б’єфу
  ▼вгору за течією, м
  Відмітка нижнього б’єфу,
  ▼вниз по течії, м
  Натиск брутто Hбрутто, м
  Втрати натиску Sh, м
  Натиск нетто, Hнетто, м
  Коефіцієнт ефективності турбіни МГЕС
  ht, %
  Потужність генерована турбіною, кВт
  Коефіцієнт ефективності генератора
  hg, %
  Фактична потужність МГЕС Pt, кВт.
  по місяцям
  Кількість робочих днів МГЕС у місяць T,
  дні.
  Виробітка електроенергії, ГВт.годин.
  1 5,46 1,29 . 0,15 4,02 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,85 268,2 0,94 252,08 31 0,19
  2 7,11 1,29 . 0,15 5,67 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,89 396,0 0,94 372,27 28 0,25
  3 9,36 1,29 . 0,15 7,92 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,91 565,6 0,94 531,68 31 0,40
  4 18,2 1,29 2,76 0,15 14,00 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,92 1010,8 0,94 950,17 30 0,68
  5 13,8 1,29 . 0,15 12,36 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,92 892,4 0,94 838,87 31 0,62
  6 10 1,29 . 0,15 8,56 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,92 618,0 0,94 580,96 30 0,42
  7 8,22 1,29 . 0,15 6,78 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,91 484,2 0,94 455,15 31 0,34
  8 6,29 1,29 . 0,15 4,85 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 335,0 0,94 314,86 31 0,23
  9 5,72 1,29 . 0,15 4,28 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 295,6 0,94 277,85 30 0,20
  10 5,13 1,29 . 0,15 3,69 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,84 243,3 0,94 228,66 31 0,17
  11 6,6 1,29 . 0,15 5,16 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 356,4 0,94 334,98 30 0,24
  12 6,63 1,29 . 0,15 5,19 388,5 380 8,50 0,50 8,00 0,88 358,4 0,94 336,93 31 0,25
  ГВт.год/рік
  ГВт.год/рік
  Ефектривність мережі і підстанції % 0,96
  Середньорічна виробітка електроенергії МГЕС, включно із втратами мережі 3,835
  МГЕС‐1 р. Шопурка, с. К.Поляна
  Обладнання Kossler GmbH
  Виробітка МГЕС за середньомісячними витратами води Qмгес= 14 м3/с Встановлена потужність МГЕС кВт
  Середньорічна виробітка електроенергії, МГЕСгідроагрегат 3,995
  Кофіцієнт ефективності роботи гідроагрегату 0,48
  103
  подаватися у русло річки Шопурка екологічна витрата 1,29 м3/с, що у кілька
  разів перевищує витрату на рибоході. Тому, вихідний риб отвір рибоходу для
  найкраще розмістити на відстанях від кінців греблі, пропорційних витратам
  на відповідних водозаборах. Це, приблизно, припадає на кінець правої
  частини залізобетонної греблі.
  5.3.2. Конструкція та розміри рибоходу
  Як було визначено раніше, найбільш прийнятним для мГЕС на річці
  Шопурка є рибохід сходового типу. Сходові рибоходи вважаються, мабуть,
  найстарішим типом рибоходу. Вони, як правило, придатні для більшості
  видів риб, широко застосовуються у всьому світі, і в більшості випадків
  характеризуються низькими експлуатаційними витратами.
  Виконується він звичайно з бетону у вигляді каналу прямокутного
  перерізу, що з’єднує верхній б’єф з нижнім. Цей канал розділений по
  довжині на окремі камери (лотки) поперечними перегородками з бетону або
  деревини, які уповільнюють швидкість руху води .
  Рис. 5.2 – Сходовий рибохід з донними і поверхневими отворами для
  проходу риб.
  Для проходу риби в перегородках влаштовують так називані впливні
  отвори, які розташовують по черзі то з однієї, то з іншої сторони лотка.
  Залежно від наявності у річці риб з поверхневим або придонним способом
  життя, отвори роблять або донними (orifices) – для марени, миня та ін., або
  поверхневими (notches) – для дунайського лосося, форелі та ін. При
  необхідності пропуску і тих і інших риб у перегородках роблять обидва
  отвори, чергуючи їх в шаховому порядку по довжині та ширині каналу.
  Висота падіння (Δh) води з одного лотка на інший впливає на
  швидкість потоку води в рибоході, її величина визначається за формулою:
  104
  Vmax = (2g Δh) 0,5 м/с (1)
  Очевидно, що здатність риб піднятись по рибоходу буде визначатися їх
  плавальними можливостями. Ці можливості досить сильно різняться у різних
  видів, сягаючи на окремих ділянках швидкості 2,5 м/с відносно води (Павлов,
  2014).
  При розробці проектів рибопропускних споруд користуються
  характерними для риб швидкостями потоку, за якими максимальна
  швидкість не повинна перевищувати 2 м/с (таблиця 3).
  Згідно формули (1) цій максимальній швидкості відповідає Δh = 0,2 м.
  Виходячи з цього та даних з напору греблі ГЕС-1 3,5 м [4] можна визначити
  кількість лотків (n) рибоходу за формулою:
  n = htot / Δh – 1
  де: htot — напір гідровузла = 3,5 м.
  Звідси виходить, що потрібна кількість лотків дорівнює – 17.
  Таблиця 5.5. Характерні для риб швидкості потоку (За СниП, 1989)
  Види риб Характерні швидкості потоку, м/с
  Vw,
  порогова
  Vat,
  приваблююча
  Vp,
  що зносить
  Vth,
  броскова
  Прохідні
  Осетрові – осетр, севрюга, белуга та
  ін.:
  дорослі особини
  молодь
  Лососеві – лосось, сьомга, горбуша
  та ін.
  дорослі особини
  молодь

0,15-0,20

0,20-0,25

0,7-1,2

0,9-1,4

0,90-1,40
0,15-0,20
1,10-1,60

0,25-0,35

–

1,5-2,0

Напівпрохідні
Лящ, судак, сазан, вобла та ін:
дорослі особини
молодь

0,20-0,25

0,5-0,8

0,90-1,20

0,15-0,25

–
Примітки:

1. Порогова швидкість – мінімальна швидкість течії, при якій у риб зявляеться реореакция.
2. Приваблююча швидкість – швидкість течії, оптимальна для приваблення риб.
3. Швидкість що зносить – швидкість течії, при перевышенні якої риб зносить потоком.
4. Броскова швидкість – максимальна швидкість течії, яку може здолати риба на протязі
   малого проміжку часу.
   Основні розміри басейнів і впливних отворів призначають залежно від
   видів риби. Щодо цього існують рекомендації Fish Passes (табл. 6.6).
   Таблиця 5.6. Рекомендовані розміри для сходового рибоходу
   Fish species
   to be
   considered
   Pool dimensions 1)
   in m
   Dimensions of
   submerqet onfices
   in m
   Dimensions of the
   notches3)
   in m
   Discharge4
   ) through
   the
   Max.
   difference
   in water
   105
   length
   lb
   width
   b
   water
   depth
   h
   width
   bS
   height
   hS
   2)
   width
   ba
   height
   ha
   fish pass
   m3/s
   level6) Δh
   in m
   Sturgeon5) 5-6 2.5-3 1.5-2 1.5 1 – – 2.5 0.20
   Salmon, Sea
   trout, Huchen 2.5-3 1.6-2
   0.8-
   1.0 0.4-0.5 0.3-0.4 0.3 0.3 0.2-0.5 0.20
   Grayling,
   Chub, Bream,
   others 1.4-2
   1.0-
   1.5 0.6-0.8
   0.25-
   0.35
   0.25-
   0.35 0.25 0.25 0.08-0.2 0.20
   upper trout
   zone >1.0 >0.8 > 0.6 0.2 0.2 0.2 0.2 0.05-0.1 0.20
   Примітки:
   1) Більшим розмірам басейнів (лотків) відповідають більші підводні отвори.
   2) hs – висота підводних отворів від дна.
   3) Якщо планується влаштування як верхніх вирізів так і підводних отворів, то слід
   використовувати крупні розміри басейнів.
   4) Величини витрат для Δh = 0,2 м визначались за допомогою формул з розділу 5.1.3
   посібника Fish Passes.
   5) Розміри лотка для осетра взяті з СНиП (1989).
   6) Різниця в рівнях води відноситься до різниці в рівнях між лотками.
   Визначальними критеріями для МГЕС є наявність у Шопурці
   червонокнижних видів: дунайського лосося (розміри якого можуть сягати
   1 м) марени звичайної, та досить чисельної марени дунайсько-дністровської.
   При наявності в р. Шопурка досить різних за поведінкою та
   плавальними здібностями риб, існує необхідність забезпечення можливості їх
   міграцій. Тому в перегородках лотків необхідні як донні (для марени та ін.)
   так і верхні отвори (для дунайського лосося, форелі та ін.).
   Користуючись таблицею та приймаючи до уваги примітку 3,
   приходимо до висновку про мінімальні розміри лотків та отворів:
   довжина лотка має бути – 3 м;
   ширина – 2 м;
   глибина – 1 м;
   розміри нижніх отворів – 0,4 м (ширина) та 0,3 м (висота);
   розміри верхніх отворів – 0,3 м (ширина) та 0,3 м (висота);
   похил рибоходу 1: 14;
   швидкість течії на вході – від 0,8 до 1,5 м/с.
   5.4 Використання природних ресурсів
   Використання земель для планованої діяльності передбачене на правах
   довгострокової оренди, із правом подовження, у межах існуючого русла ріки
   Шопурка на землях комунальної власності Кобилецько-Полянської селищної
   ради загальною площею 2,155 га.
   Згідно попередньої прив’язки споруд в плані необхідна площа земельної
   ділянки, яка підлягає відводу складає:
   106
   Знімання рослинного ґрунту для будівництва і влаштування дорожнього
   полотна під’їзних доріг не передбачається, так як для цього будуть
   використовуватися існуючі дороги та проїзди, які після будівельних робіт
   при виявленні пошкоджень від будівельних машин та механізмів будуть
   відремонтовані.
   Вода із русла р. Шопурка використовується для виробництва
   електроенергії – пройшовши через гідроагрегати повертається у природне
   середовище, скидається назад до водойми, при цьому насичується киснем і
   цим поліпшує свої якісні властивості і спроможність до самоочищення.
   Використання інших природних ресурсів не передбачається.
   5.5 Технологічна схема роботи МГЕС
   Плановою діяльністю передбачено будівництво і експлуатація МГЕС з
   дериваційною схемою використання водних ресурсів для виробітки
   електроенергії.
   Необхідна витрата води в МГЕС такого типу створюється за
   допомогою відведення води з річкового русла через спеціальні водоводи.
   Водоводи спрямлені, і їхній ухил значно менший, ніж середній ухил річки. У
   підсумку вода підводиться безпосередньо до будівлі МГЕС, яка розміщена
   нижче за течією.
   107
   Рис.5.3 – Схема дериваційного типу МГЕС
   Виробництво електроенергії на МГЕС, попри дещо вищу, порівняно з
   великими ГЕС, собівартість електроенергії дозволяє економити значні обсяги
   паливноенергетичних ресурсів. Крім того МГЕС не тільки виробляють
   електроенергію, вони захищають прилеглі населені пункти від повеней,
   сприяють їх нормальному водопостачанню, розвитку рибного господарства.
   До переваг малої гідроенергетики також слід віднести:
    Виробництво майже без викидів СО2;
    Виробництво за необхідністю (пікова енергія);
    Насосно-турбінний режим: зберігання та відновлення надлишкової
   енергії на мережі;
    Енергія з необхідним регулюванням для забезпечення безпеки
   об᾽єднанної енергосистеми з метою здійснення контролю над ріками.
   5.6 Оцінка кумулятивного впливу планованої діяльності
   Головні екологічні переваги гідроенергетики пов’язані з наступними
   аспектами:

• використання відновлювальних водних ресурсів;
• відсутність викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;
• комплексне вирішення проблем водопостачання, зрошування,
  поліпшення умов для річкового транспорту, регулювання стоку та
  захисту від повеней;
• створення сприятливих рекреаційних умов та рибогосподарського
  використання штучних водойм.
  До опосередкованих позитивних екологічних чинників можна також
  віднести значно нижчі питомі експлуатаційні витрати на виробництво
  електроенергії і більш тривалі терміни експлуатації ГЕС, порівняно з іншими
  об’єктами електроенергетики.
  Розглядаючи ГЕС, перш за все слід відмітити особливості їх роботи,
  сприятливі для поліпшення якості води у водоймах шляхом насичення її
  киснем і посилення процесів самоочищення, що відбувається завдяки
  створенню швидкісного режиму водних потоків та перемішування водних
  108
  шарів. У зимовий період додаткове нагрівання води у водоймах
  циркуляційною водою та попусками при роботі у складі енергокомплексів,
  виключає льодоутворення та поліпшує кисневий режим водойм, створюючи
  сприятливі екологічні умови для іхтіофауни та бентосу.
  Набутий досвід, успіхи в методах проектування та розрахунків,
  вдосконалення конструкцій гребель та технологій їх спорудження відкрили
  нові можливості широкого використання гідроенергетичних ресурсів.
  Надійність та економічність сучасних технологій та технічних рішень
  дозволили споруджувати ГЕС з високими греблями та великими
  водосховищами у складних інженерно-геологічних умовах та у зонах високої
  сейсмічності.
  Однак, як і будь який інший вид діяльності, гідроенергетика спричиняє
  зміни навколишнього середовища, які, при неправильному плануванні та
  організації виробництва можуть призводити до деградації екосистем,
  зниження рівнів екологічної безпеки та мати інші негативні наслідки для
  довкілля.
  Створення водосховищ та зарегулювання стоку є одним з найбільших
  за масштабами видів втручання у природне (а також – соціальне і
  техногенне) середовище. В Україні це яскраво продемонстроване каскадом
  дніпровських водосховищ, які, перетворивши другу за величиною річку
  Європи у низку штучних водойм, змінили загальне обличчя та умови життя
  цілої країни, що виявилося у трансформації практично всіх природних
  компонентів (ландшафтів, клімату, рослинності, поверхневого та підземного
  водного середовища). Колосальними є масштаби втрачених родючих земель
  та цінних угідь (луків, лісів, полів), стертих з обличчя землі сіл та хуторів.
  Водоймами Дніпровського каскаду ГЕС всього була затоплена площа майже7
  тисяч км2, з них: Київським водосховищем – 922 км2, Канівським – 675 км2,
  Кременчуцьким – 2250 км2, Дніпродзержинським – 567 км 2,
  Дніпропетровським – 410 км2, Каховським – 2155 км2.
  Краща світова практика тривалої експлуатації потужних ГЕС з
  великими водосховищами комплексного призначення переконливо
  демонструє, що, за умови виконання всього обсягу продуманих
  природоохоронних заходів, в зонах їх потенційного впливу повністю
  забезпечується пом’якшення негативних екологічних наслідків до суспільно
  прийнятного рівня, включаючи збереження екологічної рівноваги та
  біологічного різноманіття.
  Наведемо деякі приклади позитивного досвіду екологічно дружнього
  співіснування і функціонального симбіозу об’єктів гідроенергетики та
  природних угідь охоронюваного статусу:
  1) Національний природний парк «Пьєнінський» (Pieniński), Польща,
  площею 2346 га, розташований у горах Пьєнінь в Малопольскому воєводстві
  на півдні Польщі, біля кордону зі Словаччиною, створений у1954 р.
  Територією НПП протікає річка Дунаєць (Dunajec), середній
  багаторічний стік якої складає 84,3 м3/с, на річці в межах парку побудовані
  109
  дві ГЕС: Чорштинська (Czorsztynska), 1995 р., потужністю 92 МВт з
  водосховищем площею дзеркала 13,35 км2, об’ємом 234,5 млн. м3 та
  Сромувіцка (Sromowicka), 2,04 МВт з водосховищем площею дзеркала 0,09
  км2, об’ємом 7,5 млн. м3 .
  2) Національний природний парк «Келлервальд-Едерзее» (Kellerwald-
  Edersee), Німеччина, площею 5740 га, створений 2004 р., в середньогір’ї
  Келлервальд, у районі Вальдек-Франкенберг землі Гессен.
  Територією парку протікає річка Едер (Eder), середні витрати води якої
  складають 20,8 м3/с. В межах НПП працюють дві ГЕС (21 МВт та 2,7 МВт) і
  дві ГАЕС – Вальдек І (146 МВт) і Вальдек ІІ (440 МВт) (Waldek I, II) з
  водосховищами, відповідно, Едерзее (Edersee), площею 11,8 км2 і об’ємом
  225,0 млн. м3, Аффольденерзее (Affoldenersee), площею 1,65 км2 і об’ємом 7,6
  млн. м3, яке є нижньою водоймою ГАЕС, і Хохштайхербуккен
  (Hochsteicherbekken), площею 0,3 км2 і об’ємом 4,6 млн. м3, яке є верхньою
  водоймою ГАЕС.
  3) Національний природний парк «Айфель» (Eifel), площею 10700 га,
  створений у 2004 р. на півночі Айфеля між містами Нідегген і Шлайденна
  землі Півннічний Рейн-Вестфалія.
  На території НПП протікають дві річки: Рур (Rur), 14,0 м3/с і його
  права притока Урфт (Urft), 5,6 м3/с. На р. Рур розташована ГЕС 9,5 МВт і два
  водосховища: Рурзее (Rursee), площею 7,83 км2 і об’ємом 203,2 млн. м3 та
  Оберзее (Obersee), площею 0,57 км2 і об’ємом 16,86 млн. м3. На р. Урфт
  знаходиться ГЕС 16 МВт і водосховище Урфттальшперре (Urfttalsperre),
  площею 2,16 км2 і об’ємом 47,75 млн. м3.
  4) Природний парк Обере Заале (Obere Saale), Німеччина, що входить
  до складу національних природних ландшафтів Тюрінгії, створений у 1990 р.,
  має площу 80000 га.
  Парк розташований у долині однойменної річки Заале, витратою 15,0
  м3/с, на якій всередині парку знаходиться каскад з п’яти водосховищ, які
  обслуговують дві малі ГЕС (22 кВт і 3,4 МВт) та три ГАЕС (60, 320 та 80
  МВт). Водосховища мають такі параметри: Тальшперре Хоенварте I
  (Talsperre Hohenwarte I) – площа 7,3 км3, об’єм 182,0 млн. м3; Шпайхербеккен
  Хоенварте II (Speicherbecken Hohenwarte I) – верхня водойма ГАЕС – площа
  0,22 км3, об’єм 3,28 млн. м3; Тальшперре Айхихт (Talsperre Eichicht) –
  буферна водойма – площа 0,71 км3, об’єм 5,21 млн. м3; Тальшперре Блайлох
  (Talsperre Bleiloch) – площа 9,2 км3, об’єм 217,7 млн. м3; Тальшперре
  Бургкхаммер (Talsperre Burgkhammer) – буферна водойма – площа 0,78 км3,
  об’єм 6,42 млн. м3.
  5) Національний природний парк «Гарц» (Harz), який включає
  заповідники Оберес Залькеталь (Oberes Zalketal), південний Гарц (Sued Harz)
  та ін., створений у 2006 р. на землях Нижня Саксонія, Саксонія-Анхальт і
  Тюрінгія, має загальну площу 24700 га.
  У парку знаходиться верхів’я р. Одер (Oder), середня витрата 6,31 м3/с,
  з притоками: Екер (Ecker), 0,20 м3/с, Віппер (Wipper), 2,40 м3/с, та Кребсбах
  110
  (Krebsbach), 0,11 м3/с. Кожна річка має водосховище, відповідно: Одертайх
  (Oderteich), площею 7,3 км3, об’ємом 182,0 млн. м3; Еккертальш-перре
  (Eckerstausee), площею 0,68 км3, об’ємом 13,27 млн. м3; Форшперре Віппер
  (Vorsperre Wipper) площею 0,32 км3, об’ємом 2,0 млн. м3 і Тальшперре
  Нойштадт (Talsperre Neustadt) площею 0,14 км3, об’ємом 1,25 млн. м3. Друга і
  третя водойми обладнані малими ГЕС потужністю 250 і 22 кВт.
  6) Національний природний парк «Полонини» (Polonyny) у Словаччині
  створений у 1997 р. на північному сході країни у Першавському краї, біля
  кордону з Польщею і Україною в гірській системі Буковскі Верхи, має площу
  29800 га.
  Всередині парку на р. Ціроха (Cirocha), середні витрати якої 2,85 м3/с,
  для захисту від паводків та водопостачання створене водосховище Старіна
  (Starina), площею 3,11 км2, об’ємом 60,0 млн. м3.
  І це далеко не повний перелік позитивного досвіду співіснування
  об’єктів гідроенергетики та природних угідь охоронюваного статусу.
  Наведені приклади спростовують твердження про неможливість
  співіснування на одній території об’єктів гідроенергетики та природно-
  заповідного фонду і показують, що при правильній організації виграє і
  навколишнє середовище, і суспільство. Водосховища органічно вписуються в
  існуючі природні комплекси, забезпечуючи сприятливі умови для
  збереження природних комплексів, різноманіття флори і фауни, створення
  рекреаційних зон, розвитку туризму. Наявність водосховищ підвищує
  інвестиційну привабливість природних парків бо створює додаткові умови
  для надання послуг з туризму та рекреації, розвитку додаткової
  інфраструктури, включаючи: гідропарки, кемпінги, пляжі, причали, оглядові
  та рибальські майданчики, бази відпочинку з готелями, кафе і ресторанами,
  аквапарки, літні дитячі та молодіжні табори зі спортивними майданчиками,
  скельні маршрути тощо.
  Крім того, водосховища покращують умови водопостачання, рибного
  господарства, протиповеневого захисту, екологічні умови у меженний період,
  підвищиться цінність прилеглих до водосховищ земель.
  Зазначимо, що на даний момент на річці Шопурка заплановано
  будівництво додатково 8 ГЕС: ТОВ «Енергія Гір плюс» – нове будівництво
  двох міні-ГЕС дериваційного типу, встановленою потужністю до 1,0 МВт;
  ТОВ “АЛЬТЕРНАТИВ ЕЛЕКТРИК” – будівництво міні ГЕС дериваційного
  типу, встановленою потужністю – до 1,0 МВт; ТОВ «СВИДОВЕЦЬ
  ЕНЕРГО» – будівництво чотирьох міні-ГЕС дериваційного типу,
  встановленою потужністю – до 1,0 МВт; ТОВ “ГІДРОРЕСУРС-ШОПУРКА“
• нове будівництво і експлуатація міні ГЕС (МГЕС-2), встановленою
  потужністю до 999 кВт.
  Детальну оцінку кумулятивного впливу діяльності ГЕС можна буде
  зробити на стадії Робочого проекту після додаткових комплексних
  досліджень, відповідного моделювання і прогнозів.
  111

1. Опис методів, що використовувались
   Для оцінки впливів на довкілля використовувалися такі методи:
    аналіз та узагальнення літературних даних;
    комп’ютерне картографування – для просторового відображення
   особливостей території планованої діяльності;
    стандартизовані методи топогеодизичних, геофізичних,
   гідрометричних, хімічних польових та лабораторних аналізів – для
   встановлення відповідних якісних та кількісних показників
   компонентів навколишнього середовища та інтерпретації отриманих
   результатів;
    класичні методи метеорології, гідрології, гідробіології та іхтіології
   для опису та аналізу сучасного стану кліматичних умов, стокових
   характеристик та гідроекологічного стану району досліджень;
   Методи прогнозування при ОВД не використовувались, оскільки після
   завершення планованої діяльності пов’язані з нею впливи на довкілля не
   очікуються.
   Дані про стан довкілля отримані шляхом узагальнення літературних
   даних та аналізу результатів власних досліджень, проведених під час
   підготовки ОВД.
2. Надзвичайні ситуації
   Причинами руйнування ГТС можуть бути природні явища або стихійні
   лиха (землетруси, обвали, зсуви, паводки, розмив грунтів, урагани і т.п.) і
   техногенні фактори (руйнування конструкцій споруди, експлуатаційно-
   технічні аварії, конструктивні дефекти або помилки проектування,
   порушення режиму водозбору тощо), а також в умовах воєнного часу –
   сучасні засоби ураження і терористичні акти.
   Варіант розвитку гідродинамічної аварії, з виникненням прорану в руслі,
   на запроектованому об’єкті виключається через відсутність необхідних для
   цього умов (відсутність водосховища, незначна висота греблі, технологічні
   особливості єксплуатації МГЕС тощо).
   Нижче розглянутІ варіанти розвитку надзвичайних ситуацій на МГЕС
   для різних вихідних подій.
   Відмови устаткування
   До основних причин і чинників, пов’язаних з відмовами устаткування,
   належать:
    корозія арматури і трубопроводів,
    фізичний знос, механічне пошкодження або температурна
   деформація устаткування, трубопроводів і арматури.
   Корозія устаткування, арматури і трубопроводів.
   Корозія устаткування і трубопроводів може стати причиною часткової
   розгерметизації технологічного і іншого устаткування. Аналіз аварій на
   112
   аналогічних об’єктах дозволяє зробити висновок, що корозійне руйнування,
   при достатній міцності конструкції або трубопроводів, частіше за все, має
   локальний характер.
   Фізичний знос, механічне пошкодження або температурна деформація
   устаткування, трубопроводів і арматури.
   Фізичний знос, механічне пошкодження або температурна деформація
   устаткування може призвести як до часткового, так і до повного руйнування
   технологічного устаткування і трубопроводів.
   Окремі елементи конструкції устаткування (трубопроводів)
   відрізняються низьким рівнем надійності (особливо фланцеві з’єднання,), що
   є джерелом витікання горючих речовин і може призвести до локальних
   вибухів і пожеж, які при їх розвитку, можуть стати джерелами ланцюгового
   залучення в аварію устаткування з великими об’ємами небезпечних речовин.
   Ємнісне устаткування також є джерелом підвищеної небезпеки через
   значні об’єми потенційно небезпечних речовин, що знаходяться в них.
   Причинами порушення герметичності систем можуть бути залишкові
   напруги в матеріалі трубопроводів в поєднанні з напруженнями, що
   виникають при монтажі, ремонті та змінах температури, які можуть
   викликати пошкодження елементів устаткування, запірних пристроїв,
   утворення тріщин, розриви трубопроводів, вібрація, перевищення тиску,
   температури.
   Помилки персоналу
   Рівень автоматизації технологічного процесу вимагає від
   обслуговуючого персоналу високої кваліфікації і підвищеної уваги.
   Особливо небезпечні помилки під час пуску та зупинки устаткування, під час
   виконання ремонтних робіт та робіт, що пов’язані із звільненням і
   заповненням устаткування небезпечними речовинами. У разі неправильних
   дій персоналу існує можливість порушення герметичності систем і
   виникнення аварій.
   Причинами помилок персоналу можуть бути неуважність, звичні
   асоціації, помилки альтернативного вибору, неадекватне урахування
   побічних ефектів і неявних умов, варіативність рухів рук, невелика точність,
   слабке топографічне та просторове орієнтування. Важливим засобом
   запобігання аваріям в даному випадку є чітке дотримання галузевих правил,
   норм і інструкцій.
   Зовнішні дії природного і техногенного характеру
   До зовнішніх дій природного і техногенного характеру можна віднести:
    грозові розряди і розряди статичної електрики.
    смерч, ураган, землетрус,
    снігові заноси і аномальне зниження температури повітря,
    навмисні дії (диверсія),
    дія ударних хвиль або осколків від вибуху на сусідніх об’єктах,
    падіння літальних апаратів.
   113
   Всі вище перелічені чинники можуть призвести до порушення
   герметичності устаткування і трубопроводів, бути причиною виникнення на
   об’єкті аварійних ситуацій різних масштабів, а також призвести до
   гідродинамічних аварій.
   Аналіз умов виникнення аварій під час експлуатації ГЕС під впливом
   техногенних та природних факторів дозволив сформулювати три сценарії
   розвитку аварій.
   Сценарій 1 – розгерметизація обладнання з маслом → розтікання по
   поверхні → підпал зовнішнім джерелом → пожежа розлиття → виділення
   токсичних продуктів горіння → тепловий вплив на споруди та обладнання →
   травмування персоналу, що опинився в зоні ураження.
   Сценарій 2 – розгерметизація обладнання зі стисненим газом → витік
   газу → підпал зовнішнім джерелом → факельне горіння → тепловий вплив
   на споруди та обладнання → травмування персоналу, що опинився в зоні
   ураження.
   Аварійні ситуації за сценаріями 1, 2 мають локальних характер та
   можуть ліквідуватися запроектованими організаційно-технічними заходами.
   Проектом передбачені організаційно-технічні заходи, які дозволяють
   попереджати виникнення аварійних ситуацій, мінімізувати та локалізувати
   ймовірні аварійні ситуації:
    проведення моніторингу за станом гідротехнічних споруд
   (установка контрольно-вимірювальної апаратури);
    передбачена система раннього виявлення загрози виникнення
   надзвичайних ситуацій та оповіщення у разі їх виникнення;
    наявність на станції протипожежної сигналізації, системи
   пожежогасіння, пожежних кранів, гідрантів, первинних засобів
   пожежогасіння, запасів піску та ґрунту для обвалування місця
   можливого проливу.
   План ліквідації аварійних ситуацій для МГЕС буде розроблено на стадії
   Робочого проекту.
3. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на
   довкілля
   8.1 Оцінка наслідків за видами впливів на довкілля та пом’якшувальні
   заходи
   Оцінка потенційного екологічного і соціального впливу проекту
   визначила, що на додаток до його переваг проект може мати деякий
   негативний вплив на навколишнє середовище та населення за відсутності
   належного управління проектом. Враховуючи це, розробник проекту має
   здійснити певні дії (так звані «заходи із пом’якшення впливу»), щоб
   запобігти, зменшити або пом’якшити негативний вплив цього проекту.
   Зведена оціна основних наслідків проекту і заходів щодо пом’якшення їх
   негативного впливу приведений у таблиці 8.1 нижче.
   114
   Таблиця 8.1. Оцінка основних наслідків проекту та заходів щодо
   пом’якшення їх негативного впливу
   № Питання Потенційний вплив Заходи щодо пом’якшення
   наслідків впливу
   1
   Загальні
   будівельні
   роботи
   Вплив під час
   будівництва основних
   (водозабору,
   дериваційного
   трубопроводу, будівлі
   електростанції) і
   пов’язаних
   (будівельний
   майданчик, лінія
   електропередачі)
   проектних об’єктів,
   таких як земельні
   роботи, пил, шум,
   викиди в атмосферу
   від транспортних
   засобів, збільшення
   інтенсивності
   дорожнього руху і т.д.

• Підготувати та застосовувати
  план ведення будівництва для
  скорочення / зменшення
  наслідків загального будівництва,
  у тому числі шуму, викидів в
  атмосферу, утворення та
  утилізації відходів, інтенсивності
  дорожнього руху;
• Постійно контролювати вплив
  відповідно до національних
  екологічних стандартів та вимог
  ЄБРР;
• Застосувати вимоги до всіх
  будівельних підрядників
  2
  Якість
  води Вплив на якість води
• Реалізувати заходи щодо
  запобігання ерозії, седиментації і
  контролю якості води для всієї
  території, де буде порушена
  земля і русло в результаті
  будівництва дериваційного
  каналу, електростанції та їх
  експлуатації;
• Відновлення земель, укріплення
  крутих схилів, відновлення
  верхнього шару грунту, і
  засівання трави на місцях, що
  були порушені в процесі
  будівництва.
  3
  Фауна та
  флора
  Вплив на рибу та
  флору при проведенні
  будівельних робіт в
  руслі річки:
• тимчасове осушення
  русла для проведення
  гідротехнічних робіт;
• Проведення робіт по можливості
  без осушення русла. Створення
  умов для відходу риби з
  осушаємих ділянок шляхом
  поступового, а не різкого
  перекриття потоку, планування
  рельєфу тичасового русла без
  115
• утворення шлейфу
  скаламученої води;
• підвищення шуму;
• ризик потрапляння у
  воду паливно-
  мастильних матеріалів
  локальних заглибин;
• Організація робіт таким чином,
  щоби у воду потрапляло
  якнайменше ґрунту. Проведення
  земельних робіт поза межами
  нерестового періоду;
• Проведення земельних робіт
  поза межами нерестового
  періоду;
• Проведення роз’яснювальної
  роботи серед працівників.
  Контроль за станом техніки.
• Відновлення лісопосадок в
  безпосередній близькості до
  території проекту в рахунок
  компенсацій такої ж кількість
  дерев, які планують зрізати
  вздовж трубопроводу
  4
  Шум
  Шум та вібрація під
  час експлуатації
  електростанції
  Зменшення шуму і вібрації
  шляхом:
• вибору відповідних сучасних
  турбін та іншого технологічного
  обладнання;
• правильною установкою і
  регулярним обслуговуванням
  обладнання.
  Всі наслідки зазначених впливів не поширюються за межі території
  робіт, не мають транскордонного характеру.
  Світлове, теплове, хімічне, радіаційне та інші види забруднення
  довкілля не очікуються.
  Вплив від реалізації планованої діяльності матиме постійний, прямий
  позитивний ефект.
  8.2 Оцінка потенційних ризиків
  Потенційні ризики для здоров’я людей можуть бути пов’язані з
  виконанням персоналом підготовчих робіт і будівельних робіт з планової
  діяльності.
  Проектом передбачені необхідні заходи з охорони праці та безпеки
  виробництва, протипожежні заходи; контролю здоров’я працівників та
  надання первинної медичної допомоги; облаштування зони робіт
  (будівельного майданчика), стоянок, місць відпочинку тощо
  попереджувальними знаками, засобами протипожежної безпеки, аптечками
  для невідкладної медичної допомоги; вимоги щодо засобів індивідуального
  захисту, інструктажу, навчання, допуску, оповіщення при надзвичайних
  116
  ситуаціях тощо; вимоги з безпеки при виконанні земляних робіт, при роботі
  екскаватором; вимоги щодо нагляду і контролю за безпечним виконанням
  робіт.
  Безумовне виконання заходів з охорони праці, забезпечення безпеки та
  здоров’я персоналу мінімізує ризики для працівників, які будуть задіяні в
  будівельних роботах.
  Потенційними надзвичайними ситуаціями, які можуть виникнути при
  планованій діяльності можуть бути аварії, пов’язані з роботою машин та
  механізмів та пожежі.
  Дії персоналу в аварійних ситуаціях регламентуються загальними
  вимогами щодо безпеки праці.
  Ризики для об’єктів культурної, історичної спадщини, соціального
  середовища в цілому – відсутні.
  Вплив на клімат планована діяльність не спричиняє у зв’язку з
  відносно незначним своїм масштабом.
  На даному етапі проекту не всі екологічні наслідки планованої
  діяльності можуть бути оцінені, проте характер і масштаби цієї діяльності
  дозволяють констатувати, що негативні впливи на довкілля мають характер
  дуже обмежений у просторі і часі та не спричиняють наслідків на населення і
  природне середовище, які вимагають додаткового втручання чи реагування з
  метою їх пом’якшення чи усунення.
  Всі питання, які стосуються впливу на рослинний, тваринний світ,
  обєкти природно – заповідного фонду, включаючи можливий
  транскордонний вплив, будуть розглянуті детально при розробці проектно-
  технічної документації і її розділів (стадії ТЕО, П, Р). Також на стадії
  розробки розділу ОВНС проектно-технічної документації буде окремо
  розроблятися «Оцінка впливу будівництва і експлуатації малої ГЕС на
  екологічний стан річки та розробка рекомендацій щодо створення рибоходу»
  для визначення сучасного стану рослин русла річки і її берегів, сучасного
  стану безхребетних, сучасного стану іхтіофауни, тощо із окремою оцінкою
  впливу будівництва і експлуатації МГЕС на якість води і біорізноманіття та
  рекомендаціями з мінімізації негативного впливу”, згідно діючих державних
  будівельних норм і законодавства України. Також розроблятиметься тип,
  характеристика, кількісно-якісні показники, спроможність рибохідних
  споруд і рибозахисних споруд” Інститутом гідробіології НАН України.

1. Визначення труднощів, виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки
   впливу на довкілля
   Труднощі, пов’язані з екологічною оцінкою планованої діяльності
   відсутні.
2. Інформування громадськості
   117
   Згідно вимог Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” Повідомлення
   про плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля, було
   офіційно оприлюднено 03.05.2018 за № 201853708.
   З метою проведення громадського обговорення планованої діяльності,
   Повідомлення про плановану діяльність було опубліковано у газетах: «зоря
   Рахівщини», № 35-36 від 05.05.2018 (Рис. 10.1-10.3), «Новини Закарпаття»
   від 05.05.2018 №32 (Рис. 10.4-10.6), а також на сайті Міністерства екології та
   природних ресурсів України (Додаток – І).
   118
   Рис. 10.1 – 10.3 Публікація Повідомлення про плановану діяльність в
   газеті «Зоря Рахівщини»
   119
   120
   Рис. 10.4-10.6 Публікація Повідомлення про плановану діяльність в
   газеті «Новини Закарпаття»
   Починаючи з 03.05.2018 р. у приміщенні органу місцевого
   самоврядування відповідної адміністративно – територіальної одиниці, яка
   може зазанати впливу планованої діяльності, – Кобилецько – Полянської
   селищної ради, на дошці оголошень було розміщено Повідомлення про
   плановану діяльність (Рис. 10.7, 10.8) (Додаток – К).
   121
   Рис. 10.7 Підтвердження розміщення Повідомлення про плановану
   діяльність у приміщенні органу місцевого самоврядування
   122
   Рис. 10.8 Підтвердження розміщення Повідомлення про плановану
   діяльність у приміщенні органу місцевого самоврядування
   У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України “Про оцінку впливу на
   довкілля” протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення
   повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на
   довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному
   органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень
   та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки
   впливу на довкілля.
   Протягом даного періоду від громадськості надійшли зауваження (лист
   від 05.06.2018 р. № 7/2947-18 (Додаток – Л)). У таблиці 10.1 наведено
   відповіді та пояснення до зауважень і пропозицій громадськості щодо
   планованої діяльності.
   123
   №
   п/п
   Зауваження Інформація про повне врахування, часткове врахування чи обґрунтоване
   відхилення зауваження
   Лист від 30.05.2018 № 27/0-18, Громадської природоохоронної організації «ЕКОСФЕРА»
   1 Проектом пропонується будівництво мала ГЕС-1,
   потужністю 999 кВт на р. Шопурка у смт. Кобилецька
   Поляна Рахівського району Закарпатської області. Як
   альтернативні рішення інвестор пропонує будівництво
   МГЕС із комбінованою підпірною деривацією та
   руслової МГЕС.
   Пропозиція: у зв’язку з цим наполягаємо на тому, що
   звіт з ОВД повинен містити повне дослідження щодо
   впливу як дериваційної, так і руслової МГЕС на р.
   Шопурка, та пропозиції для збереження
   червонокнижних видів та цінних річкових та
   прирічкових оселищ.
   Враховано
   частково
   Будівництво руслової МГЕС, згідно із попередніми топо-геодезичними
   вишукувальними роботами є умовно можливим, оскільки створити сталий
   нормально підпертий рівень (НПР) у створі греблі висотою 10 м створить
   надмірне підняття рівня води в руслі річки із виходом її на заплаву.
   Трансформація паводкових витрат потребуватиме підняття форсованого рівня
   води ще на два метри над гребнем підпірної споруди, що створить небезпеку
   для прилеглої інфраструктури населеного пункту. Законодавство України і
   чинні будівельні норми ставлять питання безпеки людини пріоритетним, тому
   реалізація проекту руслової МГЕС є умовно можливою через реалізацію
   часткового відселення людей. Дане питання не знайшло своєї підтримки ще на
   стадії попереднього обговорення ДПТ.
   2 У розділі «Місце планованої діяльності» у
   повідомленні про плановану діяльність не передбачено
   жодної територіальної альтернативи.
   Пропозиція: у зв’язку з викладеними фактами
   наполягаємо, щоб у звіті про ОВД містився розділ, у
   якому б чітко було пояснено, як співставляється ДПТ з
   генеральним планом Кобилецької Поляни, а також була
   представлена виправдана територіальна альтернатива,
   наприклад, на річці, яка не становить особливої
   природоохоронної цінності у межах області чи поза
   межами області.
   Враховано
   частково
   Питання розробки, обговорення і погодження містобудівної діяльності1 не
   стосуються розробки звіту ОВД. Звіт із ОВД може розроблятися як до розробки
   ДПТ, так і після його погодження, оскільки затверджений ДПТ не є підставою
   до початку вишукувальних робіт, проектування чи будівництва.2
   Територіальна альтернатива у звіті ОВД не розглядається, оскільки обрані
   ділянки під будівництво МГЕС узгодженні із громадою селища Кобилецька
   Поляна на громадських слуханнях при розгляді Детального плану території і
   при його затвердженні:
    протокол №1 від 14 червня 2017 року громадського слухання, розгляду та
   врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану
   території;
    рішення Кобилецько –Полянської селищної ради Рахівського району від
   23 червня 2017 року №272«Про затвердження детального плану
   території».
   3 У повідомленні про проект будівництва МГЕС-1 на р.
   Шопурка у Кобилецькій Поляні зазначено, що реалізація
   Враховано
   частково
   «Бурштинський енергоострів» працює завдяки діяльності Бурштинської ТЕС,
   станція котра уведена у експлуатацію 1969 року і використовує для роботи
   1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»
   2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»
   124
   проектних рішень з виробництва електроенергії
   призведе до зменшення залежності України від
   зовнішніх джерел енергії. Виробництва електроенергії за
   рахунок води дозволить покращити стан навколишнього
   природного середовища за рахунок скорочення викидів
   парникових газів у атмосферу, забезпечити екологічно
   чистою електроенергією, створити нові робочі місця і
   інвестувати в місцеву економіку. Збільшить податкові та
   орендні відрахування до місцевих бюджетів. Покращить
   санітарний стан ріки Шопурка та забезпечить
   підвищення можливості її до самоочищення, що
   позитивно вплине на екологічну ситуацію на прилеглій
   до створу території.
   Зауваження: По-перше, Україна не імпортує
   електроенергію, а навпаки є експортером електроенергії
   в країни ЄС. Оскільки Закарпаття живиться
   Бурштинським енергоостровом, який працює переважно
   на експорт, вироблена електроенергія на МГЕС у
   Кобилецькій Поляні автоматично експортуватиметься в
   Європу. По-друге, з повідомлення про плановану
   діяльність стає зрозуміло, що в результаті будівництва
   підпірної греблі висотою 2,5 м у тілі річки утвориться
   водосховище зі слабо протічною чи стоячою водою.
   Наукові дослідження водосховищ міні ГЕС в
   альпійських країнах та в Канаді, а також досвід МГЕС у
   Закарпатті свідчить, що ці водосховища стають
   джерелом суттєвих викидів метану та інших парникових
   газів в атмосферу. У донних відкладах накопичується
   сірководень, важкі метали, бактеріологічні показники у
   воді у 5-7 разів перевищують норму. У теплий період
   спостерігається явище «цвітіння води». Все це
   відбувається саме через втрату здатності річки до
   самоочищення.
   Пропозиція: у зв’язку з цим наполягаємо на тому,
   щоб ОВД містив розділ, в якому б було представлено
   технічні деталі щодо того, куди подаватиметься
   тверде паливо, і яка є потужним джерелом забруднення хімічними речовинами
   повітря, ґрунтів і води. Спостереження вчених-екологів доводять, що дальність
   поширення викидів сягає 100 км. У 2009р було зафіксовано викиди 190,9 тис.
   тон шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис.
   сірчистого ангідриду, 11-12 тис. діоксиду азоту й 0,93 тис. тон оксиду вуглецю.
   Формально теплова станція спричиняє більше 80 % викидів у атмосферу від
   загальної кількості викидів стаціонарних джерел усієї Івано-Франківської обл.
   Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і
   вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю. Наразі, викиди
   сірчистого ангідриду являються найгострішою проблемою і не відповідають
   європейським нормам. Діоксид азоту спричиняє смог. Оксид вуглецю посилює
   парниковий ефект. Тобто ТЕС створює надмірне навантаження на стан
   навколишнього середовища не тільки Івано-Франківської області, а і
   Карпатського регіону в цілому. Неодноразово піднімалося громадськістю і
   екологами питання припинення експлуатації Бурштинської ТЕС із переходом на
   електростанції, які для роботи використовують відновлювальні джерела енергії.
   Внутрішнє виробництво електроенергії самого Закарпаття не більше 8 – 10%
   від потреб, що робить область вразливою від зовнішніх поставок. Окрім того
   пікові навантаження на мережу не перекриваються зовнішніми надходженнями
   ел-гії, що підтверджується роботою Теребле-Ріцької ГЕС, яка компенсує «піки»
   щоденно.
   Залежність області від зовнішнього джерела електроенергії є критичною і вразі
   виникнення форс-мажорних обставин (аварія на магістральних ЛЕП, аварія на
   Бурштинській ТЕС, аварія на п\с 220 кВ Мукачево тощо) зробить забезпечення
   нормального електроспоживання в області неможливим на тривалий час (на
   час дії форс-мажорних обставин).
   «Бурштинський острів» з 1 липня 2002 р. відокремлений від об’єднаної
   енергосистеми України і працює паралельно і зв’язку із об’єднаною
   енергетичною системою європейських країн (UCTE), що створило «обставину»
   переваги експорту його безпеки, стабільності і якості над внутрішніми
   потребами в електроенергії. По-суті виникла ситуація, що від «Бурштинського
   острова» по магістральним ЛЕПам до Закарпаття потрапляє експортний об’єм
   ел-гії плюс об’єм для внутрішніх потреб області, а не навпаки.
   Підсумок: Закарпатська область потребує розвиток внутрішнього виробництва
   ел-гії для уникнення можливих проблем у майбутньому. Для цього є доцільним
   використання передового досвіду країн Європи у виробленні ел-гії із ВДЕ.
   125
   вироблена електроенергія і хто буде її безпосереднім
   споживачем, а також деталі про те, як вироблена
   електроенергія замістить імпортований природний газ у
   Закарпатті. При цьому повинні бути представлені
   технічні деталі, які райони чи населені пункти (кількість
   домогосподарств) зможуть відмовитись від природного
   газу і перейти на опалення електроенергією, включаючи
   можливості електромереж.
   Також результати ОВД повинні містити чіткі і
   конкретні обрахунки впливу підпірної греблі на
   проточність річки Шопурки та процеси, які будуть мати
   місце після зміни характеру течії. Матеріали повинні
   містити дані про:
    розмір і глибину водосховища, об’єм акумульованої
   води, зміну швидкості течії;
    втрату води в результаті випаровування;
    нинішні та прогнозовані фізичні та хімічні
   характеристики води, типовий склад завислих
   частинок, склад біогену в Шопурці, бактеріологічні
   характеристики, фази інтенсивного розвитку
   одноклітинних організмів, зокрема синьо-зелених
   водоростей;
    чіткі прогнози щодо утворення парникових газів у
   водосховищі, превалювання того чи іншого газу
   через 5, 10, 25 років, враховуючи сезонні аспекти
   (кількість, швидкість, накопичення, найактивніші
   фази емісії в атмосферу);
    аналогічні дослідження щодо швидкості замулення,
   накопичення важких металів, бактеріологічних
   показників, синьо-зелених водоростей, утворення
   парникових газів, сірководню у ґрунтовому
   дериваційному каналі;
    гідрологію (ґрунтові води) та донну ерозію у
   нижньому б’єфі на подальших впливів на рівень
   Планова діяльність здійснюватиметься згідно до положень «Національного
   плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року», затверджений
   розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014р. №902-р та «Програми розвитку
   гідроенергетики на період до 2026 року», схвалено розпорядженням Кабінету
   Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р, що сприятиме збільшенню
   частки виробленої електроенергії із відновлювальних джерел енергії у
   загальному енергетичному балансі України.
   Також плановою діяльністю не передбачається створення водосховища (згідно
   Водного кодексу України водосховищем є штучна водойма із акумуляцією
   понад 1 млн.м3), а буде утворено технологічна водойма місткістю не більше 50
   000 м3.
   Наукові дослідження МГЕС в Австрії, Канаді, Норвегії, Італії із невисокими
   підпірними спорудами (до 10 м.) не підтверджують тезу про цвітіння води,
   утворення надмірної кількості метану і сірководню тощо. Наведені приклади
   стосуються великих ГЕС із високими греблями (понад 20м.) та значними
   водосховищами і при певних умовах експлуатації. Приклад: ГЕС Ітайпу на р.
   Парана, Бразилія із висотою греблі 196 м. і довжиною 7,2 км, де надмірна
   кількість метану і сірководню у воді стала наслідком перегнивання великої
   кількості деревини, яка потрапила під затоплення. Створення подібних умов на
   р. Шопурка згідно представленої планової діяльності неможливо.
   Питання «цвітіння води» більш пов’язане із погіршенням санітарного стану
   річок. У більшості населених пунктів області відсутні елементарні очисні
   споруди, що зумовлює потрапляння каналізаційних стоків до річок із постійним
   їх забрудненням. Наприклад, річка Уж в межах міста Ужгород влітку активно
   цвіте в межах ділянок, де спостерігається мілководдя (між центральним і
   транспортним мостами), а не на глибоких ділянках річки, у яких вода, як
   правило, не прогрівається більше 1 – 1,5 м, що можна спостерігати на річці в
   межах с. Кам’яниця після підпірної споруди Оноківської і Ужгородської ГЕС.
   Щодо пропозицій:
   З питань реалізації виробленого об’єму ел-гії: весь об’єм виробленої
   електроенергії потрапляє до загальної державної мережі згідно отриманих в
   майбутньому технічних умов ПрАТ «Закарпаттяобленерго» із автоматичним
   обліком виробленого об’єму ел-гії, котрий надходитиме на сервер НКРЕКП.3
   Щодо «обрахунків підпірної споруди і її впливу на навколишнє
   3 Закон України про електроенергетику від 16.10.1997 із поправками від 11.06.2017.
   126
   води у колодязях у Калинах та селах, які знаходяться
   нижче за течією;
    кількість води в руслі, враховуючи сезонний аспект,
   для повного забезпечення нормальної
   життєдіяльності річки – нерестова та харчова
   міграції риби, адекватне обводнення прибережних
   оселищ тощо.
   середовище». Дане питання стосується проектно-технічної документації і її
   розділів (стадії ТЕО, П, Р), до розробки якої можна буде приступити після
   затвердженого ДПТ, звіту ОВД і проекту землевідводу. Див. чинне
   законодавство України.4
   4 Інвестор переконаний, що каскад МГЕС-1 та МГЕС-2
   у Кобилецькій Поляні не матимуть впливу на флору і
   фауну Шопурки.
   Пропозиція: у звіті про ОВД повинні міститись
   результати повних біологічних та екологічних
   досліджень р. Шопурка з повною якісною та кількісною
   характеристикою усіх водних та навколо водних видів:
   безхребетних гідробіотнів, іхтіофауни, земноводних,
   рептилій, птахів та ссавців. Матеріали повинні містити
   дані про вплив зміни гідрологічного режиму річки
   Шопурки в результаті будівництва каскаду МГЕС- 1 та
   МГЕС-2, особливо, у сезонному аспекті, на якісні та
   кількісні характеристики угруповань тварин, рослин, на
   червонокнижні види, на рідкісні та важливі прибережні
   оселища. Це дослідження повинно містити:
    видовий та кількісний склад гідробіонтів
   (одноклітинні, водорості, макробіонти, іхтіофауна,
   амфібії-) р. Шопурка у межах міста та поза межами
   міста та прогнозована зміна видових та кількісних
   Враховано
   частково
   Питання «повних біологічних і екологічних досліджень» р. Шопурка
   стосується не звіту ОВД, а розробки розділу ОВНС у проектно-технічній
   документації, див. чинне законодавство України.5 Окремо питанням кількісно-
   якісної характеристики безхребетних гідробіонітів і іхтіофауни займатиметься
   Інститут гідробіології НАН України при розробці окремого звіту «Оцінка
   впливу будівництва і експлуатації малої ГЕС на екологічний стан річки
   Шопурка та розробка рекомендацій щодо створення рибоходу», результати
   якого увійдуть до розділу ОВНС проектно-технічної документації6.
   Питання «ризиків» для населення від діяльності гідровузла МГЕС в с.
   Кобилецька Поляна. Усі гідротехнічні споруди об’єкту будуть запроектовані
   згідно вимог чинного будівельно законодавства України із урахуванням класу
   наслідків подібних об’єктів СС2-2.7
   Питання «соціально-економічних впливів» визначається у складі проектно-
   технічної документації в стадії ТЕО (техніко-економічне обгрунтування). Див.
   чинне законодавство України.
   Питання «терміну експлуатації МГЕС – 50 років».
   Експлуатація об’єкту МГЕС після 50 років роботи може бути продовжена
   4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва»; ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і
   зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовищ»; ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»; ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст
   детального плану території» та інше.
   5 ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовищ»; ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»; ДБН А.2.2-3-
   2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»
   6 ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовищ»; ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»
   7 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорія складності будівництва», із змінами від 10 червня 2017р. законом України «Про
   внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».
   127
   характеристик складу водної флори і фауни
   внаслідок каскаду МГЕС-1 та МГЕС-2 на Шопурка у
   Кобилецькій Поляні;
    опис річкових оселищ, пристосованих до
   природного гідрологічного режиму (періоду
   паводків та періоду межені), які постраждають від
   підняття рівня води;
    чітку конструкцію рибоходу, який повинен
   відповідати рибогосподарській характеристиці
   Шопурки з врахуванням не лише сезонних міграцій
   риби, але й добових;
    чіткі обрахунки втрат рибних ресурсів не лише в
   результаті існуючих перешкод для міграції, але й в
   результаті гибелі малька у водосховищі під час його
   скочування за течією;
    чіткі обрахунки втрат рибних ресурсів в результаті
   зневоднення русла Шопурки в результаті деривації;
    чіткі обрахунки та пропозиції щодо штучного
   зариблення видами, які постраждають, зокрема
   червонокнижними;
    заходи із запобігання вселення у водосховище
   інвазійних видів;
    видовий склад водно-болотних видів птахів на р.
   Шорупки, зокрема тих, які гніздяться на острівних
   наносах та при березі, прогнозований вплив на ці
   види в результаті підняття рівня води у Шопурки;
    детальна оцінка негативного впливу на річку під час
   будівельних робіт та оцінка втрат біорізноманіття.
   Також у результатах ОВД повинен міститись розділ,
   який повинен стосуватись повного аналізу та прогнозу
   здатності порушеної в результаті будівництва МГЕС
   екосистеми р. Шопурка адаптуватись до негативних
   впливів глобальних змін клімату. Аналіз повинен
   містити дані про тенденції останніх 20 років та прогнози
   на наступні 20 років щодо гідрології, гідрогеології та
   після обстеження технічного стану споруд. При необхідності буде розроблена
   окрема проектно-технічна документація із реконструкції або переоснащення
   об’єкту. В разі виникнення неможливості продовження експлуатації МГЕС буде
   розроблено окремий проект демонтажу об’єкту згідно діючих норм і
   законодавства України.
   128
   метрологічних явищ, а також питань збереження
   біорізноманіття автохтонних видів та біологічного
   забруднення інвазійними видами.
   У звіті повинен міститись розділ з аналізом нульової
   альтернативи, тобто, альтернативи, яка ситуацію, коли
   на Шопурці не будуть будуватись жодна МГЕС.
   Усі дослідження у перелічених вище галузях повинні
   проводитись не менше року, враховуючи кожен сезон.
   У результатах ОВД повинна міститись детальна
   інформація щодо ризиків від МГЕС-1 та МГЕС-2 для
   населення Кобилецької Поляни та Великого Бичкова,
   який знаходиться нижче за течією, під час проходження
   паводків, максимальної сили зокрема (такі відбуваються
   1-2 на 10 років).
   Щодо соціально-економічних впливів на громаду
   Кобилецької Поляни: у звіті з ОВД повинен бути розділ
   з описом кількості робочих місць, податків, які
   надходитимуть у місцевий бюджет та конкретної вигоди
   місцевої економіки від роботи МГЕС-1 у цифрах.
   Орієнтовний термін експлуатації МГЕС – 50 років.
   Пропозиція: звіт з ОВД повинен містити повний опис
   демонтажу міні ГЕС через 50 років та детального плану
   ревіталізації річки Шопурка з фінансовими
   обрахунками. У цьому розділі необхідно обрахувати
   також вартість екологічних послуг річки сьогодні та
   втрат, які можуть статися в наслідок будівництва
   каскаду МГЕС-1 та МГЕС-2 на Шопурці у Кобилецькій
   Поляні. Обрахунки екологічних послуг також повинні
   бути виконані досвідченими науковими організаціями,
   які мають кількарічний досвід виконання таких робіт.
   Лист від 31.05.2018, б/н, Громадської організації «Комітет екологічного порятунку України»
   5 Згідно з повідомленнями про плановану діяльність,
   дві нові МГЕС будуть розташовані у смт. Кобилецька
   Поляна Рахівського району в урочищах Підподерей та
   Квасний на руслі ріки Шопурка. Загальною встановлена
   Враховано
   частково
   «Бурштинський енергоострів» працює завдяки діяльності Бурштинської ТЕС,
   станція котра уведена у експлуатацію 1969 року і використовує для роботи
   тверде паливо, і яка є потужним джерелом забруднення хімічними речовинами
   повітря, ґрунтів і води. Спостереження вчених-екологів доводять, що дальність
   129
   потужність кожної МГЕС до 999 кВт. Генерація
   електроенергії здійснюватиметься за рахунок місцевого
   відновлюваного джерела енергії – води.
   Аналіз повідомлень про плановану діяльність щодо
   будівництва та експлуатації МГЕС на р. Шопурка в смт.
   Кобилецька Поляна дає підстави для таких зауважень.
   Функціонування МГЕС у смт. Кобилецька Поляна аж
   ніяк не може вплинути на забезпечення стабільності
   подачі електроенергії в Закарпатській області, оскільки
   споживання електроенергії в області повністю
   забезпечується генерацією «Бурштинського
   енергоострова» сумарною потужністю 1,95 ГВт, тоді, як
   споживання в області становить приблизно 1800 млн.
   кВт-год (http://www.саrpathia.gov.ua/storinka/ napryamkyrozvytku),
   або 500 МВт у перерахунку на потужність
   енергоустановок. Виробіток з додаткових потужностей
   енерговиробництва, наприклад МГЕС, подається у
   загальну державну мережу, звідки значна частина
   електроенергії, виробленої на заході України, йде на
   експорт і дає прибутки приватним виробникам.
   поширення викидів сягає 100 км. У 2009р було зафіксовано викиди 190,9 тис.
   тон шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис.
   т сірчистого ангідриду, 11-12 тис. т діоксиду азоту й 0,93 тис. тон оксиду
   вуглецю. Формально теплова станція спричиняє більше 80 % викидів у
   атмосферу від загальної кількості викидів стаціонарних джерел усієї Івано-
   Франківської обл. Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в хімічні
   реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на землю.
   Наразі, викиди сірчистого ангідриду являються найгострішою проблемою і не
   відповідають європейським нормам. Діоксид азоту спричиняє смог. Оксид
   вуглецю посилює парниковий ефект. Тобто ТЕС створює надмірне
   навантаження на стан навколишнього середовища не тільки Івано-Франківської
   області, а і Карпатського регіону в цілому. Неодноразово піднімалося
   громадськістю і екологами питання припинення експлуатації Бурштинської
   ТЕС із переходом на електростанції, які для роботи використовують
   відновлювальні джерела енергії.
   Внутрішнє виробництво електроенергії самого Закарпаття не більше 8 – 10%
   від потреб, що робить область вразливою від зовнішніх поставок. Окрім того
   пікові навантаження на мережу не перекриваються зовнішніми надходженнями
   ел-гії, що підтверджується роботою Теребле-Ріцької ГЕС, яка компенсує
   «піки» щоденно.
   Залежність області від зовнішнього джерела електроенергії є критичною і
   вразі виникнення форс-мажорних обставин (аварія на магістральних ЛЕП,
   аварія на Бурштинській ТЕС, аварія на п\с 220 кВ Мукачево тощо) зробить
   забезпечення нормального електроспоживання в області неможливим на
   тривалий час (на час дії форс-мажорних обставин).
   «Бурштинський острів» з 1 липня 2002 р. відокремлений від об’єднаної
   енергосистеми України і працює паралельно і зв’язку із об’єднаною
   енергетичною системою європейських країн (UCTE), що створило «обставину»
   переваги експорту його безпеки, стабільності і якості над внутрішніми
   потребами в електроенергії. По-суті виникла ситуація, що від «Бурштинського
   острова» по магістральним ЛЕПам до Закарпаття потрапляє експортний об’єм
   ел-гії плюс об’єм для внутрішніх потреб області, а не навпаки.
   Підсумок: Закарпатська область потребує розвиток внутрішнього
   виробництва ел-гії для уникнення можливих проблем у майбутньому. Для
   130
   цього є доцільним використання передового досвіду країн Європи у виробленні
   ел-гії із ВДЕ. Окрім того за даними Державного агентства з енергоефективності
   і енергозбереження тільки загальний гідроенергетичний потенціал річок
   Закарпатської області сягає 4532 млн. кВт год./рік, з якого економічно
   доцільний потенціал, без істотного впливу на довкілля сягає 1357 млн.
   кВт.год/рік. По-суті, область при сталому розвитку усіх видів альтернативної
   енергетики могла б повністю забезпечити власні потреби у електроенергії.
   Планова діяльність здійснюватиметься згідно до положень «Національного
   плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року», затверджений
   розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014р. №902-р та «Програми розвитку
   гідроенергетики на період до 2026 року», схвалено розпорядженням Кабінету
   Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р, що сприятиме збільшенню
   частки виробленої електроенергії із відновлювальних джерел енергії у
   загальному енергетичному балансі України. Положення вище згаданих
   програм співзвучні із Директивою ЄС 2009/28/ «Про сприяння використанню
   енергії з відновлюваних джерел» створила основу для просування ВДЕ у ЄС та
   встановила обов’язкові національні цільові показники, а саме: до 2020 року
   частка ВДЕ у кінцевому споживанні енергії у середньому у ЄС−28 має досягти
   20%, в тому числі у транспорті – 10%.
   Виглядає дивною позиція ГО «Комітет екологічного порятунку України», яка
   відстоює застарілу теплову генерацію електроенергії, що продукується
   системою ТЕС об’єднаних до «Бурштинського енергоостову», котрі своєю
   діяльністю створюють постійні проблеми для довкілля та здоров’я людини!
   6 Функціонування нових МГЕС не зменшує викиди
   парникових газів, оскільки не призводить до зменшення
   потужностей ТЕС, а навпаки. Для забезпечення
   стабільної напруги з альтернативних джерел енергії ТЕС
   працюють додатково.
   Відхилено ГО «Комітет екологічного порятунку України» переплутало діяльність СЕС,
   ВЕС із гідравлічними станціями (ГЕС). Дійсно для сонячних і вітрових
   електростанцій потрібно забезпечувати постійний запас маневрової напруги,
   оскільки у їхній діяльності спостерігаються миттєві підвищення і миттєві
   пониження потужності (спорадичні зміни сили вітру, шквали, урагани, штиль,
   довготривала хмарність тощо), а від так і поточного виробітку електроенергії,
   що розбалансовує мережу. У таких випадках вказані втрати компенсуються
   роботою традиційних електростанцій ТЕС, ТЕЦ, АЕС, а також
   гідроакумулюючими станціями (ГАЕС). Для прикладу: у піковому режимі
   працює Теребле-Ріцька ГЕС, яка компенсує «пікові» навантаження на мережу
   щоденно.
   У роботі ГЕС подібні явища відсутні. Робота станції повністю залежить від
   водотоку, який більш прогнозований і його зміни плавні і розтягнуті в часі.
   131
   Паводкові витрати теж не формуються миттєво, що не призводить до
   стрибкоподібного підвищення потужності. Також ГЕС можливо легко
   зупинити трансформувавши усі паводкові витрати через підпірну споруду, а
   пуск і зупинка МГЕС не потребує використання додаткової енергії і
   підготовки.
   Навпаки ГЕС вважається найкращим джерелом маневрової напруги:
   Тип
   електр
   о-
   станціії
   Технічний
   мінімум
   навантаження, в
   % (відношенні
   мінімально
   допустимої
   потужності до
   встановленої)
   Діапазон
   регулювання,
   в %
   Час виходу на
   макс. потужність, хв.
   Після
   зупинки
   Із
   гарячого
   стану
   АЕС 85-90 10-15 390-660 60
   ТЕС 70-80 20-30 90-180 20-50
   ГЕС 0 100 1-2 0,25-0,5
   7 Якість води у р. Шопурки до пунктів потенційного
   будівництва МГЕС у смт. Кобилецькій Поляні є
   «відмінною». Наукові дослідження функціонування
   аналогічних МГЕС в Українських Карпатах довели, що
   нижче них якість води зменшується на одну- дві
   категорії. Річка Шопурка є джерелом цінної питної води
   в регіоні й будівництво та функціонування у її руслі
   МГЕС однозначно призведе до погіршення її якості.
   Враховано
   частково
   Якісно-кількісний показник – «відмінна вода», вжито суб’єктивно і
   помилково і без посилання на дослідження сучасного гідроекологічного стану
   та якість води р. Шопурка із отриманням фізико-хімічних і біологічних даних із
   порівнянням отриманих результатів з санітарними нормами ГДК – гранично
   допустимі концентрації.8 Якщо у ГО «Комітет екологічного порятунку
   України» наявні дослідження вказаного рівня і якості, просимо його долучити
   до звіту з ОВД.
   На даний час спостерігається зворотна ситуація: пошкоджені і недіючі очисні
   споруди бувшого К.Полянського арматурного заводу не виконують своєї
   функції; у майже всього побутового сектору населеного пункту відсутні будь-
   які очисні споруди і значна частина об’єму господарсько-фекальної каналізації
   без очищення потрапляє до р. Шопурка; потрапляння значних об’ємів ТПВ
   різної природи до русла річки. Найбільш критичною дана ситуація
   8 ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством; СНиП 2.04.03-85 Канализация, наружные сети и сооружения;
   Узагальнений перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин для води…, – 09.08.90р.
   132
   спостерігається у меженевий період із візуальним погіршення санітарних умов
   води в р. Шопурка.
   Також селищна рада К. Поляни на громадських обговореннях ДПТ просила
   ТОВ «Гідроресурс Шопурка» прийняти дольову участь у проекті реконструкції
   очисних споруд селища.
   8 Унаслідок будівництва й функціонування МГЕС у
   смт. Кобилецька Поляна буде зменшена пропускна
   здатність Шопурки як міграційного коридору водних
   організмів, насамперед риб, з яких у місці будівництва
   відзначено 7 червонокнижних. 10 видів аборигенних риб
   здійснюють нерестові та нагульні міграції, серед яких і
   червонокнижні лосось дунайський, марена звичайна та
   марена дунайсько-дністрова. За умови вже існуючого
   зарегулювання інших приток верхньої частини басейну
   р. Тиси (Ріка, Теребля, Біла Тиса, Боржава та інші),
   Шопурка стає цінним біотопом для відновлення
   рідкісних риб, амфібій та безхребетних організмів.
   Враховано
   частково
   На стадії розробки розділу ОВНС проектно-технічної документації буде
   окремо розроблятися «Оцінка впливу будівництва і експлуатації малої ГЕС
   (смт. Кобилецька Поляна) на екологічний стан річки Шопурка та розробка
   рекомендацій щодо створення рибоходу» для визначенням сучасного стану
   рослин русла річки і її берегів, сучасного стану безхребетних, сучасного стану
   іхтіофауни, тощо із окремою оцінкою впливу будівництва і експлуатації МГЕС
   на якість води і біорізноманіття та рекомендаціями з мінімізації негативного
   впливу. Також розроблятиметься тип, характеристика, кількісно-якісні
   показники, спроможність рибохідних споруд і рибозахисних споруд.
   9 Навіть за умови будівництва ефективних рибоходів та
   встановлення рибозахисного обладнання, перепонами
   для міграцій плідників риб на нерест, скату молоді риб
   та дрифту видів водних безхребетних слугуватимуть
   лімнічні водойми-загати й обміління ріки за рахунок
   відведення її вод у закритий трубопровід, що змінять
   обов’язкові міграційні умови – швидкість течії та
   температуру води.
   Відхилено Щодо «рибохідних споруд»
   Позитивний досвід уведення у експлуатацію сучасних рибохідних споруд ну
   країнах ЄС із розвинутою гідроенергетикою: Австрія, Італія, Швейцарія,
   Норвегія свідчить про нормальний рівень міграції риб водоймами.
   Щодо «обміління річки» і утворення «лімнічних водойм».
   Утворення процесу обміління річки в межах шляху деривації можливий
   тільки в меженевий період і в особливо посушливий рік з критично низькими
   рівнями води. Для запобігання вказаних процесів проектно-технічною
   документацією буде передбачено зупинку МГЕС на період несприятливих
   погодних умов із повною трансформацією стоку через підпірну споруду і
   водовипускні засоби греблі.
   Утворення «лімнічних водойм» в межах будівництва гідровузлів МГЕС
   неможливо, оскільки морфологія р. Шопурка має великі природні ухили від
   витоків аж гирла (типова гірська річка) із швидким водостоком. Ці явища
   сприяють значній швидкості водообміну, котрі унеможливлюють утворення
   «лімнічних водойм-загат», навіть в межах утворених технологічних водойм
   після підпірних споруд.
   10 Наявність трубопроводів, загат, обов’язкове обміління
   ріки та й самі будівельні роботи різко знизять
   Враховано
   частково
   Створення технологічних водойм після підпірних споруд МГЕС, розглядалося
   на громадських слуханнях щодо ДПТ, як елемент рекреації і відпочинку смт.
   133
   туристичну привабливість середньої та нижньої частини
   басейну Шопурки, що призведе до збитків власників
   об’єктів зеленого туризму та інших видів рекреації, які в
   останні роки активно розвиваються в області.
   К.Поляна. Для цього буде у попередньо визначених місцях поряд із водоймою
   створено відпочинкові зони із «тимчасовою» інфраструктурою (згідно Водного
   кодексу України). Штучні водойми можливо буде використовувати як
   рибогосподарські (із штучним розведенням визначених проектом ОВНС видів
   риб) і спортивно-рибальські водні одиниці. Крім того технологічні водойми
   можуть бути використані як резервуар необхідного об’єму води для
   пожежогасіння.
   11 Однозначна зміна гідрологічного режиму унаслідок
   будівництва МГЕС на р. Шопурка матиме низку
   негативних впливів на берегові угруповання рослин і
   тварин на природоохоронних територіях, насамперед в
   заказнику загальнодержавного значення «Діброва»,
   який розташований з лівого берегу р. Шопурка
   безпосередньо нижче потенційної зони будівництва
   МГЕС.
   Враховано
   частково
   Основні гідротехнічні споруди МГЕС-1, 2 будуть побудовані на лівому березі
   р. Шопурка в межах смт. К. Поляна у місцях значної тривалої берегової ерозії,
   котра вже спричинила до значних втрат кількісного і якісного складу рослин
   берегової лінії. Процеси ерозії продовжуються і відбуваються навіть при
   незначних підйомах рівнів води у річці та починають впливати на народно-
   господарську інфраструктуру мешканців селища.
   Споруди МГЕС мережі деривації стануть елементами берегозахисту,
   запинять ерозію, а від так сприятимуть відновленню рослинності берегів річки
   Шопурка.
   Вплив на тваринних світ буде мінімальним, оскільки усі об’єкти МГЕС
   будуть розташовані в межах населеного пункту на землях, які
   використовуються і використовувалися мешканцями для народно-
   господарської діяльності в т.ч. на землях приватної власності.
   Частина мережі деривації МГЕС-1 пролягатиме поряд із існуючим селищним
   сміттєзвалищем, яке на даний час розташоване на лівому березі у безпосередній
   близькості до русла річки.
   ТОВ «Гідроресурс Шопурка» на громадських обговореннях взяло на себе
   зобов’язання вирішити питання селищного сміттєзвалища, щоб воно в
   майбутньому не загрожувало екології р. Шопурка.
   До природоохоронних меж заказника «Дірбова» об’єкти МГЕС-1,2 на
   потрапляють.
   12 Оскільки р. Шопурка є притокою транскордонної
   ріки Тиси, зміна її екосистеми і якості води-призведе до
   негативної зміни багатьох гідрологічних та біотичних
   параметрів самої Тиси не тільки у межах України, а й
   сусідніх держав, насамперед Угорщини.
   Відхилено Річка Шопурка не є транскордонною річкою, тому окремого повідомлення
   про планову діяльність відповідальні за водні об’єкти іноземні організації
   законодавство України не вимагає.
   134
   Вважаємо, що проектоване будівництво МГЕС на р.
   Шопурка буде мати різко негативний вплив на
   екологічний стан річки та її басейну і завдасть значної
   шкоди, як басейновій екосистемі, так і місцевому
   населенню.
   Лист від 31.05.2018, б/н, гр. Т. І. Микитчак та Ю.В. Канарського
   13 Згідно з повідомленнями про плановану діяльність,
   розміщення двох МГЕС у смт. Кобилецька Поляна
   Рахівського району в урочищах Підподерей та Квасний
   на р. Шопурка загальною встановленою потужністю
   кожної до 999 кВт. Генерація електроенергії
   здійснюватиметься за рахунок місцевого
   відновлюваного джерела енергії – води.
   Аналіз повідомлень про плановану діяльність щодо
   будівництва та експлуатації МГЕС на р. Шопурка дає
   підстави для таких зауважень.
3. Пункт 2. ГЕС дериваційного типу на цій
   річковій ділянці (технічна альтернатива 1 – відкритий
   залізобетонний лоток з переходом у трубопровід
   закритого типу) призведе до знищення чи істотної
   перебудови типових біотопів реофільних безхребетних і
   стане істотною перешкодою руху гідробіонтів
   міграційними річковими коридорами; будівництво
   греблі висотою 8,5 м (технічна альтернатива 2) є
   доцільним лише при створенні великого за площею
   водосховища, що за гідрологічними показниками р.
   Шопурки є неприйнятним з огляду створення лімнічної
   перешкоди на міграційних коридорах гідробіонтів. Ці
   дві технічні альтернативи будівництва й експлуатації
   МГЕС на р. Шопурка є неприйнятними з точки зору
   збереження місцевих річкових та берегових екосистем.
   Враховано
   частково
   Щодо зауважень по технічній альтернативі-1
   Даний тип мережі деривації не створює високо рівня загроз для
   біологічного різноманіття водойм, оскільки не передбачається повного відводу
   води від основного русла річки. Конструкція водозабору передбачає забір води
   із верхнього шару технологічної водойми, а швидкість води в мережі деривації
   не більше 1 м/с, тобто менша ніж в основному руслі, що мінімізує можливість
   потрапляння до відстійника біоти, земноводних, іхтіофауни тощо.
   Найбільші можливі небезпеки для біологічного різноманіття р. Шопурка
   мережа деривації може спричинити тільки в меженевий період або в особливо
   посушливий рік 95% забезпеченості. Проте при таких умовах плановою
   діяльністю експлуатація МГЕС не передбачається. Більше того МГЕС-1 і
   МГЕС-2 будуть обладнанні сучасними гідроагрегатами австрійської компанії
   Kössler GmbH & Co KG9 із мінімальним робочою витратою близько 4 м3/с, що
   більше ніж в три рази від визначеного санітарного мінімуму р. Шопурка у
   гідростворі К. Поляна. Екологічні витрати (Санітарний мінімум) розраховано у
   розмірі – 1,29 м3/с10.
   Щодо зауважень по технічній альтернативі-2
   Будівництво руслової МГЕС, згідно із попередніми топо-геодезичними
   вишукувальними роботами є умовно можливим, оскільки створити сталий
   нормально підпертий рівень (НПР) у створі греблі висотою 10 м створить
   надмірне підняття рівня води в руслі річки із виходом її на заплаву.
   Трансформація паводкових витрат потребуватиме підняття форсованого рівня
   води ще на два метри над гребнем підпірної споруди, що створить небезпеку
   для прилеглої інфраструктури населеного пункту. Законодавство України і
   чинні будівельні норми ставлять питання безпеки людини пріоритетним, тому
   реалізація проекту руслової МГЕС є умовно можливою через реалізацію
   9 http://www.koessler.com/
   10 СНиП 2.01.14-83 Визначення розрахункових гідрологічних характеристик; ДБН В.2.4-8:2014 Визначення розрахункових гідрологічних характеристик
   135
   Детальніше – у зауваженнях щодо впливу на
   навколишнє середовище.
   часткового відселення людей. Дане питання не знайшло своєї підтримки ще на
   стадії попереднього обговорення ДПТ.
   14 Тези пункту 4 «Соціально-економічний вплив
   планованої діяльності» мають суто декларативно-
   популістичний характер:
   «Метою будівництва запланованої МГЕС є
   вироблення електроенергії для надійного
   енергозабезпечення заходу Укра’йіи та зменшення
   залежності України від зовнішніх джерел енергії». –
   Сумарне споживання електроенергії в Закарпатській
   області становить приблизно 1800 млн. кВт-год
   (http://www.саrpathia.gov.ua/storinka/ napryamkyrozvytku),
   або 500 МВт у перерахунку на потужність
   енергоустановок, і повністю забезпечується генерацією
   «Бурштинського енергоострова» сумарною потужністю
   1,95 ГВт. З огляду на це, твердження, що МГЕС на р.
   Шопурка сприятимуть надійному енергозабезпеченню
   заходу України, є безпідставними. Оскільки вироблена у
   цьому регіоні електроенергія значною мірою йде на
   експорт, за який прибуток отримують приватні
   структури, то мова про зменшення енергетичної
   незалежності України є суто популістичною.
   «Реалізація проектних рішень з виробництва
   електроенергії за рахунок води дозволить покращити
   стан навколишнього природного середовища за рахунок
   скорочення викидів парникових газів у атмосферу» –
   експлуатація МГЕС на р. Шопурка аж ніяк не зменшить
   викиди СОг, оскільки виробіток електроенергії ТЕС у
   цьому випадку також не зменшиться, а тільки зросте,
   оскільки для забезпечення стабільної напруги,
   виробленої МГЕС, буде збільшено виробництво
   електроенергії і на ТЕС заходу України.
   «…забезпечити екологічно чистою електроенергією,
   створити нові робочі місця і інвестувати в місцеву
   Враховано
   частково
   Щодо зауважень до тез пункту 4 «Соціально-економічний вплив
   планової діяльності»
   Зауваження мають ознаки суб’єктивності і маніпулятивний характер.
   Питання ефективності «Бурштинського енергоострову» і «зелена
   енергетика», що використовує ВДЕ.
   «Бурштинський енергоострів» працює завдяки діяльності Бурштинської
   ТЕС, станція котра уведена у експлуатацію 1969 року і використовує для
   роботи тверде паливо, і яка є потужним джерелом забруднення хімічними
   речовинами повітря, ґрунтів і води. Спостереження вчених-екологів доводять,
   що дальність поширення викидів сягає 100 км. У 2009р було зафіксовано
   викиди 190,9 тис. тон шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих
   частинок, 159,9 тис. т сірчистого ангідриду, 11-12 тис. т діоксиду азоту й 0,93
   тис. тон оксиду вуглецю. Формально теплова станція спричиняє більше 80 %
   викидів у атмосферу від загальної кількості викидів стаціонарних джерел усієї
   Івано-Франківської обл. Сірчистий ангідрид в атмосферному повітрі вступає в
   хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот може пролитися з дощем на
   землю. Наразі, викиди сірчистого ангідриду являються найгострішою
   проблемою і не відповідають європейським нормам. Діоксид азоту спричиняє
   смог. Оксид вуглецю посилює парниковий ефект. Тобто ТЕС створює
   надмірне навантаження на стан навколишнього середовища не тільки Івано-
   Франківської області, а і Карпатського регіону в цілому. Неодноразово
   піднімалося громадськістю і екологами питання припинення експлуатації
   Бурштинської ТЕС із переходом на електростанції, які для роботи
   використовують відновлювальні джерела енергії.
   Внутрішнє виробництво електроенергії самого Закарпаття не більше 8 – 10%
   від потреб, що робить область вразливою від зовнішніх поставок. Окрім того
   пікові навантаження на мережу не перекриваються зовнішніми надходженнями
   ел-гії, що підтверджується роботою Теребле-Ріцької ГЕС, яка компенсує
   «піки» щоденно.
   Залежність області від зовнішнього джерела електроенергії є критичною і
   вразі виникнення форс-мажорних обставин (аварія на магістральних ЛЕП,
   аварія на Бурштинській ТЕС, аварія на п\с 220 кВ Мукачево тощо) зробить
   забезпечення нормального електроспоживання в області неможливим на
   136
   економіку.» – багаторічні дослідження існуючих ГЕС на
   території Закарпатської області довели, що такі
   гідротехнічні споруди чинять істотний негативний
   вплив на місцеві природні екосистеми аж до повної їх
   перебудови чи часткового знищення, тому безпідставно
   в цьому випадку використовувати термін «екологічно
   чиста електроенергія». Сумнівно, що створення
   декількох робочих місць і сплачення податку суб’єктів
   господарювання у місцевий бюджет може суттєво
   вплинути на зростання місцевої економіки. Натомість
   негативні впливи втілення цього проекту апріорі будуть
   приносити істотні економічні збитки місцевому
   населенню.
   «Покращить санітарний стан ріки Шопурка та
   забезпечить підвищення можливості її до
   самоочищення (значний об ’см сміття і твердого стоку
   зупинятиметься перед підпірною спорудою), що
   позитивно вплине на екологічну ситуацію на прилеглій
   до створу території» – це твердження є голослівним,
   оскільки процеси самоочищення водойм є біологічними
   процесами й відбуваються за рахунок діяльності
   природної гідрофауни безхребетних, найпростіших,
   бактерій, грибів та інших груп організмів, середовище
   існування яких буде поставлене під загрозу змінами
   гідрологічного режиму р. Шопурки. Щодо сміття, то
   водозбірні площі річок Середня Ріка й Крайня Ріка, які в
   смт. Кобилецька Поляна зливаються у р. Шопурку, є
   незаселеними. Основна маса скидів побутового сміття у
   р. Шопурка на цьому висотному рівні формується
   власне у Кобилецькій Поляні. Оскільки витоки
   Середньої й Крайньої Ріки розташовані на південних
   схилах високогірного масиву Свидівець, то їхні води є
   дуже цінним ресурсом питної води високої якості.
   Будівництво й експлуатація МГЕС що дериваційного,
   тривалий час (на час дії форс-мажорних обставин).
   «Бурштинський острів» з 1 липня 2002 р. відокремлений від об’єднаної
   енергосистеми України і працює паралельно і зв’язку із об’єднаною
   енергетичною системою європейських країн (UCTE), що створило «обставину»
   переваги експорту його безпеки, стабільності і якості над внутрішніми
   потребами в електроенергії. По-суті виникла ситуація, що від «Бурштинського
   острова» по магістральним ЛЕПам до Закарпаття потрапляє експортний об’єм
   ел-гії плюс об’єм для внутрішніх потреб області, а не навпаки.
   Підсумок: Закарпатська область потребує розвиток внутрішнього
   виробництва ел-гії для уникнення можливих проблем у майбутньому. Для
   цього є доцільним використання передового досвіду країн Європи у
   виробленні ел-гії із ВДЕ. Окрім того за даними Державного агентства з
   енергоефективності і енергозбереження тільки загальний гідроенергетичний
   потенціал річок Закарпатської області сягає 4532 млн. кВт год./рік, з якого
   економічно доцільний потенціал, без істотного впливу на довкілля сягає 1357
   млн. кВт.год/рік. По-суті, область при сталому розвитку усіх видів
   альтернативної енергетики могла б повністю забезпечити власні потреби у
   електроенергії.
   Планова діяльність здійснюватиметься згідно до положень «Національного
   плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року», затверджений
   розпорядженням КМУ від 1 жовтня 2014р. №902-р та «Програми розвитку
   гідроенергетики на період до 2026 року», схвалено розпорядженням Кабінету
   Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р, що сприятиме збільшенню
   частки виробленої електроенергії із відновлювальних джерел енергії у
   загальному енергетичному балансі України. Положення вище згаданих
   програм співзвучні із Директивою ЄС 2009/28/ «Про сприяння використанню
   енергії з відновлюваних джерел» створила основу для просування ВДЕ у ЄС та
   встановила обов’язкові національні цільові показники, а саме: до 2020 року
   частка ВДЕ у кінцевому споживанні енергії у середньому у ЄС−28 має досягти
   20%, в тому числі у транспорті – 10%.
   Виглядає дивною позиція вчених-екологів, яка відстоює застарілу теплову
   генерацію електроенергії, що продукується системою ТЕС об’єднаних до
   «Бурштинського енергоостову», котрі своєю діяльністю створюють постійні
   проблеми для довкілля та здоров’я людини!
   Щодо «стабілізації напруги від діяльності МГЕС».
   137
   що загатного типу з прямим скидом в жодному випадку
   позитивно не вплине на якість води у річці. Натомість
   відбудеться негативна зміна якості води такого чистого
   допливу в транскордонну ріку Тиса, як Шопурка, що
   знизить якість води у Тисі не тільки на території
   Закарпатської області, а й за межами України.
   Дослідження впливу гідроелектростанцій в Українських
   Карпатах (Теребле-Ріцька ТЕС, Пробійнівська і Явірська
   МГЕС) показали, що їх функціонування знижує якість
   води на дві категорії класифікації якості вод за
   нормативними актами України. У випадку Шопурки з
   чистої і достатньо чистої якість води нижче МГЕС
   зміниться на слабо забруднену й забруднену.
   Абсолютна некомпетентність у питанні гідроенергетики і
   електроенергетики в цілому. Вчені-екологи переплутали діяльність СЕС, ВЕС
   із гідравлічними станціями (ГЕС). Дійсно для сонячних і вітрових
   електростанцій потрібно забезпечувати постійний запас маневрової напруги,
   оскільки у їхній діяльності спостерігаються миттєві підвищення і миттєві
   пониження потужності (спорадичні зміни сили вітру, шквали, урагани, штиль,
   довготривала хмарність тощо), а від так і поточного виробітку електроенергії,
   що розбалансовує мережу. У таких випадках вказані втрати компенсуються
   роботою традиційних електростанцій ТЕС, ТЕЦ, АЕС, а також
   гідроакумулюючими станціями (ГАЕС). Для прикладу: у піковому режимі
   працює Теребле-Ріцька ГЕС, яка компенсує «пікові» навантаження на мережу
   щоденно.
   У роботі ГЕС подібні явища відсутні. Робота станції повністю залежить від
   водотоку, який більш прогнозований і його зміни плавні та розтягнуті в часі.
   Паводкові витрати теж не формуються миттєво, що не призводить до
   стрибкоподібного підвищення потужності. Також ГЕС можливо легко
   зупинити трансформувавши усі паводкові витрати через підпірну споруду, а
   пуск і зупинка МГЕС не потребує використання додаткової енергії і
   підготовки.
   Навпаки ГЕС вважається найкращим джерелом маневрової напруги:
   Тип
   електр
   о-
   станціії
   Технічний
   мінімум
   навантаження, в
   % (відношенні
   мінімально
   допустимої
   потужності до
   встановленої)
   Діапазон
   регулювання,
   в %
   Час виходу на
   макс. потужність, хв.
   Після
   зупинки
   Із
   гарячого
   стану
   АЕС 85-90 10-15 390-660 60
   ТЕС 70-80 20-30 90-180 20-50
   ГЕС 0 100 1-2 0,25-0,5
   Щодо питання «екологічно чиста електроенергія і рівень інвестицій у
   138
   місцеву економіку»
   «Багаторічні дослідження існуючих ГЕС»?
   Який рівень даних досліджень: сучасність, комплексність, кількісно-якісні
   показники отриманих результатів? Якими установами проводилися дані
   дослідження, за якою методикою і на підставі якої нормативно-технічної і
   нормативно-санітарної документації України? Якщо у шановних к.б.н.
   Микітчак Т.І. і к.б.н. Канарський Ю.В. наявні актуальні матеріали досліджень
   впливів на довкілля діючих малих ГЕС із спостереженнями не менше року, то
   просимо їх долучити до формування актуального звіту із ОВД. Досить
   користуватися лише загальними суб’єктивними поняттями і формулюваннями.
   На даний час дослідження впливів МГЕС на довкілля проводилися
   приватними особами без застосування методології діючих нормативно-
   технічних і нормативно-санітарних норм і переважно у меженевий період року,
   коли в річках спостерігалися мінімальні рівні води.
   Об’єкти гідроенергетики ведуть господарську на підставі чинного
   законодавства України у електроенергетиці.11 Усі податки і збори
   здійснюються відповідно до вимог законодавства України. Весь вироблений
   об’єм електроенергії ГЕС чітко облікується. Тобто такі об’єкти із економічної
   точки зору апріорі збитковими не можуть бути.
   Щодо питання «покращення санітарного стану р. Шопурка»
   Голослівне твердження про відсутність можливості підвищення санітарного
   стану річки Шопурки в межах смт. К.Поляна діяльністю гідроелектростанції.
   Планова діяльність передбачається у населеному пункті, а не на притоках р.
   Шопурка, а це передбачає певний рівень відповідальності за санітарний стан
   водного тіла, дотримання котрого було підтверджено на громадських
   слуханнях щодо питання ДПТ.
   На даний час санітарна ситуація в р. Шопурка в межах смт. К. Поляна
   постійно погіршується із ряду факторів:
   Аварійні і непрацюючі очисні споруди колишнього арматурного заводу не
   виконують своєї функції, натомість майже вся господарсько-фекальна
   каналізація від домогосподарств і об’єктів господарської діяльності потрапляє
   до річки.
   11 Закон України Про електроенергетику 1998, із доповненнями станом по 2017р.
   139
   Існуюче сміттєзвалище селища знаходиться на лівому березі річки
   Шопурка і при підвищеннях рівнів води велика кількість ТПВ потрапляє до
   водного тіла.
   Значні об’єми рештків деревини, що потрапляють до русла річки Шопурка від
   проведення лісозаготівельних робіт.
   Процес погіршення фізико-хімічних властивостей води в р. Шопурка від
   роботи гідроагрегату МГЕС навіть теоретично неможливий. В роботі станцій
   використовуватиметься сучасне обладнання австрійської компанії Kössler
   GmbH & Co KG12, яка є дочірнею одиницею німецької компанії Voith GmbH &
   Co. KGaA13 провідного виробника і розробника гідроенергетичного та
   технологій. Усі контактуючі із водою елементи гідроагрегатів є повністю
   ізольовані, а масляне господарство турбіни розташовується у
   водонепроникному приміщенні будівлі ГЕС.
   У приклад питання забруднення водного тіла можна навести діяльність
   рибного господарства біля с. Тур’я-Поляна, де в тому числі розташована
   МГЕС, яка використовує обладнання чеської компанії CINK. Водозабір
   ставків, що знаходиться в руслі р. Шипіт, не обладнаний жодними
   рибохідними спорудами, а весь об’єм стоків із рештками продуктів харчування
   і життєдіяльності риб без обов’язкової на те очистки, згідно діючих
   нормативів, потрапляє до води. Більшість рибогосподарств області працюють
   без очисних споруд, однак зауважень чи критики від вчених-екологів не
   надходить.
   15 У пункті 7 «Необхідна еколого-інженерна підготовка і
   захист території за альтернативами» заявлено
   «Остаточні рішення щодо еколого-інженерної
   підготовки і захисту території будуть прийняті на
   стадії «Проект», що є вже неприйнятним, оскільки в
   цьому випадку вирішення основних принципових
   питань щодо впливу втілення проекту на навколишнє
   середовище буде здійснене на стадії, коли суб’єкт
   Враховано
   частково
   Еколого-інженерна підготовка та захист території може бути здійснена на
   основі розробленої проектно-технічної документації згідно чинного
   законодавства.14 До виготовлення проектно-технічної документації можна
   приступити тільки після затвердження пакету документації України: детального
   плану території, проекту землевідводу, звіту із ОВД, технічних умов від ряду
   профільних державних установ. Просимо звернути на це увагу, щоб уникати
   хибних тверджень і заключень.
   12 http://www.koessler.com/
   13 http://voith.com/corp‐en/index.html
   14 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва»; ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і
   зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовищ»
   140
   господарювання прийматиме рішення без можливості
   публічного обговорення.
   16 Попередні оцінки можливих впливів будівництва та
   експлуатації МГЕС на р. Шопурка на довкілля (пункт 8.
   Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля)
   завідомо хибні:
   «Клімат і мікроклімат: вплив відсутній» – зміна
   гідрологічного режиму р. Шопурка внаслідок відбору
   вод у закритий трубопровід чи створення водосховища з
   підпірною стінкою 8.5 м безпосередньо матиме вплив на
   водний режим прилеглих територій, чинники якого
   значною мірою формують мікроклімат у долині ріки.
   «Водне середовище: Будівництво та експлуатація
   МГЕС не передбачає зміни гідрологічного режиму та
   негативного впливу на р. Шопурка» – дослідження
   впливу аналогічних МГЕС на території Українських
   Карпат показали, що гідрологічний режим у зоні їх
   впливу змінюється кардинально і значною мірою
   залежить від потреб функціонування цих гідротехнічних
   споруд.
   «Будівництво МГЕС не чинитиме негативного
   впливу на існуюче водне середовище»

• теза безпідставна, оскільки результати десятків
  наукових праць щодо впливу МГЕС на біоту
  Українських Карпат і середовище їх існування показали
  протилежні висновки.
  Протилежним до реалій є також твердження:
  «При будівництві МГЕС можна виділити ряд
  позитивних факторів впливу об’єкта планової діяльності
  на водне середовище: – збільшення надійності
  протипаводкого захисту населеній пунктів тощо;
• відновлення пошкоджених берегів і
  берегоукріпних споруд; – збільшення рибних запасів р.
  Шопурка через щорічне зарибнення». Технічно
  Враховано
  частково
  Вплив на «клімат і мікроклімат»
  Твердження про значний вплив на клімат і мікроклімат є суб’єктивне і
  упереджене, оскільки дериваційна мережа МГЕС не передбачає відведення
  всієї води від основного русла. При створенні руслової МГЕС вода взагалі не
  відокремлюється від русла, а прогрівання води у гірській річці із значним
  природнім ухилом і швидким водообміном у технологічній водоймі апріорі
  неможливо.
  «Гідрологічний режим»
  Гідрологічний режим – закономірні зміни стану водного об’єкту в часі: рівнів
  і витрат води, льодових явищ, температури води, кількості і складу
  перенесених течією наносів, змін русла річки, складу і концентрації
  розчинених речовин і т.д. Гідрологічний режим обумовлено фізико-
  географічними властивостями басейну і в першу чергу його кліматичними
  умовами. На природній гідрологічний режим людина не впливає. Якщо автор
  має на увазі неприродній стан гідрологічного режиму, що змінюється під
  впливом господарської діяльності людини, то діяльність малої ГЕС
  передбачається без зміни природніх витрат води, без зміни існуючого русла
  річки, зміни температури води, зміни кількості наносів тощо. Подібна станція
  працює по водотоку в межах існуючого русла у міждамбовому просторі із
  відновленням пошкоджених берегокріплень. Усі частини мережі деривації, що
  будуватимуться на лівому березі стануть елементами берегокріплень і
  зупинятимуть процеси ерозії берегів, які загрожують автомобільній дорозі,
  домогосподарствам, обмеженим сільськогосподарським угіддям.
  Щодо «відсутності сталого негативного впливу на навколишнє
  середовище»
  Теза про десятки наукових праць про негативний вплив ГЕС на навколишнє
  середовище безпідставна. Усі т.зв. дослідження базуються на одиничних
  спостереженнях переважно у меженевий період, ніхто не проводив тривале
  дослідження навколишнього середовище поряд із об’єктами МГЕС.
  Досвід розвитку гідроенергетики у країнах ЄС доводить відсутність сталого
  негативного впливу на довкілля. У підтвердження можна навести приклад
  використання водних ресурсів р. Траун Республіка Австрія, де існує 15 малих
  ГЕС, частина з яких введена у експлуатацію після 2000 р., і де поряд
  співіснують об’єкти НАТУРА 2000 (Untere Traun (SiteCode: AT3113000) Bird
  141
  гідроспоруди МГЕС не є протипаводковими, а вплив їх
  прямої діяльності на захист проти гіаводків не доведено
  на аналогічних об’єктах. Навпаки, вони сприятимуть
  зосередженню паводкових вод на місці загат, замість їх
  швидкого проходження руслом. Розмиття дамб,
  збудованих на осадових породах, під час сильних
  паводків становитиме загрозу спуску додаткових водних
  мас під час різкого підняття рівня води. Це твердження
  має сенс за умови, що під час паводків і повеней загати
  МГЕС будуть порожні й прийматимуть в своє ложе
  додаткові водні маси, що суперечить їх технічному
  завданню.
  Невідомо, що мається на увазі під «пошкодженими
  берегами» в умовах незарегульованого природного
  русла гірської ріки.
  Штучне зариблення не вплине на збереження
  якісного й кількісного складу аборигенної іхтіофауни.
  Басейн Шопурки є оселищем семи видів
  червонокнижних (ЧКУ, 2009) міног і риб (Мінога
  карпатська, Ялець-андруга європейський, Пічкур
  дунайський, Марена звичайна, Марена дунайсько-
  дністровська, Лосось дунайський, Харіус європейський),
  будівництво ГЕС у біотопах яких неможливе без
  негативного впливу на стан їхніх карпатських
  популяцій. Крім того, лосось дунайський є туводним
  видом, який здійснює щорічні міграції до нерестовищ у
  верхів’ї рік. Дериваційний чи загатний тип ГЕС на
  шляхах його міграцій є лімітуючою перешкодою таких
  міграцій. Так само міграції до міст нересту щорічно
  Directive Sites (SPA); Unteres Traun-und Almtal (SiteCode: AT3139000) Habitats
  Directive Sites (pSCI, SCI or SAC); Heißländen und Auwälder an der Traun
  (SiteCode: AT3109000) Habitats Directive Sites (pSCI, SCI or SAC); Traun-Donau-
  Auen (SiteCode: AT3114000) Habitats Directive Sites (pSCI, SCI or SAC))15.
  Більше того частина водосховищ і технологічних водойм діючих МГЕС стали
  складовою частиною об’єктів НАТУРА 2000 на р. Траун, що стало прикладом
  гармонійного використання водних ресурсів річки.
  Щодо «протипаводкового характеру гідротехнічних споруд»
  Теза не є обґрунтованою і носить суб’єктивний характер і висловлена не
  спеціалістом у галузі гідротехніки.
  В гірських районах протипаводковий захист – це захист від процесів
  берегової ерозії. Паводки останніх 20 років характеризуються своєю
  інтенсивністю, швидкістю стоку і коротким періодом проходження, що
  зумовило пониження існуючого базису дна річок (місцями ерозія дна досягає –
  1 – 1,5 м), збільшення їх ухилу і як наслідок їх швидкостей. Від цього
  збільшилась швидкість сходження твердого стоку. Ріки гірських районів
  фактично стікають по корінній породі (скелі.), русло стало схожим на рівчак,
  що унеможливлює процес нормального існування біоти. А в низинній частині
  спостерігається ненормальне нагромадження твердого стоку і як наслідок
  звуження русел.
  В самому смт. К. Поляна спостерігаються усі вище згадані негативні процеси.
  Крім того не існує природнього русла р. Шопурка в межах населеного пункту,
  оскільки ще у радянський період були побудовані берегозахисні споруди,
  бетонні стінки і дамби. На даний час від берегокріплень залишилися
  пошкоджені частини, а ерозія берегових ліній (особливо лівого берегу) почала
  загрожувати домогосподарствам, автомобільній дорозі і с/г угіддям.
  В даному плані частини дериваційної мережі станцій стануть елементами
  берегокріплень лівого берегу р. Шопурка.
  Щодо безпечного пропуску паводків через підпірні споруди
  Підпірні споруди МГЕС проектуються у формі водозливів, які згідно чинної
  нормативно-технічної бази, розраховуються для безпечного проходження
  15 http://natura2000.eea.europa.eu/
  142
  здійснюють і види марен. Щодо інших видів, то буде
  порушено чи частково знищено їхні постійні біотопи.
  Загатні водосховища, як лімнічне середовище в
  річковому континуумі, є часто непрохідною
  перешкодою не тільки для міграції риб на нерест, а
  також для скату їхньої молоді й дрифту безхребетних
  гідробіонтів униз за течією. Враховуючи наявне
  зарегулювання сусідніх з Шопуркою приток Тиси
  (Теребля, Ріка та інші), зростає роль саме цієї ріки у
  підтриманні популяцій міграційних видів риб та
  дрифтових водних комах у басейні верхньої Тиси.
  «Рослинність. Пряли загрози, які могли сприяти
  порушенню ґрунтового та рослинного покриву в процесі
  будівництва та експлуатації МГЕС, мінімальні або
  відсутні». – За даними Червоної Книги України (2009) у
  середній і нижній частині басейну Шопурки
  розташовані оселища 41 червонокнижного виду рослин.
  Зміна гідрологічного режиму цієї території не може не
  мати впливу на умови їх оселищ.
  «Птахи та кажани. Впливи, обумовлені
  реконструкцією та експлуатацією МГЕС на
  орнітофауну та каоюанів відсутні». – На території, яка
  перебуватиме під впливом будівництва та експлуатації
  МГЕС, за даними Червоної Книги України (2009),
  відзначено 16 видів рукокрилих. З них нічниця водяна
  як кормові угіддя на цій території використовує долини
  рік і потоків. Тому говорити про відсутній вплив на
  кажанів безпідставно. Також у басейні Шопурки
  розташовано більшість гніздівель червонокнижних видів
  птахів – скеляра строкатого, золотомушки червоночубої
  паводків різної забезпеченості, включаючи максимального розрахункового
  паводка 1% забезпеченості.16 Без вказаного рівня розрахунків і проектних
  рішень, підпірна споруда МГЕС не може бути погоджена комплексною
  державно будівельною експертизою України.
  Питання «штучного зариблення»
  Дане питання розглядатиметься окремо при формування розділу проектно-
  технічної документації ОВНС і заключень інституту гідробіології НАН
  України.
  «Рослинність»
  Планова діяльність передбачається в межах населеного пункту, на землях с/г
  призначення, приватній власності та на землях пошкоджених боковою ерозією.
  Тобто на землях, де активно ведеться господарська діяльність людини.
  «Птахи та кажани»
  Див. пункт «рослинність».
  16 ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»; ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорія складності
  будівництва», із змінами від 10 червня 2017р. законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної
  діяльності».
  143
  й тинівки альпійської. Загалом у зоні впливу МГЕС
  відзначено 10 видів червонокнижних птахів.
  Варто зазначити, що крім червонокнижних видів риб,
  птахів і кажанів, у середній та нижній частині басейну
  Шопурки зі списків Червоної книги України (2009)
  наведено також два види молюсків, два види плазунів та
  26 видів ссавців (16 з них – рукокрилі). 3- поміж них
  полоз лісовий, видра річкова та норка європейська
  використовують річкові русла як постійні кормові
  угіддя.
  Виходячи з наведеного вище, вважаємо, що
  проектоване будівництво МГЕС на р. Шопурка буде
  мати різко негативний вплив на екологічний стан річки
  та її басейну, а шкода, яка буде завдана басейновій
  екосистемі, – неспіврозмірною з фактичними соціально-
  економічними вигодами від проекту
  Враховано
  частково
  Планова діяльність передбачається в межах населеного пункту, на землях
  с/г призначення, приватній власності та на землях пошкоджених боковою
  ерозією. Тобто на землях, де активно ведеться господарська діяльність людини.
  144

1. Моніторинг проекту
   Реалізація проекту проводяться у супроводі авторського нагляду щодо
   впровадження та, за необхідності – корегування, технологічної схеми
   виконання спеціальних досліджень.
   Спеціальна програма моніторингу не розробляється оскільки негативні
   екологічні наслідки під час планової діяльності мізерні, по її закінченні –
   відсутні.
   У рамках своїх повноважень контроль за дотриманням вимог
   екологічного законодавства здійснює уповноважений територіальний орган з
   питань екології та природних ресурсів. Ці ж суб’єкти можуть здійснювати
   післяпроектний моніторинг, якщо це буде визнане доцільним.
2. Резюме нетехнічного характеру
   Опис запропонованого проекту
   Метою проекту є будівництво на р. Шопурка міні-ГЕС-1 дериваційного
   типу з використанням вертикальної гідравлічної турбіни Каплана із
   подвійним регулюванням і синхронного генератора загальною встановленою
   потужністю до 999 кВт. Передбачається, що МГЕС-1 генеруватиме близько
   4,0 мільйонів кВт/год щорічно, яка реалізовуватиметься в загальну мережу за
   “зеленим” тарифом.
   Будівництво проекту відбуватиметься в урочищі Підподерей в смт
   Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. Населення смт
   Кобилецька Поляна налічує близько 3400 жителів. На рис. 11.1, що
   наведений нижче, показано місце розташування проекту.
   Дана МГЕС-1 складатиметься з :
    підпірної споруди у вигляді діагональної залізобетонної стінки
   висотою до 2,5 м, довжиною в руслі річки до 45м (довжина
   водозливного фронту – 127 м.);
    відкритого водонапірного лотка довжиною – 410 м;
    закритого трубопроводу довжиною – 360 м;
    будівлі міні-ГЕС розміром 10х12 м (одноповерхова);
    водовідвідного каналу довжиною 75м.
   Водозабірна частина МГЕС-1 планується полікомпонентною.
   Перша частина водозабору – це залізобетонна підпірна споруда (гребля)
   автоматичної дії довжиною 127м, яка у свою чергу складається із двох
   частин: основна частина в основному існуючому руслі р. Шопурка, інша в
   додатковому руслі біля правого берега. Натиск створює 1 клапанний
   сталевий затвор висотою до 2,5 метрів, шириною 20 м. Система робочого
   приводу затвору – гідравлічна, керування автоматичне за допомогою
   комплексної системи управління станцією.
   В поперечному перерізі підпірна споруда має трапецевидну форму із
   монолітного залізобетону, заглиблена в основу. У нижньому б’єфі підпору
   улаштовується водобійний залізобетонний колодязь і рисберма із кам’яного
   накиду для гасіння кінетичної енергії гідравлічного стрибка, котрий
   145
   утворюватиметься після трансформації надлишкової витрати води через
   гребінь підпору.водозабірної камери, водогону та власне будівлі міні-ГЕС.
   Підпір забезпечує безперебійну подачу води в дериваційний канал на
   протязі року, а також в період замерзання частини річки в особливо холодний
   період року.
   Паводкові витрати трансформуються через водозлив підпірної споруди
   для його безпечного пропуску. По мірі наростання паводкових мас
   відбувається відкривання сегментів клапанів. За максимального паводку
   клапани приймають горизонтальне положення.
   Підпірна споруда проектується і розраховується на безперешкодний
   пропуск паводку максимальної витрати 1% (Ор1%) забезпеченості, яка
   складає 375 м3/с.
   Висота трансформації паводку на гребні водозливу розраховується таки
   чином, щоб навіть при закритих щитах клапанів вода не буде виходити на
   заплаву. Гідравлічні розрахунки проходження паводків і їх вплив будуть
   проведені при розробці Робочого проекту (РП).
   Друга частина – водозабір (водоприймаюча споруда) являє собою
   самостійну конструкцію, що приєднується до водозливу на правому березі р.
   Шопурка. Це залізобетонна масивна стінка довжиною до 20 м, яка обладнана
   водозабірними вікнами із плоскими щитами та гідравлічним приводом і
   сміттєутримуючими решітками. Решітки розміщуються у передній частині,
   відстань між стержнями 40-50см, для затримання великогабаритних
   плаваючих предметів.
   Третя частина підпірної споруди – рибохід. Так як підпірна споруда
   водозабору висотою до 10 м, то, за рекомендаціями Інституту гідробіології
   НАНУ, м. Київ, застосовується ступінчатий рибохід.
   Тип деривації планується комбінованим – відкритий залізобетонний
   лоток з переходом у трубопровід закритого типу.
   Всі об’єкти Проекту будуть розташовані на земельній ділянці площею
   2,155 га, що буде здаватися в оренду Кобилецько – Полянською селищною
   радою.
   Річка Шопурка – права притока р. Тиса, утворена злиттям Малої та
   Середньої Шопурки. За витік річки прийнятий струмок Куртяський (р. Мала
   Шопурка). Довжина річки 41,4 км, площа водозбору 286 км2 , висота витоку
   1591 м, а гирла – 297 м над рівнем моря. Місцевість басейну гірська, так як
   середня висота водозбору до водпоста Кобилецька Поляна – 1000 м,
   залісненість території водозбору складає 75% [19].
   Під’їзна дорога до будівлі міні-ГЕС складе близько 20 м. МГЕС буде
   під’єднана до існуючих електромереж повітряною лінією 10 кВ дожиною
   близько 100 метрів.
   Завдяки використанню відновлюваної енергії води, даний проект
   матиме екологічні переваги над проектами, які використовують викопне (газ,
   вугілля) або ядерне паливо. Даний проект сприятиме скороченню викидів
   парникових газів. Проект забезпечить створення нових робочих місць, та
   146
   сприятиме підвищенню енергетичної безпеки в регіоні. Крім того, проект
   сприятиме фінансовим надходженням до бюджету селища та району у
   вигляді податків та інших платежів.
   Загальний вид на карті Місце розташування МГЕС-1
   Рис. 11.1 – Місце розташування проекту
   Питання, що стосуються довкілля, охорони здоров’я, безпеки та
   соціальних аспектів
   У рамках підготовки до реалізації планової діялності в руслі р. Шопурка
   до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-
   VIII, у порядку, передбаченому статтею 6 цього закону, розроблений Звіт про
   оцінку впливу на довкілля (ОВД) діяльності з будівництва і експлуатації
   МГЕС-1 дериваційного типу.
   Планована діяльність з будівництва МГЕС-1 в смт Кобилецька Поляна
   належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які
   можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на
   довкілля згідно із пунктом 4, частини 3, ст.3 Закону України “Про оцінку
   впливу на довкілля” № 2059-VIII від 23 травня 2017 року. [1]
   При підготовці Звіту про ОВД проаналізовані літературні дані та
   проведені додаткові комплексні натурні та камеральні дослідження. Натурні
   обстеження об’єктів МГЕС 1 на р. Шопурка проводилися в 2015 – 16 рр.
   Було оглянуто ділянку річки в межах смт К. Поляна на протяжності 3 км., із
   інструментальним вимірюванням фактичних висотних відміток (система
   висот Балтійська) для подальшого встановлення робочого натиску води
   майбутньої МГЕС 1, а також обстежено русло р. Шопурка на предмет: типу
   русла, характеру течії, стану шару основи дна русла, якісний і кількісний
   склад наносів, наявність виходу ґрунтових вод; існуючий стан берегів з
   метою визначення їх стійкості, наявності водної ерозії; стан укосів на
   предмет зсувних процесів; якісний і кількісний склад рослинного покриву в
   межах ділянки обстеження. Провелені також польові іхтіологічні
   дослідження на предмет встановлення видового складу риб та визначення
   видів-мігрантів іхтіофауни для вибору рекомендацій по конструкції та типу
   запланованого будівництвом рибоходу.
   Створ МГЕС‐1
   147
   У Звіті про ОВД описано існуючий стан довкілля планової під
   будіництво ділянки русла ріки та прилеглої до неї території; основна увага
   акцентувалася на компонентах довкілля, які будуть зачеплені планованою
   діяльністю: поверхневих вода та іхтіофауні.
   У геоморфологічному відношенні ділянка проектних робіт розташована
   в межах района середньогірського плосковершинного (нагірного) рельефа
   Полонинського хребта. Верхня частина потоків Малої Шопурки досить
   вузька, а ширина Середнього потоку від 25 до 40 м, їх впадання в основну
   річку ширина русла доходить до 85м. Обидва потоки можна віднести до
   типових гірських потоків з бурхливою течією, і русла потоків від водозабора
   до їх з”єднання має стійкий характер, обумовлений надходженням у корінні
   породи з утворенням каньону. На окремих ділянках русло меандрує в межах
   товщі руслових відкладень.
   Структурно-тектонічний план ділянки проектування: Монастирецький
   покрив зони Мармароських скель, частина Закарпатського глибинного
   розлому.
   Геологічна будова покриву: відклади сушманецької світи еоцену, (Р2sš):
   а) строкаті (зелені, зелено-сірі) аргіліти та алевроліти (0,01-0,1 м); б)
   прошарки різнозернистих (до гравелистих) поліміктових пісковиків та
   лінзами гравелітів (від декількох сантиметрів до 7 – 8 метрів). четвертинні
   утворення різного генезису: а) на гірських схилах на породах корінної основи
   залягають нерозчленовані еоплейстоцен – голоценові делювіально-
   колювіальні (dcE-H) суглинки і глини з домішками жорстви, щебеню та брил
   пісковику; б) долині р. Шопурка розповсюджені алювіальні відклади русел і
   заплав (a1PIIIds) та другої (a2PIIIvl) надзаплавних терас (a1PIIIds), в складі яких
   переважають гравійно-галечники з піском і суглинками та домішкою валунів
   і брил.
   Сейсмічність району згідно карт ДБН В.1.-12:2006 становить: карта ЗСР-
   2004 -А,Б -7 балів; карта ЗСР-2004-В – 8 балів;
   Детальне геологічне дослідження проектної ділянки буде проведене на
   етапі виготовлення проектно-технічної документації згідно із номативами
   викладеними у ДБН А.2.2- 3-2014 «Склад та зміст проектної документації на
   будівництво», ДБН В.2.4-3-2010 «Гідротехнічні споруди. Основні
   положення».
   Максимальні витрати води рік являються дуже важливим елементом
   гідрологічного режиму. Визначення максимальних витрат необхідно для
   розрахунку водоскидних отворів гребель та запруд, отворів залізнодорожних
   і шосейних мостів та труб і т.д. Проходження максимальних витрат води
   нерідко зв’язано із руйнуванням гідротехнічних споруд, якщо розрахункова
   величина максимуму і його повторюваність не були визначені із достатньою
   достовірністю при складанні проектів цих споруд. З другої сторони,
   перебільшена розрахункова величина максимальної витрати значно
   удорожчує вартість споруди.
   148
   Розрахунковими максимальними називаються такі витрати, які можливі
   для даних умов і на пропуск яких повинні бути розраховані конструкції
   гідротехнічних споруд з тим, щоб вірогідність пошкодження споруд від
   пропуску максимальних витрат була або виключена зовсім, або не
   перевищувала практично допустимих і доцільних меж. Величина
   розрахункового максимуму визначає основні розміри споруд, а значить, тим
   самим і їх вартість. Помилки при визначенні розрахункового максимуму
   можуть потягнути за собою або руйнування споруд – при помилці в сторону
   переменшення, або економічно недоцільне змертвлення капіталу – при
   надлишніх запасах у водопропускній можливості, тобто при помилках в
   сторону перебільшення розрахункового максимуму.
   При розрахунках приймають максимальні витрати такого походження,
   при якому складаються найбільш несприятливі умови для роботи споруд. З
   максимальних витрат за розрахункову приймають витрату, сформовану
   більшим об’ємом стоку повені або паводку. Розрахунковими є максимальні
   миттєві витрати води.
   При розрахунках максимальних витрат може бути два випадки: 1)
   наявність даних стаціонарних спостережень за більш-менш довгий час і 2)
   відсутність даних спостережень.
   Створ № 2 належить до другого випадку. Тому на ньому для
   визначення максимальних витрат води, крім обробки матеріалів стаціонарних
   гідропостів-аналогів, були застосовані побічні, опосередковані методи –
   теоретичні формули, як такі що вміщують в собі забезпечені значення
   основних паводко-утворюючих факторів (параметрів) і рекомендовані
   нормативними документами для даних водотоків і регіону:
   Проаналізувавши результати розрахунків максимальних витрат води по
   відповідним методикам (детальні інженерні розрахунки знаходяться в
   архівному екземплярі виконавця), врахувавши дані гідропостів-аналогів,
   найближче розташованих до розрахункового створу, ув’язавши максимальні
   витрати з даними раніше випущених архівних об’єктів в даному регіоні,
   рекомендуємо прийняти за розрахункові наступні максимальні витрати води.
   Таблиця 11.1. Узагальнені (розрахункові) максимальні витрати води
   Назва
   ріки
   Створ F, км2
   Розрахункові максимальні витрати води, м3/с
   Q 0,1% Q 0,5% Q 1% Q 2% Q 5% Q 10%
   Шопурка 1 240 660 445 375 280 225 170
   Примітка: Основною формулою визначення максимальних витрат була редукційна
   формула СНиП 2.01.14-83, тобто формула перерахунку по даних ріки -аналогу, або
   гідропосту “р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна”.
   Перехідні коефіцієнти від 1% забезпеченості до інших забезпеченостей,
   прийняті згідно оброблених даних реальних спостережень на цьому ж
   гідропосту – аналогу.
   149
   Мінімальні витрати води відносяться до розряду основних
   гідрологічних характеристик, які використовуються при будівництві. Вони
   лімітують водоспоживання і зумовлюють будівництво додаткових
   водорегулюючих споруд. Без врахування даних про мінімальні витрати води
   не можуть бути розроблені дієві заходи з покращення якості вод.
   Збільшення кількості промислово-побутових стічних вод, хімізація
   сільського господарства, збільшення кількості колекторно-дренажних вод, в
   результаті розвитку зрошення, ведуть до інтенсивного забруднення річок, в
   першу чергу у період, коли в них спостерігаються найменші витрати води,
   тому дієві заходи з покращення якості вод не можуть бути розроблені без
   врахування даних про мінімальні витрати води.
   Будівництво гідровузлів, створення водосховищ, збільшення
   потужності водозаборів, меліорація земель, штучна зміна умов стоку води на
   водозборах річок, перерозподіл стоку, інтенсивне використання підземних
   вод (водопостачання, водопонижуючі роботи, тощо) ведуть до зміни режиму
   річок і кількості стікаючої в них води, у першу чергу в меженний період. У
   зв’язку з цим наслідки господарської діяльності в басейні ріки перш за все
   впливають на мінімальний стік річок.
   Дані про мінімальні витрати води необхідні як для оцінки природного
   стоку річок, так і для визначення ступеня господарського впливу на річний
   стік.
   Основними розрахунковими характеристиками мінімального стоку, що
   застосовуються у практиці проектними організаціями, є середньомісячні або
   30-денні і середньодобові витрати води, які спостерігаються, як правило, у
   меженний період. У практиці проектування в світі, крім вказаних
   характеристик, нерідко використовуються дані про середні мінімальні
   витрати води за 5, 7 або 10 діб.
   При будівельному проектуванні застосовуються дані про мінімальні
   витрати води головним чином в діапазоні забезпеченостей 75 – 97%.
   В результаті обробки методами математичної статистики гідрологічних
   рядів спостереження на гідропостах-аналогах “р.Шопурка – смт Кобилецька
   Поляна” і “р.Косівська – с.Косівська Поляна”, застосування відповідних
   модульних коефіцієнтів, в розрахункових створах отримані наступні
   результати мінімального стоку.
   Таблиця 11.2. Мінімальні середньомісячні витрати води різної
   забезпеченості
   Назва
   ріки
   Створ F, км2
   Мінімальні середньомісячні (за 30 діб) витрати води,
   Q, м3/сек
   75% 80% 90% 95% 97%
   Шопурка 1 240 1,81 1,70 1,42 1,29 1,20
   Для підтримання нормальних біологічних і санітарних умов життя
   водотоку, повинна залишатися екологічна витрата (санітарний мінімум), яка
   приймається в розмірі мінімальної середньомісячної витрати води 95%
   150
   забезпеченості. Тобто екологічна витрата води в розрахункових створах ріки
   Шопурка відповідно становить 1,29 м3/с.
   Згідно Водної Рамкової Директиви, екологічний стан водного об’єкту –
   означає вираження якості структури і функціонування водних екосистем, що
   пов’язані із поверхневими водами і класифіковані у відповідності із
   біологічною складовою якості, а також гідроморфологічною, хімічною та
   фізико-хімічною складовими якості, що підтримують біологічну. Головними
   критеріями при віднесенні водного об’єкту до того або іншого класу є
   значення показників біологічної складової якості співвіднесені до
   референційних умов, тобто таких, «які б могли існувати за відсутності
   антропогенного втручання» .
   Як пріоритетні індикаторні біотичні угруповання для річок ВРД вказує:
   фітопланктон, фітобентос, вищу водну рослинність, донних
   макробезхребетних та риб, рекомендованими показниками є склад та
   розповсюдження організмів.
   В гірських річках де фітопланктон та вища водна рослинність
   проктично не розвиваються, а оцінка по іхтіофауні, в разі неможливості
   викорисання електролову, ускладнена, переважна більшість країн
   використовує донних безхребетних, як основу для біоіндикації якості вод і
   оцінки стану водних екосистем.
   Первинна оцінка якості води та екологічного стану річки Шопурка
   проведена за данними польових досліджень, що наведена в протоколах за
   результами веснного та літнього виїздів показала наступне: річки Середня
   Ріка та Крайня Ріка, а також верхня ділянка річки Шопурка (вище села
   Кобилекька Поляна) мають перший клас якості води та відмінний
   екологічний статус.
   На ділянках від зони проектного будівництва МГЕС (в межах с
   Кобилецька Поляна – смт. Великий Бичків) до впадіння Шопурки в Тису
   якість води поступово знижується до 2 класу за рахунок надходження
   органічної речовини з населених пунктів. Також знижується і екологічний
   статус річки до «доброго» як за біологічними дескрипторами так і за рахунок
   гідроморфологічних трансформацій русла/заплави викликаних приватною
   забудовою.
   В результаті аналізу фондових матеріалів Інституту гідробіології,
   проведених досліджень та іхтіологічних ловів було встановлено видовий
   склад риб та визначені види- мігранти іхтіофауни для вибору рекомендацій
   по конструкції та типу запланованого будівництвом рибоходу.
   Сітковими ловами за період літнього виїзду було були відловлені такі
   види риб: Форель струмкова, Мінога угорська, Ялець-андруга, Головень,
   Підуст звичайний, Бистрянка звичайна, Верховодка звичайна, Гольян
   звичайний, Пічкур карпатський, Марена звичайна Марена дунайсько-
   дністровська, Бабець європейський, Бабець строкатоплавцевий. Крім того,
   сачком було виловлено дорослі особини Щипавки звичайної, Щипавки
   151
   дунайської, Слижа європейського та попередньо визначено молодь щипавки,
   гольяна, бабця, верховодки, бистрянки та слижа.
   Таким чином, нашими дослідженнями була підтверджена присутність в
   іхтіофауні річки Шопурка 18 видів риб, що співпадає з видовим складом за
   літературними джерелами.
   В переліку видів риб, що можуть бути постійно, або тимчасово на
   ділянці р. Шопурка, де проектуються МГЕС, є види, що занесені до Червоної
   книги України (ЧКУ) [7]. Загалом у річці Шопурці їх нараховується 6 видів,
   це: Мінога угорська Eudontomyzon danfordi Regan, 1911; Лосось дунайський
   Hucho hucho (Linnaeus, 1758); Харіус європейський Thymallus thymallus
   (Linnaeus, 1758); Марена звичайна Barbus barbus (Linnaeus, 1758); Марена
   дунайсько-дністровська Barbus petenyi Heckel, 1852; Ялець-андруга Telestes
   souffia Risso, 1827. Всі екземпляри виловлених червонокнижних видів були
   повернуті у водне середовище.
   Основним показником, найбільш широко використовуваним для оцінки
   стану популяції є улов на рибальське (промислове) зусилля “U”. Кількісні
   лови для визначення чисельності риб в перерахунку на промислове зусилля
   проводили кастинговою сіткою з максимальною площею розкриття 23 м2.
   Використання однієї й тієї ж методики на різних ділянках водного об’єкту
   дозволило отримати оцінки відносної чисельності риб на різних ділянках
   річки, табл.11.3.
   Таблиця 11.3 Кількісна характеристика улову на промислове зусилля у р.
   Шопурка (літо 2016)
   Ділянка Ловів N, екз. U
   Шопурка в районі злиття
   Крайньої та Середньої ріки
   29 65 2,24
   Нижче с.Кобилецька Поляна 14 36 2,57
   З таблиці можна бачити що кількісний розподіл риб в річці по всій
   протяжності русла досить рівномірний. Деяке зниження чисельності риб
   спостерігається тільки на ділянці вище відмітки проектування ГЕС що
   викликано антропогенним пресом внаслідок рекреації.
   Зважаючи на такий досить велику кількість риби та значний перелік
   червонокнижних видів а також враховуючи те, що більшість видів риб річки
   Шопурка характеризується наявністю потамодромних міграцій різної
   протяжності, стає абсолютно очевидною необхідність будівництва рибоходу
   при будівництві ГЕС.
   Визначення якого типу будувати рибохід: природоімітуючого
   (обвідний канал) чи технічного, слід вирішити на користь останнього за
   таких міркувань:
   Обвідний природоімітуючий канал, будучи дуже схожим на природний
   потік, є штучним водним шляхом, призначеним для проходу риб навколо
   певної перешкоди. Енергія потоку розсіюється в ньому через серію порогів,
   розташованих більш-менш регулярно, аналогічних тим, які існують у
   152
   природних водотоках. Але такі канали характеризуються дуже низьким
   градієнтом, що вимагає значного подовження його русла. Основний недолік
   такого рішення полягає в тому, що воно вимагає значного простору в
   безпосередній близькості від перешкоди й не може бути пристосованим до
   істотної зміни рівня води без спорудження вище за течією спеціальних
   пристроїв (ворота, шлюзи).
   При значній довжині обвідного каналу, коли певні його ділянки можуть
   бути поза межами прямої видимості з ГЕС, не можна нехтувати й значною
   небезпекою з боку браконьєрів, відомою в цьому регіоні. Вартість
   будівництва обвідного каналу може дорівнювати вартості будівництва
   технічного рибоходу, в тому числі й сходового типу. Таким чином, попередні
   результати вказують на необхідність і своєчасність розробки заходів для
   мінімізації негативного впливу будівництва і експлуатації МГЕС на
   іхтіофауну р. Шопурка.
   Світлове, теплове, хімічне, радіаційне та інші види забруднення довкілля
   не очікуються.
   Потенційні ризики для здоров’я людей можуть бути пов’язані з
   виконанням персоналом підготовчих робіт і будівельних робіт з планової
   діяльності.
   Проектом передбачені необхідні заходи з охорони праці та безпеки
   виробництва, протипожежні заходи; контролю здоров’я працівників та
   надання первинної медичної допомоги; облаштування зони робіт
   (будівельного майданчика), стоянок, місць відпочинку тощо
   попереджувальними знаками, засобами протипожежної безпеки, аптечками
   для невідкладної медичної допомоги; вимоги щодо засобів індивідуального
   захисту, інструктажу, навчання, допуску, оповіщення при надзвичайних
   ситуаціях тощо; вимоги з безпеки при виконанні земляних робіт, при роботі
   екскаватором; вимоги щодо нагляду і контролю за безпечним виконанням
   робіт.
   Безумовне виконання заходів з охорони праці, забезпечення безпеки та
   здоров’я персоналу мінімізує ризики для працівників, які будуть задіяні в
   будівельних роботах.
   Потенційними надзвичайними ситуаціями, які можуть виникнути при
   планованій діяльності можуть бути аварії, пов’язані з роботою машин та
   механізмів та пожежі.
   Дії персоналу в аварійних ситуаціях регламентуються загальними
   вимогами щодо безпеки праці.
   Ризики для об’єктів культурної, історичної спадщини, соціального
   середовища в цілому – відсутні.
   Транскордонні ризики планованої діяльності відсутні.
   Вплив на клімат планована діяльність не спричиняє у зв’язку з відносно
   незначним своїм масштабом.
   Таким чином, характер і масштаби планованої діяльності дозволяють
   констатувати:
   153

• негативні впливи на довкілля мають характер дуже обмежений у
  просторі і часі та не спричиняють наслідків на населення і природне
  середовище, які вимагають додаткового втручання чи реагування з метою їх
  пом’якшення чи усунення;
• позитивні наслідки планованої діяльності очевидні, оскільки вона
  спрямована не тільки на виробництво електроенергіі, вона захищатиме
  прилеглий населений пункт від шкідливих наслідків від дії паводків, сприяє
  відновлення пошкоджених берегів і берегоукріпних споруд, розвитку
  рибного господарства.
  Перелік посилань

1. Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля».
2. Схема комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса. Загальна
   пояснювальна записка/ВАТ «УКРВОДПРОЕКТ». – Київ 2001
3. Водна програма Закарпаття. Схема комплексного використання водних
   ресурсів річок області. Перший етап: Схема розташування ГЕС та водоймищ
   на території області. Том 1/ТОВ «Закарпатське обласне агентство із
   залучення інвестицій та господарського розвитку територій». – Ужгород,
   2009
4. Ресурсы поверхостных вод СССР. Основные гидрологические
   характеристики/ Под ред. Г.Г. Доброумова., Том. 6, Вып.1.- Ленинград, 1969
   (гідрологічні дані по 1963 рік)
5. Ресурсы поверхостных вод СССР. Основные гидрологические
   характеристики/ Под ред. Н.П. Горбацевич, Е.М. Егоровой., Том. 6, Вып.1.-
   Ленинград, 1976 (дані з 1963 по 1970)
6. Ресурсы поверхостных вод СССР. Основные гидрологические
   характеристики/ Под ред. Н.П. Горбацевич, Е.М. Егоровой., Том. 6, Вып.1.-
   Ленинград, 1983 (дані з 1970 по 1983)
7. Багаторічні дані про режим та ресурси поверхневих вод суші. Державний
   водний кадастр/Центральна геофізична обсерваторія. Державна
   гідрометеорологічна служба України, Частина 1., Вип.1 (за 1981 – 2000 рр.
   та весь період спостережень). – Київ 2008
8. СНиП 2.01.14-83 Опредиление расчетных гидрологических характеристик/
   Государственный комітет СССР по делам строительства. – М.,1985
9. Берегівська геологорозвідувальна експедиція (дані багаторічних розвідок)
10. Концепція протипаводкового захисту басейну р. Тиса в межах Закарпатської
    області. – Київ 2001
11. Список водомірних постів басейну р. Тиса// Схема комплексного
    протипаводкового захисту в басейні р. Тиса. Загальна пояснювальна
    записка/ВАТ «УКРВОДПРОЕКТ». – Київ 2001
12. Закон України «Про електроенергетику» щодо стимулювання стимулювання
    виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії від 1998 р. та
    Закон України про внесення змін до Закону України «Про
    електроенергетику» від 2012 р.
    154
13. ДСТУ 3517-97 Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять
14. Кукурудза С.І., Перхач О.Р. Використання та охорона водних ресурсів = Use
    and protection of water resources: навч. посіб.: [для вищ. Навч. закл.] / С.І
    Кукурудза, О.Р.Перхач. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
15. – 304 с.
16. Робочий проект: «Розчистка русла р. Тиса в районі смт. В.Бичків (ПЗ 302 –
    304, ПЗ 304 – 305), Рахівського району, Закарпатської області».
17. Міжнародна комісія із захисту р. Дунай [Електронний ресурс]. – Режим
    доступу: www.icpdr.org.
18. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА
    [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecozakarpat.net.ua/ 8
19. Осадчий В.І., Набиванець Б.Й., Осадча Н.М., Набиванець Ю.Б.
    Гідрохімічний довідник: Поверхневі води України. Гідрохімічні розрахунки.
    Методи аналізу.- К.: Ніка-Центр, 2008.- С. 219-221.
20. Загальна гідрологія /За ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського:
    Підручник. – К.: ВПЦ «Київ. ун-т», 2-ге вид., доповнене. – К.: ВПЦ «Київ.
    ун-т», 2008. — 399 с
21. Лук’янець О.І., Сосєдко М.М. Багаторічні коливання водності в Карпатах
    //Матеріали міжнародної конференції “Стихійні явища у Карпатах”. – Рахів. –
22. -С.195-199.
23. Лета В.В. Гідроекологічний стан річки Шопурка Рахівського району
    Закарпатської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2016. – Т. 2
    (41). – 133 с.
24. Український гідрометеорологічний центр [Інформаційний сервер погоди]. –
    Режим доступу: www. meteo.gov.ua
25. СНиП 2.06.06-85 Плотины бетонные и железобетонные (Греблі бетонні і
    залізобетонні)
26. СНиП 2.06.08-87 Бетонные и железобетонные конструкции
    гидротехнических сооружений (Бетонні і залізобетонні конструкції
    гідротехнічних споруд)
27. ГОСТ 19185-73 Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения
    (Гідротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення)
28. ДБН В.1.1-12:2006 Будівництво у сейсмічних районах. Захист від
    небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від
    пожеж.
29. Афанасьев С. Развитие европейских подходов к биологической оценке
    состояния гидроэкосистем в мониторинге рек Украины// Гидробиол.журн.
    2001.т.35 N 5. C 3–18.
30. Владыков В. 1926. Рыбы Подкарпатской Руси и их главнейшие способы
    ловли. Ужгород, 151 с.
31. Власова Е.К. 1956. Материалы по ихтиофауне Закарпатья // Научн. зап.
    Ужгород, ун-та. Т. 16. С. 3–38.
32. Директива 92/43/ЄС [доступ на сайті http://old.minjust.gov.ua/45875].
    155
33. Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна
    Карпатського біосферного заповідника. – Київ: Інститут зоології НАН
    України, 1997. – 60 c. – (Вестник зоологии. – Додаток N [PDF-version = 764
    kb].
34. Загороднюк І. Контрольний список теріофауни України // Ссавці України під
    охороною Бернської конвенції / Під ред. І. В. Загороднюка. – Київ, 1999. – С.
    202–210. – (Праці Теріологічної Школи, випуск 2). [pdf-файл на сайті
    Теріошколи (PDF 157 КБ)].
35. Зізда Ю. Е., Загороднюк І. В. Раритетні види як ознака унікальності регіону
    (на прикладі теріофауни Карпат) // Сучасні проблеми екології (Збірка
    матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених 7-9 жовтня 2004 р.).
    – Запоріжжя, 2004. – С. 159-163. [pdf 117 kb].
36. Інжинірингова документація по обстеженню і визначенню основних
    гідрологічних характеристик (максимальні, середньорічні, мінімальні
    витрати води, тривалість стояння середньодобових витрат,
    внутрішньорічний розподіл стоку) ріки Шопурка в створі смт Великий
    Бичків Рахівського району Закарпатської області”, Львів – 2015. Розробник
    ФОП В.М. Чорний.
37. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що
    перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973 рік) / Упорядник В.
    Г. Домашлінець. – Київ: Мінекобезпеки України, 1999. – С. 1–84.
38. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ
    існування в Європі (Берн, 1979 рік). – Київ: Мінекобезпеки України, 1998. –
    С.1-76
39. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / За ред. В.Д.
    Романенка. – НАН України. Ін-т гідробіології. – К.: Логос, 2006. – 408 с.
40. Мовчан Ю. В. Риби України (визначник-довідник) Зоологічний музей. –
41. – Київ. – 420 с.
42. Мовчан Ю. В. Современный видовой состав круглоротых и рыб бассейна
    реки Тисы в пределах Украины // Вопр. ихтиологии. – 2000. – 40, № 1. – С. 121
43. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи
    Європейського союзу. – Львів:ТзОв «ЗУКЦ», 2012. – 278 с.
44. Павлов Д.С., Лупандин А.И., Костин В.В. Покатная миграция рыб через
    плотины ГЭС. М.: Наука, 1999. – 238 с.
    16. Павлов Д.С., Скоробогатов М.А. Миграции рыб в зарегулированных
        реках.// М.: Товарищество научных изысканий КМК. – 2014. – 413 с.
45. Розробка частини робочого проекту для МГЕС1 на р. Шопурка, смт В.
    Бичків, Рахівського р-ну Закарпатської обл. План М1: 1000. ПП Харлай А.П.
    у форматі pdf.
46. СНиП 2.06.07-87 «Подпорные стены, судоходные шлюзы, рыбопро-пускные
    и рыбозащитные сооружения». М.: Стройиздат. 1989. 35 с.
47. Технічна пропозиція. Міні ГЕС-1 на р.Шопурка с. В.Бичків Рахівського р-
    ну. КНИГА 1. Пояснювальна записка. Розробник А.П.Харлай. – Ужгород,
    2016.

157
ДОДАТКИ
158
Додаток А
159
Додаток Б
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості середньорічних витрат води
р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна, F = 240 км2
№
з/п
Рік Qсер.
м3/сек
Рік В убуваючому порядку
Qсер. м3/сек
Р = (m – 0,3) :
: (n + 0,4) х 100%
1 1954 5,83 1970 12,1 2,03
2 1955 11,9 1955 11,9 4,94
3 1956 9,44 1980 11,9 7,85
4 1957 10,8 1979 11,7 10,8
5 1958 9,83 1983 11,3 13,7
6 1959 6,87 1957 10,8 16,6
7 1960 8,94 1981 10,8 19,5
8 1961 4,41 1966 10,7 22,4
9 1962 9,12 1958 9,83 25,3
10 1963 5,77 1985 9,82 28,2
11 1964 6,68 1968 9,72 31,1
12 1965 9,65 1965 9,65 34,0
13 1966 10,7 1982 9,63 36,9
14 1967 7,40 1956 9,44 39,8
15 1968 9,72 1974 9,24 42,7
16 1969 7,75 1962 9,12 45,6
17 1970 12,1 1960 8,94 48,5
18 1971 6,88 1977 8,56 51,5
19 1972 5,10 1978 7,95 54,4
20 1973 4,64 1969 7,75 57,3
21 1974 9,24 1975 7,43 60,2
22 1975 7,43 1967 7,40 63,1
23 1976 6,16 1987 7,40 66,0
24 1977 8,56 1984 7,36 68,9
25 1978 7,95 1971 6,88 71,8
26 1979 11,7 1959 6,87 74,7
27 1980 11,9 1964 6,68 77,6
28 1981 10,8 1986 6,56 80,5
29 1982 9,63 1976 6,16 83,4
30 1983 11,3 1954 5,83 86,3
31 1984 7,36 1963 5,77 89,2
32 1985 9,82 1972 5,10 92,2
33 1986 6,56 1973 4,64 95,1
34 1987 7,40 1961 4,41 98,0
Закритий
160
Додаток В
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості максимальних витрат води дощових паводків
за теплий період р.Шопурка – смт Кобилецька Поляна, F = 240 км2
№
з/п
Рік Qмін.
м3/сек
Рік В убуваючому порядку
Qмін. м3/сек
Р = m :
: (n + 1) х 100%
1 1954 46,0 1970 153 2,78
2 1955 108 1969 126 5,56
3 1956 30,6 1955 108 8,33
4 1957 77,8 1985 96,8 11,1
5 1958 87,0 1966 93,6 13,9
6 1959 29,4 1983 91,5 16,7
7 1960 48,4 1958 87,0 19,4
8 1961 17,2 1965 78,9 22,2
9 1962 41,1 1957 77,8 25,0
10 1963 59,8 1980 73,9 27,8
11 1964 30,9 1968 69,3 30,6
12 1965 78,9 1971 64,4 33,3
13 1966 93,6 1976 63,4 36,1
14 1967 23,8 1978 60,3 38,9
15 1968 69,3 1963 59,8 41,7
16 1969 126 1984 52,4 44,4
17 1970 153 1986 52,0 47,2
18 1971 64,4 1981 49,9 50,0
19 1972 24,9 1977 49,3 52,8
20 1973 34,2 1960 48,4 55,6
21 1974 45,6 1954 46,0 58,3
22 1975 30,4 1974 45,6 61,1
23 1976 63,4 1982 41,8 63,9
24 1977 49,3 1962 41,1 66,7
25 1978 60,3 1973 34,2 69,4
26 1979 34,0 1979 34,0 72,2
27 1980 73,9 1988 31,6 75,0
28 1981 49,9 1964 30,9 77,8
29 1982 41,8 1956 30,6 80,6
30 1983 91,5 1975 30,4 83,3
31 1984 52,4 1987 29,8 86,1
32 1985 96,8 1959 29,4 88,9
33 1986 52,0 1972 24,9 91,7
34 1987 29,8 1967 23,8 94,4
35 1988 31,6 1961 17,2 97,2
Закритий
161
Додаток Г
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості максимальних витрат води дощових паводків
за холодний період р.Шопурка – с. Кобилецька Поляна, F = 240 км2
№ з/п Рік Qмін.
м3/сек
Рік В убуваючому порядку
Qмін. м3/сек
Р = m :
: (n + 1) х 100%
1 1954 16,0 1979 343 2,86
2 1955 214 1955 214 5,71
3 1956 144 1968 200 8,57
4 1957 122 1956 144 11,4
5 1958 111 1962 142 14,3
6 1959 81,7 1957 122 17,1
7 1960 50,6 1964 113 20,0
8 1961 78,9 1958 111 22,9
9 1962 142 1985 104 25,7
10 1963 23,2 1965 99,6 28,6
11 1964 113 1967 98,1 31,4
12 1965 99,6 1977 94 34,3
13 1966 36,4 1983 88,1 37,1
14 1967 98,1 1959 81,7 40,0
15 1968 200 1961 78,9 42,9
16 1969 37,9 1970 70,4 45,7
17 1970 70,4 1975 62,6 48,6
18 1971 44,8 1981 61,1 51,4
19 1972 15,8 1982 59,2 54,3
20 1973 10,2 1980 50,8 57,1
21 1974 27,4 1960 50,6 60,0
22 1975 62,6 1976 49,7 62,9
23 1976 49,7 1971 44,8 65,7
24 1977 94,0 1969 37,9 68,6
25 1978 28,6 1966 36,4 71,4
26 1979 343 1978 28,6 74,3
27 1980 50,8 1987 27,7 77,1
28 1981 61,1 1974 27,4 80,0
29 1982 59,2 1963 23,2 82,9
30 1983 88,1 1984 21,6 85,7
31 1984 21,6 1986 20,6 88,6
32 1985 104 1954 16 91,4
33 1986 20,6 1972 15,8 94,3
34 1987 27,7 1973 10,2 97,1
Закритий
162
Додаток Д
Розрахунок параметрів кривої забезпеченості мінімальних середньорічних витрат води за
рік (найменших за 30 діб) р.Шопурка – с. Кобилецька Поляна, F = 240 км2
№
з/п
Рік Qмін.
м3/сек
Рік В убуваючому порядку
Qмін. м3/сек
Р = (m – 0,3) :
: (n + 0,4) х 100%
1 1954 1,31 1981 5,97 2,03
2 1955 2,17 1982 5,23 4,94
3 1956 2,72 1960 4,88 7,85
4 1957 2,05 1970 3,97 10,8
5 1958 3,20 1966 3,61 13,7
6 1959 2,26 1984 3,26 16,6
7 1960 4,88 1974 3,24 19,5
8 1961 1,50 1958 3,20 22,4
9 1962 1,51 1977 3,16 25,3
10 1963 2,17 1979 3,00 28,2
11 1964 0,74 1980 2,95 31,1
12 1965 2,72 1975 2,85 34,0
13 1966 3,61 1987 2,75 36,9
14 1967 1,82 1956 2,72 39,8
15 1968 2,55 1965 2,72 42,7
16 1969 1,93 1985 2,69 45,6
17 1970 3,97 1978 2,67 48,5
18 1971 2,19 1983 2,59 51,5
19 1972 1,40 1968 2,55 54,4
20 1973 2,01 1959 2,26 57,3
21 1974 3,24 1971 2,19 60,2
22 1975 2,85 1955 2,17 63,1
23 1976 2,08 1963 2,17 66,0
24 1977 3,16 1976 2,08 68,9
25 1978 2,67 1957 2,05 71,8
26 1979 3,00 1973 2,01 74,7
27 1980 2,95 1969 1,93 77,6
28 1981 5,97 1967 1,82 80,5
29 1982 5,23 1986 1,76 83,4
30 1983 2,59 1962 1,51 86,3
31 1984 3,26 1961 1,50 89,2
32 1985 2,69 1972 1,40 92,2
33 1986 1,76 1954 1,31 95,1
34 1987 2,75 1964 0,74 98,0
Закритий
163
Додаток Е
164
Додаток Є
165
Додаток Ж
166
Додаток З
Е ЁЁii

ЁЕЁ;

Е5Ё:
яча ЕБЕs;i
= Jqýеý,,=
r. i
gЁgаiБЁЁi
‘Б i:- Б= i Ь =
ааЕЁgЕgj Е s_c ! З’Е Ё Е; аЁЁЕдян,аi еЁgэ6,ЕБеi =:Е ,i, : о .Еb bэ-бсt *о х
gЕтаЁ
$Ё+9Е
*iёВ1
ч&*ЁS
-,djsfЕ iФЕ,s>Gцб ýФ

ir() q
_
3Е бах
дl
() Е
(,
ФFхý
Eоl (,
gl
Iо.
Iнr lФt
tE
Ео
ЕЁ
ý
tз х*
G) Et
ýЕн
;н(в д
I
Ёl
l.оЕIЕ l{ Ф- Ё \Е) (Е х Еt (g fr ,Х lпо хrФ El оnd Е чЕн ч d ti н о d h (I Ё Е о} dнн dЁп. нн0 ,ý dl ýfыfil ýIr п н пFl х ý Б п о Ф ос Q) l'{ .ФЕ F :l-{ оа \з Е{ дЕх Е( Qд F,, а ц Е ‘l .лi
_ ЁвЕёýýýý
‘ Е ýНiч:ч,! Ё E,i: в * ýýý S Ё нЁ.a s; ý-ý х F ý 1’в 9 т $;ý EЕýг$EЁEЕl.$ýЁsýýýý ýgiДЁýýýý hс’ v*Ф ,о\о.<\4д= *’аý- Ё-. \ч/ 0ой э Ф= -оrAё :Б| ýt бllоЕ Б х : Дtл о 9 Цсо ctl ч lяЦ-\ О Еф 6Ё Fго 9 G Lб-rFД<ЕЕ блrсп о 0€ J оФ нол2, Eýt |, ю’ ф й< rv]:. ц k 6 .Ё(d+
Додаток І
“!
ъ.t
, .-4,
.?)
a
.п
,.l
1.э|
i
ф
аa
и
lэ
э
i
з
!
bl
‘:!
]
J
з,
;,
‘ l
;; ;;; j”‘iiýiiiifiэ;;;i
iiiiiliilэj; i,ýЁЁЕiЁiý*Ё;iЁi;;
f,ý { ц j 5 ; Ё l3:
*ЕЁЁJiа;g; i iiiЁЁ ii ii iЁ i iiýЁ iЁ ii iэ i iii iЁ iЁЁ iЁЁ iЁ i ii iЁ i g Ёý iЁЁiЕЁЁiЁ Еý i; i фlgЕаЁаХ :itggЦёЯЁiI +&.f З-‘1;а} эЕх4Fiь=Еёв ЕЁЁЁ rЁ iЁiЁЁЁЁ iЕЁ ЁЁЁ ЁЁЁ DЕ Е EJ вD i= Ет Et 6ьЕ tt Еý )- ,п tвs п, ts, -ts Е tr & Е El ts ь! t t ,t i Il {i! l :i t i i } :l ]1 ‘, ;,t, ,:f: -‘ в&, ,{{,i 9{ .i jl,i ‘,fя l’]: .:]; l -iýЁЁiiЁаЁЁgil;ЕэаiiigЕiЁýiýлlЕgЁЁýвfiл,вiiil ýgЁgЁ-ЁЁЁgl ýgвЁiiiЁЕýЁ ЁýýЁgЕ iiаffiЁýigýýвЁЕЕЁЁgigiiЕЁiff iЁ
зs g 1
Ф*оg frЦqg БYis хю I m д<;х *..JЁi э,;Ё,ý. (SJФE!a?tоs :IБ- > =Ф $Ч,:З
ЁЁ i$
ý.g s3
Ь Ёо,
SI
:,,йs
.о
с
Ф
,.бl :q
‘(ý
s
.= loа
F
о
.fq
l
fll
)S
ц
Е
IJ
{]л
Цi rj (rц
=fi ця <ц
Д-ш- F
(ц tfr SF r -л hщ
gg
1_1t- il(l, i,6
:::]iE,.,,’ r::!l: :
,,,
;т}:эЕ’ .]fi —
-,1==ci =т,
,g ,,ЕЕ g{‘ Ех Е; ýс gЕ5Ё ,€. Ё ,-f llFп lF. l; ц9,
?lЦx’S,,
-Е,]
a
а
о9lý
(ID
IýФ
ýФ,Еý
-о(Jý
эts
ýg
Ёý
Iý
Ёй
ýý
,ý tЁ Еq
хýаý ýох
88ý
ýSý
Ёýý
пv\
l.._ l_
пL_
о-
уп
rn
аЕ
rооý ФU :{: =J б98 оU!. л (о.ч дЕЁ :a }- оI Е сl a_
Е
ч

-о

,а
-:f
с, п*
ЕЕ
с, I -ь с} G} CL q) – ь G, п
ЕЕ-
fn
laI
L
CL
ЕЕ
i]
gЁЁЕffiЕжffi
ýЁffiжýffiffiffiнЁgffi Ё ýЁlýжЁffiffЕ
ýýff ýff ЁЁЁЁЁЁЕЁffiffiа
gж*ffiжffiffiffiff
rff ý Ёg
ЁffiЁýжЁff ffiЁЁfuжffiffж ж
gt
ýff Ёffg ff Ёffiffifi
ЕЁЁffiffi ýаffi
*Ёý
ЁЁý ЁЁЁffi ffiЁffffiждff ЁЁнв*
Ёжж
gffifft
ff *ýffi ff *ЁtЁ ЁЁffffiЁffiff
ffi
Wжж
а
tc€оqo ьь
{.N
кБ
z8bЁ
л
ЁЁаЕffiЕЁЁiжЁfrffifiЁfi ffiЁЁжlжаЁiЁЕЁЁаЁffiЕýfiЕЁfiЁЁ
ЁýЕýýЕff
ЁЁЕЕgЁЕ
ЁЁЁЕ ЁffЕН ЁtлlЁffiffiiЁЁЕЁffiЁЁtЁlffi ffiЁЁЕfiЕаЕlЁЁЁЁЕ
Ев вffi Е
ffiЕЁЕ
Ё iffiжЁfiвЁЕ ЕЁЁвЕffiЁ ffiЕЁЕgýý ЁffiЕЁЕЁъýНв lнЁЕЁýЁвЁЁ;Ё
аff Е ЕЕЁжffiЁlэЁЁffiЁlilЁ Еж лЕЁ #1ж аýЁ
ЕЕЕýЕЕЁ
l а
ffi
ЁЁЕ ffi *ЕнЕffi ЕЕвýýЁffi * ЕЁ ЁНýffi аýýffi fi ЕЁ ЕЁЕ ЕЁЕfiý Ё
Додаток К

М1нприроди
№7/2947-18 вщ 05.06.2018
Директор Департаменту С.1. Лук’янчук
Додаток: зазначене наарк. в 1
Департамент еколопчноУ безпеки та дозвшьно-лщензшноУ Д1яльност1
Мшютерства екологн та природных ресурслв Украши повщомляе, що:
вщповщно до Повщомлення про плановану Д1яльшсть, яка шдлягае
оц1нщ впливу на довкшля (реестрацшний номер 201853708 у Сдиному реестр1 з
оц1нки впливу на довкшля) щодо нового буд1вництва 1 експлуатацп М1Н1 ГЕС
(МГЕС-1) в смт. Кобилецька Поляна Рах1вського району в урочипц Пщподерей
на р. Шопурка загальною встановленою потужн1стю до 999 кВт, розпочато
процедуру оц1нки впливу на довкшля у вщповщносш до законодавства;
з дня офщшного оприлюднення зазначеного Повщомлення про
плановану д1яльнють до М1нприроди над1йшли зауваження 1 пропозицп до
плановано!’ Д1яльност1, обсягу дослщжень та р1вня детал1зацп шформацп, що
пщлягае включению до звпу з оц1нки впливу на довкшля, а саме вщ:
ГромадськоУ природоохоронноУ орган1заци Екосфера; Громадсько1 орган1зацЙ
Ком1тет еколопчного порятунку Украши; 1нституту екологп Карпат НАН
Украши;
вщповщно до частини сьомоТ статт1 5 Закону Украши Про оцшку
впливу на довкшля надсилаемо вказаш копи зауважень та пропозицш, що
над1Йшли до зазначеного Повщомлення про плановану д1яльнють, яка пщлягае
ощнщ впливу на довкшля.
ТОВ Пдроресурс-Шорупка
вул. Шевченка, 29, с. Кобилецька
Поляна, Закарпатська обл., 90620
на№ вщ
№
МШ1СТЕРСТВО ЕКОЛОГП ТА ПРИРОДНЫХ РЕСУРС1В УКРАШИ
(Мшприроди)
Департамент еколопчноУ безпеки та дозвшьно-лщензшноТ д1яльност1
вул. Митрополита Василя Лишавського, 35, Кшв, 03035, тел.: (044) 206-31-00; (044) 248-23-43;
факс: (044) 206-31-07; Е-таН: Ьгу1@тепг.ОУ.иа
Додаток Л
ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЩТ
до реестрацшноТсправи про ОВД на пропоновану д|яльжсть № 201853708
(Нове буд1вництво I експлуатац|’я малоТ ГЕС (МГЕС-1) в смт. Кобилецька Поляна Рах1вського
району на р. Шопурка загальною встановленою потужшстю до 999 кВт.)
1.Проектом пропонуеться буд1вництво мала ГЕС-1, потужыстю 999 кВт на р. Шопурка
у смт. Кобилецька Поляна Ра^вського району ЗакарпатськоТ обласл. Як
альтернативы ршення Ывестор пропонуе буд1вництво МГЕС 13 комбшованою
пщшрною дериващею та русловоТ МГЕС.
Пропозищя: у зв’язку з цим наполягаемо на тому, що звпг з ОВД повинен мютити повне
дослщження щодо впливу як дериващйноТ, так I русловоТ МГЕС на р. Шопурка, та
пропозицм для збереження червонокнижних вид!в та цшних р1чковихта прир1чкових
оселищ.
2.У роздш! М|сце планованоТ Д1яльносл у повщомлены про плановану д|яльнють не
передбачено жодноТ територ1альноТ альтернативи.
Пропозиц1я: у зв’язку з викладеними фактами наполягаемо, щоб у звт про ОВД
м|’стився роздт, у якому б Ч1тко було пояснено, як ствставляеться ДПТ з
генеральним планом КобилецькоТ Поляни, а також була представлена виправдана
територ1альна альтернатива, наприклад, на р1чц|, яка не становить особливоТ
природоохоронноТ Ц1нност1 у межах облает! чи поза межами обласл.
3.У повщомлены про проект буд1вництва МГЕС-1 на р. Шопурка у Кобилецьюй Поляы
зазначено, що реал!зац1я проектних ршень з виробництва електроенергм призведе
до зменшення залежносл УкраТни вщ зовышых джерел енерпТ. Виробництва
електроенергм за рахунок води дозволить покращити стан навколишнього
природного середовища за рахунок скорочення викид1в парникових газ1в у
атмосферу, забезпечити еколопчно чистою електроенерпею, створити нов! робоч!
М1сця 11нвестувати в мюцеву економ1ку. Збшьшить податков! та орендн!
вщрахування до мюцевих бюджелв. Покращить сан1тарний стан ржи Шопурка та
забезпечить пщвищення можливосл ТТ до самоочищения, що позитивно вплине на
еколопчну ситуащю на прилегл1й до створу територГТ.
Зауваження: По-перше, УкраТна не 1мпортуе електроенерг1ю, а навпаки е експортером
електроенергм в краТни ОС. Осюльки Закарпаття живиться Бурштинським
енергоостровом, який працюе переважно на експорт, вироблена електроенерпя на
МГЕС у Кобилецьюй Поляы автоматично експортуватиметься в Свропу. По-друге, з
повщомлення про плановану д1яльнють стае зрозумто, що в результат! буд!вництва
пщп1рноТ гребл! висотою 2,5 м у лл1 р1чки утвориться водосховище 31 слабо
пролчною чи стоячою водою. Науков! дослщження водосховищ М1Ы ГЕС в
альпмських краТнах та в Канад|, а також досвщ МГЕС у Закарпатл свщчить, що ц|
водосховища стають джерелом суттевих викид!в метану та шших парникових газ!В в
Станкевич-Волосянчук О. I.,
ГО ЕКОСФЕРА
ММстерство екологмта природних ресурс!в УкраТни
30.05.2018
Вих. №27/0-18
ГРОМАДСЬКА ПРИРОДООХОРОЫНА ОРГАНВАЩЯ
ЕКОСФЕРА
атмосферу. У донних вщкладах накопичуеться арководень, важю метали,
бакгерюлопчы показники у вод| у 5-7 раз1в перевищують норму. У теплий перюд
спостер^аеться явище цвтння води. Все це вщбуваеться саме через втрату
здатност! р1чки до самоочищения.
Пропозищя: у зв’язку з цим наполягаемо на тому, щоб ОВД мютив роздт, в якому б
було представлено техшчы детал! щодо того, куди подаватиметься вироблена
електроенерпя I хто буде ТТ безлосередым споживачем, а також детал! про те, як
вироблена електроенерпя замютить |мпортований природний газ у Закарпагп. При
цьому повинн! бути представлен! техычы детал!, яю райони чи населен! пункти
(юльюсть домогосподарств) зможуть вщмовитись вщ природного газу I перейти на
опалення електроенерпею, включаючи можливосл електромереж.
Також результати ОВД повины мютити чггю I конкреты обрахунки впливу пщтрноТ
гребл! на проточнють р1чки Шопурки та процеси, яю будуть мати мюце теля змЫи
характеру течи. Матер1али повины мютити даы про:
-розм!р I глибину водосховища, об’ем акумульованоТ води, змЫу швидкосл течи;
-втрату води в результат! випаровування;
-НИН1ШН1 та прогнозоваы ф1зичы та Х1М1чы характеристики води, типовий склад
завислих частинок, склад бюгену в Шопурщ, бактерюлопчн! характеристики, фази
1нтенсивного розвитку одноклгтинних орган!ЗМ1в, зокрема синьо-зелених
водоростей;
-чгт прогнози щодо утворення парникових газ!в у водосховищ!, превалювання
того чи 1ншого газу через 5,10, 25 роюв, враховуючи сезоны аспекти (кшьюсть,
швидюсть, накопичення, найакгивыш! фази ем1сп в атмосферу);
-аналопчы дослщження щодо швидкосл замулення, накопичення важких метал!в,
бактер!олопчних показниюв, синьо-зелених водоростей, утворення парникових
газ!в, арководню у фунтовому дериващйному канал^
-пдролопю (фунтов! води) та донну ероз1ю у нижньому б’еф| на подальших вплив1в
на р!вень води у колодязях у Калинах та селах, яю знаходяться нижче за теч1ею;
-юльюсть води в русл!, враховуючи сезонний аспект, для повного забезпечення
нормально”! життед!яльносл р1чки – нерестова та харчова м!граци риби, адекватне
обводнения прибережних оселищ тощо.

4. Ывестор переконаний, що каскад МГЕС-1 та МГЕС-2 у Кобилецьюй Полян! не
   матимуть впливу на флору I фауну Шопурки.
   Пропозищя: у звт про ОВД повинн! М1ститись результати повних бюлопчних та
   еколопчних дослщжень р. Шопурка з повною яюсною та юльюсною характеристикою
   уах водних та навколо водних вид!в: безхребетних пдробютыв, 1хтюфауни,
   земноводних, рептил!й, птах1в та ссавщв. Матер1али повинн! м1стити даы про вплив
   зм!ни пдролопчного режиму р1чки Шопурки в результат! буд!вництва каскаду МГЕС-
   1 та МГЕС-2, особливо, у сезонному аспект!, на яюсы та юльюсы характеристики
   угруповань тварин, рослин, на червонокнижы види, на рщюсы та важлив!
   прибережн! оселища. Це дослщження повинно мютити:
   -видовий та юльюсний склад пдробюыпв (однокл1тинн1, водорост!, макроб!онти,
   1хтюфауна, амф|бм”) р. Шопурка у межах мюта та поза межами мюта та
   прогнозована зм^на видових та кшьюсних характеристик складу водноТ флори I
   фауни внаслщок каскаду МГЕС-1 та МГЕС-2 на Шопурка у Кобилецьюй Поляы;
   -опис р1чкових оселищ, пристосованих до природного пдролопчного режиму
   (перюду паводюв та пер1оду межеы), яю постраждають В1Д п|дняття р1вня води;
   -Ч1тку конструкц!Ю рибоходу, який повинен вщповщати рибогосподарсьюй
   характеристи^ Шопурки з врахуванням не лише сезонних М1грацм риби, але й
   добових;
   -чггю обрахунки втрат рибних ресурав не лише в результат! юнуючих перешкод
   для М1грацм”, але й в результат! гибел! малька у водосховищ! пщ час його
   скочування за теч’|ею;
   -ч”|тю обрахунки втрат рибних ресурав в результат! зневоднення русла Шопурки в
   результат! деривацм;
   -чггю обрахунки та пропозицм щодо штучного зариблення видами, яю
   постраждають, зокрема червонокнижними;
   3 повагою,
   Оксана Станкевич-Волосянчу
   еколог ГО Екосфера
   I
   -заходи 13 запоб1гання вселення у водосховище швазмних вид1в;
   -видовий склад водно-болотних вид|в птах1в на р. Шорупки, зокрема тих, яю
   гн1здяться на остр1вних наносах та при берез!, прогнозований вплив на щ види в
   результат! пщняття р1вня води у Шопурки;
   -детальна ощнка негативного впливу на р1чку пщ час буд!вельних робгг та оцшка
   втрат б1ор1зноман1ття.
   Також у результатах ОВД повинен мютитись роздт, який повинен стосуватись повного
   анал1зу та прогнозу здатнос^ порушено! в результат! буд!вництва МГЕС
   екосистеми р. Шопурка адаптуватись до негативних вплив!в глобальних зм1н
   кл1мату. Анал13 повинен мютити дат про тенденцм останжх 20 роюв та прогнози на
   наступи! 20 роюв щодо пдрологи, пдрогеологм та метролог1чних явищ, а також
   питань збереження бюр1зноманптя автохтонних вид1в та б1олог1чного забруднення
   1нваз1йними видами.
   У звт повинен М1ститись розд!л з анал!зом нульовоТ альтернативи, тобто,
   альтернативи, яка ситуац!ю, коли на Шопурц! не будуть будуватись жодна МГЕС.
   Уа дослщження у перел!чених вище галузях повинн! проводитись не менше року,
   враховуючи кожен сезон.
   У результатах ОВД повинна мютитись детальна шформац!я щодо ризиюв вщ МГЕС-1
   та МГЕС-2 для населения КобилецькоТ Поляни та Великого Бичкова, який
   знаходиться нижче за теч1ею, пщ час проходження паводюв, максимально!’ сили
   зокрема (таю вщбуваються 1-2 на 10 роюв).
   Щодо соц1ально-економ1чних вплив1в на громаду Кобилецько! Поляни: у звт з ОВД
   повинен бути роздт з описом юлькосп робочих мюць, податюв, яю надходитимуть у
   м!сцевий бюджет та конкретно^ вигоди м!сцево! економ!ки вщ роботи МГЕС-1 у
   цифрах.
   Ор1ентовний терм!н експлуатацм МГЕС – 50 роюв.
   Пропозищя: зв!т з ОВД повинен мютити повний опис демонтажу мУ ГЕС через 50
   роюв та детального плану ревггал!зацм р1чки Шопурка з фшансовими обрахунками.
   У цьому роздт! необхщно обрахувати також вартють еколопчних послуг р1чки
   сьогодн! та втрат, яю можуть статися в наслщок буд1вництва каскаду МГЕС-1 та
   МГЕС-2 на Шопурц! у Кобилецьюй ПолянГ Обрахунки еколопчних послуг також
   повинн! бути виконан! досвщченими науковими оргаызащями, яю мають
   юлькар!чний досвщ виконання таких роб^т.
   ПроОВДпроекту буЫвництва I експлуатацидвох МГЕС
   в смт. Кобилецька Поляна
   (пов1домленняМ 201853708/1250 И&:201853709/1251)
   Зпдно з повщомленнями про плановану д1ялыйсть, дв1 нов1 МГЕС будуть
   розташоваш у смт. Кобилецька Поляна Рах1вського району а урочищах Шдподерей та
   Квасний на русл1 ржи Шопурка. Загальною встановлена потужшсть кожно! МГЕС до 999
   кВт. Генерац^я електроенергп здШснюватиметься за рахунок мкцевого вщновлюваного
   джерела енергц – води. ^ •;•.-,…
   Анал13 повщомлень про плановану Д1яльн1сть щодо буд1вництва та експлуатацп
   МГЕС на р. Шопурка в смт. Кобилецька Поляна дае пщстави для таких зауважень.
   1.Функц1онування МГЕС у смт. Кобилецька Поляна аж шяк не може вплинути на
   забезпечення стаб1льност1 подач! електроенергп в Закарпатськш област1, оскшьки
   споживания електроенерга в област^ повн1стю забезпечуеться генерац1ею Бурштинського
   енергоострова сумарною потужнютю 1,95 ГВт, тод1, як споживання в облас^ становить
   приблизно 1800 млн. кВт-год (Ьйр://уАУ^.сагра1Ыа.доу.иа/з1оппка/паргуатку-го2уу1ки),
   або 500 МВт у перерахунку на потужшсть енергоустановок. Вироб^ок з додаткових
   потужностей енерговиробництва, наприклад МГЕС, подаеться у загальну державну
   мережу, звщки значна частина електроеиерги, вироблено! на заход! Украши, йде на
   експорт 1 дае прибутки приватним виробникам.
   2.Функцюнування нових МГЕС не зменшуе викиди парникових газ1в, осюльки не
   призводить до зменшення потужностей ТЕС, а навпаки. Для забезпечення стабшьно!
   напруги з альтернативних джерел енерш ТЕС працюють додатково.
   3.Якшть води у р. Шопурки до пуюепв потенщйного буд1вництва МГЕС у смт.
   Кобилецькш Полян! е вщмшною. Науков! досл1дження функц1онування аналопчних
   МГЕС в Украшських Карпатах довели, що нижче них якють води зменшуеться на одну-
   дв! категорп. Пчка Шопурка е джерелом Ц1ННО1 питно’1 води в репон1 й буд^вництво та
   функц1онування у и русл1 МГЕС однозначно призведе до попршення и якостГ
   4.Унаслщок буд1вництва й функц!онування МГЕС у смт. Кобилецька Поляна буде
   зменшена пропускна здатнють Шопурки як м1грац1Йного коридору водних орган1зм1в,
   насамперед риб, з яких у М1СЦ1 буд1вництва вщзначено 7 червонокнижних. 10 вид1в
   аборигенних риб зд1йснюють нерестовх та нагульнг мщзаци, серед яких 1 червонокнижт
   лосось дунайський, марена звичайна та марена дунайсько-дшстрова. За з^мови вже
   юнуючого зарегулювання шших приток верхнын частини басейну р. Тиси (Р1ка, Теребля,
   Б1ла Тиса, Боржава та ший), Шопурка стае цшним бютопом для в1дновлення рщк1сних
   риб, амф1бш та безхребетних орган1зм1в.
   5.Навггь за умови буд1вництва ефективних рибоход1в та встановлення
   рибозахисного обладнання, перепонами для мщращй плщник!в риб на нерест, скату
   Мшктерство екологй та природних ресурс^в Укра’йш
   03035, м. Кит вул. Митрополита Василя Лишавського, 35
   КОМГГЕТ ЕКОЛОПЧНОГО ПОРЯТУНКУ УКРАШИ
   ^ГРОМАДСЬКА ОРГАШЗАЩЯ
   79037, м. Льв1в, вул. Очашвська, 5/38 ^^\у.есо-иа.ог
   тел.+38 067 9559191 оГПсе@есо-иа.ог^
   €ДРПОУ 34606137, р/р 2600001618923 у ПАТ “Кредобанк”, МФО 325365
   а М. О.
   Президент
   Льв1всько1 обласноУ громад ськоУ оргашзаци
   Ком^тет еколопчного порятунку Украши
   молод! риб та дрифту вид1В водних безхребетних слугуватимуть Л1мшчш во дойми-загати
   й обмшшня р1ки за рахунок вщведення и вод у закритий трубопров^д, що змшять
   обов’язков] мпрацшш умови – швидкють течи та температуру води.
   6.Наявшсть трубопровод1в, загат, обов’язкове обмтшня ржи та й сам1 бугцвельш
   роботи рЬко знизять туристичну привабливють середньо! та нижньо’1 частини басейну
   Шопурки, що призведе до збиткгв власник1в об’ект^в зеленого туризму та шших вид1в
   рекреац^, ЯК1 в останш роки активно розвиваються в область
   7.Однозначна змша пдролопчного режиму унасл1док буд1вництва МГЕС на р.
   Шопурка матиме низку негативних вшпшв на берегов! угруповання рослин 1 тварин на
   природоохоронних територ1ях, насамперед в заказнику загальнодержавного значения
   ДШрова, який розташований з Л1вого берегу р. Шопурка безпосередньо нижче
   потенщйно! зони будавництва МГЕС.
   8.Оскшьки р. Шопурка е притокою транскордонно’1 ржи Тиси, змша и екосистеми 1
   якост1 води- призведе до негативно’1 зм1ни багатьох пдролопчних та б1отичних параметр!в
   самоТ Тиси не ттльки у межах Украши, а й сус1дн1х держав, насамперед Угорщини.
   Вважаемо, що проектоване буд1вництво МГЕС на р. Шопурка буде мати р1зко
   негативний вплив на еколопчний стан р1чки та п басейну 1 завдасть значно!” шкоди, як
   басейновш екосистемх, так 1 мюцевому населению.
   Додатки:
5. Пов^домлення про планову дгяльтсть, яка тдлягае оцтцг вплыву на довкшля;
   31 травня2018р.с ,’••’•; -••..’•’•••^ а -а- ^ • •• • •,^• •;:•• •• ;. •:•;^•. •.-,, ^^ ^;•:^•.”•
   Про ОВД проекту будгвнщтва / експлуатаци двох МГЕС
   в смт. Кобилецька Поляна
   (пов^домлення№ 201853708/12501№: 201853709/1251)
   Зпдно з повщомленнями про плановану д1яльнють, розмщення двох МГЕС у смт.
   Кобилецька Поляна Рах^вського району в урочищах Пщподерей та Квасний на р. Шопурка
   загальною встановленою потужнютю кожноУ до 999 кВт. Генеращя електроенерпУ
   здшснюватиметься за рахунок мюцевого вщновлюваного джерела енерпУ – води.
   Анал1з повщомлень про плановану Д1яльшсть щодо буд1вництва та експлуатаци
   МГЕС на р. Шопурка дае пщстави для таких зауважень.
   1.Пункт 2. ГЕС деривацшного типу на щй р1чковш дшяшц {техшчпа альтернатива
   1 – в!дкритий залгзобетонний лоток з переходом у трубопровгд закрытого типу) призведе
   до знищення чи ютотноУ перебудови типових бютошв реофшьних безхребетних 1 стане
   ютотною перешкодою руху пдробюнт^в мюрацшними р1чковими коридорами;
   буд1вництво гребл1 висотою 8,5 м {техтчна альтернатива 2) е доцшьним лише при
   створенш великого за площею водосховища, що за пдролопчними показниками р.
   Шопурки е неприйнятним з огляду створення Л1МН1чноУ перешкоди на мшращйних
   коридорах пдроб1онт1в. Ц1 дв1 техн1чн1 альтернативи буд1вництва й експлуатащУ МГЕС на
   р. Шопурка е неприйнятними з точки зору збереження мюцевих р1чкових та берегових
   екосистем. Детальшше – у зауваженнях щодо впливу на навколишне середовище.
   2.Тези пункту 4 Сощально-економ1чний вплив планованоУ д1яльносп мають суто
   декларативно-популютичний характер:
   Метою буд1внщтва заплановано! МГЕС с вироблення електроенерги для надшного
   енергозабезпечення заходу Украши та зменшення залежност! Украти вгд зовтиипх
   джерел енергп. – Сумарне споживання електроенерпУ в Закарпатськш облает! становить
   приблизно 1800 млн. кВт-год (Ьир://\^^.сафа1Ыа.оу.иа/зЮппка/паргуатку-Г02Уу1ки),
   або 500 МВт у перерахунку на потужшсть енергоустановок, 1 повн1стю забезпечуеться
   генеращею Бурштинського енергоострова сумарною потужнютю 1,95 ГВт. 3 огляду на
   це, твердження, що МГЕС на р. Шопурка сприятимуть надшному енергозабезпеченню
   заходу УкраУни, е безтдставними. Оскшьки вироблена у цьому регюш електроенерг1я
   значною М1рою йде на експорт, за який прибуток отримують приватш структури, то мова
   про зменшення енергетичноУ незалежност1 УкраУни е суто попул1стичною.
   Реалгзацгя проектных ргшенъ з виробництва електроенерги за рахунок води
   дозволить покращити стан навколишнього природного середовища за рахунок скорочення
   викид^в парниковых газ!в у атмосферу – експлуатащя МГЕС на р. Шопурка аж шяк не
   зменшить викиди СОг, оскшьки виробшж електроенерпУ ТЕС у цьому випадку також не
   зменшиться, а тшьки зросте, оскшьки для забезпечення стабшьноУ напруги, виробленоУ
   МГЕС, буде зб1льшено виробництво електроенерпУ 1 на ТЕС заходу УкраУни.
   …забезпечити екологлчно чистою електроеперглею, створити нов^ робочг мхсця г
   Ывестувати в мкцеву економЫу. – багатор1чн1 дослщження юнуючих ГЕС на територй”
   ЗакарпатськоУ облаеп довели, що так1 Г1дротехн1чн1 споруди чинять ютотний негативний
   вплив на мюцев1 природн1 екосистеми аж до повноУ Ух перебудови чи часткового
   знищення, тому безтдставно в цьому випадку використовувати термш еколопчно чиста
   електроенерпя. Сумн1вно, що створення декшькох робочих М1сць 1 сплачення податку
   суб’екпв господарювання у м1сцевий бюджет може суттево вплинути на зростання
   мюцевоУ економ1ки. Натом1сть негативн1 впливи втшення цього проекту апр1ор1 будуть
   приносити 1стотн1 економ1чн1 збитки мюцевому населению.
   М^стерство екологи та природних ресурс^в Украши
   Вщдш ощнки впливу на довкшля
   ШимкусМ.О.
   Покращить саштарний стаи ржи Шопурка та забезпечить тдвищення
   можливостг а до самоочищения (значний об’см смгття I твердого стоку
   зупинятиметься перед тдтрною спорудою), що позитивно вплине на екологхчпу ситуацт
   на прилеглш до створу територп – це твердження е голосл1вним, оскшьки процеси
   самоочищения водойм е бюлопчними процесами й вщбуваються за рахунок дЫльносп
   природноУ пдрофауни безхребетних, найпроспших, бактерш, гриб!в та шших груп
   орган13М1В, середовище юнування яких буде поставлене тд загрозу змшами
   пдролопчного режиму р. Шопурки. Щодо смпгя, то водозб1рн1 плопц р1чок Середня Ржа
   й Крайня Ржа, яю в смт. Кобилецька Поляна зливаються у р. Шопурку, е незаселеними.
   Основна маса скщцв побутового смптя у р. Шопурка на цьому висотному р1вш
   формуеться власне у Кобилецькш Полят. Оскшьки витоки СередньоУ й КрайньоУ Ржи
   розташоваш на твденних схилах високопрного масиву Свид^вець, то Ухт води е дуже
   щнним ресурсом питно’У води високоУ якость Буд1вництво й експлуатащя МГЕС що
   деривацшного, що загатного типу з прямим скидом в жодному випадку позитивно не
   вплине на якють води у р1чщ. Натом1сть в1дбудеться негативна змша якост1 води такого
   чистого допливу в транскордонну ржу Тиса, як Шопурка, що знизить якють води у Тиа
   не тшьки на територ11 ЗакарпатськоУ област1, а й за межами УкраУни. Дослщження впливу
   пдроелектростанцш в УкраУнських Карпатах (Теребле-Р1цька ГЕС, Проб1йн1вська \
   Яв^рська МГЕС) показали, що Ух функщонування знижуе як1сть води на дв1 категор11
   класифжащ’У якост^ вод за нормативними актами УкраУни. У випадку Шопурки з чистоУ 1
   достатньо чистоУ яюсть води нижче МГЕС зм1ниться на слабо забруднену й забруднену.
   3.У пункт1 7 Необх1дна еколого-шженерна п^дготовка 1 захист територй’ за
   альтернативами заявлено Остаточш ршення щодо екологоАнженерног тдготовки /
   захисту територп’ будуть прийнятг на стада Проект, що е вже неприйнятним,
   оскшьки в цьому випадку вир1шення основних принципових питань щодо впливу втшення
   проекту на навколишне середовище буде здшснене на стадй”, коли суб’ект
   господарювання прийматиме р^шения без можливост! публ1чного обговорення.
   4.Попередн1 оцшки можливих вплив1в буд1вництва та експлуатащУ МГЕС на р.
   Шопурка на довкшля (пункт 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкшля)
   завщомо хибн1:
   КлШат I мжрокл^мат: вплив в1дсутнш – змша пдролопчного режиму р. Шопурка
   внасл1док В1дбору вод у закритий трубопровщ чи створення водосховища з П1ДП1рною
   ст1нкою 8,5 м безпосередньо матиме вплив на водний режим прилеглих територш,
   чинники якого значною м1рою формують мжроюимат у долит ржи.
   Водне середовище: Будгвництво та екстуатащя МГЕС не передбачас змти
   г^дрологлчного режиму та негативного впливу на р. Шопурка – дослщження впливу
   аналопчних МГЕС на територ11 УкраУнських Карпат показали, що пдролопчний режим у
   зош Ух впливу змшюеться кардинально 1 значною м^рою залежить вщ потреб
   функщонування цих пдротехшчних споруд.
   Буд’шництво МГЕС не чинитиме негативного впливу на гснуюче водне середовище
   -теза безшдставна, оскшьки результати десятюв наукових праць щодо впливу МГЕС на
   бюту УкраУнських Карпат 1 середовище Ух кнування показали протилежш висновки.
   Протилежним до реалш е також твердження: При будгвництвг МГЕС можна
   видтити ряд позитивних факторгв впливу об’екта плановог дгяльност^ на водне
   середовище: – збтыиення надтностг протипаводкого захисту населених пунктгв тощо;
   -вгдновлення пошкоджених береггв I берегоукргпних споруд; – збтъшення рибних запасгв р.
   Шопурка через щор^чне зарибнення. Техшчно пдроспоруди МГЕС не е
   протипаводковими, а вплив Ух прямоУ Д1яльносп на захист проти павод^в не доведено на
   аналопчних об’ектах. Навпаки, вони сприятимуть зосередженню паводкових вод на мкщ
   загат, замкть Ух швидкого проходження руслом. Розмиття дамб, збудованих на осадових
   породах, тд час сильних паводюв становитиме загрозу спуску додаткових водних мае тд
   час р1зкого тднятгя р1вня води. Це твердження мае сенс за умови, що тд час паводюв 1
   Заступник директора з науковоУ роботи
   1нституту еколопУ Карпат НАН УкраУни, к.б.н.Ю.В. Канарський
   30 травня 2018 р.
   Старший науковий ствробпник
   В1дд1лу популяц1йноУ еколопУ
   1нституту еколопУ Карпат НАН УкраУни, к.б.н.Т.1. Мик1тчак
   повеней загати МГЕС будуть порожш й прийматимуть в свое ложе додатков1 водш маси,
   що суперечить Ух техшчному завданню.
   Невщомо, що маеться на уваз1 тд пошкодженими берегами в умовах
   незарегульованого природного русла прськоУ ржи.
   Штучне зариблення не вплине на збереження якюного й кшькюного складу
   аборигенноУ 1хтюфауни. Басейн Шопурки е оселищем семи вид1в червонокнижних (ЧКУ,
   2009) мшог 1 риб (Мшога карпатська, Ялець-андруга европейський, Шчкур дунайський,
   Марена звичайна, Марена дунайсько-днютровська, Лосось дунайський, Хар1ус
   европейський), буд1вництво ГЕС у бютопах яких неможливе без негативного впливу на
   стан Ухн1х карпатських популяцш. Кр1м того, лосось дунайський е туводним видом, який
   здшснюе щор1чн1 М1Грац1У до нерестовищ у верх1в’У рж. Деривацшний чи загатний тип
   ГЕС на шляхах його мирацш е Л1м1туючою перешкодою таких м1гращй. Так само м1гращТ
   до мют нересту щор^чно здшснюють 1 види марен. Щодо шших вид1в, то буде порушено
   чи частково знищено Ухш постшш бютопи. Загатш водосховища, як л^мшчне середовище
   в р^чковому континуум^ е часто непрохщною перешкодою не тшьки для м1гращУ риб на
   нерест, а також для скату УхньоУ молод! й дрифту безхребетних пдробюнпв униз за
   теч1ею. Враховуючи наявне зарегулювання сусщшх з Шопуркою приток Тиси (Теребля,
   Ржа та шип), зростае роль саме щеУ ржи у шдтриманш популяцш М1грац1йних вид1В риб та
   дрифтових водних комах у басейн1 верхньоУ Тиси.
   Рослинтсть. Пряли загрози, ят могли сприяти порушенпю грунтового та
   рослинного покриву в процесх буЫвництва та експлуатаци МГЕС, мтЫальт або
   вгдсутш. – За даними ЧервоноУ Книги УкраУни (2009) у середшй 1 нижнШ частит
   басейну Шопурки розташоваш оселища 41 червонокнижного виду рослин. Змша
   пдролопчного режиму Ц1еУ територй’ не може не мати впливу на умови Ух оселищ.
   Птахи та кажани. Впливи, обумовлеш реконструкщею та експлуатацгею МГЕС на
   орштофауну та кажашв вгдсутт. – На територй’, яка перебуватиме пщ впливом
   буд1вництва та експлуатащУ МГЕС, за даними ЧервоноУ Книги УкраУни (2009), вщзначено
   16 вид1в рукокрилих. 3 них шчниця водяна як кормов1 упддя на цш територй’
   використовуе долини рж \ поток1в. Тому говорити про вщсутнш вплив на кажан1в
   безшдставно. Також у басейн1 Шопурки розташовано бшьинсть гн1зд1вель
   червонокнижних вид1В птах1в – скеляра строкатого, золотомушки червоночубоУ й тин1вки
   альп1йськоУ. Загалом у зош впливу МГЕС в1дзначено 10 вщцв червонокнижних птах1В.
6. Варто зазначити, що кр^м червонокнижних вид1в риб, птах1в 1 кажан1в, у середшй
   та нижнш частит басейну Шопурки 31 списшв ЧервоноУ книги УкраУни (2009) наведено
   також два види молюсюв, два види плазутв та 26 вид1в ссавц^в (16 з них – рукокрил1). 3-
   пом1ж них полоз Л1совий, видра р1чкова та норка европейська використовують р1чков1
   русла як пост1йн1 кормов1 упддя.
   Виходячи з наведеного вище, вважаемо, що проектоване буд1вництво МГЕС на р.
   Шопурка буде мати р1зко негативний вплив на еколопчний стан р1чки та ГУ басейну, а
   шкода, яка буде завдана басейновш екосистем^ – несп1врозм1рною з фактичними
   соц1ально-економ1чними вигодами вщ проекту.