Керівнику відділу оцінки впливу на довкілля
Міністерства Екології та Природних ресурсів
М.О. Шимкус
Зауваження та пропозиції до звітів оцінки впливу на довкілля (ОВД) «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС (МГЕС-1) в смт. Великий Бичків Рахівського району на р. Шопурка загальною встановленою потужністю до 1 МВт.»
(повідомлення № 2018517798/6543)
Аналіз звіту з ОВД «Нове будівництво і експлуатація міні ГЕС (МГЕС-1) в смт. Великий Бичків Рахівського району на р. Шопурка загальною встановленою потужністю до 1 МВт.,дає підстави для врахування таких зауважень та пропозицій:
- Під назвою звіту ОВД МГЕС-1 завантажено файл звіту ОВД МГЕС-5, що є грубим порушенням процедури ОВД і свідчить або про халатність виконавців звіту, або про зумисне заплутування самої процедури.
- Оскільки на р. Шопурка в межах 13-ти кілометрів мова йде про будівництво й експлуатацію 9 МГЕС, можлива лише комплексна оцінка їхнього впливу на довкілля. У звітах відсутні дані щодо кумулятивного впливу не тільки цих 9-ти МГЕС, а й навіть хоча б двох. Відповідно розрахунки щодо витрати води, сумарної ефективності рибоходів, проходження паводкових мас води, льодоставу та інші розрахунки проектантів є безпідставними. Проект з каскаду 9-ти МГЕС на одній річці необхідно розглядати комплексно, інакше дані звітів ОВД є завідома хибними.
- С. 27. – проектантами не враховано максимальні паводкові витрати води на р. Шопурка. 30-річні дані по цьому водотоку подано до 1988 р. За цей час у гідрологічному режимі водойм України відбулися значні зміни. Наприклад, з відео очевидців паводків нижче смт Кобилецька Поляна витрата води сягає більше 500 м3/с, а не 450 м3/c (дані, які проектанти брали для розрахунків, множачи їх вдвічі). На річці-аналогу Косівська (Кісва) за даними гідропосту відзначено підйом води за дві-три години на шість метрів взимку 2017 р. (: http://hydro.meteo.gov.ua). Це також не враховано у звіті ОВД. За даними звіту висота хвилі прориву однієї греблі – 1,5 м, швидкість – 18 км/год. Загалом небезпека кумулятивного впливу усіх 9-ти МГЕС під час паводку не врахована, як і не чітко розраховано проходження паводкових мас навіть через одну МГЕС. Будівництво такого каскаду, як і навіть однієї МГЕС, за таких неточностей несе реальну небезпеку для майна і життя мешканців смт Великий Бичків, а невідповідність даних звіту ОВД у цьому випадку повинна нести й кримінальну відповідальність у випадку катастрофічних наслідків, спровокованих будівництвом й експлуатацією що каскаду МГЕС, що однієї МГЕС. Оскільки заплановані МГЕС належать різним власникам, то незрозуміло за відсутності комплексної оцінки паводкового режиму усіх 9-ти МГЕС, хто з них понесе цю відповідальність.
- С. 28-29. Витрата води р. Шопурки впродовж кількох місяців упродовж року є недостатньою для ефективної діяльності навіть однієї МГЕС. Де економічна доцільність будівництва 9-ти? Чи вироблення електроенергії не є кінцевою метою «інвесторів»?
Зауваження щодо звіту Інституту гідробіології НАН України про науково-дослідну роботу за договором № 13-04/2018 від 13 квітня 2018 р. «Оцінка впливу будівництва і експлуатації каскаду п’яти міні ГЕС в смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області на водні екосистеми р. Шопурка» - С.28-32. Більша частина наведених у звіті видів зоопланктону й зоосиртону характерні для лімнічних водойм Українських Карпат, тому є сумнівним їх трапляння в руслі р. Шопурка. Особливо, за умови відсутні лімнічних водойм вище за течією ріки. Загалом наведені види за літературними даними є найбільш масовими для лімнічних водойм верхньої частини басейну р. Тиса, що не стосується власне досліджених створів р. Шопурка..
- С. 32. Зазначено, що під час експедиційних досліджень на р. Шопурка для донних угруповань виявлено 150 видів безхребетних. Ці дані не мають ваги без оприлюднення повного таксономічного списку, за яким інші спеціалісти-гідробіологи можуть проаналізувати характер фауни бентосу цього водотоку. Інакше ці дані не несуть змістовного навантаження.
- С. 58. За власними біоіндикаційними дослідженнями (червень 2018 р.) якість води р. Шопурка належить до класу якості води І на всьому протязі русла, крім 200-метрової ділянки перед гирлом. Ці дані співпадають з даними з сайту (http://ecozakarpat.net.ua/stvors?baseyn_id=17), але не співпадають з даними звіту.
- С.62. Табл. 5.2.1. У цій таблиці вказано реальні загрози для стану річкової екосистеми. Особливо заслуговує на увагу висновок щодо екологічного стану ріки внаслідок будівництва МГЕС: зміна від показників «відмінний», «добрий», «задовільний» до показників нижче «доброго», «задовільного» стану.
- С. 63, С. 65. Щодо зазначених негативних впливів на донні макробезхребетні організми не вказано вплив унаслідок «промивки» водосховищ МГЕС у паводковий період. А цей процес вкриває кам’янистий субстрат (типовий для аборигенної бентофауни) у руслі ріки на декілька кілометрів нижче за течією шаром наносів, що за декілька днів знищує місцеву фауну бентосних організмів, основну кормову базу риб. Таким чином каскад МГЕС на р. Шопурка докорінно перебудує аборигенні річкові екосистеми вже у перший рік експлуатації. Подібного впливу зазнає і частина русла р. Тиса.
- С. 67-76. Не вказано відсоток ефективності рибоходу навіть для однієї МГЕС. Водночас відсутні нативні документальні підтвердження проходження міграційними видами риб уже діючих рибоходів аналогічної конструкції. Варіант мічення окремих особин – проблематичний. Натомість не згадано про онлайн-веб-камери, які б показували реальну ситуацію проходження рибоходів. Навіть за умови 80 % ефективності проходження міграційними видами риб одного рибоходу, на нерестовища, наприклад, лосося дунайського, після 9-ти МГЕС дійде лише 1 особина з десяти. Також не передбачено фізіологічний стан репродуктанта після подолання стількох перешкод. Найбільш очевидний варіант – втрата р. Шопурки як нерестовища для червонокнижних видів України та Бернської конвенції.
- Не вказано, що тотальна зміна характеру дна (9 МГЕС на 13 км) повністю змінить біотопи личинок-піскорийок міноги карпатської (ЧКУ, міжнародні охоронні списки).
- Не вказано, що у випадку такої масштабної зміни гідрологічного режиму р. Шопурки, створяться умови для масової інвазії рівнинних і адвентивних видів гідро- й амфібіонтів. Наприклад, угруповання батрахофауни з 5-ти
червонокнижних видів зазнають посиленого конкурентного впливу вселенців, ропухи звичайної і жаби трав’яної, а типовим «новим елементом іхтіофауни» у випадку експлуатації МГЕС в Українських Карпатаї стають чебачок амурський і головешка. - У звіті ОВД абсолютно не враховано, хоча б з метою прогнозу змін річкової екосистеми, наявні літературні дані щодо досліджень уже діючих МГЕС і ГЕС на території Українських Карпат (Сухарева, Рябухіна, Делеган-Кокайко, Сухарев, 2015; Микітчак, 2015; Issues and challenges of small hydropower development in the Carpathians region (hydrology, hydrochemistry, and hydrobiology of watercourses, 2016; Микітчак, Штупун, 2016 та ін.). Щонайменше, це не професійний підхід.
- У звіті вказано низку катастрофічних негативних впливів на водні екосистеми р. Шопурки, а їх мінімізація лише може дещо зменшити ці впливи, проте не ліквідувати.
- Однозначним під час експлуатації МГЕС є погіршення якості води. Не враховано, якої ж якості воду отримають мешканці Великого Бичкова після усього каскаду МГЕС і чи вона взагалі буде відповідати санітарним вимогам.
З огляду на ці зауваження, вимагаємо від Міністерства екології та природних ресурсів України зупинити плановану діяльність МГЕС-5, як небезпечного об’єкту для місцевих цінних екосистем і добробуту місцевого населення, а, у випадку катастрофічних паводків, і для життя місцевих мешканців. Подальший розгляд будівництва й експлуатації 9-ти МГЕС на р. Шопурка можливий лише за умови комплексного розгляду їхнього кумулятивного впливу на довкілля. Водночас такий проект каскаду МГЕС стосується не тільки громад Кобилецької Поляни й Великого Бичкова, а й інших громад населених пунктів басейну р. Тиса. Необхідним є розгляд й оцінка транскордонного впливу подібного проекту. Особливим моментом, є басейновий принцип збереження рідкісних видів гідрофауни у контексті як Закарпатської області, так і Європейського Союзу.
Старший науковий співробітник
відділу популяційної екології
Інституту екології Карпат НАН України, к.б.н. Т.І. Микітчак